Від Луки 4
1 А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йорда́ну, і Дух на пустиню Його попрова́див.
Then Jesus, full of the Holy Spirit, came back from the Jordan, and was led by the Spirit into the desert for forty days, all the time tempted by the devil.
2 Сорок день там диявол Його спокуша́в, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчи́лись вони, то вкінці зголодні́в.
He ate nothing during these days, and at the close of them he was hungry.
3 І диявол до Нього сказав: „Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому ка́меневі, щоб хлі́бом він став!“
The devil said to him, "If you are the Son of God tell this stone to become bread."
4 А Ісус відповів йому: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним Словом Божим!“
And Jesus answered him, saying, "It is written that not by bread alone shall man live."
5 І він вивів Його на го́ру високу, і за хвилину ча́су показав Йому всі царства на світі.
And the devil led him up and showed him all the kingdoms of the inhabited earth in an instant of time, and the devil said to him.
6 І диявол сказав Йому: „Я дам Тобі всю оцю вла́ду та їхню славу, бо мені це пере́дане, і я даю, кому хочу, її.
"To you will I give all this authority and this glory; for it has been handed over to me, and I give it to whomever I wish.
7 Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“
"If then you will worship me, it shall all be yours."
8 І промовив Ісус йому в відповідь: „Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“
"It is written," answered Jesus, "Thou shalt worship the Lord, thy God, and him only shalt thou serve."
9 І повів Його в Єрусалим, і на нарі́жнику храму поставив, та й каже Йому: „Як Ти Син Божий, — кинься звідси додолу!
Then he brought him to Jerusalem, and caused him to stand upon the Temple roof, and said to him. "If you really are the Son of God throw yourself down here;
10 Бо написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, щоб Тебе берегли!“
for it is written, "He shall give his angels charge of thee, to guard thee safely;
11 і: „Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!“
"They will bear thee up in their hands, Lest thou dash thy food against a stone."
12 А Ісус відказав йому в відповідь: „Сказано: Не спокуша́й Господа Бога свого́!“
"It has been said," replied Jesus, "Thou shalt not tempt the Lord, thy God."
13 І диявол, скінчи́вши все цеє споку́шування, відійшов від Нього до ча́су.
So, after exhausting on him every kind of temptation, the devil left him for a time.
14 А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього розне́слась по всій тій країні.
Then Jesus returned in the power of the Spirit to Galilee, and his fame spread throughout all the surrounding country,
15 І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його сла́вили.
and he began to teach in their synagogues, and was glorified by all.
16 І прибув Він до Назаре́ту, де був ви́хований. І звича́єм Своїм Він прийшов дня суботнього до синаго́ги, і встав, щоб читати.
Then he came to Nazareth where he had been brought up. and, as was his custom, he entered into the synagogue on the Sabbath Day, and stood up to read.
17 І подали́ Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:
And there was handed him the roll of the prophet Isaiah; and unrolling it he found the place where it was written,
18 „На Мені Дух Господній, бо Мене Він пома́зав, щоб Добру Нови́ну звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоне́ним визво́лення, а незрячим прозрі́ння, відпустити на волю пому́чених,
The Spirit of the Lord is upon me Because He has anointed me to preach the gospel to the poor, He has sent me to proclaim release to the prisoners, And recovery of sight to the blind; To set at liberty those that are bruised,
19 щоб проповідувати рік Господнього зми́лування“.
To proclaim the acceptable year of the Lord.
20 І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Ньо́го.
Then rolling up the papyrus, he gave it back to the attendant and sat down.
21 І почав Він до них говорити: „Сьогодні збуло́ся Писа́ння, яке ви почули!“
The eyes of all in the synagogue were fixed on him, and he began to say to them, "Today is this scripture fulfilled in your hearing."
22 І всі Йому стверджували й дивувались словам благода́ті, що ли́нули з уст Його. І казали вони: „Чи ж то Він не син Йо́сипів?“
And they all spoke well of him, and marveled at the words of charm that fell from his lips. "Is not this the son of Joseph?" they asked.
23 Він же промовив до них: „Ви Мені конче скажете при́казку: „Лікарю, — уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчи́зні Своїй, що́ сталося — чули ми — у Капернау́мі“.
Jesus answered. "Doubtless you will quote the proverb to me, "Physician, heal thyself! Do also here in your own country all that we hear that you have done in Capernaum."
24 І сказав Він: „Поправді кажу вам: Жоден пророк не буває приємний у вітчи́зні своїй.
"I tell you in solemn truth," he added, "that no prophet is acceptable in his own country.
25 Та правдиво кажу́ вам: Багато вдовиць перебува́ло за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було́ зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,
In very truth I tell you there were many widows in Israel in the days of Elijah, when the heavens were closed for three years and six months, when a great famine came over all the land;
26 а Ілля́ не до жодної з них не був посланий, тільки в Саре́пту Сидо́нську до овдові́лої жінки.
"yet Elijah was not sent to any one of them, but only to a widow in Zarephath in Sidon.
27 І багато було́ прокаже́них за Єлисе́я пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очи́стився, крім Неєма́на сирі́янина“.
"And there were many lepers in Israel in the days of the prophet Elisha, yet none of them was cleansed but only Naaman the Syrian."
28 І всі в синагозі, почувши оце, перепо́внились гнівом.
When they had heard these words, those in the synagogue were filled with fury;
29 І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели́ аж до кра́ю гори, на якій їхнє місто було побудо́ване, щоб скинути додолу Його.
they rose, hurried him outside the town, and brought him to the brow of the hill on which their city was built, intending to cast him down headlong.
30 Але Він перейшов серед них, і віддали́вся.
But he, passing through the midst of them, took his departure.
31 І прийшов Він у Капернау́м, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.
Then he went down to Capernaum, a city of Galilee, and continued to teach the people on the Sabbath Days.
32 І дивувались науці Його, бо слово Його було вла́дне.
They were deeply impressed by his teaching because his speech was with authority.
33 І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого де́мона, і він закричав гучни́м голосом:
And there was in the synagogue a man possessed by the spirit of a foul demon. He cried out, in a loud voice, saying.
34 „Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, — Божий Святий“.
"Ha! Jesus of Nazareth, what business have you with us? Are you come to destroy us? I know you who you are, you holy one of God!"
35 А Ісус заборони́в йому, кажучи: „Замовчи, і вийди з нього!“І, кинувши де́мон того насере́дину, вийшов із нього, нічо́го йому не пошко́дивши.
And Jesus rebuked him, saying. "Be quiet! Come out of him." And when the demon had thrown the man down before them, he came out of him without doing him any harm.
36 І всіх жах обгорнув, і питали вони один о́дного, кажучи: „Що́ то за наука, що ду́хам нечистим наказує з вла́дою й силою, — і виходять вони?“
All were amazed, and began to ask one another, saying. "What is this word? For with authority and power he commands the unclean spirits and they come out."
37 І не́слася чутка про Нього по всіх місцях кра́ю.
And the talk about him spread into every locality in the surrounding country.
38 А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Си́мона. Теща ж Си́монова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.
Now when he rose and left the synagogue, he entered into the house of Simon, where Simon’s mother-in-law lay sick of a great fever. And they kept entreating him for her.
39 І, ставши над нею, Він заборони́в тій гарячці, — і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуго́вувала.
And he stood over her and rebuked the fever, and it left her; and at once she arose and ministered unto them.
40 Коли ж сонце захо́дило, то всі, хто мав яких хворих на різні неду́ги, до Нього приво́дили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровля́в.
At sunset all they who had any sick with any sort of disease brought them to him; and he laid his hands on every one of them and healed them.
41 Із багатьох же вихо́дили й де́мони, кричачи́ та гово́рячи: „Ти Син Божий!“Та Він їм забороня́в, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.
Demons also came out of many, screaming and saying, "You are the Son of God." But he rebuked them, and did not permit them to speak, because they knew that he was the Christ.
42 Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відхо́див.
And when it was daybreak he left the town, and went away to a solitary place; and the crowd kept seeking him. Coming at length upon him, they attempted to detain him so that he should not leave them.
43 Він же промовив до них: „І іншим містам Я повинен звіщати Добру Нови́ну про Боже Царство, — бо на те Мене по́слано“.
But he said to them. "I must preach the gospel of the kingdom of God to the other towns also; for that is what I was sent to do."
44 І Він проповідував по синагогах Галілеї.
So he continued to preach in the synagogues of Galilee.
