Від Луки 24
1 А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гро́бу, несучи́ нагото́вані па́хощі,
Iti parbangon ti umuna nga aldaw iti lawas, napanda idiay tanem, intugotda dagiti pabanglo nga insaganada.
2 та й застали, що камінь від гро́бу відва́лений був.
Nakitada nga naitulid diay bato nga naiyadayo idiay tanem.
3 А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.
Simrekda, ngem awan ti nakitada nga bagi ni Apo Hesus.
4 І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі́ в одежах блискучих з'явились при них.
Ti napasamak, kabayatan nga maririribukanda maipanggep iti daytoy, kellaat nga adda dua a lallaki nga nakitakder kadakuada nga nakakawes iti makasisirap a pagan-anay.
5 А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: „Чого ви шукаєте Живого між мертвими?
Kabayatan nga napunno iti buteng dagiti babbai ken iti panagpaklebda iti daga, kinunada kadagiti babbai, “Apay nga birbirukenyo ti sibibiag kadagiti natay?
6 Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебува́в в Галілеї.
Awan isuna ditoy, ngem ketdi nagungaren! Lagipenyo nu kasano iti pannakitungtongna kadakayo idi adda pay laeng isuna idiay Galilea,
7 Він казав: „Сину Лю́дському треба бути ви́даному до рук грішних людей, і розп'я́тому бути, і воскре́снути третього дня“.
kinunana nga maiyawat ti Anak ti Tao kadagiti im-ima dagiti managbasol nga lallaki ken mailansa iti krus, ket iti maikatlo nga aldaw, ket bumangon manen.”
8 І згадали вони ті слова́ Його!
Nalagip dagiti babbai dagiti sasaona,
9 А вернувшись від гро́бу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.
ket nagsublida manipud tanem ket impadamagda amin dagitoy a banbanag kadagiti sangapulo ket maysa ken kadagiti amin.
10 То були́: Марія Магдали́на, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, — і вони розповіли апо́столам це.
Itatta, ni Maria Magdalena, Juana, Maria nga ina ni Santiago ken dagiti dadduma pay nga babbai nga kaduada, impadamagda dagitoy nga banbanag kadagiti apostol.
11 Та слова́ їхні здалися їм вигадкою, — і не повірено їм.
Ngem daytoy nga mensahe ket kasla awan serbina nga sarita para kadagiti apostol, ket saanda nga pinati dagiti babbai.
12 Петро ж устав та до гро́бу побіг, і, нахилившися, бачить — лежать самі тільки покривала. І вернувсь він до себе, і дивувався, що́ сталось.
Ngem, timmakder ni Pedro, sa nagtaray nga napan idiay tanem, ket nagdumog ken kimmita idiay uneg, ket diay lupot nga linen laeng ti nakitana. Nagawid ni Pedro idiay balayna a masmasdaaw no ania iti napasamak.
13 І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я́ Еммау́с, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдеся́т.
Iti dayta, dua kadakuada ti mapmapan iti dayta metlaeng nga aldaw idiay baryo a managan Emmaus, nga innem a pulo nga estadia manipud Jerusalem.
14 І розмовляли вони між собою про все те, що́ сталося.
Pagtungtungtunganda ti maipanggep kadagiti amin nga banbanag a napasamak.
15 І ото, як вони розмовляли, і розпитували один о́дного, підійшов Сам Ісус, — і пішов разом із ними.
Ti napasamak, kabayatan ti pinagtungtungtungda ken pinagdindinnamagda, ket immasideg ni Hesus ken nakikuyog kadakuada.
16 Очі ж їхні були стри́мані, щоб Його не пізнали.
Ngem dagiti matmatada nalappedan isu nga saanda nga nailasin isuna.
17 І спитався Він їх: „Що́ за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні́?“
Kinuna ni Hesus kadakuada, “Annia ti pagtungtungtunganyo nga dua kabayatan ti pannagnayo?” Ket nagtakderda idiay nga makita a nalidayda.
18 І озвався один, йому йме́ння Клео́па, та й промовив до Нього: „Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що́ сталося в нім цими днями?“
Ket maysa kadakuada a managan Cleopas, iti simmungbat kenkuana, “Apay sika laeng ti tao idiay Jerusalem nga saan a makaammo kadagiti banbanag a napasamak idiay iti napalabas nga al-aldaw?”
19 І спитався Він їх: „Що таке?“А вони розпові́ли Йому: „Про Ісуса Назаряни́на, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім наро́дом.
Kinuna ni Hesus kadakuada, “Annia nga banbanag?” Insungbatda kenkuana, “Dagiti banbanag nga maipanggep kenni Hesus nga taga-Nazaret nga propeta, mannakabalin iti aramid ken saona iti imatang ti Dios ken iti amin nga tattao.
20 Як первосвященики й наша старши́на Його віддали́ на суд смертний, — і Його розп'яли́.
Ken no kasanu nga inyawat dagiti panguloen ti papadi ken dagiti turay nga maikeddeng a matay ken inlansada.
21 А ми сподівались були́, що Це Той, що має Ізраїля ви́зволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося.
Ngem ninamnamami nga isuna ti mangpawayawaya iti Israel. Wen, ken malaksid pay kadagitoy amin, maikatlo itan nga aldaw manipud napasamak dagidiay nga banbanag.
22 А дехто з наших жінок, що рано були́ коло гро́бу, нас здивували:
Ngem maysa pay, dagiti dadduma a kakaduami nga babbai ket pinagsiddaaw dakami iti ipapan da idiay tanem iti bigbigat.
23 вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'я́влення анголі́в, які кажуть, що живий Він.
Idi saanda nga nabirukan ti bagina, immayda, ket kinunada pay nga nakitada dagiti anghel iti maysa a sirmata ket inbagada a sibibiag isuna.
24 І пішли дехто з наших до гро́бу, і знайшли так, як казали й жінки́; та Його не побачили“.
Dagiti dadduma a kakaduami nga lallaki ket napanda idiay tanem, ket nakitada daytoy a kas iti kinuna dagiti babbai. Ngem saanda nga nakita isuna.”
25 Тоді Він сказав їм: „О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що́ сповіщали Пророки!
Kinuna ni Hesus kadakuada, “O maag nga tattao ken nabuntog ti puspusoda nga mamati kadagiti inbaga dagiti propeta!
26 Чи ж Христові не це перете́рпіти треба було, і ввійти в Свою славу?“
Saan aya nga masapul a sagabaen ni Kristo dagitoy nga banbanag, ken sumrekto idiay gloriana?”
27 І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясня́в їм зо всього Писа́ння, що́ про Нього було́.
Ket manipud kenni Moses ken kadagiti amin nga propeta, impalawag ni Hesus kadakuada iti amin a banbanag maipapan kenkuana kadagiti amin nga nasantoan a sursurat.
28 І набли́зились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.
Kabayatan nga umas-asidegda iti bario nga papananda, nagpammarang ni Hesus nga kasla adayo pay ti papananna.
29 А вони не пускали Його й намовляли: „Зостанься з нами, бо вже вечорі́є, і кінча́ється день“. І Він увійшов, щоб із ними побути.
Ngem pinilitda isuna, a kinunada, “Makidagus kan kadakami, ta rumabiin ket ti aldaw ket dandanin nga malpas.” Isu nga simrek ni Hesus nga nakidagus kadakuada.
30 І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав.
Ti napasamak, idi nakitugawen isuna kadakuada a mangan, innalana ti tinapay, binendisyonanna, ket iti panangguduana, intedna daytoy kadakuada.
31 Тоді очі відкрилися їм, — і пізнали Його́. Але Він став для них невиди́мий...
Ket naluktan dagiti matmatada, nailasinda isuna, ket nagpukaw isuna iti imatangda.
32 І говорили вони один о́дному: „Чи не пала́ло нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писа́ння?“
Kinunada iti tunggal maysa, “Saan kadi nga agap-apoy dagiti puspuso nga adda kadatayo, kabayatan nga makitungtungtong kadata idiay dalan, kabayatan nga nilukatanna kadata dagiti nasantoan a surat?”
33 І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьо́х, і і тих, що з ними були́,
Nagrubwatda iti dayta met laeng nga oras ket nagsublida idiay Jerusalem. Nasangpetanda nga naurnong dagiti sangapulo ket maysa ken dagiti kakaduada,
34 які розповідали, що Госпо́дь дійсно воскрес, і з'явився був Си́монові.
nga ibagbagada nga, “Ti Apo ket nagungar nga agpayso, ket nagpakita pay kenni Simon.”
35 А вони розпо́віли, що́ сталось було на дорозі, і як пізнали Його в лама́нні хліба.
Isunga imbagada dagiti banbanag nga napasamak idiay dalan, ken no kasanu nga naipakita kadakuada ni Hesus babaen iti pannakapisipisi iti tinapay.
36 І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: „Мир вам!“
Kabayatan nga ibagbagada dagitoy nga banbanag, nagtakder ni Hesus iti nagtengtengngaanda, ket kinunana kadakuada, “Kapia kuma ti adda kadakayo.”
37 А вони налякалися та перестра́шились, і ду́мали, що бачать духа.
Ngem nakigtotda ken napnoanda iti buteng, ta impagarupda nga nakakitada iti espiritu.
38 Він же промовив до них: „Чого́ ви стриво́жились? І пощо́ ті думки до серде́ць ваших входять?
Kinuna ni Hesus kadakuada, “Apay nga mariribukan kayo? Apay adda rumusing a saludsod dita pusoyo?
39 Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, — це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, — бо не має дух тіла й косте́й, а Я, бачите, маю“.
Kitaenyo dagiti imak ken dagiti sakak, siak a mismo daytoy. Sagidendak ket makitayo. Gapu ta ti espiritu ket awan lasag ken tulangna, kas makitayo met nga addaanak.”
40 І, промовивши це, показав Він їм руки та но́ги.
Idi naibagana daytoy, impakitana kadakuada dagiti ima ken dagiti sakana.
41 І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: „Чи не маєте тут чогось їсти?“
Kabayatan nga kasta la unay ti ragsakda, ken agsidsiddaawda, kinuna ni Hesus kadakuada, “Adda kadi uray ania nga makanyo?”
42 Вони ж подали́ Йому ку́сника риби печеної та стільника́ медово́го.
Inikkanda isuna iti tinuno a lames.
43 І, взявши, Він їв перед ними.
Innala ni Hesus, ket kinnanna iti imatangda.
44 І промовив до них: „Це слова́, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб ви́коналось усе, що про Мене в Зако́ні Мойсеєвім, та в Пророків, і в Пса́лмах написане“.
Kinunana kadakuada, “Idi addaak kadakayo, imbagak kadakayo nga amin nga nakasurat iti linteg ni Moses ken kadagiti insurat dagiti propeta, ken kadagiti Salmo ket masapul nga matungpal.”
45 Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писа́ння.
Kalpasannna, linukatanna dagiti panunotda, tapno maawatanda dagiti nasantoan a sursurat.
46 І сказав Він до них: „Так написано є, і так потрібно було́ постраждати Христові, і воскре́снути з мертвих дня третього,
Kinunana kadakuada, “Kas iti naisurat, masapul nga agsagaba ni Kristo, ken agungar manipud kadagiti natay inton maikatlo nga aldaw.
47 і щоб у Йме́ння Його проповідувалось покая́ння, і про́щення гріхів між наро́дів усіх, від Єрусалиму почавши.
Ket ti panagbabawi ken pannakapakawan dagiti basbasol, masapol a maikasaba babaen iti naganna kadagiti amin a nasyon, nga mangrugi idiay Jerusalem.
48 А ви свідки того́.
Dakayo ti testigo kadagitoy nga banbanag.
49 І ось Я посилаю на вас обі́тницю Мого Отця; а ви позоста́ньтеся в місті, аж поки зодя́гнетесь силою з висоти“.
Kitaenyo, ibaonko kadakayo ti kari ni Amak. Ngem aguray kayo idiay siyudad, inggana nga makawesan kayo iti pannakabalin nga naggapo idiay ngato.”
50 І Він вивів за місто їх аж до Віфа́нії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.
Ket inturong ida ni Hesus a rimuar inggana nga makaasidegda idiay Betania. Inngatona dagiti imana, ket binendisionanna ida.
51 І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступа́ти від них, і на небо возно́ситись.
Ti napasamak, kabayatan ti panangbendisionna kadakuada, imbatina ida ket nabagkat a naipangato idiay langit.
52 А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.
Ket dinayawda isuna, sada nagsubli idiay Jerusalem nga napalalo ti ragsakda.
53 І постійно вони перебува́ли в храмі, переславля́ючи й хва́лячи Бога. Амінь.
Ket tuloytuloy nga addada idiay templo nga nagdaydayaw iti Dios.
