Від Луки 2
1 І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.
And it chaunced in thoose dayes: yt ther went oute a comaundment from Auguste the Emperour that all the woorlde shuld be taxed.
2 Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.
And this taxynge was ye fyrst and executed when Syrenius was leftenaut in Syria.
3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
And every man went vnto his awne citie to be taxed.
4 Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,
And Ioseph also ascended from Galile oute of a cite called Nazareth into Iurie: vnto ye cite of David which is called Bethleem because he was of the housse and linage of David
5 щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.
to be taxed with Mary his spoused wyfe which was with chylde.
6 І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.
And it fortuned whyll they were there her tyme was come that she shuld be delyvered.
7 І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.
And she brought forth her fyrst begotten sonne and wrapped him in swadlynge cloothes and layed him in a manger because ther was no roume for them within in the ynne.
8 А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.
And ther were in the same region shepherdes abydinge in the felde and watching their flocke by nyght.
9 Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,
And loo: the angell of ye lorde stode harde by the and the brightnes of ye lorde shone rounde aboute them and they were soare afrayed.
10 Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
But the angell sayd vnto them: Be not afrayed. For beholde I bringe you tydinges of greate ioye yt shal come to all ye people:
11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
for vnto you is borne this daye in the cite of David a saveoure which is Christ ye lorde.
12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.
And take this for a signe: ye hall fynde ye chylde swadled and layed in a mager.
13 І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
And streight waye ther was with the angell a multitude of hevenly sowdiers laudynge God and sayinge:
14 „Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
Glory to God an hye and peace on the erth: and vnto men reioysynge.
15 І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.
And it fortuned assone as the angels were gone awaye fro them in to heven the shepherdes sayd one to another: let vs goo eve vnto Bethleem and se this thynge that is hapened which the Lorde hath shewed vnto vs.
16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.
And they cam with haste and founde Mary and Ioseph and the babe layde in a mager.
17 А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.
And when they had sene it they publisshed a brode the sayinge which was tolde them of that chylde.
18 І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.
And all that hearde it wondred at those thinges which were tolde the of the shepherdes.
19 А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.
But Mary kept all thoose sayinges and pondered them in hyr hert.
20 Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
And the shepherdes retourned praysinge and laudinge God for all that they had herde and sene evyn as it was told vnto them.
21 Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.
And when ye eyght daye was come yt the chylde shuld be circucised his name was called Iesus which was named of the angell before he was conceaved in the wombe.
22 А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,
And when the tyme of their purificacio (after the lawe of Moyses) was come they brought him to Hierusalem to present hym to ye Lorde
23 як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,
(as yt is written in the lawe of the Lorde: every man that fyrst openeth the matrix shalbe called holy to the Lorde)
24 і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.
and to offer (as it ys sayde in the lawe of the Lorde) a payre of turtle doves or two yonge pigions.
25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
And beholde ther was a ma in Hierusalem whose name was Simeon. And the same ma was iuste and feared God and longed for the consolacion of Israel and the holy goost was in him.
26 І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
And an answer was geven him of the holy goost that he shulde not se deethe before he had sene the lordes Christ.
27 І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,
And he came by inspiracion into the temple. And when the father and mother brought in the chylde Iesus to do for him after the custome of the lawe
28 тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
then toke he him vp in his armes and sayde.
29 „Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
Lorde Now lettest thou thy seruaut departe in peace accordinge to thy promes.
30 бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,
For myne eyes have sene ye saveour sent fro ye
31 яке Ти приготува́в перед всіма наро́дами,
Wich thou hast prepared before the face of all people.
32 Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“
A light to lighten the gentyls and the glory of thy people Israel.
33 І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.
And his father and mother mervelled at those thinges which were spoke of him.
34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —
And Simeon blessed them and sayde vnto Mary his mother: beholde this chyld shalbe the fall and resurreccio of many in Israel and a signe which shalbe spoke agaynste.
35 і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“
And morover the swearde shall pearce thy soule yt the thoughtes of many hertes maye be opened.
36 Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,
And ther was a Prophetesse one Anna the doughter of Phanuel of the tribe of Aser: which was of a greate age and had lyved with an husbande. vii. yeres from her virginite.
37 удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.
And she had bene a wedowe aboute. iiii. scoore and. iiii. yere which went never oute of the temple but served God with fastinge and prayer nyght and daye.
38 І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.
And the same came forth that same houre and praysed the Lorde and spake of him to all that loked for redempcion in Hierusalem.
39 А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
And assone as they had performed all thinges accordinge to the lawe of the Lorde they returned into Galile to their awne cite Nazareth.
40 А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.
And the chylde grewe and wexed stronde in sprete and was filled with wysdome and the grace of God was with hym.
41 А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
And his father and mother went to Hierusalem every yeare at the feeste of ester.
42 І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.
And when he was. xii. yere olde they went vp to Hierusalem after the custome of the feeste.
43 Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.
And when they had fulfilled the dayes as they returned home the chylde Iesus boode styll in Hierusalem vnknowynge to his father and mother.
44 Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.
For they supposed he had bene in the copany and therfore came a days iorney and sought him amoge their kynsfolke and acquayntaunce.
45 Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
And when they founde hym not they went backe agayne to Hierusalem and sought him.
46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.
And it fortuned after. iii. dayes that they founde him in the teple sittinge in the middes of the doctours both hearynge them and posinge them.
47 Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
And all that hearde him mervelled at his wit and answers.
48 І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.
And when they sawe him they were astonyed. And his mother sayde vnto him: sonne why hast thou thus dealte with vs? Beholde thy father and I have sought the sorowenge.
49 А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“
And he sayde vnto the: how is it yt ye sought me? Wist ye not that I must goo aboute my fathers busines?
50 Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.
And they vnderstode not ye sayinge that he spake to them.
51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.
And he went with them and came to Nazareth and was obedient to the. But his mother kept all these thinges in her hert.
52 А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
And Iesus increased in wisdom and age and in favoure with god and man.
