Від Луки 17
1 І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!
Jesus said to his disciples, “It is inevitable that there should be temptations but sorrow awaits the person who does the tempting!
2 Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!
It would be better for them if they had been flung into the sea with a millstone around their neck, rather than that they should cause even one of these little ones to stumble.
3 Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.
Be on your guard! If your brother or sister does wrong, rebuke them; but if they repent, forgive them.
4 І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“
Even if they wrong you seven times a day, but turns to you every time and says ‘I am sorry,’ you must forgive them.”
5 І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“
“Give us more faith,” said the apostles to the Master;
6 А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!
but the Master said, “If your faith were only like a mustard seed, you could say to this mulberry tree ‘Be uprooted and planted in the sea,’ and it would obey you.
7 Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?
Which of you, if he had a servant ploughing, or tending the sheep, would say to him, when he came in from the fields, ‘Come at once and take your place at the table,’
8 Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?
Instead of saying ‘Prepare my dinner, and then make yourself ready and serve me while I am eating and drinking, and after that you will eat and drink yourself’?
9 Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
Does he feel grateful to his servant for doing what he is told?
10 Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“
And so with you – when you have done all that you have been told, still say ‘We are but useless servants; we have done no more than we ought to have done.’”
11 І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.
On the way to Jerusalem Jesus passed between Samaria and Galilee.
12 І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.
As he was entering a village, ten lepers met him.
13 І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“
Standing still, some distance off, they called out loudly, “Jesus! Sir! Pity us!”
14 І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.
When Jesus saw them, he said, “Go and show yourselves to the priest.” And, as they were on their way, they were made clean.
15 Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.
One of them, finding he was cured, came back, praising God loudly,
16 І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...
and threw himself on his face at Jesus’ feet, thanking him for what he had done; and this man was a Samaritan.
17 Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?
“Were not all the ten made clean? exclaimed Jesus. But the nine – where are they?
18 Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“
Were there none to come back and praise God except this foreigner?
19 І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“
Get up,” he said to him, “and go on your way. Your faith has delivered you.”
20 А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно,
Being once asked by the Pharisees when the kingdom of God was to come, Jesus answered, “The kingdom of God does not come in a way that can be seen,
21 і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“
nor will people say ‘Look, here it is!’ or ‘There it is!’; for the kingdom of God is within you!
22 І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите.
The day will come,” he said to his disciples, “when you will long to see but one of the days of the Son of Man, and will not see it.
23 І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть!
People will say to you ‘There he is!’ Or ‘Here he is!’ Do not go and follow them.
24 Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський.
For, just as lightning will lighten and flare from one side of the heavens to the other, so will it be with the Son of Man.
25 А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього.
But first he must undergo much suffering, and he must be rejected by the present generation.
26 І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:
As it was in the days of Noah, so will it be again in the days of the Son of Man.
27 їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.
They were eating and drinking and marrying and being married, up to the very day on which Noah entered the ark, and then the flood came and destroyed them all.
28 Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
So, too, in the days of Lot. People were eating, drinking, buying, selling, planting, building;
29 того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.
but, on the very day on which Lot came out of Sodom, it rained fire and sulfur from the skies and destroyed them all.
30 Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться!
It will be the same on the day on which the Son of Man reveals himself.
31 Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, —
On that day, if a person is on their house-top and their goods in the house, they must not go down to get them; nor again must one who is on the farm turn back.
32 пам'ятайте про Ло́тову дружи́ну!
Remember Lot’s wife.
33 Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.
Whoever is eager to get the most out of their life will lose it; but whoever will lose it will preserve it.
34 Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться.
On that night, I tell you, of two people on the same bed, one will be taken and the other left;
35 Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.
of two women grinding grain together, one will be taken and the other left.”
36 Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“
37 І казали вони Йому в відповідь: „Де, Господи?“А Він відказав їм: „Де труп, там зберуться й орли“.
“Where will it be, Master?” asked the disciples. “Where there is a body,” said Jesus, “there will the vultures flock.”
