Від Луки 17
1 І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!
Jesus said to His disciples, “It is inevitable that stumbling blocks will come, but woe to the one through whom they come!
2 Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!
It would be better for him to have a millstone hung around his neck and to be thrown into the sea than to cause one of these little ones to stumble.
3 Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.
Watch yourselves. If your brother sins, rebuke him; and if he repents, forgive him.
4 І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“
Even if he sins against you seven times in a day, and seven times returns to say, ‘I repent,’ you must forgive him.”
5 І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“
The apostles said to the Lord, “Increase our faith!”
6 А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!
And the Lord answered, “If you have faith the size of a mustard seed, you can say to this mulberry tree, ‘Be uprooted and planted in the sea,’ and it will obey you.
7 Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?
Which of you whose servant comes in from plowing or shepherding in the field will say to him, ‘Come at once and sit down to eat’?
8 Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?
Instead, won’t he tell him, ‘Prepare my meal and dress yourself to serve me while I eat and drink; and afterward you may eat and drink’?
9 Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
Does he thank the servant because he did what he was told?
10 Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“
So you also, when you have done everything commanded of you, should say, ‘We are unworthy servants; we have only done our duty.’”
11 І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.
While Jesus was on His way to Jerusalem, He was passing between Samaria and Galilee.
12 І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.
As He entered one of the villages, He was met by ten lepers. They stood at a distance
13 І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“
and raised their voices, shouting, “Jesus, Master, have mercy on us!”
14 І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.
When Jesus saw them, He said, “Go, show yourselves to the priests.” And as they were on their way, they were cleansed.
15 Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.
When one of them saw that he was healed, he came back, praising God in a loud voice.
16 І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...
He fell facedown at Jesus’ feet in thanksgiving to Him—and he was a Samaritan.
17 Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?
“Were not all ten cleansed?” Jesus asked. “Where then are the other nine?
18 Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“
Was no one found except this foreigner to return and give glory to God?”
19 І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“
Then Jesus said to him, “Rise and go; your faith has made you well!”
20 А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно,
When asked by the Pharisees when the kingdom of God would come, Jesus replied, “The kingdom of God will not come with observable signs.
21 і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“
Nor will people say, ‘Look, here it is,’ or ‘There it is.’ For you see, the kingdom of God is in your midst.”
22 І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите.
Then He said to the disciples, “The time is coming when you will long to see one of the days of the Son of Man, but you will not see it.
23 І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть!
People will tell you, ‘Look, there He is!’ or ‘Look, here He is!’ Do not go out or chase after them.
24 Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський.
For just as the lightning flashes and lights up the sky from one end to the other, so will be the Son of Man in His day.
25 А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього.
But first He must suffer many things and be rejected by this generation.
26 І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:
Just as it was in the days of Noah, so also will it be in the days of the Son of Man:
27 їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.
People were eating and drinking, marrying and being given in marriage, up to the day Noah entered the ark. Then the flood came and destroyed them all.
28 Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
It was the same in the days of Lot: People were eating and drinking, buying and selling, planting and building.
29 того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.
But on the day Lot left Sodom, fire and sulfur rained down from heaven and destroyed them all.
30 Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться!
It will be just like that on the day the Son of Man is revealed.
31 Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, —
On that day, let no one on the housetop come down to retrieve his possessions. Likewise, let no one in the field return for anything he has left behind.
32 пам'ятайте про Ло́тову дружи́ну!
Remember Lot’s wife!
33 Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.
Whoever tries to save his life will lose it, but whoever loses his life will preserve it.
34 Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться.
I tell you, on that night two people will be in one bed: One will be taken and the other left.
35 Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.
Two women will be grinding grain together: One will be taken and the other left.”
36 Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“
37 І казали вони Йому в відповідь: „Де, Господи?“А Він відказав їм: „Де труп, там зберуться й орли“.
“Where, Lord?” they asked. Jesus answered, “Wherever there is a carcass, there the vultures will gather.”
