Від Луки 23
1 І зняли́ся всі їхні збори, і повели до Пилата Його.
The whole company of them rose up and brought Jesus before Pilate.
2 І зачали оскаржа́ти Його й говорити: „Ми стверди́ли, що Цей ворохо́бить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, — Христос Цар“.
They began to accuse him, saying, “We found this man perverting our nation, forbidding to give tribute to Caesar, and saying that he himself is Christ, a king.”
3 І Пила́т запитав Його, кажучи: „Чи Ти Цар Юдейський?“А Він відказав йому в відповідь: „Сам ти кажеш“...
Pilate asked him, saying, “Are you the King of the Jews?” Jesus answered him and said, “You say so.”
4 І Пилат сказав первосвященикам та до народу: „Я не знахо́джу жо́дної провини в Цій Люди́ні“.
Pilate said to the chief priests and the multitudes, “I find no fault in this man.”
5 А вони намагались, говорячи: „Він бунтує наро́д, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі“.
But they were insisting, saying, “He stirs up the people, teaching throughout all Judea, beginning from Galilee even to this place.”
6 А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: „Хіба Він галіле́янин?“
So when Pilate heard this, he asked whether the man was a Galilean.
7 І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебува́в тими днями.
When he discovered that he was under Herod's authority, he sent Jesus to Herod, who himself also was at Jerusalem in those days.
8 Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього ча́су бажав Його бачити, — багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.
When Herod saw Jesus, he was very glad, because he had wanted to see him for a long time. He had heard about him and he hoped to see some miracle done by him.
9 І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.
Herod questioned Jesus in many words, but Jesus answered him nothing.
10 І стояли тут первосвященики й книжники, та завзя́то Його оскаржували.
The chief priests and the scribes stood, violently accusing him.
11 Тоді Ірод із ві́йськом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобі́лу одіж, і відіслав до Пилата Його.
Herod with his soldiers insulted Jesus and they mocked him. Then they dressed him in elegant clothes and sent him back to Pilate.
12 І того дня стали Ірод із Пилатом за при́ятелів між собою, бо давніш ворожне́ча між ними була́.
For Herod and Pilate had become friends with each other that very day, for before this they had been enemies with each other.
13 А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і наро́д,
Pilate then called together the chief priests and the rulers and the crowd of people,
14 і промовив до них: „Привели́ ви мені Чоловіка Цього́, як того́, що бунтує наро́д. А ось я перед вами розвідав, — і не знахо́джу в Люди́ні Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржуєте.
and said to them, “You brought to me this man like a man who is leading the people to act badly, and see, I, having questioned him before you, find no fault in this man concerning those things of which you accuse him.
15 Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуго́вувало б, Він не вчинив.
No, nor does Herod, for he sent him back to us, and see, nothing worthy of death has been done by him.
16 Отже я покараю Його й відпущу́“.
I will therefore punish him, and release him.”
17 Бо пови́нен був їм відпустити одно́го на свято.
18 А наро́д став кричати й казати: Візьми Цього́, — відпусти ж нам Вара́вву!“
But they cried out all together, saying, “Away with this man, and release to us Barabbas!”
19 А той за повста́ння одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язни́ці.
Barabbas was a man who had been put into prison for a certain rebellion in the city and for murder.
20 І зно́ву сказав їм Пилат, хотячи́ відпустити Ісуса.
Pilate addressed them again, desiring to release Jesus.
21 Та кричали вони й говорили: „Розіпни, розіпни Його!“
But they shouted, saying, “Crucify him, crucify him.”
22 Він же втретє промовив до них: „Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуго́вувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу́“.
He said to them a third time, “Why, what evil has this man done? I have found nothing deserving the death penalty in him. Therefore after punishing him, I will release him.”
23 А вони сильним криком свого домага́лися, та вимагали розп'я́сти Його. І взяв го́ру крик їхній та первосвящеників.
But they were insistent with loud voices, demanding for him to be crucified. Their voices convinced Pilate.
24 І Пилат присудив, щоб було́, як просили вони:
So Pilate decided to grant their demand.
25 відпустив їм Вара́вву, поса́дженого за повста́ння та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...
He released the one they asked for who had been put in prison for rioting and murder. But he delivered up Jesus to their will.
26 І як Його повели́, то схопи́ли якогось Си́мона із Кіріне́ї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!
As they led him away, they seized one Simon of Cyrene, coming from the country, and they laid the cross on him to carry, following Jesus.
27 А за Ним ішов на́товп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.
A great crowd of the people, and of women who grieved and mourned for him, were following him.
28 А Ісус обернувся до них та й промовив: „Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, — за собою ридайте й за ді́тьми своїми!
But turning to them, Jesus said, “Daughters of Jerusalem, do not weep for me, but weep for yourselves and for your children.
29 Бо ось дні настають, коли скажуть: „Блаженні неплідні, та утро́би, які не родили, і груди, що не годували“.
For see, the days are coming in which they will say, 'Blessed are the barren and the wombs that did not bear, and the breasts that did not nurse.'
30 Тоді стануть казати гора́м: „Поспадайте на нас“, а узгі́р'ям: „Покрийте нас!“
Then they will begin to say to the mountains, 'Fall on us,' and to the hills, 'Cover us.'
31 Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що́ буде сухому?“
For if they do these things while the tree is green, what will happen when it is dry?”
32 І вели́ з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.
Other men, two criminals, were led away with him to be put to death.
33 А коли прибули́ на те місце, що звуть „Черепо́вище“, розп'яли́ тут Його та злочинників, — одно́го право́руч, а одного ліво́руч.
When they came to the place that is called “The Skull,” there they crucified him, and the criminals—one on his right and one on his left.
34 Ісус же промовив: „Отче, відпусти їм, — бо не знають, що чинять вони!“А як Його одіж ділили, то кидали же́реба.
Jesus said, “Father, forgive them, for they do not know what they are doing.” Then they cast lots, dividing up his garments.
35 А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старши́ни, говорячи: „Він інших спасав, — нехай Сам Себе ви́зволить, коли Він Христос, Божий Обра́нець!“
The people stood watching while the rulers also were mocking him, saying, “He saved others. Let him save himself, if he is the Christ of God, the chosen one.”
36 І вояки́ глузували з Нього: приступаючи, о́цет Йому подавали,
The soldiers also ridiculed him, approaching him, offering him vinegar,
37 і казали: „Коли Цар Ти Юдейський, — спаси Себе Сам!“
and saying, “If you are the King of the Jews, save yourself.”
38 Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: „Це — Цар Юдейський“.
There was also a sign over him, “This is the King of the Jews.”
39 А один із розп'я́тих злочинників став зневажати Його й говорити: „Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!“
One of the criminals who was hanging there insulted him by saying, “Are you not the Christ? Save yourself and us.”
40 Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: „Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?
But the other rebuked him, saying, “Do you not fear God, since you are under the same sentence?
41 Але ми справедливо засу́джені, і належну заплату за вчинки свої беремо́, — Цей же жодного зла не вчинив“.
We indeed are here justly, for we are receiving what we deserve for our deeds. But this man did nothing wrong.”
42 І сказав до Ісуса: „Спогада́й мене, Господи, коли при́йдеш у Царство Своє!“
Then he said, “Jesus, remember me when you come into your kingdom.”
43 І промовив до нього Ісус: „Попра́вді кажу́ тобі: ти бу́деш зо Мною сьогодні в раю́!“
Jesus said to him, “Truly I say to you, today you will be with me in paradise.”
44 Наближалася шоста година, — і те́мрява стала по ці́лій землі аж до години дев'ятої.
It was now about the sixth hour, and darkness came over the whole land until the ninth hour
45 І сонце затьми́лось, і в храмі завіса роздерлась надво́є.
as the sun's light failed. Then the curtain of the temple was split in two.
46 І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: „Отче, у руки Твої віддаю Свого духа!“І це прорікши, Він духа віддав.
Crying with a loud voice, Jesus said, “Father, into your hands I commit my spirit.” Having said this, he died.
47 Коли ж сотник побачив, що́ сталось, він Бога просла́вив, говорячи: „Дійсно праведний був Чоловік Цей!“
When the centurion saw what was done, he glorified God, saying, “Surely this was a righteous man.”
48 І ввесь на́товп, який зійшовсь на видо́вище це, як побачив, що́ сталось, — бив у гру́ди себе та вертався.
When all the multitudes who came together to witness this sight saw the things that were done, they returned beating their breasts.
49 Усі ж знайо́мі Його й ті жінки́, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це.
But all those who knew him, and the women who followed him from Galilee, stood at a distance, watching these things.
50 І ось муж, на ім'я́ йому Йо́сип, що був радником синедріону, люди́на шановна і праведна, —
Behold, there was a man named Joseph, who was a member of the Council. He was a good and righteous man.
51 не пристав він до ради та чину їх, — із Аримате́ї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства, —
This man had not agreed with the decision of the Council and their action. He was from the Judean town of Arimathea; and he was looking for the kingdom of God.
52 цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.
This man, approaching Pilate, asked for the body of Jesus.
53 І Йо́сип, знявши Його, обгорнув у полотно, і покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений, і що в ньому ніко́ли ніхто не лежав.
He took it down, wrapped it in fine linen, and placed it in a tomb that was cut in stone, where no one had ever been laid.
54 День той був Приготува́ння, і наставала субота.
It was the Day of the Preparation, and the Sabbath was about to begin.
55 А жінки́, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідо́м, і вони бачили гро́ба, і як покладене тіло Його.
The women who had come with Jesus out of Galilee followed and saw the tomb and how his body was laid.
56 Повернувшись, вони наготува́ли па́хощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.
They returned, and prepared spices and ointments. Then on the Sabbath they rested according to the commandment.
