Від Луки 2
1 І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.
Aru etu din khan te eneka hoise, Caesar Augustus pora ekta hukum ulaise dise, etu duniya laga manu khan sob sorkari kagos te naam likhi kene nijor laga ginti kori lobole.
2 Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.
Aru poila dinte hoile, jitia Quirinius pora Syria jaga laga governor thakise, etu homoi pora naam likha shuru hoise.
3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
Aru sob manu nijor laga naam likhi bole nijor desh te jaise.
4 Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,
Aru Joseph bhi Galilee pora jaise, Nazareth aru Judea laga sheher pora, David laga sheher pora juntu ke Bethlehem mate, kelemane tai bhi David laga ghor manu ase aru tai laga khandan pora ahise.
5 щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.
Tai Mary ke loi kene naam likhi bole jaise, jun tai logote shadi kori bole laga kotha milai kene thakise, aru tai bacha bukhi thakise.
6 І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.
Aru jitia taikhan Bethlehem te thakise, bacha ke jonom hobole homoi ahi jaise.
7 І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.
Aru tai chokra ke jonom dise, tai laga poila bacha, aru kapra tukra khan pora bandi kene, taike khair te ghumai dise, kelemane aram kora ghor te taikhan thaki bole jaga thaka nai.
8 А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.
Aru etu jagate, kunba mer rokhiya khan thakise. Aru rati te taikhan kheti te mer khan ke rukhi thakise.
9 Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,
Aru Probhu laga sorgodoth taikhan usorte ahise, aru Probhu laga mohima taikhan uporte dise, aru taikhan bisi bhoi lagise.
10 Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
Aru sorgodoth pora taikhan ke koise, “Bhoi na koribi, huni bhi, kelemane, moi dangor khushi kotha anise, aru etu sob manu nimite hobo.
11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
Kilekoile aji laga dinte, David laga sheher Bethlehem te, tumikhan nimite, ekjon jonom hoise, jun Tran-korta Probhu Khrista ase!
12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.
Aru tumikhan ke etu chihna di ase: tumikhan ekjon bacha kapra laga tukra khan pora bandi kene khair uporte ghumai kene pabo.”
13 І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
Aru achanak pora etu sorgodoth logote bisi duth khan ulaikena ahise, aru Isor ke dhanyavad dikena koi thakise,
14 „Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
“Sob pora untcha te thaka Isor ke mohima hobi, Aru prithibi te kun logot Tai khushi pai, Taikhan uporte shanti hobole dibi.”
15 І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.
Aru jitia sorgodoth khan sorgote jai jaise, rokhiya khan ekjon-ekjon ke koise, “Ahibi amikhan Bethlehem te jabo, aru ki hoise etu sabo, juntu kotha Probhu koi amikhan ke janibo dise.”
16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.
Aru taikhan joldi jai kene Mary aru Joseph ke lok paise aru khair te ghumai thaka bacha ke lok paise.
17 А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.
Aru jitia taikhan bacha ke sai loise, taikhan jai kene etu bacha laga sob kotha manu khan ke koise.
18 І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.
Jitia taikhan pora utu bacha laga kotha koise sob manu ke koise, etu huni kene taikhan sob asurit hoise.
19 А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.
Hoilebi Mary to etu kotha sob tai laga monte he rakhise.
20 Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
Aru saguli roikhya khan, ki kotha taikhan ke sorgodoth khan pora koise aru taikhan ki hunise etu loi kene Isor ke dhanyavad dikene wapas jaise.
21 Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.
Aru jitia ath din pura hoise, tai laga sunnot niyom kora dinte, aru titia tai laga naam Jisu koi kene matidise, juntu naam sorgodoth pora matidise jitia Tai ama laga peth te hoi thakise.
22 А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,
Aru jitia sapha kora laga din paar hoise, Moses laga niyom hisab te, taike Jerusalem te Isor usorte dibole nimite anise.
23 як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,
-Aru etu Isor laga niyom te likhi kene ase, “Jiman mota ama laga pet pora ulai ahise, tai Probhu usorte pobitro matibo”-,
24 і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.
Aru boli dibole nimite juntu Probhu laga niyom te koise, “Ek jora kopu chiriya aru duita chutu kobutar.”
25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
Aru sabi, Jerusalem te ekjon manu thakisele, tai laga naam Simon ase, tai dharmik jon asele aru Isor ke aradhana di thaka manu asele. Tai Israel nimite mon aram pabole bisara manu thakise; aru Pobitro Atma tai logote thakise.
26 І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
Aru Pobitro Atma pora taike dikhai dise, tai mora nadikhibo, jitia tak tai Probhu laga Khrista ke nadikhibo.
27 І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,
Aru tai Atma te hoi kene mondoli te ahise; aru jitia Jisu laga ama baba pora taike anise; ki niyom ase etu hisab te tai uporte kori bole nimite.
28 тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
Aru tai laga hathte bacha ke uthaikene Isor ke dhanyavad dise, aru koise,
29 „Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
“Etiya apuni laga noukar ke shanti pora etu prithibi chari kene jabole dibi Probhu, apuni laga kotha hisab te.
30 бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,
Moi laga suku pora apuni laga poritran dikhise,
31 яке Ти приготува́в перед всіма наро́дами,
Apuni sob to taiyar kori dise apuni laga manu khan usorte:
32 Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“
Porjati khan ke dikhai dibole nimite ekta ujala ahise, aru Israel manu khan nimite mohima hobole nimite.”
33 І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.
Aru tai ki koise etu huni kene tai laga ama aru baba asurit hoise.
34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —
Aru Simeon taikhan ke asirbad dise, aru bacha laga ama Mary ke koise, “Sabi, etu bacha ke Israel laga manu khan ke uthai dibo nimite rakhise; aru ek din asurit kaam to kotha namana khan ke dikhai dibo.
35 і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“
Aru ekta talwar apuni laga atma te maribo- kelemane bisi manu laga monte bhabona kosi thaka to ulai ahibo.”
36 Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,
Anna bhi ekta bhabobadini thakise, Phanuel laga chukri aru Asher laga jati pora asele. Tai umor bhi bisi hoi jaise, aru tai sat saal tak tai laga mota logote thakise,
37 удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.
Aru chaurasi saal tak tai ekjon bidhowa thakise. Tai kitia bhi mondoli chara nai, rati aru din tai prathana aru upas te he sewa kori thakise.
38 І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.
Aru jitia taikhan usorte ahise, tai Isor ke dhanyavad dibole suru hoise, aru sob manu khan ke etu bacha laga kotha koi dise, kelemane taikhan sob udhar pabo nimite Jerusalem te rukhi thakise.
39 А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
Aru jitia Probhu laga niyom te sob kaam khotom hoise, taikhan Galilee te wapas jaise, juntu jaga Nazareth te asele, taikhan nijor laga bosti.
40 А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.
Aru bacha Jisu to dangor aru takot hoise, gyaan pora bhorta koi kene, aru Isor laga morom Tai laga uporte thakise.
41 А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
Aru hodai saal, Tai laga ama baba Jerusalem te Nistar Laga Utsov nimite jai thake.
42 І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.
Jitia Tai baroh saal hoi jaise, taikhan hodai nisena, dhanyavad dibole nimite jaise.
43 Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.
Kintu jitia dhanyavad diya aru kha-luwa laga homoi to khotom koi kene paar hoise, jitia taikhan ghor te jai thakise, Jisu to Jerusalem te thaki jaise. Aru tai laga ama aru baba etu jana nai.
44 Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.
Kintu taikhan bhabise Jisu taikhan logote he eke logote jai ase, aru eneka pora ek din laga safar kori loise. Aru etu pichete taike ghor manu aru sathi khan majote bisari bole shuru hoise.
45 Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
Aru jitia Taike pa-a nai taikhan aru Jerusalem te ghuri kene jaise aru taike bisari bole shuru hoise.
46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.
Aru tin din pichete Taike mondoli te paise, sikhai diya manu khan majote bohi kene taikhan ki koi ase etu huni thakise aru kiba kibi hudi thakise.
47 Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
Aru jiman manu Tai laga gyaan aru kotha hunise, sob manu khan bisi asurit hoi jaise.
48 І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.
Aru jitia Taike dikhise, taikhan sob asurit hoi jaise, Tai laga ama pora koise, “Putro, amikhan ke kele eneka korise? Sabi, Apuni laga baba aru moi bisi chinta pora Apnike bisari thakise.”
49 А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“
Hoilebi Tai pora koise, “Kile Moike bisari ase? Apnikhan najane naki Moi laga Baba ghor te Moi thaki bole lage koi kene?”
50 Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.
Hoilebi Tai ki koise etu kotha taikhan bujhi bole para nai.
51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.
Etu pichete taikhan logote Nazareth te ahi jaise, aru taikhan laga kotha mani kene thakise. Tai laga ama to sob kotha tai laga mon bhitor te he rakhise.
52 А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
Aru Jisu tai laga gyaan aru buddhi te bisi bari kene jaise, aru Isor aru manu logot te morom paise.
