< Від Луки 17 >

1 І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!
Jesus said to his disciples, “It is certain there will be things that can cause us to sin, but woe to that person through whom they come!
2 Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!
It would be better for him if a millstone were put around his neck and he were thrown into the sea than that he should cause one of these little ones to stumble.
3 Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.
Watch yourselves. If your brother sins, rebuke him, and if he repents, forgive him.
4 І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“
If he sins against you seven times in the day, and seven times returns to you, saying, 'I repent,' you must forgive him!”
5 І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“
The apostles said to the Lord, “Increase our faith.”
6 А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!
The Lord said, “If you had faith like a mustard seed, you would say to this mulberry tree, 'Be uprooted, and be planted in the sea,' and it would obey you.
7 Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?
But which of you, who has a servant plowing or keeping sheep, will say to him when he has come in from the field, 'Come immediately and sit down to eat'?
8 Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?
Will he not say to him, 'Prepare something for me to eat, and put a belt around your clothes and serve me until I have finished eating and drinking. Then afterward you will eat and drink'?
9 Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
He does not thank the servant because he did the things that were commanded, does he?
10 Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“
Even so you also, when you have done everything that you are commanded, should say, 'We are unworthy servants. We have only done what we ought to do.'”
11 І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.
It came about that as he traveled to Jerusalem, he went along the border between Samaria and Galilee.
12 І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.
As he entered into a certain village, there he was met by ten men who were lepers. They stood far away from him
13 І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“
and they lifted up their voices, saying, “Jesus, Master, have mercy on us.”
14 І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.
When he saw them, he said to them, “Go and show yourselves to the priests.” As they went away they were cleansed.
15 Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.
When one of them saw that he was healed, he turned back, with a loud voice glorifying God.
16 І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...
He fell down at Jesus' feet, giving him thanks. He was a Samaritan.
17 Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?
Then Jesus said, “Were not the ten cleansed? Where are the nine?
18 Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“
Were there no others who returned to give glory to God, except this foreigner?”
19 І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“
He said to him, “Arise, and go. Your faith has made you well.”
20 А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно,
Being asked by the Pharisees when the kingdom of God would come, Jesus answered them and said, “The kingdom of God does not come with careful observing.
21 і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“
Neither will they say, 'Look, here it is!' or, 'There it is!' For look, the kingdom of God is within you.”
22 І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите.
He said to the disciples, “The days are coming when you will desire to see one of the days of the Son of Man, but you will not see it.
23 І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть!
Then they will say to you, 'Look, there! Look, here!' But do not go out or run after them,
24 Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський.
for as the lightning shines brightly when it flashes from one part of the sky to another part of the sky, so will the Son of Man be in his day.
25 А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього.
But first he must suffer many things and be rejected by this generation.
26 І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:
As it happened in the days of Noah, even so will it also happen in the days of the Son of Man.
27 їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.
They ate, they drank, they married, and they were given in marriage, until the day that Noah entered into the ark—and the flood came and destroyed them all.
28 Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
Likewise, even as it happened in the days of Lot—they were eating and drinking, buying and selling, planting and building.
29 того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.
But in the day that Lot went out from Sodom, it rained fire and sulfur from heaven and destroyed them all.
30 Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться!
After the same manner it will be in the day that the Son of Man is revealed.
31 Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, —
In that day, do not let him who is on the housetop go down to get his goods out of the house; and do not let him who is in the field return.
32 пам'ятайте про Ло́тову дружи́ну!
Remember Lot's wife.
33 Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.
Whoever seeks to gain his life will lose it, but whoever loses his life will save it.
34 Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться.
I tell you, in that night there will be two people in one bed. One will be taken, and the other will be left.
35 Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.
There will be two women grinding together. One will be taken, and the other will be left.”
36 Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“
37 І казали вони Йому в відповідь: „Де, Господи?“А Він відказав їм: „Де труп, там зберуться й орли“.
They asked him, “Where, Lord?” and he said to them, “Where there is a body, there will the vultures also be gathered together.”

< Від Луки 17 >