Від Луки 2
1 І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.
And it came to pass in those days, that there went forth a decree from Cæsar Augustus, that all the inhabitants of the land should be enrolled.
2 Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.
This enrollment first took place when Cyrenius was governor of Syria.
3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
And all went to be enrolled, each one to his own city.
4 Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,
And Joseph also went up from Galilee, out of the city of Nazareth, into Judea, to the city of David, which is called Bethlehem, (for he was of the house and family of David, ).
5 щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.
to be enrolled with Mary his betrothed wife, who was with child.
6 І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.
And it came to pass while they were there, that the days for her to be delivered were completed;
7 І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.
and she brought forth her first-born son, and wrapped him in swathing-clothes, and laid him in the stable, because there was no place for them in the inn.
8 А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.
And there were in the same country shepherds, living in the open field, and guarding their flock by night.
9 Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,
And, behold, an angel of the Lord stood by them, and the glory of the Lord shone round about them; and they were greatly afraid.
10 Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
And the angel said to them: Be not afraid; for, behold, I bring you good news of great joy, which shall be for all people.
11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
For there is born for you this day, in the city of David, a Savior, who is Christ the Lord.
12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.
And this shall be to you the sign: you will find the babe wrapped in swathing-clothes, and lying in a stable.
13 І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
And suddenly there was with the angel a multitude of the heavenly host, praising God, and saying:
14 „Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
Glory to God in the highest, and on earth peace, good will among men.
15 І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.
And it came to pass, that, after the angels had gone away into heaven, the shepherds said one to another: Let us now go to Bethlehem, and see this thing that has come to pass, which the Lord has made known to us.
16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.
And they came with haste, and found both Mary and Joseph, and the babe lying in the stable.
17 А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.
And after they had seen it, they made known everywhere the words that had been spoken to them of this child.
18 І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.
And all that heard, wondered at those things which were told them by the shepherds.
19 А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.
But Mary kept all these things in her mind, and pondered them in her heart.
20 Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
And the shepherds returned, glorifying and praising God for all things which they had heard and seen, as it had been told to them.
21 Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.
And when eight days were completed for circumcising him, his name was called Jesus, as it had been called by the angel, before he was conceived in the womb.
22 А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,
And when the days for their purification were completed according to the law of Moses, they brought him to Jerusalem, to present him to the Lord,
23 як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,
(as it is written in the law of the Lord: Every male that opens the womb shall be called holy to the Lord; )
24 і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.
and to offer a sacrifice, according to that which is commanded in the law of the Lord: A pair of turtledoves, or two young pigeons.
25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
And, behold, there was a man in Jerusalem, whose name was Simeon. And this man was just and devout, looking for the consolation of Israel. And the Holy Spirit was upon him:
26 І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
and it had been revealed to him by the Holy Spirit, that he should not see death before he had seen the Lord’s Anointed.
27 І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,
And he came by the Spirit into the temple; and when the parents brought in the child Jesus, to do for him according to the custom of the law,
28 тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
he took him in his arms, and blessed God, and said:
29 „Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
Now, Lord, thou dost let thy servant depart in peace, according to thy word,
30 бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,
for my eyes have seen thy salvation,
31 яке Ти приготува́в перед всіма наро́дами,
which thou hast prepared before the face of all people;
32 Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“
a light for a revelation to the Gentiles, and the glory of thy people Israel.
33 І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.
And Joseph and his mother wondered at the things which were spoken of him.
34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —
And Simeon blessed them, and said to Mary his mother: Behold, this child is appointed for the fall and rising again of many in Israel, and for a sign to be spoken against,
35 і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“
(and a sword shall pierce through your own soul, ) that the thoughts of many hearts may be revealed.
36 Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,
And there was a prophetess, Anna, the daughter of Phanuel, of the tribe of Asher; she was of great age, and had lived with a husband seven years from her virginity:
37 удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.
and she was a widow of about eighty-four years, and she departed not from the temple, but served, day and night, with fastings and prayers.
38 І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.
And she came in at that hour, and gave thanks to Lord, and spoke of him to all that looked for redemption in Jerusalem.
39 А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
And when they had performed all things according to the law of the Lord, they returned to Galilee, to their own city Nazareth.
40 А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.
And the child grew, and became strong in spirit, being filled with wisdom; and the grace of God was upon him.
41 А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
And his parents went up every year to Jerusalem, at the feast of passover.
42 І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.
And when he was twelve years old, they went up to Jerusalem, according to the custom of the feast.
43 Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.
And when they had kept the full number of days, and had set out to return, the child Jesus stayed behind in Jerusalem; and Joseph and his mother knew it not.
44 Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.
But supposing that he was in the company, they went a day’s journey; and they sought for him among their relatives and acquaintance;
45 Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
and not finding him, they returned to Jerusalem in search of him.
46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.
And it came to pass, after three days, that they found him in the temple, sitting in the midst of the teachers, both hearing them, and asking them questions.
47 Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
And all that heard him were astonished at his understanding, and his answers.
48 І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.
And when they saw him they were amazed. And his mother said to him: Child, why have you acted thus toward us? Behold, your father and I have sought for you in sorrow.
49 А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“
And he said to them: Why did you seek for me? Did you not know that I must be in my Father’s house?
50 Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.
And they did not understand the words which he spoke to them.
51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.
And he went down with them, and came to Nazareth, and was obedient to them. And his mother kept all these sayings in her heart.
52 А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
And Jesus increased in wisdom and in stature, and in favor with God and with man.
