Від Луки 2
1 І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.
En ces jours-là fut publié un édit de César Auguste, pour le recensement de toute la terre.
2 Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.
Ce premier recensement eut lieu pendant que Quirinius commandait la Syrie.
3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
Et tous allaient se faire recenser, chacun dans sa ville.
4 Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,
Joseph monta de Galilée, de la ville de Nazareth, en Judée, à la ville de David, appelée Bethléem, parce qu’il était de la maison et de la famille de David,
5 щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.
pour être recensé avec Marie son épouse, qui était enceinte.
6 І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.
Or, pendant qu’ils étaient en ce lieu, le temps où elle devait enfanter s’accomplit.
7 І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.
Et elle mit au monde son fils premier-né, l’enveloppa de langes et le coucha dans une crèche, parce qu’il n’y avait pas de place pour eux dans l’hôtellerie.
8 А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.
Il y avait aux environs des bergers qui passaient la nuit aux champs, veillant à la garde de leur troupeau.
9 Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,
Tout à coup un ange du Seigneur parut auprès d’eux et le rayonnement de la gloire du Seigneur les environna, et ils furent saisis d’une grande crainte.
10 Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
Mais l’ange leur dit: « Ne craignez pas, car je vous annonce une nouvelle qui sera pour tout le peuple une grande joie.
11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
Il vous est né aujourd’hui, dans la ville de David, un Sauveur, qui est le Christ Seigneur.
12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.
Et voici ce qui vous servira de signe: vous trouverez un nouveau-né enveloppé de langes et couché dans une crèche. »
13 І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
Au même instant, se joignit à l’ange une troupe de la milice céleste, louant Dieu et disant:
14 „Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
« Gloire, dans les hauteurs, à Dieu! Et, sur la terre, paix aux hommes, Objet de la bienveillance divine! »
15 І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.
Lorsque les anges, remontant au ciel, les eurent quittés, les bergers se dirent les uns aux autres: « Passons jusqu’à Bethléem, et voyons cet événement qui est arrivé, et que le Seigneur nous a fait savoir. »
16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.
Ils s’y rendirent en toute hâte, et trouvèrent Marie, Joseph, et le nouveau-né couché dans la crèche.
17 А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.
Après l’avoir vu, ils publièrent la révélation qui leur avait été faite au sujet de cet Enfant.
18 І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.
Et tous ceux qui les entendirent furent dans l’admiration de ce que leur disaient les bergers.
19 А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.
Or Marie conservait avec soin toutes ces choses, les méditant dans son cœur.
20 Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
Et les bergers s’en retournèrent, glorifiant et louant Dieu de tout ce qu’ils avaient vu et entendu, selon ce qui leur avait été annoncé.
21 Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.
Les huit jours étant accomplis, pour la circoncision de l’Enfant, il fut appelé Jésus, nom que l’ange lui avait donné avant qu’il eût été conçu dans le sein maternel.
22 А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,
Puis, lorsque les jours de leur purification furent accomplis, selon la loi de Moïse, Marie et Joseph portèrent l’Enfant à Jérusalem pour le présenter au Seigneur,
23 як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,
suivant ce qui est écrit dans la loi du Seigneur: « Tout mâle premier-né sera consacré au Seigneur »;
24 і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.
et pour offrir en sacrifice, ainsi que le prescrit la loi du Seigneur, une paire de tourterelles, ou deux petites colombes.
25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
Or, il y avait à Jérusalem un homme nommé Siméon; c’était un homme juste et craignant Dieu, qui attendait la consolation d’Israël, et l’Esprit-Saint était sur lui.
26 І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
L’Esprit-Saint lui avait révélé qu’il ne mourrait pas avant d’avoir vu le Christ du Seigneur.
27 І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,
Il vint donc dans le temple, poussé par l’Esprit. Et comme les parents apportaient le petit Enfant Jésus, pour observer les coutumes légales à son égard,
28 тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
lui aussi, il le reçut entre ses bras, et bénit Dieu en disant:
29 „Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
« Maintenant, ô Maître, tu peux laisser partir ton serviteur en paix, selon ta parole;
30 бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,
Puisque mes yeux ont vu ton salut,
31 яке Ти приготува́в перед всіма наро́дами,
Que tu as préparé à la face de tous les peuples:
32 Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“
Lumière qui doit dissiper les ténèbres des Nations Et gloire d’Israël, ton peuple. »
33 І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.
Le père et la mère de l’Enfant étaient dans l’admiration des choses que l’on disait de lui.
34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —
Et Siméon les bénit et dit à Marie, sa mère: « Cet Enfant est au monde pour la chute et la résurrection d’un grand nombre en Israël, et pour être un signe en butte à la contradiction; —
35 і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“
toi-même, un glaive transpercera ton âme; — et ainsi seront révélées les pensées cachées dans le cœur d’un grand nombre. »
36 Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,
Il y avait aussi une prophétesse, Anne, fille de Phanuel, de la tribu d’Aser; elle était fort avancée en âge, ayant vécu, depuis sa virginité, sept ans avec son mari.
37 удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.
Restée veuve, et parvenue à quatre-vingt-quatre ans, elle ne quittait pas le temple, servant Dieu nuit et jour dans le jeûne et dans la prière.
38 І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.
Elle aussi, survenant à cette heure, se mit à louer le Seigneur et à parler de l’Enfant à tous ceux qui, à Jérusalem, attendaient la rédemption.
39 А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
Lorsqu’ils eurent tout accompli selon la loi du Seigneur, ils retournèrent en Galilée, à Nazareth, leur ville.
40 А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.
Cependant l’Enfant croissait et se fortifiait, étant rempli de sagesse, et la grâce de Dieu était sur lui.
41 А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
Or ses parents allaient tous les ans à Jérusalem, à la fête de Pâque.
42 І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.
Quand il eut atteint sa douzième année, ils y montèrent, selon la coutume de cette fête;
43 Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.
et lorsqu’ils s’en retournèrent, les jours de la fête étant passés, l’Enfant Jésus resta dans la ville, sans que ses parents s’en fussent aperçus.
44 Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.
Pensant qu’il était avec leurs compagnons de voyage, ils marchèrent tout un jour, puis ils le cherchèrent parmi leurs parents et leurs connaissances.
45 Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
Ne l’ayant pas trouvé, ils retournèrent à Jérusalem pour le chercher.
46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.
Au bout de trois jours, ils le trouvèrent dans le temple, assis au milieu des docteurs, les écoutant et les interrogeant.
47 Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
Et tous ceux qui l’entendaient étaient ravis de son intelligence et de ses réponses.
48 І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.
En le voyant, ils furent étonnés; et sa mère lui dit: « Mon enfant, pourquoi as-tu agi ainsi avec nous? Ton père et moi, nous te cherchions tout affligés. »
49 А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“
Et il leur répondit: « Pourquoi me cherchiez-vous? Ne saviez-vous pas qu’il faut que je sois aux choses de mon Père? »
50 Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.
Mais ils ne comprirent pas ce qu’il leur disait.
51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.
Alors il descendit avec eux, et vint à Nazareth, et il leur était soumis. Et sa mère conservait toutes ces choses dans son cœur.
52 А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
Et Jésus progressait en sagesse, en taille et en grâce devant Dieu et devant les hommes.
