< Від Луки 18 >
1 І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися за́вжди, і не занепада́ти духом,
Lino nakabambila chikozyano chitondezya mbubeelede kunokomba akuti batatyoki myoyo,
2 говорячи: „У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соро́мився.
wati, “Muli limwi dopolo kwakali mubetesi utakwe wakalikuyowa Leza nikuba kulemeka bantu.
3 У тому ж місті вдова перебува́ла, що до нього ходила й казала: „Оборони мене від мого супроти́вника!“
Lino kwakali mukamufu mudolopo eli, wakaliswini kaza kulinguwe, kati, 'Mundigwasizye makani angu asimulanduma'.
4 Але він довгий час не хотів. А зго́дом сказав сам до се́бе: „Хоч і Бога я не боюся, і людей не соро́млюся,
Lino wakaba achindi chilamfu katalikuyanda kumugasizya, pesi nikwakaba kayindi, wakalyambuuzya alikke wati, “Nikuba ngundilemeka,
5 але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму́ в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені“.
pesi mukamufu oyu wandikatazya, ndilamugwasizya kuti ajane lwangunuko kumakani akwe, kwiitila kuti atandisusubiki, kanoswini kandichindila”.
6 І промовив Господь: „Чи чуєте, що́ говорить суддя цей неправедний?
Mpawo Mwami wakati, “Muswilizye mbaamba mubetesi oyu siluuni”.
7 А чи ж Бог в оборону не ві́зьме обра́них Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і ба́риться Він щодо них?
Lino muyeeye kuti, Leza takonzyi na kubeteka chabululami kubsale bakwe, ibamulilila sikati amansiku? Ulachedwa na kubkutukila?
8 Кажу вам, що Він їм незаба́ром подасть оборону! Та Син Лю́дський, як при́йде, чи Він на землі зна́йде віру?“
“Ndamwambila kuti, uyofwambana loko kulingula makani abo. Nikuba obo, nazobweda Mwana mulombe wa Muntu uzojana kakuchili lusyomo na munyika?”
9 А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо́ мали інших, Він притчу оцю розповів.
Elyo wakamba mukozyano oyu utobela kuli bamwi bakali kulisyom beni kuti baliluleme, abo bakali kunyansya bamwi,
10 „Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, — один фарисе́й, а другий був ми́тник.
“Baluumi babili bakaya mun'anda yaLeza kuyookomba- umwi wakali muFalisi oyu umwi kali Simutelo.
11 Фарисей, ставши, так молився про себе: „Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: зди́рщики, неправедні, перелю́бні, або як цей ми́тник.
MuFalisi wakayimikila wakomba kaamba zintu ezi atala lyabuumi bwakwe wati, 'Leza, ndilakulumba nkambo kakuti tandili mbuli bamwi pe babbi, bantu bataluleme pe, basibwamu, na bali mbuli Simutelo oyu.
12 Я по́щу два ра́зи на тиждень, даю десятину з усьо́го, що тільки надба́ю!“
Ndilalyiimya tubili amviki. Ndilapa chipanzi chakkumi chazintu zyoonse nzindijana'.
13 А ми́тник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: „Боже, будь милости́вий до мене грішного!“
Pesi Simutelo, kayimvwi kulekule, tewakakonzya pe nikuba kusompya meso akwe kujulu, pesi wakawuma akaango kakwe wati, 'Leza, ndifwide luzyalo, me ndisizibi'.
14 Говорю́ вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підно́ситься, — буде пони́жений, хто ж понижа́ється, — той піднесе́ться“.
Ndamwambila kuti oyu mwalumi wakajoka kun'anda yakwe kali walulamikwa kwiinda olya mweenzinyina, nkambo kufumbwa muntu ulisumpula uzofwinsigwa, pesi woonse muntu ulijosya ansi uzosumpulwa”.
15 До Нього ж прино́сили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.
Bantu bakeeta bana banini kulinguwe kuti abaampe, pesi basikwiiya nibakababona bakabaambwiida.
16 А Ісус їх покликав та й каже: „Пустіте дітей, щоб до Мене прихо́дили, і не забороняйте їм, — бо таких Царство Боже.
Pesi Jesu wakabayita kulinguwe wati, “Muzumizye bana banini baze kuindime, alubo mutabakasyim pe. Nkambo bwami bwakujulu mbubwabo.
17 Поправді кажу́ вам: Хто Божого Царства не при́йме, як дитя, той у нього не вві́йде!“
Kasimpe ndamwambila, utakonzyi kutambula bwami bwaLeza mbuli mwana munini takwe kuyobunjila”.
18 І запитався Його один і́з нача́льникі́в, говорячи: „Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкува́ти вічне життя?“ (aiōnios )
Umwi mwendelezi wakamubuzya wati, “Muyisi mubotu, ngandilachita biyeni kuti ndikajane buumi butamani?” (aiōnios )
19 Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, — тільки Сам Бог!
Jesu wakati kulinguwe, “Nkamboonzinundaamba kuti ndilimubotu? Takwe muntu mubotu pe, kunze kwaLeza alikke.
20 Знаєш заповіді: „Не чини пере́любу, не вбивай, не кради́, не свідку́й неправдиво, шануй свого батька та матір“.
Ulizi milawu yaamba kuti utachiti bwaamu, utajeyi, utabbi, utaambi manwa, lemeka uso abanyoko”.
21 А він відказав: „Усе́ це я виконав від юна́цтва свого́!“
Mweendelezi wakati, “Yoonse eyi ndakayilondola kuzwa kandichili mulombe”.
22 Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одно́го тобі ще бракує: Розпро́дай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, — і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!“
Lino Jesu nakamvwa obo, wakati kulinguwe, “Kuli chinti chimwi nchubulide. Weelede kuzya zintu zyoonse nzulaazyo mpawo wabila bachete, elyo uyooba achiybwedo chalubono kujulu mpawo uze unditobele”.
23 А він, коли почув це, то засумував, бо був ве́льми багатий.
Lino mweendelezi oyu nakamvwa makani aya, wakawusa, nkambo wakali alubono lwiingi.
24 Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: „Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!
Elyo Jesu nakabona kuti wawusa loko wakati, “Nchiyumu loko kuli abo bajisi lubono lwiingi kunjila mubwami bwakujulu!
25 Бо верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти“.
Nkambo chilakonzeka kuti nkamela yiinde mumpuli yansunda kwiinda kuti muntu muvubi anjile mubwami bwaLeza”.
26 Ті ж, що чули, спитали: „Хто́ ж тоді може спасти́ся?“
Abo ibakamvwa makani aya bakati, “No mwati sa mpali unga uyofutulwa?”
27 А Він відповів: „Неможливе лю́дям — можливе для Бога!“
Jesu wakamwambila wati,” Zintu ziyumu kubantu nzyuuba kuliLeza.”
28 І промовив Петро: „От усе ми покинули, — та й пішли за Тобою слідо́м“.
Pita wakati, “Langa twakasiya zintu zyesu zyoonse mpawo twatobela nduwe”.
29 А Ісус відказав їм: „Поправді кажу́ вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружи́ну, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,
Jesu wakati kulimbabo, “Ndamwambila kasimpe kuti takwe muntu naba umwi wakasiya n'anda yakwe, naba banakazi bakwe, na banike bakwe, na bazyali, na bana nkambo kabwami bwaLeza,
30 і не одержав би значно більш цього́ ча́су, а в віці наступнім — життя вічне“. (aiōn , aiōnios )
utakwe kuzojana zyindilide kuchiindi echino, amuchindi chibola, buumi butamani.” (aiōn , aiōnios )
31 І, взявши Дванадцятьо́х, промовив до них: „Оце в Єрусалим ми йдемо́, і все здійсни́ться, що́ писали Пророки про Лю́дського Сина.
Nakamaninsya kubunganizya bali kkumi ababili kulinguw, wakati kulimbabo, “Mulange tuya kuJelusalema, lino zyoonse zintu zyakalembwa abasinsimi atala a Mwana mulombe wa Muntu ziya kuyozuzikizigwa”.
32 Бо Він ви́даний буде поганам, і буде осмі́яний, і покривджений, і опльо́ваний.
Nkambo uyopenzegwa mumaboko Bamasi, mpawo bayomuwela, uyojatwa chamasampu, mpawo bakamuswide mate.
33 і, збичува́вши, уб'ють Його, — але третього дня Він воскресне!“
Nibayomaninsya kumuuma, bayomujeya, mpawo mubuzuba bwatatu uyobuka lubo.”
34 Та з цього нічо́го вони не збагну́ли, і ця річ перед ними закрита була́, і ска́заного вони не розуміли.
Takwe nchibakamvwa pe kumakani aya, alubo eli lyakabasita, mpawo takwe nibakamvwisisisya pe zintu ezi zyakali kwaambwa.
35 І сталось, як Він наближа́вся був до Єрихо́ну, один невидю́щий сидів при дорозі й просив.
Kwakaba kuti Jesu kaali waamba kusika muJelikko, umwi moofu wakalikkede kumbali aanzila, ulakumbila,
36 А коли він прочув, що проходить наро́д, то спитався: „Що́ це таке?“
mpawo nakamvwa tyanga lyabantu bayabweenda, wakabuzya kuti chakali kuchitika niinzi.
37 А йому відказали, що проходить Ісус Назаряни́н.
Bakamambila kuti, “Ngu Jesu waNazaleta uyabweenda.
38 І став він кричати й казати: „Ісусе, Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“
Mpawo mwalumi oyu moofu wakasompezya wati, “Jesu Mwana a Davida, ndifwide luzyalo”.
39 А ті, що попе́реду йшли, сварились на нього, щоб він замо́вк, а він іще більше кричав: „Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“
Bakali kweenda kumpela bakamwambwiida moofu oyu, bati, “Umuna”. Pesi wakasompezya loko, “Mwana wa Davida, ndifwide luzyalo”.
40 І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той набли́зивсь до Нього, то Він запитався його:
Jesu wakayimikila nji mpawo walayilila kuti mwalumi oyu ayeetwe kuli nguwe. Lino mwalumi oyu moofu nakaba afwiifwi, Jesu wakabuzya wati,
41 „Що́ ти хочеш, щоб зробив Я тобі?“А той відповів: „Господи, — нехай стану видю́щим!“
“Uyanda kuti ndikuchitilenzi? Wakati, “Mwami ndiyanda kuti ndibone”.
42 Ісус же до нього сказав. „Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!“
Jesu wakati kulinguwe, “Bona. Lusyomo lwako lwakuponesya”.
43 І зараз видю́щим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали́ хвалу Богові.
Mpawo awo wakabona, wamutobela, kalemya Leza. Bantu boonse nibakabona ezi bakalumbayizya Leza.