Від Луки 2
1 І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.
En aquellos días, salió un decreto de César Augusto para que se inscribiera todo el mundo.
2 Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.
Esta fue la primera inscripción que se hizo cuando Quirinius era gobernador de Siria.
3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
Todos fueron a inscribirse, cada uno a su ciudad.
4 Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,
También José subió de Galilea, de la ciudad de Nazaret, a Judea, a la ciudad de David, que se llama Belén, porque era de la casa y de la familia de David,
5 щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.
para inscribirse con María, que estaba comprometida con él como esposa, estando embarazada.
6 І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.
Mientras estaban allí, le llegó el día de dar a luz.
7 І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.
Dio a luz a su hijo primogénito. Lo envolvió en cintas de tela y lo puso en un pesebre, porque no había sitio para ellos en la posada.
8 А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.
Había en la misma región unos pastores que permanecían en el campo y velaban de noche por su rebaño.
9 Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,
He aquí que un ángel del Señor se puso junto a ellos, y la gloria del Señor los rodeó, y se asustaron.
10 Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
El ángel les dijo: “No temáis, porque he aquí que os traigo una buena noticia de gran alegría que será para todo el pueblo.
11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
Porque os ha nacido hoy, en la ciudad de David, un Salvador, que es Cristo el Señor.
12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.
Esta es la señal para vosotros: encontraréis un niño envuelto en tiras de tela, acostado en un comedero”.
13 І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
De repente, apareció con el ángel una multitud del ejército celestial que alababa a Dios y decía
14 „Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
“Gloria a Dios en las alturas, en la tierra la paz, la buena voluntad hacia los hombres”.
15 І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.
Cuando los ángeles se alejaron de ellos hacia el cielo, los pastores se dijeron unos a otros: “Vamos ahora a Belén a ver esto que ha sucedido y que el Señor nos ha dado a conocer.”
16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.
Llegaron a toda prisa y encontraron a María y a José, y al niño acostado en el pesebre.
17 А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.
Al verlo, difundieron ampliamente el dicho que se les había dicho sobre este niño.
18 І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.
Todos los que lo oían se asombraban de lo que les decían los pastores.
19 А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.
Pero María guardaba todas estas palabras, meditándolas en su corazón.
20 Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
Los pastores volvieron glorificando y alabando a Dios por todo lo que habían oído y visto, tal como se les había dicho.
21 Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.
Cuando se cumplieron los ocho días para la circuncisión del niño, se le puso el nombre de Jesús, que le fue dado por el ángel antes de ser concebido en el vientre.
22 А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,
Cuando se cumplieron los días de su purificación según la ley de Moisés, lo llevaron a Jerusalén para presentarlo al Señor
23 як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,
(como está escrito en la ley del Señor: “Todo varón que abra el vientre será llamado santo para el Señor”),
24 і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.
y para ofrecer un sacrificio según lo que se dice en la ley del Señor: “Un par de tórtolas o dos pichones”.
25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
He aquí que había en Jerusalén un hombre que se llamaba Simeón. Este hombre era justo y piadoso, y buscaba la consolación de Israel, y el Espíritu Santo estaba sobre él.
26 І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
Le había sido revelado por el Espíritu Santo que no vería la muerte antes de ver al Cristo del Señor.
27 І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,
Entró en el templo en el Espíritu. Cuando los padres introdujeron al niño, Jesús, para que hicieran con él lo que estaba previsto en la ley,
28 тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
entonces lo recibió en sus brazos, bendijo a Dios y dijo
29 „Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
“Ahora, Señor, liberas a tu siervo, en paz, según tu palabra;
30 бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,
porque mis ojos han visto tu salvación,
31 яке Ти приготува́в перед всіма наро́дами,
que has preparado delante de todos los pueblos;
32 Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“
una luz para la revelación a las naciones, y la gloria de tu pueblo Israel”.
33 І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.
José y su madre se maravillaban de lo que se decía de él.
34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —
Simeón los bendijo, y dijo a María, su madre: “He aquí que este niño está destinado a la caída y al levantamiento de muchos en Israel, y a ser una señal de la que se habla.
35 і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“
Sí, una espada atravesará tu propia alma, para que se revelen los pensamientos de muchos corazones.”
36 Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,
Había una tal Ana, profetisa, hija de Fanuel, de la tribu de Aser (era de edad avanzada, pues había vivido con un marido siete años desde su virginidad,
37 удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.
y llevaba como ochenta y cuatro años de viuda), que no se apartaba del templo, adorando con ayunos y peticiones noche y día.
38 І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.
Subiendo a esa misma hora, dio gracias al Señor y habló de él a todos los que buscaban la redención en Jerusalén.
39 А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
Cuando cumplieron todo lo que estaba previsto en la ley del Señor, volvieron a Galilea, a su ciudad, Nazaret.
40 А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.
El niño crecía y se fortalecía en su espíritu, lleno de sabiduría, y la gracia de Dios estaba sobre él.
41 А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
Sus padres iban todos los años a Jerusalén en la fiesta de la Pascua.
42 І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.
Cuando tenía doce años, subieron a Jerusalén según la costumbre de la fiesta;
43 Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.
y cuando se cumplieron los días, al regresar, el niño Jesús se quedó en Jerusalén. José y su madre no lo sabían,
44 Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.
pero suponiendo que estaba en la compañía, se fueron de viaje un día; y lo buscaron entre sus parientes y conocidos.
45 Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
Al no encontrarlo, volvieron a Jerusalén buscándolo.
46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.
Al cabo de tres días lo encontraron en el templo, sentado en medio de los maestros, escuchándolos y haciéndoles preguntas.
47 Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
Todos los que le oían se asombraban de su comprensión y de sus respuestas.
48 І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.
Al verle, se asombraron; y su madre le dijo: “Hijo, ¿por qué nos has tratado así? He aquí que tu padre y yo te buscábamos ansiosamente”.
49 А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“
Él les dijo: “¿Por qué me buscabais? ¿No sabíais que debía estar en la casa de mi Padre?”
50 Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.
Ellos no entendían lo que les decía.
51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.
Bajó con ellos y llegó a Nazaret. Se sometió a ellos, y su madre guardaba todas estas palabras en su corazón.
52 А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
Y Jesús crecía en sabiduría y en estatura, y en gracia ante Dios y los hombres.
