Від Луки 6
1 І сталось, як Він перехо́див лана́ми, у суботу, Його учні зривали коло́сся та їли, розтерши руками.
Now it happened on a Sabbath that Jesus was going through the grainfields, and his disciples were picking the heads of grain, rubbing them between their hands, and eating the grain.
2 А деякі з фарисеїв сказали: „На́що робите те, чого не годи́ться робити в суботу?“
But some of the Pharisees said, “Why are you doing something that is not lawful to do on the Sabbath day?”
3 І промовив Ісус їм у відповідь: „Хіба ви не читали того, що зробив був Давид, коли сам зголодні́в, також ті, хто був із ним?
Answering them, Jesus said, “Have you not even read what David did when he was hungry, he and the men who were with him?
4 Як він увійшов був до Божого дому, і, взявши хліби́ показні́, яких їсти не можна було́, тільки самим священикам, споживав, і дав тим, хто був із ним?“
He went into the house of God, and took the bread of the presence and ate some of it, and also gave some to the men who were with him to eat, even though it was only lawful for the priests to eat it.”
5 І сказав Він до них: „Син Лю́дський — Господь і суботі!“
Then he said to them, “The Son of Man is Lord of the Sabbath.”
6 І сталось, як в іншу суботу зайшов Він до синагоги й навчав, знахо́дився там чоловік, що прави́ця йому була всохла.
It happened on another Sabbath that he went into the synagogue and taught the people there. A man was there whose right hand was withered.
7 А книжники та фарисеї вважали, чи в суботу того не вздоро́вить, щоб знайти проти Нього оска́рження.
The scribes and the Pharisees were watching him closely to see whether he would heal someone on the Sabbath, so that they might find a reason to accuse him.
8 А Він знав думки їхні, і сказав чоловікові, що мав суху руку: „Підведися, і стань посере́дині!“Той підвівся — і став.
But he knew what they were thinking and he said to the man whose hand was withered, “Get up, and stand here in the middle of everyone.” So the man got up and stood there.
9 Ісус же промовив до них: „Запитаю Я вас: Що годи́ться в суботу — робити добре, чи робити лихе, душу спасти́, чи згубити?“
Jesus said to them, “I ask you, is it lawful on the Sabbath to do good or to do harm, to save a life or to destroy it?”
10 І, позирну́вши на всіх них, сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“Той зробив, — і рука його стала здорова!
Then he looked around at them all and said to the man, “Stretch out your hand.” He did so, and his hand was restored.
11 А вони перепо́внились лютістю, і один з о́дним змовля́лись, що́ робити з Ісусом?
But they were filled with anger and they talked to each other about what they might do to Jesus.
12 І сталось, що ча́су того Він вийшов на го́ру молитися, і перебув цілу ніч на молитві до Бога.
It happened in those days that he went out to the mountain to pray. He continued all night in prayer to God.
13 А коли настав день, покликав Він у́чнів Своїх, і обрав із них Дванадцятьо́х, яких і апо́столами Він назвав:
When it was day, he called his disciples to him, and he chose twelve of them, whom he also named apostles.
14 Си́мона, якого й Петром Він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломі́я,
The names of the apostles were Simon (whom he also named Peter) and his brother Andrew, James, John, Philip, Bartholomew,
15 Матвія й Хому́, Якова Алфі́євого й Си́мона, зва́ного Зило́том,
Matthew, Thomas, James son of Alphaeus, Simon who was called the Zealot,
16 Юду Якового, й Юду Іскаріо́тського, що й зрадником став.
Judas son of James, and Judas Iscariot, who became a traitor.
17 Як зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також на́товп густий Його у́чнів, і бе́зліч людей з усіє́ї Юдеї та з Єрусалиму, і з примо́рського Тиру й Сидо́ну,
Then Jesus came down the mountain with them and stood on a level place with a large crowd of his disciples and a large number of the people from Judea and Jerusalem and the seacoast of Tyre and Sidon.
18 що посхо́дилися, щоб послухати Його та вздорови́тися із неду́гів своїх, також ті, хто від ду́хів нечистих стражда́в, — і вони вздоровля́лися.
They had come to listen to him and to be healed of their diseases. People who were troubled with unclean spirits were also healed.
19 Увесь же наро́д намагався бода́й доторкну́тись до Ньо́го, бо від Ньо́го вихо́дила сила, і всіх вздоровляла.
Everyone in the crowd kept trying to touch him because power to heal was coming out from him, and he healed them all.
20 А Він, звівши очі на у́чнів Своїх, говорив: „Блаженні убогі, — Царство Боже бо ваше.
Then he looked at his disciples, and said, “Blessed are you who are poor, for yours is the kingdom of God.
21 Блаженні голодні тепер, бо ви нагодо́вані бу́дете. Блаженні засму́чені зараз, бо вті́шитесь ви.
Blessed are you who hunger now, for you will be filled. Blessed are you who weep now, for you will laugh.
22 Блаженні ви бу́дете, коли люди знена́видять вас, і коли прожену́ть вас, і ганьби́тимуть, і знесла́влять, як зле, ім'я́ ваше за Лю́дського Сина.
Blessed are you when people hate you, and when they exclude you and insult you and reject your name as evil, because of the Son of Man.
23 Ра́ді́йте того дня й веселіться, нагоро́да бо ваша велика на небеса́х. Бо так само чинили пророкам батьки́ їхні.
Rejoice in that day and leap for joy, because you will surely have a great reward in heaven, for their ancestors treated the prophets in the same way.
24 Горе ж вам, багатія́м, бо втіху свою ви вже маєте.
But woe to you who are rich, for you have already received your comfort.
25 Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте го́лоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо бу́дете ви сумувати та плакати.
Woe to you who are full now, for you will be hungry later. Woe to you who laugh now, for you will mourn and weep later.
26 Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки́ їхні!
Woe to you when all men speak well of you, for that is how their ancestors treated the false prophets.
27 А вам, хто слухає, Я кажу́: „Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто нена́видить вас.
But I say to you who are listening, love your enemies and do good to those who hate you.
28 Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить.
Bless those who curse you and pray for those who mistreat you.
29 Хто вдарить тебе по щоці́, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, — не забороняй і сорочки.
To him who strikes you on the one cheek, offer him also the other. If someone takes away your coat, do not withhold your tunic either.
30 І кожному, хто в тебе просить — подай, а від того, хто твоє забирає, — назад не жадай.
Give to everyone who asks you. If someone takes away something that belongs to you, do not ask him to give it back to you.
31 І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.
As you want people to do to you, you should do the same to them.
32 А коли любите тих, хто любить вас, — яка вам за те ла́ска? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.
If you only love people who love you, what credit is that to you? For even sinners love those who love them.
33 І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, — яка вам за те ла́ска? Бо те саме і грішники роблять.
If you do good only to people who do good to you, what credit is that to you? For even sinners do the same.
34 А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, — яка вам за те ла́ска? Позичають бо й грішники грішникам, щоб оде́ржати стільки ж.
If you only lend to people from whom you expect to be repaid, what credit is that to you? Even sinners lend to sinners, to get back the same amount.
35 Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, — і ваша за це нагоро́да великою буде, і синами Всеви́шнього станете ви, — добрий бо Він до невдячних і злих!
But love your enemies and do good to them. Lend, expecting nothing in return, and your reward will be great, and you will be sons of the Most High, for he himself is kind toward unthankful and evil people.
36 Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!
Be merciful, just as your Father is merciful.
37 Також не судіть, щоб не су́джено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осу́джено; прощайте, то простять і вам.
Do not judge, and you will not be judged. Do not condemn, and you will not be condemned. Forgive others, and you will be forgiven.
38 Давайте — і дадуть вам; мірою доброю, нато́птаною, стру́снутою й перепо́вненою вам у подо́лок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відмі́ряють вам“.
Give, and it will be given to you. A generous amount—pressed down, shaken together and spilling over—will pour into your lap. For with the measure you use, it will be measured back to you.”
39 Розповів також при́казку їм: „Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не оби́два в яму впаду́ть?
Then he also told them a parable. “Can a blind person guide another blind person? If he did, they would both fall into a pit, would they not?
40 Учень не більший за вчителя; але, удоскона́лившись, кожен буде, як учитель його.
A disciple is not greater than his teacher, but everyone when he is fully trained will be like his teacher.
41 Чого́ ж в оці брата свого ти за́скалку бачиш, коло́ди ж у вла́сному оці не чуєш?
Why do you look at the tiny piece of straw that is in your brother's eye, but you do not notice the log that is in your own eye?
42 Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я за́скалку вийму із ока твого́, сам колоди, що в оці твоїм, не вбача́ючи? Лицеміре, — вийми перше колоду із вла́сного ока, а потім побачиш, як вийняти за́скалку з ока брата твого́!
How can you say to your brother, 'Brother, let me take out the piece of straw that is in your eye,' when you yourself do not even see the log that is in your own eye? You hypocrite! First take the log out of your own eye, and then you will see clearly to take out the piece of straw that is in your brother's eye.
43 Нема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий.
For there is no good tree that produces rotten fruit, nor is there a rotten tree that produces good fruit.
44 Кожне ж дерево з пло́ду свого́ пізнає́ться. Не збирають бо фіґ із терни́ни, винограду ж на гло́ду не рвуть.
For each tree is known by the kind of fruit it produces. For people do not gather figs from a thornbush, nor do they gather grapes from a briar bush.
45 Добра люди́на із доброї скарбни́ці серця добре вино́сить, а лиха із лихої вино́сить лихе. Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́ його!
The good man from the good treasure of his heart produces what is good, and the evil man from the evil treasure of his heart produces what is evil. For out of the abundance of the heart his mouth speaks.
46 Що звете́ ви Мене: „Господи, Господи“, та не робите того, що Я говорю́?
Why do you call me, 'Lord, Lord,' and yet you do not obey the things that I say?
47 Скажу́ вам, до ко́го подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх:
Every person who comes to me and hears my words and obeys them, I will tell you what he is like.
48 Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він гли́боко ви́копав, і основу на камінь поклав. Коли ж зли́ва настала, вода кинулася на той дім, — та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був!
He is like a man building a house, who dug down deep in the ground and built the house's foundation on solid rock. When a flood came, the torrent of water flowed against that house, but could not shake it, because it had been well built.
49 А хто слухає та не виконує, той подібний тому́ чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І напе́рла на нього ріка, — і зараз упав він, і велика була́ того дому руїна!“
But the person who hears my words and does not obey them, he is like a man who built a house on top of the ground without a foundation. When the torrent of water flowed against that house, it immediately collapsed, and the ruin of that house was complete.”
