Від Луки 24
1 А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гро́бу, несучи́ нагото́вані па́хощі,
ਅਥ ਸਪ੍ਤਾਹਪ੍ਰਥਮਦਿਨੇ(ਅ)ਤਿਪ੍ਰਤ੍ਯੂਸ਼਼ੇ ਤਾ ਯੋਸ਼਼ਿਤਃ ਸਮ੍ਪਾਦਿਤੰ ਸੁਗਨ੍ਧਿਦ੍ਰਵ੍ਯੰ ਗ੍ਰੁʼਹੀਤ੍ਵਾ ਤਦਨ੍ਯਾਭਿਃ ਕਿਯਤੀਭਿਃ ਸ੍ਤ੍ਰੀਭਿਃ ਸਹ ਸ਼੍ਮਸ਼ਾਨੰ ਯਯੁਃ|
2 та й застали, що камінь від гро́бу відва́лений був.
ਕਿਨ੍ਤੁ ਸ਼੍ਮਸ਼ਾਨਦ੍ਵਾਰਾਤ੍ ਪਾਸ਼਼ਾਣਮਪਸਾਰਿਤੰ ਦ੍ਰੁʼਸ਼਼੍ਟ੍ਵਾ
3 А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.
ਤਾਃ ਪ੍ਰਵਿਸ਼੍ਯ ਪ੍ਰਭੋ ਰ੍ਦੇਹਮਪ੍ਰਾਪ੍ਯ
4 І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі́ в одежах блискучих з'явились при них.
ਵ੍ਯਾਕੁਲਾ ਭਵਨ੍ਤਿ ਏਤਰ੍ਹਿ ਤੇਜੋਮਯਵਸ੍ਤ੍ਰਾਨ੍ਵਿਤੌ ਦ੍ਵੌ ਪੁਰੁਸ਼਼ੌ ਤਾਸਾਂ ਸਮੀਪੇ ਸਮੁਪਸ੍ਥਿਤੌ
5 А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: „Чого ви шукаєте Живого між мертвими?
ਤਸ੍ਮਾੱਤਾਃ ਸ਼ਙ੍ਕਾਯੁਕ੍ਤਾ ਭੂਮਾਵਧੋਮੁਖ੍ਯਸ੍ਯਸ੍ਥੁਃ| ਤਦਾ ਤੌ ਤਾ ਊਚਤੁ ਰ੍ਮ੍ਰੁʼਤਾਨਾਂ ਮਧ੍ਯੇ ਜੀਵਨ੍ਤੰ ਕੁਤੋ ਮ੍ਰੁʼਗਯਥ?
6 Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебува́в в Галілеї.
ਸੋਤ੍ਰ ਨਾਸ੍ਤਿ ਸ ਉਦਸ੍ਥਾਤ੍|
7 Він казав: „Сину Лю́дському треба бути ви́даному до рук грішних людей, і розп'я́тому бути, і воскре́снути третього дня“.
ਪਾਪਿਨਾਂ ਕਰੇਸ਼਼ੁ ਸਮਰ੍ਪਿਤੇਨ ਕ੍ਰੁਸ਼ੇ ਹਤੇਨ ਚ ਮਨੁਸ਼਼੍ਯਪੁਤ੍ਰੇਣ ਤ੍ਰੁʼਤੀਯਦਿਵਸੇ ਸ਼੍ਮਸ਼ਾਨਾਦੁੱਥਾਤਵ੍ਯਮ੍ ਇਤਿ ਕਥਾਂ ਸ ਗਲੀਲਿ ਤਿਸ਼਼੍ਠਨ੍ ਯੁਸ਼਼੍ਮਭ੍ਯੰ ਕਥਿਤਵਾਨ੍ ਤਾਂ ਸ੍ਮਰਤ|
8 І згадали вони ті слова́ Його!
ਤਦਾ ਤਸ੍ਯ ਸਾ ਕਥਾ ਤਾਸਾਂ ਮਨਃਸੁ ਜਾਤਾ|
9 А вернувшись від гро́бу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.
ਅਨਨ੍ਤਰੰ ਸ਼੍ਮਸ਼ਾਨਾਦ੍ ਗਤ੍ਵਾ ਤਾ ਏਕਾਦਸ਼ਸ਼ਿਸ਼਼੍ਯਾਦਿਭ੍ਯਃ ਸਰ੍ੱਵੇਭ੍ਯਸ੍ਤਾਂ ਵਾਰ੍ੱਤਾਂ ਕਥਯਾਮਾਸੁਃ|
10 То були́: Марія Магдали́на, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, — і вони розповіли апо́столам це.
ਮਗ੍ਦਲੀਨੀਮਰਿਯਮ੍, ਯੋਹਨਾ, ਯਾਕੂਬੋ ਮਾਤਾ ਮਰਿਯਮ੍ ਤਦਨ੍ਯਾਃ ਸਙ੍ਗਿਨ੍ਯੋ ਯੋਸ਼਼ਿਤਸ਼੍ਚ ਪ੍ਰੇਰਿਤੇਭ੍ਯ ਏਤਾਃ ਸਰ੍ੱਵਾ ਵਾਰ੍ੱਤਾਃ ਕਥਯਾਮਾਸੁਃ
11 Та слова́ їхні здалися їм вигадкою, — і не повірено їм.
ਕਿਨ੍ਤੁ ਤਾਸਾਂ ਕਥਾਮ੍ ਅਨਰ੍ਥਕਾਖ੍ਯਾਨਮਾਤ੍ਰੰ ਬੁੱਧ੍ਵਾ ਕੋਪਿ ਨ ਪ੍ਰਤ੍ਯੈਤ੍|
12 Петро ж устав та до гро́бу побіг, і, нахилившися, бачить — лежать самі тільки покривала. І вернувсь він до себе, і дивувався, що́ сталось.
ਤਦਾ ਪਿਤਰ ਉੱਥਾਯ ਸ਼੍ਮਸ਼ਾਨਾਨ੍ਤਿਕੰ ਦਧਾਵ, ਤਤ੍ਰ ਚ ਪ੍ਰਹ੍ਵੋ ਭੂਤ੍ਵਾ ਪਾਰ੍ਸ਼੍ਵੈਕਸ੍ਥਾਪਿਤੰ ਕੇਵਲੰ ਵਸ੍ਤ੍ਰੰ ਦਦਰ੍ਸ਼; ਤਸ੍ਮਾਦਾਸ਼੍ਚਰ੍ੱਯੰ ਮਨ੍ਯਮਾਨੋ ਯਦਘਟਤ ਤਨ੍ਮਨਸਿ ਵਿਚਾਰਯਨ੍ ਪ੍ਰਤਸ੍ਥੇ|
13 І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я́ Еммау́с, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдеся́т.
ਤਸ੍ਮਿੰਨੇਵ ਦਿਨੇ ਦ੍ਵੌ ਸ਼ਿੱਯੌ ਯਿਰੂਸ਼ਾਲਮਸ਼੍ਚਤੁਸ਼਼੍ਕ੍ਰੋਸ਼ਾਨ੍ਤਰਿਤਮ੍ ਇੰਮਾਯੁਗ੍ਰਾਮੰ ਗੱਛਨ੍ਤੌ
14 І розмовляли вони між собою про все те, що́ сталося.
ਤਾਸਾਂ ਘਟਨਾਨਾਂ ਕਥਾਮਕਥਯਤਾਂ
15 І ото, як вони розмовляли, і розпитували один о́дного, підійшов Сам Ісус, — і пішов разом із ними.
ਤਯੋਰਾਲਾਪਵਿਚਾਰਯੋਃ ਕਾਲੇ ਯੀਸ਼ੁਰਾਗਤ੍ਯ ਤਾਭ੍ਯਾਂ ਸਹ ਜਗਾਮ
16 Очі ж їхні були стри́мані, щоб Його не пізнали.
ਕਿਨ੍ਤੁ ਯਥਾ ਤੌ ਤੰ ਨ ਪਰਿਚਿਨੁਤਸ੍ਤਦਰ੍ਥੰ ਤਯੋ ਰ੍ਦ੍ਰੁʼਸ਼਼੍ਟਿਃ ਸੰਰੁੱਧਾ|
17 І спитався Він їх: „Що́ за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні́?“
ਸ ਤੌ ਪ੍ਰੁʼਸ਼਼੍ਟਵਾਨ੍ ਯੁਵਾਂ ਵਿਸ਼਼ੱਣੌ ਕਿੰ ਵਿਚਾਰਯਨ੍ਤੌ ਗੱਛਥਃ?
18 І озвався один, йому йме́ння Клео́па, та й промовив до Нього: „Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що́ сталося в нім цими днями?“
ਤਤਸ੍ਤਯੋਃ ਕ੍ਲਿਯਪਾਨਾਮਾ ਪ੍ਰਤ੍ਯੁਵਾਚ ਯਿਰੂਸ਼ਾਲਮਪੁਰੇ(ਅ)ਧੁਨਾ ਯਾਨ੍ਯਘਟਨ੍ਤ ਤ੍ਵੰ ਕੇਵਲਵਿਦੇਸ਼ੀ ਕਿੰ ਤਦ੍ਵ੍ਰੁʼੱਤਾਨ੍ਤੰ ਨ ਜਾਨਾਸਿ?
19 І спитався Він їх: „Що таке?“А вони розпові́ли Йому: „Про Ісуса Назаряни́на, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім наро́дом.
ਸ ਪਪ੍ਰੱਛ ਕਾ ਘਟਨਾਃ? ਤਦਾ ਤੌ ਵਕ੍ਤੁਮਾਰੇਭਾਤੇ ਯੀਸ਼ੁਨਾਮਾ ਯੋ ਨਾਸਰਤੀਯੋ ਭਵਿਸ਼਼੍ਯਦ੍ਵਾਦੀ ਈਸ਼੍ਵਰਸ੍ਯ ਮਾਨੁਸ਼਼ਾਣਾਞ੍ਚ ਸਾਕ੍ਸ਼਼ਾਤ੍ ਵਾਕ੍ਯੇ ਕਰ੍ੰਮਣਿ ਚ ਸ਼ਕ੍ਤਿਮਾਨਾਸੀਤ੍
20 Як первосвященики й наша старши́на Його віддали́ на суд смертний, — і Його розп'яли́.
ਤਮ੍ ਅਸ੍ਮਾਕੰ ਪ੍ਰਧਾਨਯਾਜਕਾ ਵਿਚਾਰਕਾਸ਼੍ਚ ਕੇਨਾਪਿ ਪ੍ਰਕਾਰੇਣ ਕ੍ਰੁਸ਼ੇ ਵਿੱਧ੍ਵਾ ਤਸ੍ਯ ਪ੍ਰਾਣਾਨਨਾਸ਼ਯਨ੍ ਤਦੀਯਾ ਘਟਨਾਃ;
21 А ми сподівались були́, що Це Той, що має Ізраїля ви́зволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося.
ਕਿਨ੍ਤੁ ਯ ਇਸ੍ਰਾਯੇਲੀਯਲੋਕਾਨ੍ ਉੱਧਾਰਯਿਸ਼਼੍ਯਤਿ ਸ ਏਵਾਯਮ੍ ਇਤ੍ਯਾਸ਼ਾਸ੍ਮਾਭਿਃ ਕ੍ਰੁʼਤਾ| ਤਦ੍ਯਥਾ ਤਥਾਸ੍ਤੁ ਤਸ੍ਯਾ ਘਟਨਾਯਾ ਅਦ੍ਯ ਦਿਨਤ੍ਰਯੰ ਗਤੰ|
22 А дехто з наших жінок, що рано були́ коло гро́бу, нас здивували:
ਅਧਿਕਨ੍ਤ੍ਵਸ੍ਮਾਕੰ ਸਙ੍ਗਿਨੀਨਾਂ ਕਿਯਤ੍ਸ੍ਤ੍ਰੀਣਾਂ ਮੁਖੇਭ੍ਯੋ(ਅ)ਸਮ੍ਭਵਵਾਕ੍ਯਮਿਦੰ ਸ਼੍ਰੁਤੰ;
23 вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'я́влення анголі́в, які кажуть, що живий Він.
ਤਾਃ ਪ੍ਰਤ੍ਯੂਸ਼਼ੇ ਸ਼੍ਮਸ਼ਾਨੰ ਗਤ੍ਵਾ ਤਤ੍ਰ ਤਸ੍ਯ ਦੇਹਮ੍ ਅਪ੍ਰਾਪ੍ਯ ਵ੍ਯਾਘੁਟ੍ਯੇਤ੍ਵਾ ਪ੍ਰੋਕ੍ਤਵਤ੍ਯਃ ਸ੍ਵਰ੍ਗੀਸਦੂਤੌ ਦ੍ਰੁʼਸ਼਼੍ਟਾਵਸ੍ਮਾਭਿਸ੍ਤੌ ਚਾਵਾਦਿਸ਼਼੍ਟਾਂ ਸ ਜੀਵਿਤਵਾਨ੍|
24 І пішли дехто з наших до гро́бу, і знайшли так, як казали й жінки́; та Його не побачили“.
ਤਤੋਸ੍ਮਾਕੰ ਕੈਸ਼੍ਚਿਤ੍ ਸ਼੍ਮਸ਼ਾਨਮਗਮ੍ਯਤ ਤੇ(ਅ)ਪਿ ਸ੍ਤ੍ਰੀਣਾਂ ਵਾਕ੍ਯਾਨੁਰੂਪੰ ਦ੍ਰੁʼਸ਼਼੍ਟਵਨ੍ਤਃ ਕਿਨ੍ਤੁ ਤੰ ਨਾਪਸ਼੍ਯਨ੍|
25 Тоді Він сказав їм: „О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що́ сповіщали Пророки!
ਤਦਾ ਸ ਤਾਵੁਵਾਚ, ਹੇ ਅਬੋਧੌ ਹੇ ਭਵਿਸ਼਼੍ਯਦ੍ਵਾਦਿਭਿਰੁਕ੍ਤਵਾਕ੍ਯੰ ਪ੍ਰਤ੍ਯੇਤੁੰ ਵਿਲਮ੍ਬਮਾਨੌ;
26 Чи ж Христові не це перете́рпіти треба було, і ввійти в Свою славу?“
ਏਤਤ੍ਸਰ੍ੱਵਦੁਃਖੰ ਭੁਕ੍ਤ੍ਵਾ ਸ੍ਵਭੂਤਿਪ੍ਰਾਪ੍ਤਿਃ ਕਿੰ ਖ੍ਰੀਸ਼਼੍ਟਸ੍ਯ ਨ ਨ੍ਯਾੱਯਾ?
27 І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясня́в їм зо всього Писа́ння, що́ про Нього було́.
ਤਤਃ ਸ ਮੂਸਾਗ੍ਰਨ੍ਥਮਾਰਭ੍ਯ ਸਰ੍ੱਵਭਵਿਸ਼਼੍ਯਦ੍ਵਾਦਿਨਾਂ ਸਰ੍ੱਵਸ਼ਾਸ੍ਤ੍ਰੇ ਸ੍ਵਸ੍ਮਿਨ੍ ਲਿਖਿਤਾਖ੍ਯਾਨਾਭਿਪ੍ਰਾਯੰ ਬੋਧਯਾਮਾਸ|
28 І набли́зились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.
ਅਥ ਗਮ੍ਯਗ੍ਰਾਮਾਭ੍ਯਰ੍ਣੰ ਪ੍ਰਾਪ੍ਯ ਤੇਨਾਗ੍ਰੇ ਗਮਨਲਕ੍ਸ਼਼ਣੇ ਦਰ੍ਸ਼ਿਤੇ
29 А вони не пускали Його й намовляли: „Зостанься з нами, бо вже вечорі́є, і кінча́ється день“. І Він увійшов, щоб із ними побути.
ਤੌ ਸਾਧਯਿਤ੍ਵਾਵਦਤਾਂ ਸਹਾਵਾਭ੍ਯਾਂ ਤਿਸ਼਼੍ਠ ਦਿਨੇ ਗਤੇ ਸਤਿ ਰਾਤ੍ਰਿਰਭੂਤ੍; ਤਤਃ ਸ ਤਾਭ੍ਯਾਂ ਸਾਰ੍ੱਧੰ ਸ੍ਥਾਤੁੰ ਗ੍ਰੁʼਹੰ ਯਯੌ|
30 І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав.
ਪਸ਼੍ਚਾਦ੍ਭੋਜਨੋਪਵੇਸ਼ਕਾਲੇ ਸ ਪੂਪੰ ਗ੍ਰੁʼਹੀਤ੍ਵਾ ਈਸ਼੍ਵਰਗੁਣਾਨ੍ ਜਗਾਦ ਤਞ੍ਚ ਭੰਕ੍ਤ੍ਵਾ ਤਾਭ੍ਯਾਂ ਦਦੌ|
31 Тоді очі відкрилися їм, — і пізнали Його́. Але Він став для них невиди́мий...
ਤਦਾ ਤਯੋ ਰ੍ਦ੍ਰੁʼਸ਼਼੍ਟੌ ਪ੍ਰਸੰਨਾਯਾਂ ਤੰ ਪ੍ਰਤ੍ਯਭਿਜ੍ਞਤੁਃ ਕਿਨ੍ਤੁ ਸ ਤਯੋਃ ਸਾਕ੍ਸ਼਼ਾਦਨ੍ਤਰ੍ਦਧੇ|
32 І говорили вони один о́дному: „Чи не пала́ло нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писа́ння?“
ਤਤਸ੍ਤੌ ਮਿਥੋਭਿਧਾਤੁਮ੍ ਆਰਬ੍ਧਵਨ੍ਤੌ ਗਮਨਕਾਲੇ ਯਦਾ ਕਥਾਮਕਥਯਤ੍ ਸ਼ਾਸ੍ਤ੍ਰਾਰ੍ਥਞ੍ਚਬੋਧਯਤ੍ ਤਦਾਵਯੋ ਰ੍ਬੁੱਧਿਃ ਕਿੰ ਨ ਪ੍ਰਾਜ੍ਵਲਤ੍?
33 І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьо́х, і і тих, що з ними були́,
ਤੌ ਤਤ੍ਕ੍ਸ਼਼ਣਾਦੁੱਥਾਯ ਯਿਰੂਸ਼ਾਲਮਪੁਰੰ ਪ੍ਰਤ੍ਯਾਯਯਤੁਃ, ਤਤ੍ਸ੍ਥਾਨੇ ਸ਼ਿਸ਼਼੍ਯਾਣਾਮ੍ ਏਕਾਦਸ਼ਾਨਾਂ ਸਙ੍ਗਿਨਾਞ੍ਚ ਦਰ੍ਸ਼ਨੰ ਜਾਤੰ|
34 які розповідали, що Госпо́дь дійсно воскрес, і з'явився був Си́монові.
ਤੇ ਪ੍ਰੋਚੁਃ ਪ੍ਰਭੁਰੁਦਤਿਸ਼਼੍ਠਦ੍ ਇਤਿ ਸਤ੍ਯੰ ਸ਼ਿਮੋਨੇ ਦਰ੍ਸ਼ਨਮਦਾੱਚ|
35 А вони розпо́віли, що́ сталось було на дорозі, і як пізнали Його в лама́нні хліба.
ਤਤਃ ਪਥਃ ਸਰ੍ੱਵਘਟਨਾਯਾਃ ਪੂਪਭਞ੍ਜਨੇਨ ਤਤ੍ਪਰਿਚਯਸ੍ਯ ਚ ਸਰ੍ੱਵਵ੍ਰੁʼੱਤਾਨ੍ਤੰ ਤੌ ਵਕ੍ਤੁਮਾਰੇਭਾਤੇ|
36 І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: „Мир вам!“
ਇੱਥੰ ਤੇ ਪਰਸ੍ਪਰੰ ਵਦਨ੍ਤਿ ਤਤ੍ਕਾਲੇ ਯੀਸ਼ੁਃ ਸ੍ਵਯੰ ਤੇਸ਼਼ਾਂ ਮਧ੍ਯ ਪ੍ਰੋੱਥਯ ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਕੰ ਕਲ੍ਯਾਣੰ ਭੂਯਾਦ੍ ਇਤ੍ਯੁਵਾਚ,
37 А вони налякалися та перестра́шились, і ду́мали, що бачать духа.
ਕਿਨ੍ਤੁ ਭੂਤੰ ਪਸ਼੍ਯਾਮ ਇਤ੍ਯਨੁਮਾਯ ਤੇ ਸਮੁਦ੍ਵਿਵਿਜਿਰੇ ਤ੍ਰੇਸ਼਼ੁਸ਼੍ਚ|
38 Він же промовив до них: „Чого́ ви стриво́жились? І пощо́ ті думки до серде́ць ваших входять?
ਸ ਉਵਾਚ, ਕੁਤੋ ਦੁਃਖਿਤਾ ਭਵਥ? ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਕੰ ਮਨਃਸੁ ਸਨ੍ਦੇਹ ਉਦੇਤਿ ਚ ਕੁਤਃ?
39 Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, — це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, — бо не має дух тіла й косте́й, а Я, бачите, маю“.
ਏਸ਼਼ੋਹੰ, ਮਮ ਕਰੌ ਪਸ਼੍ਯਤ ਵਰੰ ਸ੍ਪ੍ਰੁʼਸ਼਼੍ਟ੍ਵਾ ਪਸ਼੍ਯਤ, ਮਮ ਯਾਦ੍ਰੁʼਸ਼ਾਨਿ ਪਸ਼੍ਯਥ ਤਾਦ੍ਰੁʼਸ਼ਾਨਿ ਭੂਤਸ੍ਯ ਮਾਂਸਾਸ੍ਥੀਨਿ ਨ ਸਨ੍ਤਿ|
40 І, промовивши це, показав Він їм руки та но́ги.
ਇਤ੍ਯੁਕ੍ਤ੍ਵਾ ਸ ਹਸ੍ਤਪਾਦਾਨ੍ ਦਰ੍ਸ਼ਯਾਮਾਸ|
41 І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: „Чи не маєте тут чогось їсти?“
ਤੇ(ਅ)ਸਮ੍ਭਵੰ ਜ੍ਞਾਤ੍ਵਾ ਸਾਨਨ੍ਦਾ ਨ ਪ੍ਰਤ੍ਯਯਨ੍| ਤਤਃ ਸ ਤਾਨ੍ ਪਪ੍ਰੱਛ, ਅਤ੍ਰ ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਕੰ ਸਮੀਪੇ ਖਾਦ੍ਯੰ ਕਿਞ੍ਚਿਦਸ੍ਤਿ?
42 Вони ж подали́ Йому ку́сника риби печеної та стільника́ медово́го.
ਤਤਸ੍ਤੇ ਕਿਯੱਦਗ੍ਧਮਤ੍ਸ੍ਯੰ ਮਧੁ ਚ ਦਦੁਃ
43 І, взявши, Він їв перед ними.
ਸ ਤਦਾਦਾਯ ਤੇਸ਼਼ਾਂ ਸਾਕ੍ਸ਼਼ਾਦ੍ ਬੁਭੁਜੇ
44 І промовив до них: „Це слова́, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб ви́коналось усе, що про Мене в Зако́ні Мойсеєвім, та в Пророків, і в Пса́лмах написане“.
ਕਥਯਾਮਾਸ ਚ ਮੂਸਾਵ੍ਯਵਸ੍ਥਾਯਾਂ ਭਵਿਸ਼਼੍ਯਦ੍ਵਾਦਿਨਾਂ ਗ੍ਰਨ੍ਥੇਸ਼਼ੁ ਗੀਤਪੁਸ੍ਤਕੇ ਚ ਮਯਿ ਯਾਨਿ ਸਰ੍ੱਵਾਣਿ ਵਚਨਾਨਿ ਲਿਖਿਤਾਨਿ ਤਦਨੁਰੂਪਾਣਿ ਘਟਿਸ਼਼੍ਯਨ੍ਤੇ ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਭਿਃ ਸਾਰ੍ੱਧੰ ਸ੍ਥਿਤ੍ਵਾਹੰ ਯਦੇਤਦ੍ਵਾਕ੍ਯਮ੍ ਅਵਦੰ ਤਦਿਦਾਨੀਂ ਪ੍ਰਤ੍ਯਕ੍ਸ਼਼ਮਭੂਤ੍|
45 Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писа́ння.
ਅਥ ਤੇਭ੍ਯਃ ਸ਼ਾਸ੍ਤ੍ਰਬੋਧਾਧਿਕਾਰੰ ਦਤ੍ਵਾਵਦਤ੍,
46 І сказав Він до них: „Так написано є, і так потрібно було́ постраждати Христові, і воскре́снути з мертвих дня третього,
ਖ੍ਰੀਸ਼਼੍ਟੇਨੇੱਥੰ ਮ੍ਰੁʼਤਿਯਾਤਨਾ ਭੋਕ੍ਤਵ੍ਯਾ ਤ੍ਰੁʼਤੀਯਦਿਨੇ ਚ ਸ਼੍ਮਸ਼ਾਨਾਦੁੱਥਾਤਵ੍ਯਞ੍ਚੇਤਿ ਲਿਪਿਰਸ੍ਤਿ;
47 і щоб у Йме́ння Його проповідувалось покая́ння, і про́щення гріхів між наро́дів усіх, від Єрусалиму почавши.
ਤੰਨਾਮ੍ਨਾ ਯਿਰੂਸ਼ਾਲਮਮਾਰਭ੍ਯ ਸਰ੍ੱਵਦੇਸ਼ੇ ਮਨਃਪਰਾਵਰ੍ੱਤਨਸ੍ਯ ਪਾਪਮੋਚਨਸ੍ਯ ਚ ਸੁਸੰਵਾਦਃ ਪ੍ਰਚਾਰਯਿਤਵ੍ਯਃ,
48 А ви свідки того́.
ਏਸ਼਼ੁ ਸਰ੍ੱਵੇਸ਼਼ੁ ਯੂਯੰ ਸਾਕ੍ਸ਼਼ਿਣਃ|
49 І ось Я посилаю на вас обі́тницю Мого Отця; а ви позоста́ньтеся в місті, аж поки зодя́гнетесь силою з висоти“.
ਅਪਰਞ੍ਚ ਪਸ਼੍ਯਤ ਪਿਤ੍ਰਾ ਯਤ੍ ਪ੍ਰਤਿਜ੍ਞਾਤੰ ਤਤ੍ ਪ੍ਰੇਸ਼਼ਯਿਸ਼਼੍ਯਾਮਿ, ਅਤਏਵ ਯਾਵਤ੍ਕਾਲੰ ਯੂਯੰ ਸ੍ਵਰ੍ਗੀਯਾਂ ਸ਼ਕ੍ਤਿੰ ਨ ਪ੍ਰਾਪ੍ਸ੍ਯਥ ਤਾਵਤ੍ਕਾਲੰ ਯਿਰੂਸ਼ਾਲਮ੍ਨਗਰੇ ਤਿਸ਼਼੍ਠਤ|
50 І Він вивів за місто їх аж до Віфа́нії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.
ਅਥ ਸ ਤਾਨ੍ ਬੈਥਨੀਯਾਪਰ੍ੱਯਨ੍ਤੰ ਨੀਤ੍ਵਾ ਹਸ੍ਤਾਵੁੱਤੋਲ੍ਯ ਆਸ਼ਿਸ਼਼ ਵਕ੍ਤੁਮਾਰੇਭੇ
51 І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступа́ти від них, і на небо возно́ситись.
ਆਸ਼ਿਸ਼਼ੰ ਵਦੰਨੇਵ ਚ ਤੇਭ੍ਯਃ ਪ੍ਰੁʼਥਗ੍ ਭੂਤ੍ਵਾ ਸ੍ਵਰ੍ਗਾਯ ਨੀਤੋ(ਅ)ਭਵਤ੍|
52 А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.
ਤਦਾ ਤੇ ਤੰ ਭਜਮਾਨਾ ਮਹਾਨਨ੍ਦੇਨ ਯਿਰੂਸ਼ਾਲਮੰ ਪ੍ਰਤ੍ਯਾਜਗ੍ਮੁਃ|
53 І постійно вони перебува́ли в храмі, переславля́ючи й хва́лячи Бога. Амінь.
ਤਤੋ ਨਿਰਨ੍ਤਰੰ ਮਨ੍ਦਿਰੇ ਤਿਸ਼਼੍ਠਨ੍ਤ ਈਸ਼੍ਵਰਸ੍ਯ ਪ੍ਰਸ਼ੰਸਾਂ ਧਨ੍ਯਵਾਦਞ੍ਚ ਕਰ੍ੱਤਮ੍ ਆਰੇਭਿਰੇ| ਇਤਿ||
