Від Луки 24
1 А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гро́бу, несучи́ нагото́вані па́хощі,
Aikili dau luhiku la ng'wandyo nuli juma, akaza pa kibiil, akaleta imakuta nkunyunkiila naamanoneeye.
2 та й застали, що камінь від гро́бу відва́лений був.
Akahanga igwe lapilingitigw lend kulini kibiila.
3 А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.
Akingila mumo, shangaikaukauhanga umuili wang'wa Yesu.
4 І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі́ в одежах блискучих з'явились при них.
Matungo nanso ikatula nimasugo makulu na lukani ulu, akaona antu abiili kazemikile pakati ao akazeatugae myenda nakumiligita.
5 А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: „Чого ви шукаєте Живого між мертвими?
Ia sangu akazeiwe uwoa, akatunya usu pihi, akaaila asungu. Kuniki mukumuduma uyu numupanga muashi?
6 Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебува́в в Галілеї.
Wikutile apa ingi wauka kembuki nauligitilye nunye naukoli ku Galilaya.
7 Він казав: „Сину Лю́дському треба бути ви́даному до рук грішних людей, і розп'я́тому бути, і воскре́снути третього дня“.
Akalunga kina ung'wana wang'wa Adamu ukupumigwa mumikano antu niakite imilandu hangi agigwe nuhihiku la mtandatu ukuuka hangi.
8 І згадали вони ті слова́ Його!
Ia sangu nianso ikakimbuka inkani nianso.
9 А вернувшись від гро́бу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.
Ikasuka kupuma kukibiila ikaaila aya ihi ao ni kumi nung'wi ningiza ihi.
10 То були́: Марія Магдали́на, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, — і вони розповіли апо́столам це.
Ingi Maria Magdalena, Joana, Maria nyinya wang'wa Yakobo, niasungu niangiza palung'wi nienso ikapumya inkani inzi kuitumi.
11 Та слова́ їхні здалися їм вигадкою, — і не повірено їм.
Ingi gwa ulukani uhu lukatula anga lanakanda udu kuitumi, hangi shanga ikahuila ia sungu nianso.
12 Петро ж устав та до гро́бу побіг, і, нахилившися, бачить — лежать самі тільки покривала. І вернувсь він до себе, і дивувався, що́ сталось.
Upatoo akauka, akamanga akahonga kukibiila akahungiila akagoza mukati, akaona isanda akwe du, sunga Petro akahega akenda kitalakwe, akazutite ikilwa kwa iko nikipumie.
13 І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я́ Еммау́с, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдеся́т.
Antu abiili akalongola uluhiku lulolulo kukisali nikitangwa Emmau lugendo la matungo abiili.
14 І розмовляли вони між собою про все те, що́ сталося.
Akatuli kolya ienso kua enso ayo ihi naupumie kung'wanso.
15 І ото, як вони розмовляли, і розпитували один о́дного, підійшов Сам Ісус, — і пішов разом із ними.
Imatungo nanso naiakili akikolya, Uyesu aka hugeela pakupi akatula palung'wi nienso.
16 Очі ж їхні були стри́мані, щоб Його не пізнали.
Imiho ao ikakuwa upoku aleke kumumunya.
17 І спитався Він їх: „Що́ за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні́?“
Uyesu akaila unye nimiabiili mendi ila ule nimukugenda? akasiga imikile kunu akaziatile kinyauwai.
18 І озвався один, йому йме́ння Клео́па, та й промовив до Нього: „Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що́ сталося в нім цими днями?“
Muntu ung'wi lina lakwe Cleopa, akasusha, uewe du ne apa pa Yerusalemu nishuine aya naapumie kung'wanso imahiku aya?
19 І спитався Він їх: „Що таке?“А вони розпові́ли Йому: „Про Ісуса Назаряни́на, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім наро́дом.
Uyesu akaaila, makani ke? akamuila aya nang'wa Yesu mnazareti uyu nai munyakidagu, muhumi nua witumi ni nkani ntongeela ang'wi Tunda niantu ihi.
20 Як первосвященики й наша старши́на Його віддали́ на суд смертний, — і Його розп'яли́.
Anga iakulu niakuhani nia tongeeli itu naamupunilye mulamulwa wa nsha nukumaja.
21 А ми сподівались були́, що Це Той, що має Ізраїля ви́зволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося.
Ingi gwa aikuluile kina uyu yuyu nuzeapa ulekelwa Israel. kulinaya ihi itungili luhiku la katatu inkani izi niyigee.
22 А дехто з наших жінок, що рано були́ коло гро́бу, нас здивували:
Kululo gwa lasungu kupuma kitaile akupee ikaiilwa, naikoli pakibiila ikidaudau.
23 вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'я́влення анголі́в, які кажуть, що живий Він.
Naiaulya umuiili akwe, akaza akazelunga kina aiaine wa malaika naialiye kina ukoli mupanga.
24 І пішли дехто з наших до гро́бу, і знайшли так, як казали й жінки́; та Його не побачили“.
Iitunja ao naiakoli palung'wi nusese ikenda pakibiila, ikahanga anga iasungu naialigitilye, ingi singaaia muine nuanso.
25 Тоді Він сказав їм: „О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що́ сповіщали Пророки!
Uyesu akaaila, unye antu nimiapungu nimukite inkolo ni ndito nishaya kuhuila ihi ayo nianyakidagu aliiye.
26 Чи ж Христові не це перете́рпіти треба було, і ввійти в Свою славу?“
Ingi aitulikili uyesu kagigwa ku nkaai izi, nukingila kuukulu wakwe.
27 І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясня́в їм зо всього Писа́ння, що́ про Нього було́.
Sunga kandiilya kung'wa Musa nianyakidagu ihi, akaakunukuila aya ihi naakoli muandike wihi nuakwe.
28 І набли́зились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.
Naahugela mukisali iko, akazialongoe, Uyesu akatula anga kili ulongoe kuntongeela.
29 А вони не пускали Його й намовляли: „Зостанься з нами, бо вже вечорі́є, і кінча́ється день“. І Він увійшов, щоб із ними побути.
Kuite aiamusingilya azeligitya, ikie palung'wi nusese kundogoelyo ilongolekile mpindi nuluhiku anga laula. Itegwa u Yesu akingila kulongola kikie nienso.
30 І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав.
Matungo naiikie nienso akazilya, akahola umkate, akaukembeta nukuega akaapa.
31 Тоді очі відкрилися їм, — і пізнали Його́. Але Він став для них невиди́мий...
Sunga imiho ao ikakuwukulwa ikamulinga, matungo makupi akalimila mumiho ao.
32 І говорили вони один о́дному: „Чи не пала́ло нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писа́ння?“
Akatula kitambulya enso iti inkolo yitu shaaza yakie na mukati itui, matungo naukuligitya nusese munzila, naukukunukuilye ayo naandikilwe.
33 І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьо́х, і і тих, що з ними були́,
Ikauka itungo lilolilo, ikasuka ku Yerusalemu. Ikaahanga ao ni kumi nung'wi akazeilingie palung'wi nao naine pang'wanso.
34 які розповідали, що Госпо́дь дійсно воскрес, і з'явився був Си́монові.
Akazilunga, wauka itaitai, hangi aza wigeelekili kung'wa Simoni.
35 А вони розпо́віли, що́ сталось було на дорозі, і як пізнали Його в лама́нні хліба.
Kululo ikaila ayo naiamaine munzila, ayo nu Yesu naiwigeelekile kitalao kuuega umukate.
36 І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: „Мир вам!“
Naakili akuligitya inkani nianso, u Yesu akimika pakati ao, hangi akaila, upolo utule nunye.
37 А вони налякалися та перестра́шились, і ду́мали, що бачать духа.
Aiogapile akazuilwe nuwoa, ikasiga kina azaamuine ng'waungwelu.
38 Він же промовив до них: „Чого́ ви стриво́жились? І пощо́ ті думки до серде́ць ваших входять?
U Yesu akaaila kuniki nimukusiga? Kuniki makolyo akuuka munkolo yanyu.
39 Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, — це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, — бо не має дух тіла й косте́й, а Я, бачите, маю“.
Gozi imikono ane ni migulu ane, muone kina ingi nene. Mambi muone. Kunsoko inkolo ngila anga nyama ni makupa, anga nimuona unene kutula ninyenso.
40 І, промовивши це, показав Він їм руки та но́ги.
Naiwakondya kulunga iti, akaalagiila imikono akwe nimigulu akwe.
41 І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: „Чи не маєте тут чогось їсти?“
Akaziakili akite ulumbi nauhali inkanile nukuhite kuhuila nu ukuilwa u Yesu akaila, mukate kintu ne ni kakulya?
42 Вони ж подали́ Йому ку́сника риби печеної та стільника́ медово́го.
Akamupa nsamaki iegile ikaziasile.
43 І, взявши, Він їв перед ними.
U esu akahola akalya pantongeela ao.
44 І промовив до них: „Це слова́, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб ви́коналось усе, що про Мене в Зако́ні Мойсеєвім, та в Пророків, і в Пса́лмах написане“.
Akaaila, “Nainkoli nunye, ainumuie kina ihi naandikilwe munonelya wang'wa Musa nianyakidagu ni zaburi ingi mpaka akondaniile.”
45 Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писа́ння.
Sunga akalugula imahala ao, ahume kulinga ayo nandikilwe.
46 І сказав Він до них: „Так написано є, і так потрібно було́ постраждати Христові, і воскре́снути з мертвих дня третього,
Akaaila yandikilwe kina, “Ukilisto mpaka agigwe, nukuuka hangi kupuma muashi uluhiku lakatatu.
47 і щоб у Йме́ння Його проповідувалось покая́ння, і про́щення гріхів між наро́дів усіх, від Єрусалиму почавши.
Uungami nuulekelwa wamilandu utanantigwe kulina lakwe kumahi ihi kandiilya ku Yerusalemu.
48 А ви свідки того́.
Unye miikengi ankani izi.
49 І ось Я посилаю на вас обі́тницю Мого Отця; а ви позоста́ньтеся в місті, аж поки зодя́гнетесь силою з висоти“.
Goza, kumutwailya ulagwa wang'wa Tata ane kitalanyu, kululo lindili hapo pakisali, sunga nimuzetugalwa ingulu kupuma kigulya.
50 І Він вивів за місто їх аж до Віфа́нії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.
Sunga u Yesu akatongeela kunzi mpaka naiahugeela ku Bethania. Akahumbula imikono akwe migulya, akaakembeta.
51 І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступа́ти від них, і на небо возно́ситись.
Matungo naukuakembeta, akikie wing'wene akaholwa migulya kilunde.
52 А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.
Ikamukulya hangi ikasuka ku Yerusalemu ni lumbi ikulu.
53 І постійно вони перебува́ли в храмі, переславля́ючи й хва́лячи Бога. Амінь.
Akasiga akoli mitekeelo akazemukulya Itunda.
