Від Луки 17
1 І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!
Aru ek din Jisu pora chela khan ke koise, “Paap koribi dibole porikha to ahibo, kintu jun manu eitu khan loi kene ahe, taike hai ase!
2 Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!
Eneka manu dusra ke dukh diya pora nijor gola te pathor bandhi kene pani nichete phelai dile he bhal hobo.
3 Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.
Nijorke bhal pora sai lobi. Jodi tumi laga bhai paap kori ase, tinehoile taike rukhai dibi; aru jodi tai mon ghurai loile, taike maph dibi.
4 І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“
Jodi bhi tai tumi logote sath bar paap kaam kore ek dinte, aru sath bar wapas ahi kene koi, ‘Moike maph dibi, titia tumi taike maph koribo lage!”
5 І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“
Apostle khan pora Probhu ke koise, “Moi khan laga biswas dangor kori dibi.”
6 А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!
Titia Probhu he koise, “Tumikhan laga biswas ekta sorso dana nisena thakile bhi, tumikhan etu mulberry ghas ke kobo, ‘Nijor laga niche shikor pora ulai jabi, aru jai kene samundar te ulabi,’ aru tumi laga kotha manibo.
7 Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?
Aru yate kun manu tai laga noukar kheti te kaam kori thaka homoi te, nohoile bhi saguli rukha homoi te taike kobo, ‘Joldi ahikena kha luwa koribi’?
8 Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?
Kintu, tai etu manu ke eneka nokobo naki, ‘Moi kiba khabole nimite taiyar koribi, aru tumi laga kapra ke peti bandi lobi jitia moike kha luwa di ase, aru etu pichete tumi kha luwa koribi’?
9 Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
Tai laga noukar ke ki hukum dise etu tai kori diya nimite malik pora taike dhanyavad dise naki?
10 Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“
Etu nisena tumikhan bhi, jitia tumikhan ke ki hukum diya sob kori loise, tumikhan eneka kobo lage, ‘Moi khan layak nathaka noukar ase. Moi khan ke ki koise etu he korise.’”
11 І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.
Aru etu homoi te jitia Jisu Jerusalem sheher te jaise, Tai Samaria aru Galilee jaga khan phale pora jai thakise.
12 І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.
Jitia tai ekta bosti te ponchise, dos jon kusto-rugi bemar thaka khan ke lok paise. Taikhan durte khara kori thakise.
13 І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“
Aru taikhan awaj uthaikene, koise, “Jisu, Probhu, amikhan uporte morom koribi.”
14 І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.
Jitia Tai taikhan ke dikhise, Jisu taikhan ke koise, “Jabi aru nijorke purohit khan ke dikhabi.” Aru jitia taikhan jai thakise, taikhan sob sapha hoi jaise.
15 Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.
Titia ekjon taikhan majot pora, bhal howa dikhi kene ghuri kene saise aru jor awaj pora Isor ke mohima korise.
16 І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...
Tai Jisu laga theng nichete giri jaise, aru Taike dhanyavad dise. Tai Samaria laga manu thakise.
17 Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?
Titia Jisu taike hudise, “Dos jun manu bhal huwa nai naki? Nou jun to kot te ase?
18 Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“
Taikhan majote aru Isor ke dhanyavad dibole kun bhi wapas aha nai naki, khali etu manu he nohoile jun alag desh pora ase?”
19 І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“
Jitia Jisu he taike koise, “Uthibi aru jabi. Tumi laga biswas pora tumike bhal korise.”
20 А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно,
Pharisee khan pora Jisu ke Isor laga rajyo kitia ahibo eneka hudise, Tai jawab dise, “Isor laga rajyo to koi kene nahe.
21 і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“
Aru eneka nokobo, ‘Sabi, yate ase!’ Nohoile ‘Ta te ase!’ Kintu sabi, Isor laga rajyo to tumikhan majote ase.”
22 І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите.
Titia Jisu laga chela khan ke koise, “Eneka din ahibo, jitia tumikhan Manu laga Putro ke sabole itcha koribi, kintu tumikhan dikhi napabo.
23 І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть!
Titia taikhan pora tumike kobo, ‘Sabi ta te!’ Nohoile ‘Sabi yate!’ Tumi taikhan laga pichete napola bhi,
24 Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський.
jitia akas te bhijili mara homoi te ekta jaga pora dusra jagate ujala dikhe etu nisena Manu laga Putro bhi Tai wapas aha homoi te eneka hobo.
25 А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього.
Kintu poila Tai bisi dukh pabo lagibo etu jamana manu khan hath pora.
26 І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:
Jineka Noah laga homoi te hoisele, eneka din Manu laga Putro laga homoi te bhi eneka hobo.
27 їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.
Taikhan kha luwa kori thakise, shadi kori thakise, aru jibon to duniya laga khushi pora moja kori thakise, utu din tak jitia Noah dangor naw bhitor te ghusi jaise, aru dangor hawa pani ahi kene manu ke khotom kori dise.
28 Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
Aru eneka din Lot laga homoi te bhi hoise- taikhan kha luwa nisa-panite moja kori thakise, ekjon-ekjon logote luwa-diya kori thakise, kunba ghor bonai thakise aru kunba kheti kori thakise:
29 того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.
kintu jitia Lot Sodom pora ulai ahise, akas pora jui ahi kene sob manu ke khotom kori dise.
30 Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться!
Aru eneka he din ahibo jitia Manu laga Putro wapas ahibo aru sob manu Taike dikhi pabo.
31 Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, —
Aru etu dinte, jun manu ghor uporte ase aru tai laga saman khan ghor te ase, taike etu saman lobole nimite nichete jabo nadibi; aru jun manu kheti te kaam kori ase, etu ke ghuri kene pichete sabole nadibi.
32 пам'ятайте про Ло́тову дружи́ну!
Lot laga maiki ke yaad koribi.
33 Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.
Jun manu tai laga jibon bacha bole bisare tai harai dibo, kintu jun manu nijor jibon to Isor nimite harai diye tai bachibo.
34 Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться.
Moi tumikhan ke koi ase, etu rati te duijon ghumai thakibo. Ekjon ke uthai lobo, aru ekjon ke chari jabo.
35 Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.
Aru etu nisena duita mahila eke jagate dhaan khundi thakibo. Ekjon ke uthai loijabo aru ekjon ke chari jabo.
36 Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“
Duijon manu kheti te kaam kori thakibo, ekjon ke loijabo aru ekjon ke chari jabo.”
37 І казали вони Йому в відповідь: „Де, Господи?“А Він відказав їм: „Де труп, там зберуться й орли“.
Titia taikhan pora Jisu ke koise, “Kot te Probhu?” Aru Tai pora taikhan ke koise, “Jun jagate manu laga gaw thake, ta te pucha mangso kha chiriya khan bhi joma kori kene thake.”
