Від Луки 2
1 І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.
Lukumbi lwenulo, Agusiti mweavi nkosi mkulu wa vankosi va unkosi va ku Loma, alagizili vandu voha vayandikwa muchitabu.
2 Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.
Kuyandakiswa kwenuko kwakita kutumbukana, na lukumbi lwenulo Kulenio avi chilongosi wa ku Silia.
3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
Kila mundu, akahamba kumuji waki muni ajiyandikisayi.
4 Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,
Na Yosefu mewa akawuka pamuji wa Nazaleti wewavi kumulima wa Galilaya, akahamba kumuji wa Betelehemu wewavi pamulima wa ku Yudea, kweavelikiwi nkosi Daudi.
5 щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.
Akahamba kuyandakiswa pamonga na maliya mweavimchumba waki, mweavi na ndumbu.
6 І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.
Pevavi ku Betelehemu ligono laki likahika akavya na mwana.
7 І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.
Akaveleka mwana waki mtumbulanu mwana mgosi, akamtindisila tunyula twa vana, kangi akamgonesa muwatu wa kulisila mifuya, ndava vapati lepi fwasi munyumba za vayehe.
8 А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.
Pamulima wenuwo kwavi na vadimaji vevatama pandu pa kudimila na kulindalila mambelele gavi cha kupishana kilu.
9 Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,
Mtumu wa Chapanga akavahumila na lumuli lukulu lwa Bambu lwavalangasili, pandu poha. Vayogwipi neju.
10 Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
Nambu Mtumu wa Chapanga akavajovela, “Mkotoka kuyogopa! Myuwanayi nivaletili lilovi la bwina la luheku neju kwa vandu voha va Paisilaeli.
11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
Muni lelu pamuji wa Daudi avelikiwi msangula winu, Kilisitu ndi Bambu.
12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.
Na ulangisu wa kummanya ndi uwu, yati mukumkolela mwana vamtindisili tunyula twa vana vamgonisi muwatu wa kulisila mifuya.”
13 І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
Bahapo msambi wa vamitumu vangi va kunani vakawungana na mtumi mwenuyo vakamulumba Chapanga na kujova,
14 „Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
“Alumbiwayi Chapanga kunani, na uteke uvyaa pamulima kwa vandu veaganisiwi nawu!”
15 І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.
Pavawuyili Vamitumu vala kunani, ndi vadimaji vakajovesana vene kwa vene, “Tihambayi ku Betelehemu tikagalola geatijovili Bambu aga.”
16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.
Vakayumbatika kuhamba kwenuko, vakamkolela Maliya na Yosefu na vamgonisi mng'enya muwatu wa kulisila mifuya.
17 А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.
Vadimaji vala pavamuwene mwana yula, vakatumbula kujova goha gavayuwini kuhuma kwa Mtumu wa kunani kumvala mwana uyo.
18 І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.
Voha vavayuwini gevajoviwi na vadimaji vala, vakakangasa.
19 А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.
Ndi Maliya akagavika na kugahololela mambu goha mumtima waki.
20 Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
Vadimaji vala vakawuya, kuni vakumulumbalila Chapanga kwa goha gavayuwini na kugalola, goha ngati chagajoviwi mtumi wa kunani.
21 Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.
Palapiti lijuma limonga, lukumbi lwa kumdumula mwana jandu lwaihiki, vakampela liina la Yesu, ndi liina la apewili na mtumu wa kunani kwakona nyina waki kuvya na ndumbu.
22 А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,
Payahikili ligono la Yosefu na Maliya kunyambiswa ngati chayaganikiwi na malagizu ga Chapanga geampelili Musa, ndi vampeliki mwana ku Yelusalemu ndava ya kumvika kwa Bambu.
23 як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,
Ngati chaiyandikiwi mu Malagizu ga Musa, “Kila mwana mgosi mwaatumbwili kuvelekewa yati ikemelewa msopi na kubaguliwa ndava ya lihengu la Bambu.”
24 і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.
Ndi vakahamba kuwusa luteta kwa Chapanga, ngunda zivili amala mawela gavili, ngati chayaganikiwi mu Malagizu ga Bambu.
25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
Lukumbi lwenulo ku Yelusalemu kula kwavi na mundu mmonga, liina laki Simioni, mwenuyo akitayi mambu ga kumganisa Chapanga na mwenuyo alindilayi kuhika lukumbi lwa vandu va Isilaeli kupumuliswa mitima. Na mpungu Msopi avi pamonga na mwene.
26 І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
Mpungu Msopi amgubukuli Simoni yati ifwa lepi changamlola Kilisitu msangula mweahaguliwi yula mweajoviwi na Bambu.
27 І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,
Ndi Simoni alongwiswi na Mpungu msopi kuhamba mu Nyumba ya Chapanga, pamonga na dadi na nyina wa Yesu, pavampeliki mwana wavi Yesu ndava ya kukita ngati chayaganikiwi na mivelu ya malagizu ga Chapanga geampeli Musa.
28 тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
Simoni akampokela mwana Yesu mu mawoko gaki, kuni akumsengusa Chapanga, akajova.
29 „Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
“Hinu, Mkulu, ukitili ngati chewakajovili, unilekayi, nene mvanda waku nihamba cha uteke.
30 бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,
Kwa mihu gangu niuwene usangula waku,
31 яке Ти приготува́в перед всіма наро́дами,
Ndi uhuletili usangula palongolo ya vandu va milima yoha ulolekayi.
32 Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“
Lwenulo ndi lumuli lwa kuvamanyisa vandu vangali kuvya Vayawudi, na ukulu kwa vandu vaku va ku Isilaeli.”
33 І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.
Dadi na nyina wa Yesu vakakangasa ndava ya malovi gala gegajoviki kumuvala mwana yula.
34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —
Ndi Simioni akavamotisa, akamjovela Maliya nyina waki Yesu, “Lola mwana uyu avelekiwi ndava ya vandu vamahele va Isilaeli kugwa kwa vandu vamahele na vangi vamahele kuyinuka, mwene yati ivya ulangisu wa kubelekana na vandu,
35 і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“
muni maholo ga vandu va mahele galalolekana pawaka. Wamwene lipyanda ngati upanga, ukuhomili mtima waku.”
36 Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,
Kwavili na mdala mmonga mgogolo neju, mlota wa Chapanga, liina laki Ana, msikana wa Fanueli wa likabila la Asheli. Paavi msikana agegiwi na kutama na mgwana waki miyaka saba ndu.
37 удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.
Kangi asigalili lipwela mbaka muugogolo wa miyaka semanini na mcheche. Lukumbi lwoha awelai mu Nyumba ya Chapanga, ajihinisi kulya na kuyupa kilu na muhi.
38 І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.
Mdala yula akahumila lukumbi lulalula na kutumbula kumsengusa Chapanga na kuvajovela vandu voha gakumuvala mwana yula, vevalindila kugombolewa na kulekekesewa kwa Yelusalemu.
39 А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
Yosefu na Maliya pavamali kukita goha gegalagiziwi mu Malagizu ga Bambu, vawuyili kumuji wavi Nazaleti wewavi ku Galilaya.
40 А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.
Mwana yula akakula na kuvya na makakala, akamema luhala na umotisi wa Chapanga wavi pamonga na mwene.
41 А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
Kila mwaka dadi na nyina waki Yesu vahambili ku Yelusalemu kumselebuko wa Vayawudi wewikemiwa pasaka.
42 І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.
Yesu peahikisi miaka kumi na yivili, voha vakakwela kuhamba ku Yelusalemu, kumselebuko wa vayawudi wa pasaka ngati chayavi mivelu yavi.
43 Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.
Mselebuko pawamaliki, vakawuya, Yesu asigalili ku Yelusalemu changali dadi na nyina waki kumanya.
44 Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.
Dadi na nyina vaki vaholalili avi pamonga mulugendu, vakagenda muhi woha, kangi vakatumbula kumulonda kwa valongo vaki na vankozi waki.
45 Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
Vamuweni lepi, vakawuya ku Yelusalemu vakumulonda.
46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.
Ligono la datu la kumlonda, vakamkolela mu Nyumba ya Chapanga, atamii pagati ya vawula va malagizu, akuvayuwanila na kuvakota.
47 Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
Voha vevamuyuwanila malovi gaki vakavya kumkangasa ndava ya luhala na kuyangula kwaki.
48 І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.
Na pavamuweni vakakenyemuka, nyina waki akamkota “Wamwana vangu ndava kyani utikitili genaga? Dadi waku na nene ting'ahiki neju kukulonda.”
49 А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“
Yesu akayangula, “Ndava kyani mukunilonda? Mumanyi lepi ngati yikunigana nene kuvya munyumba ya Dadi wangu?”
50 Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.
Nambu dadi na nyina waki nakugamanya malovi gala geavajovili.
51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.
Yesu akawuya pamonga nawu ku Nazaleti, akuvayuwanila. Nyina waki akayendelela kugaholalela mambu goha mumtima waki.
52 А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
Yesu akayonjokeseka kukula luhala na higa, akaganisiwa neju na Chapanga na vandu.
