< Від Луки 16 >
1 Оповів же Він й учням Своїм: „Один чоловік був багатий, і мав управи́теля, що оска́ржений був перед ним, ніби він перево́дить маєток його.
To his disciples he said. "There was a certain rich man who had a steward, and this steward was accused to him of wasting his property.
2 І він покликав його, і до нього сказав: „Що́ це чую про тебе? Дай звіт про своє управи́тельство, бо більше не зможеш рядити“.
"He called to him to him and said. "‘What is this that I hear about you? Render an account of your stewardship; for you can no longer be steward.’
3 І управи́тель почав міркувати собі: „Що́ я маю робити, коли пан управи́тельство відійме від мене? Копати не можу, просити соромлюсь.
"Now the steward said to himself. ‘What shall I do, now that my master is taking away my stewardship? I am not strong enough to dig, to beg I am ashamed.
4 Знаю, що́ я зроблю́, щоб мене прийняли́ до домів своїх, коли буду я ски́нений із управи́тельства“.
"‘I know what I will do, so that when I am put out of my stewardship, they may receive me into their houses.’
5 І закликав він на́різно кожного з боржників свого пана, та її питається першого: „Скільки винен ти панові моєму?“
"So he called to him each of his master’s debtors and said to the first, ‘How much money do you owe my master?’
6 А той відказав: „Сто кадок оливи“. І сказав він йому: „Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п'ятдеся́т“.
"‘A hundred measures of oil,’ he answered. "He said to him, ‘Take your bill and sit down quickly and write fifty."
7 А потім питається другого: „А ти скільки винен?“І той відказав: „Сто кірців пшениці“. І сказав він йому: „Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдеся́т“.
"To a second he said, ‘How much do you owe?’ "The man answered, ‘A hundred measures of wheat.’ "‘Here is you bill,’ he said, ‘change it to eighty measures.’
8 І пан похвалив управи́теля цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла. (aiōn )
"And the master praised the unjust steward because he had acted shrewdly; for the sons of this world are in relation to their own generation wiser than the sons of the light. (aiōn )
9 І Я вам кажу́: „Набувайте дру́зів собі від багатства неправедного, щоб, коли промине́ться воно, прийняли вас до вічних осель. (aiōnios )
"And to you I say, Use mammon, dishonest as it is, to make yourselves friends, so that when it shall fail they will welcome you to the eternal tabernacles. (aiōnios )
10 Хто вірний в найменшому, — і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, — і в великому несправедливий.
"The man who is faithful in a very little is faithful also in much, and he who is unjust in a very little, is unjust also as much.
11 Отож, коли в несправедливім багатстві ви не були вірні, — хто вам правдиве довірить?
"If therefore you have not been faithful in the unrighteous mammon, who will trust to you the true riches?
12 І коли ви в чужому не були́ вірні, — хто ваше вам дасть?
"And if you are not faithful with what belongs to another, who will give you what is your own?
13 Жа́ден раб не може служи́ть двом панам, — бо або одно́го знена́видить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого зне́хтує. Не можете Богові й мамо́ні служити!“
"No one can be a household servants to two masters; for either he will hate the one and love the other, or he will cling to the one and despise the other. You cannot be the slave of God and of Mammon."
14 Чули все це й фарисеї, що були́ сріблолюбці, та й стали сміятися з Нього.
Now the Pharisees who loved money listened to all this and they jeered at him.
15 Він же промовив до них: „Ви себе видаєте за праведних перед людьми́, але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидо́та.
He said to them. "You are those that justify themselves in the eyes of men; but God knows you hearts; for that which is lofty in the eyes of men is abomination in the eyes of God.
16 Зако́н і Пророки були до Івана; відтоді Царство Боже благовісти́ться, і кожен силку́ється втиснутись в ньо́го.
"The Law and the Prophet lasted until John; since then the gospel of the kingdom of God is preached, and any one presses in.
17 Легше небо й земля промине́ться, аніж одна риса з Зако́ну загине.
"Yet it is easier for heaven and earth to pass away then for one title of the law to fail.
18 Кожен, хто дружи́ну свою відпускає, і бере собі іншу, той чинить пере́люб. І хто побереться з тією, яку хто відпустив, той чинить пере́люб.
"Every man who divorces his wife and marries some one else, commits adultery; and he who marries one who is put away by her husband commits adultery.
19 Один чоловік був багатий, і зодягався в порфі́ру й віссо́н, і щоденно розкішно бенкетува́в.
"Now there was a certain rich man who was clothed in purple and fine linen, and made merry every day in splendor.
20 Був і вбогий один, на ім'я́ йому Ла́зар, що лежав у воріт його, стру́пами вкритий,
"And a certain beggar named Lazarus was thrown at his door.
21 і бажав годува́тися кри́шками, що зо сто́лу багатого падали; пси ж прихо́дили й рани лизали йому́.
"He was full of sores, and longingly desired to be fed with the crumbs that fell from the rich man’s table. Yes! even the dogs came and licked his sores.
22 Та ось сталось, що вбогий умер, — і на Авраамове ло́но відне́сли його анголи́. Умер же й багатий, — і його поховали.
"But in the course of time the beggar died; and he was carried by angels into Abraham’s bosom. The rich man also died, and was buried.
23 І, те́рплячи муки в аду́, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його. (Hadēs )
"And as he was tormented in Hades, he lifted up his eyes and saw Abraham afar off and Lazarus in his bosom. (Hadēs )
24 І він закричав та сказав: „Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Ла́заря, — нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика́ прохоло́дить, бо я мучуся в по́лум'ї цім!“
"And he cried out and said, ‘Father Abraham have mercy on me; and send Lazarus to dip the tip of his finger in water and cool my tongue, for I am in anguish in this flame.’
25 Авраам же промовив: „Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само — лихе; тепер він тут ті́шиться, а ти мучишся.
"‘Remember my son.’ said Abraham, ‘that you had in your lifetime all your good things, and in the same way Lazarus his evil things; but now here he is comforted, and you are in anguish.
26 А крім того всього́, поміж нами та вами велика безо́дня поста́влена, так що ті, що хо́чуть, перехо́дити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас“.
"But besides all this, between us and you there is a great chasm fixed, so that those who want to cross from here to you cannot, nor can those who would cross from you to us.’
27 А він відказав: „Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім ба́тька мого,
"‘I beg you then, father,’ he said, ‘send him to my fathers house. For I have five brothers.
28 бо п'ятьох братів маю, — хай він їм засві́дчить, щоб і вони не прийшли на це місце стражда́ння!“
"‘Let him earnestly warn them, lest they too come to this place of torment.’
29 Авраам же сказав: „Вони мають Мойсея й Пророків, — нехай слухають їх!“
"But Abraham said, ‘They have Moses and the Prophets, let them listen to them.’
30 А він відказав: „Ні ж бо, отче Аврааме, — але коли при́йде хто з мертвих до них, то покаються“.
"‘Nay, Father Abraham,’ he said ‘but if some one went to them from the dead they would repent.’
31 Йому ж він відказав: „Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, — не йня́тимуть віри!“
"‘If they will not listen to Moses and the prophets,’ said Father Abraham, ‘neither will they be persuaded if one should rise from the dead.’"