Від Луки 15
1 Наближа́лись до Нього всі ми́тники й грі́шники, щоб послу́хати Його.
Siadong te le mawnei te Jesus thu ngai tu in a kung ah hongpai tek uh hi.
2 Фарисеї ж та книжники нарікали й казали: „Приймає Він грішників та з ними їсть“.
Taciang, hisia pa in mawnei te sang a, amate taw an ne khawm hi, ci Pharisee te le thukhamhil te phun uh hi.
3 А Він їм розповів оцю притчу, говорячи:
Taciang Jesus in hi sontena amate tung ah son hi.
4 „Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев'ятидесяти́ й дев'яти́, та й не пі́де шукати загинулої, аж поки не зна́йде її?
Note sung ah khatpo in, tuu zakhat nei a, khat bo a hile, sawm kua le kua teng duisung ah nusia in, a bo tuu a mu dong zong tu hi ngawl ziam?
5 А знайшовши, кладе на раме́на свої та радіє.
A mu ciang in, lungdam in a liangko mual suan hi.
6 І, прийшовши додому, скликає він дру́зів і сусідів, та й каже до них: „Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загу́блену“.
Inn a thet ciang in, a lawm te le innpam te samkhawm tek a, hong lungdampui tavun; banghangziam cile a bo ka tuu mukik khi hi, ci hi.
7 Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одно́го грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х праведників, що не потребу́ють покая́ння!...
Keima in kong son hi, tasia bangma in, mawna kisik ngawl mihing sawm kua le kua te sang in, mawna a ki sikkik khat tung ah, vantung ah lungdamna tamzaw tu hi.
8 Або яка жінка, що має десять драхм, коли згубить драхму одну, не засвічує світла, і не мете хати, і не шукає уважно, аж поки не зна́йде?
A hibale, numei khat in dangka pia sawm nei a, pia khat a bosua le, khuaimei de in, a inn phiat tu a, hanciam in a mu dong zong tu hi ngawl ziam?
9 А знайшовши, кличе при́ятельок та сусідок та каже: „Радійте зо мною, бо знайшла я загу́блену дра́хму!“
A mu ciang in, a lawm te le a innpam te samkhawm in, hong lungdam pui tavun; banghangziam cile ka bosua dangka mukik zo khi hi, ci hi.
10 Так само, кажу вам, радість буває в Божих анголі́в за одного грішника, який кається“.
Tasia bangma in, keima in kong ci hi, a ki sikkik mawnei khat tung ah Pathian vantungmi te sung ah lungdamna om hi, ci hi.
11 І Він оповів: „У чоловіка одно́го було́ два сини.
Jesus in hibang in ci hi, Pasal khat in tapa ni nei a:
12 І молодший із них сказав ба́тькові: „Дай мені, батьку, належну частину маєтку!“І той поділив поміж ними маєток.
A nozaw in a pakung ah, pa awng, ka lua tu ngamh hong pia tan, ci hi. Taciang a pa in a neisa theampo a tate ni hawmsak hi.
13 А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого кра́ю, і розтратив маєток свій там, живучи́ марнотра́тно.
Ni tam ngei ngawl in a tapa nozaw in a nga teng theampo kaikhawm a, ngam khuala mama ah khualhaw hi, taciang a neisa theampo a ukbang in pakvawt in zang vapeak hi.
14 А як він усе прожив, настав голод великий у тім кра́ї, — і він став бідува́ти.
A nei theampo a zaksiat zawkciang, tua ngam ah kialpi tung a; ki tangsam mama in om hi.
15 І пішов він тоді і пристав до одно́го з мешка́нців тієї землі, а той вислав його на поля́ свої па́сти свине́й.
Tua ngam mi khat kung ah pai a, tua pa in vok an pia tu in a lo ah paisak hi.
16 I бажав він напо́внити шлунка свого хоч стручка́ми, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому́.
Vok i neak be haw nangawn a khamteak in ne nuam napi: kuama in bangma pia ngawl hi.
17 Тоді він спам'ята́вся й сказав: „Скільки в батька мого наймиті́в мають хліба аж на́дмір, а я отут з голоду гину!
A thin ciim ciang in, ka pa kung ah a kicial naseam te bekzong an a kham in nei uh a val lai hi, kei ka hile ngilkial in mangthang tu ka hi zo hi!
18 Устану, і піду́ я до батька свого, та й скажу йому: „Прогрішився я, отче, против неба та су́проти тебе.
Tho in, ka pa kung ah pai tu khi hi, taciang ama tung ah, pa awng, vantung le na mai ah khial zo khi hi,
19 Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одно́го з своїх наймитів“.
Na tapa ci tu zong ki phu nawn bong: na cial tawm naseam khat bang in hong koi tan, ka ci tu hi, ci hi.
20 І, вставши, пішов він до ба́тька свого́. А коли він далеко ще був, його ба́тько вгледів його, — і перепо́внився жа́лем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!
Taciang ama hong ding a, a pa kung ah pai hi. Ahihang a khuala mama kisam lai na pan, a pa in mu hi, taciang khuangaihuai sa in tai a, a ngawng pan koai in nam hi.
21 І озвався до нього той син: „Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм“.
Taciang, a tapa in a pa kung ah, pa awng, vantung le na mai ah maw zo khi hi, na tapa ci tu zong ki phu nawn ngawl khi hi, ci hi.
22 А батько рабам своїм каже: „Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягні́ть, і персня подайте на руку йому, а санда́лі на но́ги.
Ahihang a pa in a naseam te kung ah, puan a phabel hong la tavun a, silsak vun; a khut ah khutzungbu bulsak vun, taciang a peang ah peangdap bulsak vun:
23 Приведіть теля відгодо́ване та заколіть, — будемо їсти й радіти,
Taciang khuino thau khat hong la tavun a, ngo vun; taciang i ne khawm tek tu a, thinnuam in i om khawm tek tu hi:
24 бо цей син мій був мертвий — і ожив, був пропав — і знайшовся!“І почали веселитись вони.
Banghangziam cile hi ka tapa sia thi hi, ahizong, nungta kik hi; bo hi kale, ki mu kik hi, ci hi. Tabang in thinnuam in om khawm tek uh hi.
25 А син ста́рший його був на полі. І коли він ішов й наближа́вся до дому, почув музи́ки та танці.
Tu in a tapa lianzaw lo ah om hi: lo pan hong cia a, inn nai a thet ciang in lasa le lapna aw nging te za hi.
26 І покли́кав одно́го зо слуг, та й спитав: „Що це таке?“
Taciang naseam khat sam a, hi thu te a bangthu ziam, ci dong hi.
27 А той каже йому: „То вернувся твій брат, і твій ба́тько звелів заколоти теля відгодо́ване, — бож здоровим його він прийняв“.
Tua naseam pa in, na naupa hong cia a; cidam ludam in hong thengkik ahikom, na pa in khuino a thau khat ngaw hi, ci hi.
28 І розгнівався той, — і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його.
A tapa lianzaw sia a thin-uk ahikom, innsung zong tum nuam ngawl hi: tua ahikom a pa pusuak a, innsung ah tum tu in tho hi.
29 А той відповів і до батька сказав: „Ото, стільки ро́ків служу́ я тобі, і ніко́ли нака́зу твого не пору́шив, — ти ж ніко́ли мені й козеняти не дав, щоб із при́ятелями своїми поті́шився я.
A pa hibang in zo hi, en in, kum tam mama na na seam khi hi, na thupiak bangma hun peal ngei ngawl khi hi: ahihang ka lawm te taw thinnuam khawm tu in, kealno khat zong hong pia ngei ngawl hi hi:
30 Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудни́цями, — ти для нього звелів заколоти теля відгодо́ване“.
Ahihang hi na tapa, pumpi kizuak te taw na neisa theampo hong sut pa hong cia pociang in, khuino thau ngaw ni hi, ci hi.
31 І сказав він йому: „Ти за́вжди зо мною, дитино, і все моє — то твоє!
Taciang a pa in ama tung ah, ka tapa awng, nang sia keima taw om tawntung ni hi, taciang ka neisa theampo sia nangma' a hihi.
32 Веселитись та тішитись треба було́, бо цей брат твій був мертвий — і ожив, був пропав — і знайшовся!“
Ahihang na naupa sia, thi napi, nungta kik hi; bo napi, tu in mu kik khi hi, tua ahikom thinnop na le lungdamna ka vawt tu ki lawm hi, ci hi.
