Від Луки 24
1 А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гро́бу, несучи́ нагото́вані па́хощі,
Ko angluno đive palo savato, rano sabalin avile e džuvlja ko limori thaj ande mirisura save ćerde.
2 та й застали, що камінь від гро́бу відва́лений був.
Arakhlje o bar crdimo taro limori.
3 А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.
Dije andre thaj ni arakhlje o telo e Gospodeso e Isuseso.
4 І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі́ в одежах блискучих з'явились при них.
Dok pučlje pe so sasa gova, dikh, duj manuša ačhile angle lende ane sjajna fostanura.
5 А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: „Чого ви шукаєте Живого між мертвими?
E džuvlja but darajle thaj perade pe šore tele dži ki phuv. Thaj e duj manuša pučlje e džuvljen: “Sose roden e džuvde maškar e mule?
6 Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебува́в в Галілеї.
Naj kate. Uštilo tare mule! Den tumen gođi so vaćarda tumenđe dok vadži sasa ani Galileja:
7 Він казав: „Сину Лю́дському треба бути ви́даному до рук грішних людей, і розп'я́тому бути, і воскре́снути третього дня“.
‘Me, o Čhavo e manušeso, trubul te avav dindo ane vasta e grešnone manušenđe thaj te avav čhuto ko krsto, al o trito đive ka uštav tare mule.’”
8 І згадали вони ті слова́ Його!
Tegani dije pe gođi so vaćarda lenđe o Isus.
9 А вернувшись від гро́бу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.
Thaj irisajle taro limori thaj vaćarde sa e dešujekhe apostolurenđe thaj savorenđe averenđe.
10 То були́: Марія Магдали́на, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, — і вони розповіли апо́столам це.
Gola džuvlja sesa i Marija taro foro Magdala, i Jovana, i Marija e Jakovesi dej thaj avera save vaćarde kava e apostolurenđe.
11 Та слова́ їхні здалися їм вигадкою, — і не повірено їм.
Al e apostolurenđe kala lafura sesa sar dilipe thaj ni pačaje e džuvljenđe.
12 Петро ж устав та до гро́бу побіг, і, нахилившися, бачить — лежать самі тільки покривала. І вернувсь він до себе, і дивувався, що́ сталось.
Al o Petar uštilo thaj prastaja dži ko limori. Kana telilo, dikhlja samo o čaršafi savo ačhilo. Đelo thaj čudisajlo ane peste so sasa gova.
13 І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я́ Еммау́с, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдеся́т.
Ane gova đive duj e Isusese sikade đele ano gav savo akhardola Emaus thaj vov sasa dur taro Jerusalim dešujekh kilometra.
14 І розмовляли вони між собою про все те, що́ сталося.
Phirindoj vaćarde maškar peste tare sa kova so sasa.
15 І ото, як вони розмовляли, і розпитували один о́дного, підійшов Сам Ісус, — і пішов разом із ними.
Thaj dok vaćarde maškar peste thaj pučlje khanči jekh avere, korkoro o Isus avilo paše lende thaj đelo lencar.
16 Очі ж їхні були стри́мані, щоб Його не пізнали.
Al lenđe jakhenđe ni sasa mukhlo te pindžaren le.
17 І спитався Він їх: „Що́ за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні́?“
O Isus pučlja len: “Sostar gova vaćaren maškar tumende phirindoj?” Ačhile i tužnisajle
18 І озвався один, йому йме́ння Клео́па, та й промовив до Нього: „Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що́ сталося в нім цими днями?“
thaj jekh lendar savo akhardola o Kleopa, vaćarda e Isusese: “Tu li san jedino abandžija ano Jerusalim savo ni šunda so sasa kala đivesa odori?”
19 І спитався Він їх: „Що таке?“А вони розпові́ли Йому: „Про Ісуса Назаряни́на, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім наро́дом.
O Isus pučlja len: “So sasa gova?” Von phende lese: “Gova so ćerdilo e Isusesa taro Nazaret. Vov sasa proroko, zuralo ano vaćaripe thaj ane buća anglo Dol thaj angle manuša.
20 Як первосвященики й наша старши́на Його віддали́ на суд смертний, — і Його розп'яли́.
Amare šorutne sveštenikura thaj e starešine dije le te avol osudimo ko meripe thaj čhute le ko krsto.
21 А ми сподівались були́, що Це Той, що має Ізраїля ви́зволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося.
Amen nadisaljam kaj vov ka ikalol o Izrael. Al ađive si gova već trito đive sar sasa sa gova.
22 А дехто з наших жінок, що рано були́ коло гро́бу, нас здивували:
Nesave džuvlja maškar amende bunisade amen. Sabalje sesa ko limori,
23 вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'я́влення анголі́в, які кажуть, що живий Він.
al ni arakhlje e Isuseso telo odori. Avile thaj phende amenđe kaj dikhlje e anđeluren save phende lenđe kaj si o Isus džuvdo.
24 І пішли дехто з наших до гро́бу, і знайшли так, як казали й жінки́; та Його не побачили“.
Tegani nesave amendar đele ko limori thaj dikhlje kaj si o limori čučo, sar so vaćarde e džuvlja, al ni dikhlje e Isuse.”
25 Тоді Він сказав їм: „О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що́ сповіщали Пророки!
O Isus vaćarda lenđe: “O bigođaće manušalen! Pharo tumenđe te pačan so vaćarde e prorokura ano Sveto lil!
26 Чи ж Христові не це перете́рпіти треба було, і ввійти в Свою славу?“
Ni li von vaćarde kaj o Hrist trubul te načhol sa gova pharipe angleder so o Dol ka proslavil le?”
27 І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясня́в їм зо всього Писа́ння, що́ про Нього було́.
Tegani o Isus lija te objasnil lenđe so si ano Sveto lil pisimo taro Hrist, počnindoj taro Mojsije dži ke Prorokura.
28 І набли́зились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.
Kana avile pašo gav ane savo đele, o Isus ćerda pe kaj manđol te džal podur lendar.
29 А вони не пускали Його й намовляли: „Зостанься з нами, бо вже вечорі́є, і кінча́ється день“. І Він увійшов, щоб із ними побути.
Al von dije le zor te ačhol, vaćarindoj: “Ačh amencar! Nakhlo o đive thaj i rat lija te perol!” Ačhilo thaj dija lencar ano čher.
30 І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав.
Kana sasa lencar ko astali, o Isus lija o mangro, zahvalisada thaj phaglja le thaj dija len.
31 Тоді очі відкрилися їм, — і пізнали Його́. Але Він став для них невиди́мий...
Tegani lenđe jakha putajle thaj pindžarde le. Al vov sigate hasajlo.
32 І говорили вони один о́дному: „Чи не пала́ло нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писа́ння?“
Tegani phende jekh averese: “Ni li phabile amare ile kana o Isus phirindoj vaćarda amenđe ko drom thaj kana objasnisada amenđe o Sveto lil?”
33 І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьо́х, і і тих, що з ними були́,
Uštile vadži ane gova sato thaj irisajle ano Jerusalim. Odori arakhlje e dešujekhe sikaden thaj kolen save sesa lencar, sar bešen katane.
34 які розповідали, що Госпо́дь дійсно воскрес, і з'явився був Си́монові.
E dešujekh sikade vaćarde lenđe: “Čače uštilo o Gospod thaj sikada pe e Simonese!”
35 А вони розпо́віли, що́ сталось було на дорозі, і як пізнали Його в лама́нні хліба.
Thaj kala duj sikade so sesa ko drom pašo Emaus vaćarde so sasa thaj sar pindžarde e Isuse kana phaglja o mangro.
36 І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: „Мир вам!“
Kana gova vaćarde, o Isus tare jekh drom ačhilo maškare lende thaj vaćarda lenđe: “Mir tumenđe!”
37 А вони налякалися та перестра́шились, і ду́мали, що бачать духа.
Von darajle thaj sesa bunime golese kaj dije gođi kaj dičhen duxo.
38 Він же промовив до них: „Чого́ ви стриво́жились? І пощо́ ті думки до серде́ць ваших входять?
Vov vaćarda lenđe: “Sose daran? Thaj sose ni pačan?
39 Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, — це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, — бо не має дух тіла й косте́й, а Я, бачите, маю“.
Dičhen mingre vasta thaj mingre pingre! Me sem gova! Dolen man thaj ka dičhen! Golese kaj e duxo naj telo thaj kokala, a sar so dičhen man isi!”
40 І, промовивши це, показав Він їм руки та но́ги.
Thaj dok vaćarola sa gova, sikada lenđe ožiljkura ke pe vasta thaj ke pe pingre.
41 І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: „Чи не маєте тут чогось їсти?“
Sesa gija začudime thaj radosna kaj naštine te pačan. Vov pučlja len: “Isi li tumen khanči xamase?”
42 Вони ж подали́ Йому ку́сника риби печеної та стільника́ медово́го.
Von dije le kotor peće mačhe.
43 І, взявши, Він їв перед ними.
O Isus lija thaj xalja angle lende.
44 І промовив до них: „Це слова́, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб ви́коналось усе, що про Мене в Зако́ні Мойсеєвім, та в Пророків, і в Пса́лмах написане“.
Tegani lenđe o Isus vaćarda: “Kava si kova sostar vaćardem tumenđe kana sema tumencar, kaj trubul te avol sa so pisimo mandar ane Mojsijaso zakon thaj ane lila save pisisade e prorokura thaj ane Psalmura.”
45 Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писа́ння.
Tegani putarda lenđe jakha te haljaren o Sveto lil
46 І сказав Він до них: „Так написано є, і так потрібно було́ постраждати Христові, і воскре́снути з мертвих дня третього,
thaj vaćarda lenđe: “Gija si pisimo ano Sveto lil, kaj o Hrist trubul te mudardol thaj te uštol tare mule ko trito đive.
47 і щоб у Йме́ння Його проповідувалось покая́ння, і про́щення гріхів між наро́дів усіх, від Єрусалиму почавши.
Thaj ane leso alav ka propovedil pe sa e manušenđe, počnindoj taro Jerusalim, kaj trubul te pokajin pe te bi o Dol oprostila lenđe grehura.
48 А ви свідки того́.
A tumen sen svedokura tare sa kava.
49 І ось Я посилаю на вас обі́тницю Мого Отця; а ви позоста́ньтеся в місті, аж поки зодя́гнетесь силою з висоти“.
Thaj dikh, me ka bičhalav o Sveto Duxo pe tumende sar so obećisada mingro Dad. Al tumen ačhen ano foro Jerusalim sa dok o Dol ni ka bičhalol piri zor pe tumende!”
50 І Він вивів за місто їх аж до Віфа́нії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.
Pale gova o Isus inđarda len dži ko gav i Vitanija. Gothe vazdija pe vasta thaj blagoslovisada len.
51 І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступа́ти від них, і на небо возно́ситись.
Thaj sar blagoslovisada len, lija te crdol pe lendar thaj sasa vazdimo ano nebo.
52 А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.
Von pele ke koča anglo Isus. Tegani irisajle ano Jerusalim radosna.
53 І постійно вони перебува́ли в храмі, переславля́ючи й хва́лячи Бога. Амінь.
Stalno sesa ano Hram thaj slavisade e Devle.
