Від Луки 22
1 Наближа́лося ж свято Опрі́сноків, що Па́схою зветься.
ⲁ̅ⲛⲁϥϧⲉⲛⲧ ⲇⲉ ⲡⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⳿ⲡϣⲁⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲁⲧ⳿ϣⲙⲏⲣ ⲫⲏⲉⲧⲟⲩⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲉ ⲡⲓⲡⲁⲥⲭⲁ.
2 А первосвященики й книжники стали шукати, я́к би вбити Його, та боялись наро́ду.
ⲃ̅ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩⲕⲱϯ ⲡⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲁⲣⲭⲓⲉⲣⲉⲩⲥ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲥⲁϧ ϫⲉ ⲁⲩⲛⲁⲧⲁⲕⲟϥ ⳿ⲛⲁϣ ⳿ⲛⲣⲏϯ ⲛⲁⲩⲉⲣϩⲟϯ ⲅⲁⲣ ⲡⲉ ϧⲁ⳿ⲧϩⲏ ⳿ⲙⲡⲓⲗⲁⲟⲥ.
3 Сатана ж увійшов у Юду, зва́ного Іскаріо́т, одно́го з Дванадцятьо́х.
ⲅ̅ⲁ ⳿ⲡⲥⲁⲧⲁⲛⲁⲥ ⲇⲉ ϣⲉ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉ⳿ⲡϩⲏⲧ ⳿ⲛⲓⲟⲩⲇⲁⲥ ⲫⲏⲉⲧⲟⲩⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉⲣⲟϥ ϫⲉ ⲡⲓ⳿ⲥⲕⲁⲣⲓⲱⲧⲏ ⲥ ⳿ⲉⲟⲩ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲡⲉ ϧⲉⲛ ⲡⲓⲓ̅ⲃ̅.
4 І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, я́к він видасть Його.
ⲇ̅ⲟⲩⲟϩ ϥϣⲉ ⲛⲁϥ ⲁϥⲥⲁϫⲓ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲁⲣⲭ ⲓⲉⲣⲉⲩⲥ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲥⲁⲧⲏⲅⲟⲥ ⲉⲑⲃⲉ ⳿ⲫⲣⲏϯ ⳿ⲉⲧⲏⲓϥ ⳿ⲉⲧⲟⲧⲟⲩ.
5 Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібнякі́в.
ⲉ̅ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲣⲁϣⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲥⲉⲙⲛⲏⲧⲥ ⲛⲉⲙⲁϥ ⲉϯ ⲛⲁϥ ⳿ⲛⲟⲩϩⲁⲧ.
6 І він обіцяв, і шукав відповідного ча́су, щоб їм видати Його без наро́ду.
ⲋ̅ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲉⲣⲉⲝⲟⲙⲟⲗⲟⲅⲓⲛ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥⲕⲱϯ ⲡⲉ ⳿ⲛⲥⲁ ⲟⲩⲉⲩⲕⲉⲣⲓⲁ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲉϥⲧⲏⲓϥ ⳿ⲉⲧⲟⲧⲟⲩ ⲁⲧϭⲛⲉ ⲙⲏϣ.
7 І настав день Опрі́сноків, коли пасху прино́сити в жертву нале́жало.
ⲍ̅ϥ⳿ⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲁⲧ⳿ϣⲙⲏ ⲣ ⲫⲏⲉⲧⲉ⳿ⲥϣⲉ ⳿ⲉϣⲁⲧ ⲡⲓⲡⲁⲥⲭⲁ ⳿ⲛϧⲏⲧϥ.
8 І послав Він Петра та Івана, говорячи: „Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили́ ми“.
ⲏ̅ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲟⲩⲱⲣⲡ ⳿ⲙⲡⲉⲧⲣⲟⲥ ⲛⲉⲙ ⲓⲱⲁⲛⲛⲏ ⲥ ϫⲉ ⲁϣⲉ ⲱⲧⲉⲛ ⲥⲉⲃⲧⲉ ⲡⲓⲡⲁⲥⲭⲁ ⲛⲁⲛ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲉⲛⲟⲩⲟⲙϥ.
9 А вони запитали Його: „Де́ Ти хочеш, щоб ми приготува́ли?“
ⲑ̅⳿ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲱⲟⲩ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲁⲕⲟⲩⲱϣ ⳿ⲉⲥⲉⲃⲧⲱⲧϥ ⲑⲱⲛ.
10 А Він їм відказав: „Ось, як бу́дете вхо́дити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, — ідіть за ним аж до дому, куди він уві́йде.
ⲓ̅⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ϩⲏⲡⲡⲉ ⳿ⲉⲣⲉⲧⲉⲛⲛⲁϣⲉⲛⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉϯⲃⲁⲕⲓ ⳿ϥⲛⲁ⳿Ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲣⲱⲙⲓ ⲉϥϥⲁⲓ ⳿ⲛⲟⲩϣⲟⲩϣⲟⲩ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⲙⲟϣⲓ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⳿ⲉⲡⲓⲏⲓ ⳿ⲉⲧⲉϥⲛⲁϣⲉ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲣⲟϥ.
11 І скажіть до госпо́даря дому: Учитель питає тебе: „Де кімна́та, в якій споживу́ зо Своїми учнями пасху?“
ⲓ̅ⲁ̅ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲁϫⲟⲥ ⳿ⲙⲡⲓⲛⲉⲃⲏⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲓⲏⲓ ϫⲉ ⲡⲉϫⲉ ⲡⲓⲣⲉϥϯ⳿ⲥⲃⲱ ⲛⲁⲕ ϫⲉ ⲁϣ ⲡⲉ ⲡⲓⲙⲁ ⳿ⲉ ⲛⲁⲟⲩⲱⲙ ⲙⲡⲁⲡⲁⲥⲭⲁ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲛⲉⲙ ⲛⲁⲙⲁⲑⲏ ⲧⲏⲥ.
12 I він вам покаже велику го́рницю вистелену: там приготуйте“.
ⲓ̅ⲃ̅ⲟⲩⲟϩ ⲫⲏ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⳿ϥⲛⲁⲧⲁⲙⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲉⲟⲩⲛⲓϣϯ ⳿ⲙⲙⲁ ⲉϥⲥⲁ⳿ⲡϣⲱⲓ ⲉϥⲫⲟⲣϣ ⲥⲉⲃⲧⲱⲧϥ ⳿ⲙⲙⲁⲩ.
13 І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, — і зачали́ там готува́ти пасху.
ⲓ̅ⲅ̅ⲉⲧⲁⲩϣⲉ ⲛⲱⲟⲩ ⲇⲉ ⲁⲩϫⲓⲙⲓ ⲕⲁⲧⲁ⳿ⲫⲣⲏϯ ⲉⲧⲁϥϫⲟⲥ ⲛⲱⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲥⲉⲃⲧⲉ ⲡⲓⲡⲁⲥⲭ ⲁ.
14 А коли настав час, сів до сто́лу, і апо́столи з Ним.
ⲓ̅ⲇ̅ⲟⲩⲟϩ ⲁⲥϣⲱⲡⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲛⲟⲩ ⲁϥⲣⲱⲧⲉⲃ ⲛⲉⲙ ⲡⲓⲓ̅ⲃ̅ ⳿ⲛⲁⲡⲟⲥⲧⲟⲗⲟⲥ ⲛⲉⲙⲁϥ.
15 І промовив до них: „Я ду́же бажав спожи́ти цю пасху із вами, перш ніж муки прийму́.
ⲓ̅ⲉ̅ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲉⲡⲓⲑⲩⲙⲓ⳿ⲁ ⲁⲓⲉⲣⲉⲡⲓⲑⲩⲙⲓⲛ ⳿ⲉⲟⲩⲱⲙ ⳿ⲙⲡⲁⲡⲁⲥ ⲭⲁ ⲛⲉⲙⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲙⲡⲁϯϭⲓ⳿ⲙⲕⲁϩ.
16 Бо кажу́ вам, що вже споживати не буду її, поки спо́вниться в Божому Царстві вона“.
ⲓ̅ⲋ̅ϯϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲱⲧⲉⲛ ϫⲉ ⳿ⲛⲛⲁⲟⲩⲟⲙϥ ϣⲁⲧⲉϥϫⲱⲕ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ϯⲙⲉⲧⲟⲩⲣⲟ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ.
17 Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: „Візьміть її, і поділіть між собою.
ⲓ̅ⲍ̅ⲩⲟϩ ⲉⲧⲁϥϭⲓ ⳿ⲛⲟⲩ⳿ⲁⲫⲟⲧ ⲁϥϣⲉⲡ⳿ϩⲙⲟⲧ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⲙⲱⲓⲛⲓ ⳿ⲉⲫⲁⲓ ⲫⲟϣϥ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ.
18 Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього пло́ду виноградного, доки Боже Царство не при́йде“.
ⲓ̅ⲏ̅ϯϫⲱ ⲅⲁⲣ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲱⲧⲉⲛ ϫⲉ ⳿ⲛⲛⲁⲥⲱ ⲓⲥϫⲉⲛ ϯⲛⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⳿ⲡⲟⲩⲧⲁϩ ⳿ⲛⲧⲉ ⲧⲁⲓⲃⲱ ⳿ⲛⲁⲗⲟⲗⲓ ϣⲁⲧⲉⲥ⳿ⲓ ⳿ⲛϫⲉ ϯⲙⲉⲧⲟⲩⲣⲟ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ.
19 Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: „Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спо́мин про Мене!“
ⲓ̅ⲑ̅ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁϥϭⲓ ⳿ⲛⲟⲩⲱⲓⲕ ϥϣⲉⲡ⳿ϩⲙⲟⲧ ⲁϥⲫⲁϣϥ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲧⲏⲓϥ ⲛⲱⲟⲩ ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲫⲁⲓ ⲡⲉ ⲡⲁⲥⲱⲙⲁ ⳿ⲉⲧⲟⲩⲛⲁⲧⲏⲓϥ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⲫⲁⲓ ⲁⲣⲓⲧϥ ⳿ⲉⲡⲁⲙⲉⲩⲓ.
20 По вече́рі так само ж і чашу, говорячи: „Оця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.
ⲕ̅ⲟⲩⲟϩ ⲓ⳿ⲁⲫⲟⲧ ⲡⲁⲓⲣⲏϯ ⲟⲛ ⲙⲉⲛⲉⲛⲥⲁ ⲡⲓⲇⲓⲡⲛⲟⲛ ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲡⲁⲓ⳿ⲁⲫⲟⲧ ϯⲇⲓ⳿ⲁⲑⲏⲕⲏ ⳿ⲙⲃⲉⲣⲓ ⲧⲉ ϧⲉⲛ ⲡⲁ⳿ⲥⲛⲟϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ.
21 Та однак, — за столом ось зо Мною рука Мого зра́дника.
ⲕ̅ⲁ̅ⲡⲗⲏⲛ ⲓⲥ ⳿ⲧϫⲓϫ ⳿ⲙⲫⲏⲉⲑⲛⲁⲧⲏⲓⲧ ⳿ⲥⲭⲏ ⲛⲉⲙⲏⲓ ϩⲓϫⲉⲛ ϯ⳿ⲧⲣⲁⲡⲉⲍⲁ.
22 Бо Син Лю́дський іде, як призна́чено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!“
ⲕ̅ⲃ̅ϫⲉ ⳿ⲡϣⲏⲣⲓ ⲙⲉⲛ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲱⲙⲓ ⳿ϥⲛⲁϣⲉ ⲛⲁϥ ⲕⲁⲧⲁ⳿ⲫⲣⲏϯ ⲉⲧⲑⲏϣ ⲡⲗⲏⲛ ⲟⲩⲟⲓ ⳿ⲙⲡⲓⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲫⲏⲉⲧⲟⲩⲛⲁⲧⲏⲓϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲟⲧϥ.
23 А вони почали́ між собою питати, котри́й з них мав би це вчинити?
ⲕ̅ⲅ̅ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲁⲩⲉⲣϩⲏⲧⲥ ⳿ⲛϣⲓⲛⲓ ⲛⲉⲙ ⲛⲟⲩⲉⲣⲏⲟⲩ ϫⲉ ⲛⲓⲙ ⲁⲣⲁ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛϧⲏ ⲧⲟⲩ ⲉⲑⲛⲁⲉⲣ ⲫⲁⲓ.
24 І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.
ⲕ̅ⲇ̅ⲁⲥϣⲱⲡⲓ ⲇⲉ ⲟⲛ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲫⲓⲗⲟⲛⲓⲕⲓ⳿ⲁ ⳿ⲛϧⲏⲧⲟⲩ ϫⲉ ⲛⲓⲙ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⲡⲉ ⲡⲓⲛⲓϣϯ.
25 Він же промовив до них: „Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчи́нцями звуться.
ⲕ̅ⲉ̅⳿ⲛⲑⲟϥ ⲉ ⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲛⲓⲟⲩⲣⲱⲟⲩ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲉⲑⲛⲟⲥ ⲥⲉⲟⲓ ⳿ⲛϭⲟⲓⲥ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲏⲉⲧⲉⲣϣⲓϣⲓ ⳿ⲉϫⲱⲟⲩ ⲥⲉⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲛⲓⲣⲉϥⲉⲣⲡⲉⲑⲛⲁⲛⲉϥ.
26 Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник — як слуга,
ⲕ̅ⲋ̅⳿ⲛⲑⲱⲧⲉⲛ ⲇⲉ ⳿ⲙⲡⲁⲓⲣⲏϯ ⲁⲛ ⲁⲗⲗⲁ ⲡⲓⲛⲓϣϯ ⲉⲧϧⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⲙⲁⲣⲉϥⲉⲣ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⳿ⲙⲡⲓϧⲉⲗϣ⳿ⲓⲣⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲡⲓϩⲏⲅⲟⲩⲙⲉⲛⲟⲥ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⳿ⲙⲡⲓⲇⲓ⳿ⲁⲕⲱⲛ.
27 Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуго́вує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як слуга.
ⲕ̅ⲍ̅ⲛⲓⲙ ⲅⲁⲣ ⲡⲉ ⲡⲓⲛⲓϣϯ ⲫⲏⲉⲑⲣⲱⲧⲉⲃ ϣⲁⲛ ⲫⲏⲉⲧⲉⲣⲇⲓ⳿ⲁⲕⲱⲛ ⲙⲏ ⲫⲏⲉⲑⲣⲱⲧⲉⲃ ⲁⲛ ⲡⲉ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲡⲉϯⲭⲏ ϧⲉⲛ ⲉⲧⲉⲛⲙⲏϯ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⳿ⲙⲫⲏⲉⲧⲉⲣⲇⲓ⳿ⲁⲕⲱⲛ.
28 Ви ж оті, що перетривали зо Мною в споку́сах Моїх,
ⲕ̅ⲏ̅⳿ⲛⲑⲱⲧⲉⲛ ⲇⲉ ⲛⲏⲉⲧⲁⲩⲟϩⲓ ⲛⲉⲙⲏⲓ ϧⲉⲛ ⲛⲁⲡⲓⲣⲁⲥⲙⲟⲥ.
29 і Я вам запові́тую Царство, як Отець Мій Мені заповів,
ⲕ̅ⲑ̅⳿ⲁⲛⲟⲕ ϩⲱ ϯⲛⲁⲥⲉⲙⲛⲓ ⲉⲙⲱⲧⲉⲛ ⲕⲁⲧⲁ⳿ⲫⲣⲏϯ ⲉⲧⲁϥⲥⲉⲙⲛⲓ ⲛⲉⲙⲏⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲁⲓⲱⲧ ⳿ⲛⲟⲩⲙⲉⲧⲟⲩⲣⲟ.
30 щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племе́н Ізраїлевих“.
ⲗ̅ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲉⲧⲉⲛⲟⲩⲱⲙ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲉⲧⲉⲛⲥⲱ ϩⲓ ⲁ⳿ⲧⲣⲁⲡⲉⲍⲁ ⲉⲛ ⲧⲁⲙⲉⲧⲟⲩⲣⲟ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲣⲉⲧⲉⲛϩⲉⲙⲥⲓ ϩⲓϫⲉⲛ ϩⲁⲛ⳿ⲑⲣⲟⲛⲟⲥ ⲉⲣⲉⲧⲉⲛ⳿ⲉϯ ϩⲁⲡ ⳿ⲉϯⲓ̅ⲃ̅ ⳿ⲙⲫⲩⲗⲏ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲓⲥ̅ⲗ̅.
31 І промовив Господь: „Си́моне, Си́моне, — ось сатана жадав вас, щоб вас пересі́яти, мов ту пшеницю.
ⲗ̅ⲁ̅ⲥⲓⲙⲱⲛ ⲥⲓⲙⲱⲛ ϩⲏⲡⲡⲉ ⲓⲥ ⲡⲥⲁⲧⲁⲛⲁⲥ ⲉϥ⳿ⲉⲉⲣⲉⲧⲓⲛ ⳿ⲙⲙⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲉϣⲉⲗϣⲉⲗ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⳿ⲙⲡⲓⲥⲟⲩ⳿ⲟ.
32 Я ж молився за тебе, щоб не зме́ншилась віра твоя; ти ж колись, як наве́рнешся, зміцни браттю свою!“
ⲗ̅ⲃ̅⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲇⲉ ⲁⲓⲧⲱⲃϩ ⳿ⲉϫⲱⲕ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲉϥ⳿ϣⲧⲉⲙⲙⲟⲩⲛⲕ ⲛϫⲉ ⲡⲉⲕⲛⲁϩϯ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲑⲟⲕ ϩⲱⲕ ⲕⲟⲧⲕ ⳿ⲛⲟⲩⲥⲏⲟⲩ ⲙⲁⲧⲁϫⲣⲉ ⲛⲉⲕ⳿ⲥⲛⲏ ⲟⲩ.
33 А той відказав Йому: „Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!“
ⲗ̅ⲅ̅⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲁϥ ϫⲉ Ⲡ⳪ ϯ ⲥⲉⲃⲧⲱⲧ ⳿ⲉϣⲉ ⲉ⳿ⲡ⳿ϣⲧⲉⲕⲟ ⲛⲉⲙⲁⲕ ⲛⲉⲙ ⳿ⲫⲙⲟⲩ.
34 Він же прорік: „Говорю́ тобі, Петре, — півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене“...
ⲗ̅ⲇ̅⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲁϥ ϫⲉ ϯϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲁⲕ ⲡⲉⲧⲣⲉ ϫⲉ ⳿ⲛⲛⲉ ⲟⲩⲁⲗⲉⲕⲧⲱⲣ ⲙⲟⲩϯ ⳿ⲙⲫⲟⲟⲩ ⲁⲧⲉⲕϫⲟⲗⲧ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛⲅ̅ ⳿ⲛⲥⲟⲡ ⲉⲑⲣⲉⲕ⳿ⲉⲙⲓ.
35 І Він їм сказав: „Як Я вас посилав без кали́тки, і без торби, і без санда́ль, — чи вам бракувало чого?“Вони ж відказали: „Нічо́го“.
ⲗ̅ⲉ̅ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ϩⲟⲧⲉ ⲉⲧⲁⲓⲟⲩⲉⲣⲡ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⲁϭⲛⲉ ⲁⲥⲟⲩⲓ ⲛⲉⲙ ⲡⲏⲣⲁ ⲛⲉⲙ ⲑⲱⲟⲩ⳿ⲓ ⲏ ⲁⲧⲉⲧⲉⲛⲉⲣϧⲁ⳿ⲉ ⳿ⲛ⳿ϩⲗⲓ ⳿ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲱⲟⲩ ϫⲉ ⳿ⲙⲫⲏ.
36 „А тепер — каже їм — хто має калитку, нехай ві́зьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.
ⲗ̅ⲋ̅ⲡⲉϫⲁϥ ⲇⲉ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲁⲗⲗⲁ ϯⲛⲟⲩ ⲫⲏⲉⲧⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⳿ⲛⲧⲁϥ ⳿ⲛⲟⲩⲁⲥⲟⲩⲓ ⲙⲙⲁⲩ ⲙⲁⲣⲉϥⲟⲗⲥ ⲡⲁⲓⲣⲏϯ ⲟⲛ ⲟⲩⲡⲏⲣⲁ ⲟⲩⲟϩ ⲫⲏⲉⲧⲉ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⳿ⲛⲧⲁϥ ⲙⲁⲣⲉϥϯ ⲡⲉϥ⳿ϩⲃⲟⲥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲙⲁⲣⲉϥϣⲉⲡ ⲟⲩⲥⲏϥⲓ.
37 Говорю бо Я вам, що ви́конатися на Мені має й це ось написане: „До злочинців Його зарахо́вано“. Бо те, що про Мене, вико́нується“.
ⲗ̅ⲍ̅ϯϫⲱ ⲅⲁⲣ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲱⲧⲉⲛ ϫⲉ ⲫⲏⲉⲧ⳿ⲥϧⲏⲟⲩⲧ ϩⲱϯ ⳿ⲛⲧⲉϥϫⲱⲕ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲛϧⲏⲧ ϫⲉ ⲁⲩⲟⲡϥ ⲛⲉⲙ ⲛⲓ⳿ⲁⲛⲟⲙⲟⲥ ⲕⲉ ⲅⲁⲣ ⲡⲉⲧ⳿ⲥϧⲏⲟⲩⲧ ⲉⲑⲃⲏⲧ ⲟⲩⲟⲛⲧⲉ ⲉϥϫⲱⲕ.
38 І сказали вони: „Господи, ось тут два мечі“. А Він їм відказав: „До́сить!“
ⲗ̅ⲏ̅⳿ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲱⲟⲩ ϫⲉ Ⲡ⳪ ⲓⲥ ⲥⲏϥⲓ ⲃ̅ ⳿ⲙⲡⲁⲓⲙⲁ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲥⲉⲣⲱϣⲓ.
39 І Він вийшов, і пішов за звича́єм на го́ру Оливну. А за Ним пішли учні Його.
ⲗ̅ⲑ̅ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁϥ⳿ⲓ ⲉⲃⲟⲗ ⲁϥϣⲉ ⲛⲁϥ ⲕⲁⲧⲁ ϯⲕⲁϩⲥ ⳿ⲉⲡⲓⲧⲱⲟⲩ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓϫⲱⲓⲧ ⲁⲩⲙⲟϣⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛⲥⲱϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲕⲉⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ.
40 А прийшовши на місце, сказав їм: „Моліться, щоб не впасти в спокусу“.
ⲙ̅ⲉⲧⲁϥ⳿ⲓ ⲇⲉ ⳿ⲉⲡⲓⲙⲁ ⲡⲉϫⲁϥ ⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲧⲱⲃϩ ϫⲉ ⳿ⲛⲛⲉⲧⲉⲛ⳿ⲓ ⳿ⲉⲡⲓⲣⲁⲥⲙⲟⲥ.
41 А Він Сам, відійшовши від них, як докинути ка́менем, на коліна припав та й молився,
ⲙ̅ⲁ̅ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⲟⲩⲱϯ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⲛⲁⲩ ⳿ⲫⲟⲩⲱϣ ⳿ⲛϩⲓ ⲟⲩⲱⲛⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁϥϩⲓⲧϥ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲛⲉϥⲕⲉⲗⲓ ⲁϥⲧⲱⲃϩ.
42 благаючи: „Отче, як волієш, — пронеси́ мимо Мене цю чашу! Та проте — не Моя, а Твоя нехай станеться воля!“
ⲙ̅ⲃ̅ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲡⲁⲓⲱⲧ ⲓⲥϫⲉ ⳿ⲭⲟⲩⲱϣ ⲙⲁⲣⲉ ⲡⲓ⳿ⲁⲫⲟⲧ ⲥⲓⲛⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲁⲣⲟⲓ ⳿ⲡⲗⲏⲛ ⲡⲉⲧⲉϩⲛⲏⲓ ⲁⲛ ⲁⲗⲗⲁ ⲱⲕ ⲙⲁⲣⲉϥϣⲱⲡⲓ.
43 І Ангол із неба з'явився до Нього, — і додавав Йому сили.
ⲙ̅ⲅ̅ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲟⲩⲱⲛϩ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲁⲅⲅⲉⲗⲟⲥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⳿ⲧⲫⲉ ⲉⲑⲣⲉϥϯϫⲟⲙ ⲛⲁϥ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲥϣⲱⲡⲓ ⲉϥϭⲓϣϣⲱⲟⲩ ⲉϥⲉⲣⲡⲣⲟⲥⲉⲩⲭⲉⲥⲑⲉ ϧⲉⲛ ⲛⲉϥⲕⲉⲗⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲥϣⲱⲡⲓ ⳿ⲉⲣⲉ ⲛⲉϥϥⲱϯ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⲙⲡⲓⲟⲩⲁⲛ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡ⳿ⲥⲛⲟϥ ⲉϥϣⲟⲩⲟ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲡⲓⲕⲁϩⲓ.
44 А як був у смерте́льній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю.
ⲙ̅ⲇ̅ⲟⲩⲟϩ ϥⲧⲱⲃϩ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲙⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϥϥⲱϯ ⲁϥⲉⲣ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⳿ⲙ⳿ⲡϣⲟⲩⲟ ⲉⲃⲟⲗ ⲙⲡⲓ⳿ⲥⲛⲟϥ ⲉϥⲛⲏⲟⲩ ⳿ⲉⲡⲉⲥⲏⲧ ϩⲓϫⲉⲛ ⲡⲓⲕⲁϩⲓ.
45 І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби́.
ⲙ̅ⲉ̅ⲟⲩⲟϩ ⲧⲁϥⲧⲱⲛϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ϯ⳿ⲡⲣⲟⲥⲉⲩⲭⲏ ⲁϥ⳿ⲓ ϩⲁ ⲛⲓⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⲁϥϫⲉⲙⲟⲩ ⲉⲩ⳿ⲛⲕⲟⲧ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲡⲓ⳿ⲙⲕⲁϩ ⳿ⲛϩⲏⲧ.
46 І промовив до них: „Чого́ ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!
ⲙ̅ⲋ̅ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ⲉ ⲑⲃⲉⲟⲩ ⲧⲉⲧⲉⲛ⳿ⲛⲕⲟⲧ ⲧⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⲁⲣⲓ⳿ⲡⲣⲟⲥⲉⲩⲭⲉⲥⲑⲉ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲉⲧⲉⲛ⳿ϣⲧⲉⲙ⳿ⲓ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲡⲓⲣⲁⲥⲙⲟⲥ.
47 І, коли Він іще говорив, ось наро́д з'явився, і один із Дванадцятьо́х, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. [Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!“].
ⲙ̅ⲍ̅ⲉⲧⲓ ⲉϥⲥⲁϫⲓ ϩⲏⲡⲡⲉ ⲓⲥ ⲟⲩⲙⲏϣ ⲉⲙ ⲫⲏⲉⲧⲟⲩⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉⲣⲟϥ ϫⲉ ⲓⲟⲩⲇⲁⲥ ⲟⲩⲁⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲡⲓⲓ̅ⲃ̅ ⲛⲁϥⲙⲟϣⲓ ϧⲁϫⲱⲟⲩ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥϧⲱⲛⲧ ⳿ⲉⲒⲏ̅ⲥ̅ ⲁϥϯⲫⲓ ⳿ⲉⲣⲱϥ.
48 Ісус же промовив до нього: „Чи оце поцілу́нком ти, Юдо, видаєш Сина Лю́дського?“
ⲙ̅ⲏ̅Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲇⲉ ⲉϫⲁϥ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲓⲟⲩⲇⲁⲥ ⲁⲕⲛⲁϯ ⳿ⲙ⳿ⲡϣⲏⲣⲓ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲱⲙⲓ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲫⲓ.
49 А ті, що були́ з Ним, як побачили, що́ має статись, сказали Йому: „Господи, — чи мече́м нам не вдарити?“
ⲙ̅ⲑ̅ⲉⲧⲁⲩⲛⲁⲩ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲏⲉⲧⲕⲱϯ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⳿ⲉⲫⲏⲉⲧⲁϥϣⲱⲡⲓ ⲡⲉϫⲱⲟⲩ ⲉ ⳪ ⳿ⲛⲧⲉⲛϩⲓⲟⲩ⳿ⲓ ⳿ⲛ⳿ⲧⲥⲏϥⲓ.
50 І, один із них рубону́в раба первосвященикового, — та й відтяв праве вухо йому́.
ⲛ̅ⲟⲩⲟϩ ⲁ ⲟⲩⲁⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛϧⲏⲧⲟⲩ ⲁϥϩⲓⲟⲩ⳿ⲓ ⳿ⲛⲥⲁ ⳿ⲫⲃⲱⲕ ⳿ⲙⲡⲓⲁⲣⲭⲓⲉⲣⲉⲩⲥ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲉⲗ ⲡⲉϥⲙⲁϣϫ ⳿ⲛⲟⲩ⳿ⲓⲛⲁⲙ ⲉⲃⲟⲗ.
51 Та Ісус відізвався й сказав: „Лишіть, — уже до́сить!“І, доторкнувшись до вуха його, у здоро́вив його.
ⲛ̅ⲁ̅ⲁϥⲉⲣⲟⲩⲱ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⲕⲏⲛ ϣⲁ ⳿ⲙⲛⲁⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁϥϭⲟϩ ⳿ⲉⲡⲉϥⲙⲁϣϫ ⲁϥⲧⲁⲗϭⲟϥ.
52 А до первосвящеників і вла́ди сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: „Немов на розбійника вийшли з меча́ми та ки́ями.
ⲛ̅ⲃ̅ⲡⲉϫⲉ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲇⲉ ⳿ⲛⲛⲏ ⲧⲁⲩ⳿ⲓ ⳿ⲛⲥⲱϥ ⲛⲓⲁⲣⲭⲓⲉⲣⲉⲩⲥ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲥⲁⲧⲏⲅⲟⲥ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲓⲉⲣⲫⲉⲓ ⲛⲉⲙ ⲛⲓ⳿ⲡⲣⲉⲥⲃⲩⲧⲉⲣⲟⲥ ϫⲉ ⲉⲧⲁⲣⲉⲧⲉⲛ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⲉⲣⲉⲧⲉⲛⲛⲏⲟⲩ ⳿ⲛⲥⲁ ⲟⲩⲥⲟⲛⲓ ⲉⲙ ϩⲁⲛ⳿ϣⲃⲟϯ.
53 Як щоденно Я з вами у храмі бував, не підне́сли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада те́мряви“.
ⲛ̅ⲅ̅ⲉⲓⲭⲏ ϧⲉⲛ ⲡⲓⲉⲣⲫⲉⲓ ⲛⲉⲙⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲙⲙⲏ ⲓⲛⲓ ⳿ⲙⲡⲉⲧⲉⲛⲥⲟⲩⲧⲉⲛ ⲛⲉⲧⲉⲛϫⲓϫ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉϫⲱⲓ ⲁⲗⲗⲁ ⲑⲁⲓ ⲧⲉ ⲧⲉⲧⲉⲛⲟⲩⲛⲟⲩ ⲉⲙ ⳿ⲡⲉⲣϣⲓϣⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⳿ⲡⲭⲁⲕⲓ.
54 А схопи́вши Його, повели́ й привели́ у дім первосвященика. Петро ж зда́лека йшов слідкома́.
ⲛ̅ⲇ̅ⲉⲧⲁⲩ⳿ⲁⲙⲟⲛⲓ ⲇⲉ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲁⲩ⳿ⲉⲛϥ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩϭⲓⲧϥ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉ⳿ⲡⲏⲓ ⳿ⲙⲡⲓⲁⲣⲭⲓⲉⲣⲉⲩⲥ ⲡⲉⲧⲣⲟⲥ ⲛⲁϥⲙⲟϣⲓ ⳿ⲛⲥⲱϥ ⲓⲫⲟⲩⲉⲓ.
55 Як розклали ж огонь серед дво́ру, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.
ⲛ̅ⲉ̅ⲉⲧⲁⲩϭⲉⲣⲉ ⲟⲩ⳿ⲭⲣⲱⲙ ⲇⲉ ϧⲉⲛ ⳿ⲑⲙⲏϯ ⳿ⲛϯⲁⲩⲗⲏ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁⲩϩⲉⲙⲥⲓ ⲛⲁⲣⲉ ⲡⲉⲧⲣⲟⲥ ϩⲱϥ ϩⲉⲙⲥⲓ ϧⲉⲛ ⲧⲟⲩⲙⲏϯ.
56 А служни́ця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: „І цей був із Ним!“
ⲛ̅ⲋ̅ⲧⲁⲥⲛⲁⲩ ⲇⲉ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩ⳿ⲁⲗⲟⲩ ⳿ⲙⲃⲱⲕⲓ ⲉϥϩⲉⲙⲥⲓ ϧⲁⲧⲉⲛ ⲡⲓⲟⲩⲱⲓⲛⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁⲥⲥⲟⲙⲥ ⲡⲉϫⲁⲥ ϫⲉ ⲛⲁⲣⲉ ⲫⲁⲓ ϩⲱϥ ⲭⲏ ⲛⲉⲙⲁϥ.
57 І відрікся від Нього він, тве́рдячи: „Не знаю я, жінко, Його!“
ⲛ̅ⲍ̅ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲁϥϫⲱⲗ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ϯⲥⲱⲟⲩⲛ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲁⲛ ϯ⳿ⲥϩⲓⲙⲓ.
58 Незаба́ром же другий побачив його та й сказав: „І ти від отих“. А Петро відказав: „Ні, чоловіче!“
ⲛ̅ⲏ̅ⲟⲩⲟϩ ⲙⲉⲛⲉⲛⲥⲁ ⲕⲉⲕⲟⲩϫⲓ ⲉⲧⲁϥⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲕⲉⲟⲩⲁⲓ ⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⳿ⲛⲑⲟⲕ ⲟⲩ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ϩⲱⲕ ⲡⲉⲧⲣⲟⲥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⳿ⲫⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲁⲛ ⲡⲉ.
59 І як ча́су минуло з годину, хтось інший твердив і казав: „Поправді, — і цей був із Ним, бо він галіле́янин“.
ⲛ̅ⲑ̅ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁ ⳿ⲫⲟⲩⲱϣ ⳿ⲛⲟⲩⲟⲩⲛⲟⲩ ϣⲱⲡⲓ ⲁⲣⲉ ⲕⲉⲟⲩⲁⲓ ⲧⲁϫⲣⲟ ⳿ⲛⲧⲟⲧϥ ⲡⲉ ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲙⲉⲑⲙⲏⲓ ⲛⲁⲣⲉ ⲫⲁⲓ ϩⲱϥ ⲭⲏ ⲛⲉⲙⲁϥ ⲕⲉ ⲅⲁⲣ ⲟⲩⲅⲁⲗⲓⲗⲉⲟⲥ ⲡⲉ.
60 А Петро відказав: „Чоловіче, — не відаю, про що́ ти говориш“... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.
ⲝ̅ⲡⲉϫⲁϥ ⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲉⲧⲣⲟⲥ ϫⲉ ⳿ⲫⲣⲱⲙⲓ ϯ⳿ⲉⲙⲓ ⲁⲛ ⳿ⲉⲡⲉⲧⲉⲕϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲟⲩⲟϩ ⲥⲁⲧⲟⲧϥ ⲉⲧⲓ ⲉϥⲥⲁϫⲓ ⲁ ⲟⲩ⳿ⲁⲗⲉⲕⲧⲱⲣ ⲙⲟⲩϯ.
61 І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: „Перше, ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.
ⲝ̅ⲁ̅ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁϥⲫⲟⲛϩϥ ⲛϫⲉ Ⲡ⳪ ⲁϥⲥⲟⲙⲥ ⳿ⲉⲡⲉⲧⲣⲟⲥ ⲟⲩⲟϩ ⲁ ⲡⲉⲧⲣⲟⲥ ⲉⲣ⳿ⲫⲙⲉⲩⲓ ⳿ⲙ⳿ⲡⲥⲁϫⲓ ⳿ⲙⲠ⳪ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⲉⲧⲁϥϫⲟⲥ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⳿ⲙⲡⲁⲧⲉ ⲟⲩ⳿ⲁⲗⲉⲕⲧⲱⲣ ⲙⲟⲩϯ ⳿ⲙⲫⲟⲟⲩ ⲭⲛⲁϫⲟⲗⲧ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛⲅ̅ ⳿ⲛⲥⲟⲡ.
62 І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!
ⲝ̅ⲃ̅ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲁϥⲣⲓⲙⲓ ϧⲉⲛ ⲟⲩ⳿ⲛϣⲁϣⲓ.
63 А люди, які ув'язни́ли Ісуса, знуща́лися з Нього та били.
ⲝ̅ⲅ̅ⲟⲩⲟϩ ⲛⲓⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲉⲛⲁⲩ⳿ⲁⲙⲟⲛⲓ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲛⲁⲩⲥⲱⲃⲓ ⲙⲙⲟϥ ⲡⲉ ⲉⲩϩⲓⲟⲩⲓ ⳿ⲉⲣⲟϥ.
64 І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: „Пророкуй, хто́ то вдарив Тебе?“
ⲝ̅ⲇ̅ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁⲩϩⲟⲃⲥϥ ⲛⲁⲩϣⲓⲛⲓ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲉⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲁⲣⲓ⳿ⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲉⲩⲓⲛ ⲛⲁⲛ ϫⲉ ⲛⲓⲙ ⲡⲉⲧⲁϥϩⲓⲟⲩ⳿ⲓ ⲉⲣⲟⲕ.
65 І багато інших богознева́г говорили на Нього вони...
ⲝ̅ⲉ̅ⲟⲩⲟϩ ϩⲁⲛⲕⲉⲙⲏϣ ⲛⲁⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲉⲩϫⲉⲟⲩ⳿ⲁ.
66 А коли настав день, то зібралися старші наро́ду, первосвященики й книжники, і повели́ Його в синедріо́н свій,
ⲝ̅ⲋ̅ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁ ⲡⲓ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ϣⲱⲡⲓ ⲁⲩⲑⲱⲟⲩϯ ⳿ⲛϫⲉ ⲓ⳿ⲡⲣⲉⲥⲃⲩⲧⲉⲣⲟⲥ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲓⲗⲁⲟⲥ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲁⲣⲭⲓⲉⲣⲉⲩⲥ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲥⲁϧ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩ⳿ⲉⲛϥ ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲡⲟⲩⲙⲁ⳿ⲛϯϩⲁⲡ.
67 і казали: „Коли Ти Христос, скажи нам“. А Він їм відповів: „Коли Я вам скажу́, — не повірите ви.
ⲝ̅ⲍ̅ⲉⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲓⲥϫⲉ ⳿ⲛⲑⲟⲕ ⲉ Ⲡⲭ̅ⲥ̅ ⳿ⲁϫⲟⲥ ⲛⲁⲛ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲁⲓϣⲁⲛϫⲟⲥ ⲛⲱⲧⲉⲛ ⲧⲉⲧⲉⲛⲛⲁⲛⲁϩϯ ⲁⲛ.
68 А коли й поспитаю вас Я, — не дасте Мені відповіді.
ⲝ̅ⲏ̅ⲉϣⲱⲡ ⲇⲉ ⲟⲛ ⲁⲓϣⲁⲛϣⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⲧⲉⲧⲉⲛⲛⲁⲉⲣⲟⲩⲱ ⲁⲛ.
69 Незаба́ром Син Лю́дський сидітиме по прави́ці сили Божої!“
ⲝ̅ⲑ̅ⲓⲥϫⲉⲛ ϯⲛⲟⲩ ⲉϥ⳿ⲉϣⲱⲡⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⳿ⲡϣⲏⲣⲓ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲱⲙⲓ ⲉϥϩⲉⲙⲥⲓ ⲥⲁⲟⲩ⳿ⲓⲛⲁⲙ ⳿ⲛϯϫⲟⲙ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ.
70 Тоді всі запитали: „То Ти Божий Син?“А Він їм відповів: „Самі кажете ви, що то Я“.
ⲟ̅ⲡⲉϫⲱⲟⲩ ⲉ ⲏⲣⲟⲩ ϫⲉ ⳿ⲛⲑⲟⲕ ⲟⲩⲛ ⲡⲉ ⳿ⲡϣⲏⲣⲓ ⳿ⲙⲫϯ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⳿ⲛⲑⲱⲧⲉⲛ ⲉⲧϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲡⲉ.
71 А вони відказали: „На́що потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!“
ⲟ̅ⲁ̅⳿ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲛⲉⲣ⳿ⲭⲣⲓⲁ ϫⲉ ⳿ⲛⲟⲩⲙⲉⲑⲣⲉ ⳿ⲁⲛⲟⲛ ⲅⲁⲣ ⲁⲛⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲣⲱϥ
