Від Луки 19
1 І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихо́н.
Nau Hejavaneauthusau haewaudasa nau haechaugusa Jericho.
2 І ось чоловік, що звався Закхе́й, — він був старши́й над ми́тниками, і був багатий, —
Nau, naune, haeanedau henane Zacchaeus haseagu, haenajawauna hauāyāhehau, nau haeveaunauau.
3 бажав ба́чити Ісуса, хто Він, але з-за наро́ду не міг, — бо мали́й був на зріст.
Nau haeneenavadaunauhauva Hejavaneauthusaun haedāhenethe; nau haejeneene daunauthethenadedaunenee, heee daujaahede.
4 І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього прохо́дити.
Nau haesayāgau, nau haenauauhu sycomore hunauhaudee hadnauhauwaude: hanau hadnehedesanith.
5 А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув уго́ру до нього й промовив: „Закхе́ю, — зійди за́раз додо́лу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!“
Nau Hejavaneauthusau hāejeedadauau, haeejaāne, nau haenauhauva, nau hathauhuk, Zacchaeus, nauhauhuhu, nau jeauwusa, hanau nuu desenee hadnanedaunau haudauauwuu.
6 І той зараз додо́лу ізліз, і прийняв Його з радістю.
Nau haenauhauhu, nau haejeauwusa, nau haeedasa nauguu neethajaude.
7 А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: „Він до грішного мужа в гости́ну зайшов!“
Nau hāenauhauvāhede, vahee haeneānaune, Henee hadneejādavenethe henanene henee wauwauchudauhu, hathāhuk.
8 Став же Закхе́й та й промовив до Господа: „Господи, половину маєтку свого́ я віддам ось убогим, а коли кого скри́вдив був чим, — верну вче́тверо“.
Nau Zacchaeus haetheaugu, nau haeāedauwuna Vahadāhenith; Naune, Vahadāhene, vayaugauuu naudaununaunau vanenu hadavenuhuhanau; nau hith hedanavanaugu hayewhu hehethee daun henane hanājayaudauvāedauwauthauau, hanājavaāvenauau yāyaunanee.
9 Ісус же промовив до нього: „Сьогодні на дім цей спасі́ння прийшло, бо й він син Авраамів.
Nau Hejavaneauthusaun haeāedauwunaa, Nuu desenee henayauthāhe hedadauau nuu hauauwuu, hanau nechau haneāvāde Abrahamvene.
10 Син бо Лю́дський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!“
Hanau Heau henane nauusade hadnaudethāde nau hadnenayauhaude daun naunethauaunith.
11 Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну при́тчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж ду́мали, що об'я́виться Боже Царство тепер.
Nau hajesenedauwauduu nuu hayauhuhau, haeethedaunane nau haeauthaunauhānanadetha, hanau dauhuauchauau wauwu Dādaunedan, nau hanau daunauanaduu henee henajanedaunene Hejavaneauthu chauchaunu wauauhaadenauhauwu.
12 Отож Він сказав: „Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.
Hanaāenehede henaheee, Jasaa naja haeehau vavāaune vedauauwuu hadnesedanauau heee nehayau najanede, nau hadjaejaude.
13 І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: „Торгуйте, аж поки верну́ся“.
Nau haeadetha vadadauchu hewauwaunauwau, nau haejaanauwuna vadadausauna vāejethā, nau haeāedauwuna, Hadeaudaunava haunaude jaenauusanaugu.
14 Та його громадяни його нена́виділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: „Не хочемо, щоб він був над нами царем“.
Hau hauauwunanenau haeasānavaa, nau haeyethautheavedaunene thauguu, Nāhauwuvadaunethenauva naa henane nāhauwuvadaunajawaunāva, hathāhuk.
15 І сталось, коли він верну́вся, як царство прийняв, то звелів посклика́ти рабів, яким срі́бло роздав, щоб довідатися, хто́ що набув.
Nau hethauwuu, henee hāejaenauusade, haeesedane najanede, hanaāauchuwuhaude nuu wauwaunau hadnadethaude, hevenaunau vāejethā, henee hadnaenauau haedauchu dathājee henane haedauchujavaājasedethe heee hedaudaunaunau.
16 І перший прийшов і сказав: „Пане, міна твоя принесла́ десять мін“.
Hanaāejenauusade nanedauvade, Vahadāhene, havāejethāwau javaājasedede vadadausauna vāejethā, hathāhuk.
17 І відказав він йому: „Гаразд, рабе добрий! Ти в мало́му був вірний, — володій десятьма́ містами“.
Nau hanaāāedauwunaude, Hethadee, nananene hethāhene wauwau; hanau nananene nethauwaudauwu heee naugajuhuhuu hadnajawaudauwu vadadausauna hedan.
18 І другий прийшов і сказав: „Пане, твоя міна п'ять мін принесла́“.
Nau naneseauwaude haejenauusa, Vahadāhene, havāejethāwau javaājasedethee yauthauyauna vāejethā, hathāhuk.
19 Він же сказав і тому́: „Будь і ти над п'ятьма́ містами“.
Nau vavade hanaasenehethaude, Hadnehanāhene yauthauyauna hedan jea.
20 І ще інший прийшов і сказав: „Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.
Nau jasaa haejenauusa, Vahadāhene, Naune, heyewnau havāejethāwau, neaunaunedenau nejenanauwau hāheāhaunaa, hathāhuk:
21 Я бо боявся тебе, — ти ж бо люди́на жорсто́ка: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв“.
Heee dauhusathane, hanau nananene daugaugaunauauwunanenene: nananene hedanau henee hājejenayaunau, nau hadegauuchu henee hājejenayaunau.
22 І відказав той йому: „Уста́ми твоїми, злий рабе, суджу́ я тебе! Ти знав, що я — жорстока люди́на, беру́, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.
Nau haeāedauwuna, hehethee nehayau hadenaa hadauchuwuhathane, nananene hauhauganene wauwau. Haenauwu henee daugaugaunauauwunanenenau, hedanauwau henee nājejenayaunau, nau hadgauuchauwau henee nājejenayaunau:
23 Чому́ ж не віддав ти міня́льникам срі́бла мого, — і я, повернувшись, узяв би своє із прибу́тком?“
Naudu gauhājevā navāejethāwau nedauhaenaeevāejethā, henee hāejaenauusanaune hadeesedanauwau nehayau javaānee?
24 І сказав він присутнім: „Візьміть міну від нього, та дайте тому́, хто десять мін має“.
Nau haeāedauwuna henee daunauthetheaugunethe, Hedanauwunaa vāejethā, nau hadevenau henee vadadauchuvāejethāvade.
25 І відказали йому: „Пане, — він десять мін має“.
(Nau hathāhuk, Vahadāhene, nanethenauau vadadauchuvāejethā.)
26 Говорю́ бо я вам: „Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього і те, що він має.
Hanau hāedauwunathane, Henee dathājee hanesāde nanethenauau hadnevenade; nau henee janejasedede, daudause henee henetheyaunau hadnedanauwunade.
27 А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, — і на оча́х моїх їх повбивайте“.
Hau hena naujauthauwauau, henee najevadaunajawaunaunauau, hadjāthauva hede, nau hadnaunauauva hathaājenau.
28 А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.
Nau hāesanāsenehede nuu, haenedauva, haenauauhuyehaunauau Dādaunedan.
29 І ото, як набли́зився до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на горі, що Оли́вною зветься, Він двох учнів послав,
Nau hethauwuu, hāayānauusade Bethphage nau Bethany, haua Olives haseāgu, Haesayānautheava hanesenethe hethauguhādaunau.
30 наказуючи: „Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, зна́йдете прив'язане осля́, що на нього ніко́ли ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
Najesaa nananena hesee hajasee hauauwudan hathaāsana, hathauhuk; nanaa waudasanagu hadveehauna dātheveehauchavesau hadduguhude, hehauwuthauune henane dachaugu: hadaugunauva, nau hadjāchaudauneva hede, hathauhuk.
31 Коли ж вас хто спитає: „На́що відв'язуєте?“, відкажіть тому так: „Госпо́дь потребу́є його“.
Nau hith daun henane naudedaunānagu, Naudu hauaugunauna hethānagu? hesau jenaasenehethauna, hanau Vahadāde haddaununaude.
32 Посланці́ ж відійшли, — і знайшли, як Він їм був сказав.
Nau henee hautheavathee hanaāejathāauthee, nau haeveehanauau neesenehethaude.
33 А коли осля стали відв'язувати, хазяї́ його їх запитали: „На́що осля ви відв'язуєте?“
Nau daunausunaugunauthee dātheveehauchavesaune, hedauneenith, Naudu haaugunauna dātheveehauchavesau? hathāhaugaunee,
34 Вони ж відказали: „Господь потребу́є його“.
Nau hanaāāedauwunauthee, Vahadāde haddaununaude.
35 І вони привели́ до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.
Nau haenauuchaudaunanauau Hejavaneauthusaun: nau haedadasanauwunanauau hedāchaunenau dasee dātheveehauchavesaun, nau haeaugaugunaunanauau Hejavaneauthusaun dasee.
36 Коли ж Він їхав, вони простила́ли одежу свою по дорозі.
Nau daunausuyehaude, haesasaanauwu hedāchaunenau vaunaa.
37 А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь на́товп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,
Nau hāayānauusade, wauwu haeauwusa hauanee Olives, haunauude hadauchude hethauguhādaunau hanaāaunauwuthajauthee nau haevaveenethedaunanauau Hejavaneauthu nauguu haevasānadedaune heee vahee hathāenauthaunee henesethaunene henee henauhauthaunenau;
38 кажучи: „Благослове́нний Цар, що йде у Господнє Ім'я́! Мир на небеса́х, і слава на висоті!“
Haunauwuthajauau Naja henee jaunaude haneneseede Vahadāhenith: danādauyauau hejavaa, nau vaveenethedauwuu javaājauudaa, hāheagu.
39 А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: „Учителю, — заборони́ Своїм учням!“
Nau hauthauau Nesethajauhuhau hehethee henanedaa, Hechauhauthethāhe, neuwune hāthauguhādaunauau, hathāhuk.
40 А Він їм промовив у відповідь: „Кажу вам, що коли ці замо́вкнуть, то каміння кричатиме!“
Nau haeauchuhanāedauwuna nau hasenehethauhuk, Nananenau nāedauwunathana henee, hith nuu dādaunaugagaunee, hauunauganauau chauchaunu hadneduhuthee.
41 І коли Він набли́зився, і місто побачив, то заплакав за ним,
Hau hāayānauusade, hāenauhaudauau hedan, nau haevewau,
42 і сказав: „О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.
Hanaāenehede, hith heaenauwunagu, ha nananene, ha nuu hadeseve, hayauhuhau naathuu hadādaunahedaunaa, hau hewaunehaa yaunaudaunane hasesāe.
43 Бо при́йдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе ва́лом ото́чать, і обля́жуть тебе, і стиснуть тебе звідусю́ди.
Hanau hese hadnedasāna henee haujauthauwauau hadnesedethee havathegauuha heee nananene, nau hadnechauchuaunāna nauanee, nau hadnaunaunehāna daudauna hehethee,
44 І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоста́влять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти ча́су відвідин твоїх“.
Nau hadnanaunauvaenāna, nau hadāeyaunewauau hanedauchaunawaunauau; nau hadnehauwunaudanauwunā hanesāhenith hauunaugane hanathaugunethe; hanau nananene daujaenauwu hāenauujādaunathana.
45 А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавці́в,
Nau hanaāeyehaude vadanedaunauauwuu, nau hanaāenudanaude henee neaudaunanethe jedauwuu, nau henee naudaunanethe;
46 до них кажучи: „Написано: „Дім Мій — дім молитви“, а ви з нього зробили „пече́ру розбійників“.
Hanaāāedauwunaude, Wauthaunauhuu, Naudauauwuu haneauauwunee hadnevevethahedaunee: hau nananena haesedena nedaunaudee heyāenau havedehehauau.
47 І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважні́ші з наро́ду шукали, щоб Його погубити,
Nau haeautheda hayauwusenenee vadanedaunauauwuu. Hau najanauau vevethahevahehauau nau wauthaunauhāhehauau nau najavahehauau henanedanede haeneenanaudehaa hadnaāde,
48 але не знахо́дили, що вчинити Йому, бо ввесь наро́д горнувся до Нього та слухав Його.
Nau haeeyauhuune nesenehāde hanau vahee henanedanede haenāedevenenau dauhujaathehāde.
