Від Луки 13
1 Того ча́су прийшли були дехто, та й розповіли́ Йому про галіле́ян, що їхню кров Пила́т змішав був із їхніми жертвами.
ਅਪਰਞ੍ਚ ਪੀਲਾਤੋ ਯੇਸ਼਼ਾਂ ਗਾਲੀਲੀਯਾਨਾਂ ਰਕ੍ਤਾਨਿ ਬਲੀਨਾਂ ਰਕ੍ਤੈਃ ਸਹਾਮਿਸ਼੍ਰਯਤ੍ ਤੇਸ਼਼ਾਂ ਗਾਲੀਲੀਯਾਨਾਂ ਵ੍ਰੁʼੱਤਾਨ੍ਤੰ ਕਤਿਪਯਜਨਾ ਉਪਸ੍ਥਾਪ੍ਯ ਯੀਸ਼ਵੇ ਕਥਯਾਮਾਸੁਃ|
2 Ісус же сказав їм у відповідь: „Чи ви ду́маєте, що оці галіле́яни, що так постраждали, грішніші були від усіх галіле́ян?
ਤਤਃ ਸ ਪ੍ਰਤ੍ਯੁਵਾਚ ਤੇਸ਼਼ਾਂ ਲੋਕਾਨਾਮ੍ ਏਤਾਦ੍ਰੁʼਸ਼ੀ ਦੁਰ੍ਗਤਿ ਰ੍ਘਟਿਤਾ ਤਤ੍ਕਾਰਣਾਦ੍ ਯੂਯੰ ਕਿਮਨ੍ਯੇਭ੍ਯੋ ਗਾਲੀਲੀਯੇਭ੍ਯੋਪ੍ਯਧਿਕਪਾਪਿਨਸ੍ਤਾਨ੍ ਬੋਧਧ੍ਵੇ?
3 Ні, кажу́ вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!
ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਨਹੰ ਵਦਾਮਿ ਤਥਾ ਨ ਕਿਨ੍ਤੁ ਮਨਃਸੁ ਨ ਪਰਾਵਰ੍ੱਤਿਤੇਸ਼਼ੁ ਯੂਯਮਪਿ ਤਥਾ ਨੰਕ੍ਸ਼਼੍ਯਥ|
4 Або ті вісімнадцять, що ба́шта на них завалилась була́ в Сілоа́мі й побила їх, — чи ду́маєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть?
ਅਪਰਞ੍ਚ ਸ਼ੀਲੋਹਨਾਮ੍ਨ ਉੱਚਗ੍ਰੁʼਹਸ੍ਯ ਪਤਨਾਦ੍ ਯੇ(ਅ)ਸ਼਼੍ਟਾਦਸ਼ਜਨਾ ਮ੍ਰੁʼਤਾਸ੍ਤੇ ਯਿਰੂਸ਼ਾਲਮਿ ਨਿਵਾਸਿਸਰ੍ੱਵਲੋਕੇਭ੍ਯੋ(ਅ)ਧਿਕਾਪਰਾਧਿਨਃ ਕਿੰ ਯੂਯਮਿਤ੍ਯੰ ਬੋਧਧ੍ਵੇ?
5 Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!“
ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਨਹੰ ਵਦਾਮਿ ਤਥਾ ਨ ਕਿਨ੍ਤੁ ਮਨਃਸੁ ਨ ਪਰਿਵਰ੍ੱਤਿਤੇਸ਼਼ੁ ਯੂਯਮਪਿ ਤਥਾ ਨੰਕ੍ਸ਼਼੍ਯਥ|
6 І Він розповів оцю притчу: „Один чоловік у своїм винограднику мав поса́джене фіґове дерево. І прийшов він шукати на ньому плоду, але не знайшов.
ਅਨਨ੍ਤਰੰ ਸ ਇਮਾਂ ਦ੍ਰੁʼਸ਼਼੍ਟਾਨ੍ਤਕਥਾਮਕਥਯਦ੍ ਏਕੋ ਜਨੋ ਦ੍ਰਾਕ੍ਸ਼਼ਾਕ੍ਸ਼਼ੇਤ੍ਰਮਧ੍ਯ ਏਕਮੁਡੁਮ੍ਬਰਵ੍ਰੁʼਕ੍ਸ਼਼ੰ ਰੋਪਿਤਵਾਨ੍| ਪਸ਼੍ਚਾਤ੍ ਸ ਆਗਤ੍ਯ ਤਸ੍ਮਿਨ੍ ਫਲਾਨਿ ਗਵੇਸ਼਼ਯਾਮਾਸ,
7 І сказав винаре́ві: „Оце́ третій рік, відко́ли прихо́джу шукати плоду на цім фіґовім дереві, але не знахо́джу; зрубай його, — нащо й землю марну́є воно?“
ਕਿਨ੍ਤੁ ਫਲਾਪ੍ਰਾਪ੍ਤੇਃ ਕਾਰਣਾਦ੍ ਉਦ੍ਯਾਨਕਾਰੰ ਭ੍ਰੁʼਤ੍ਯੰ ਜਗਾਦ, ਪਸ਼੍ਯ ਵਤ੍ਸਰਤ੍ਰਯੰ ਯਾਵਦਾਗਤ੍ਯ ਏਤਸ੍ਮਿੰਨੁਡੁਮ੍ਬਰਤਰੌ ਕ੍ਸ਼਼ਲਾਨ੍ਯਨ੍ਵਿੱਛਾਮਿ, ਕਿਨ੍ਤੁ ਨੈਕਮਪਿ ਪ੍ਰਪ੍ਨੋਮਿ ਤਰੁਰਯੰ ਕੁਤੋ ਵ੍ਰੁʼਥਾ ਸ੍ਥਾਨੰ ਵ੍ਯਾਪ੍ਯ ਤਿਸ਼਼੍ਠਤਿ? ਏਨੰ ਛਿਨ੍ਧਿ|
8 А той йому в відповідь каже: „Позостав його, пане, і на цей рік, аж поки його обкопа́ю довко́ла, і обкладу його гноєм, —
ਤਤੋ ਭ੍ਰੁʼਤ੍ਯਃ ਪ੍ਰਤ੍ਯੁਵਾਚ, ਹੇ ਪ੍ਰਭੋ ਪੁਨਰ੍ਵਰ੍ਸ਼਼ਮੇਕੰ ਸ੍ਥਾਤੁਮ੍ ਆਦਿਸ਼; ਏਤਸ੍ਯ ਮੂਲਸ੍ਯ ਚਤੁਰ੍ਦਿਕ੍ਸ਼਼ੁ ਖਨਿਤ੍ਵਾਹਮ੍ ਆਲਵਾਲੰ ਸ੍ਥਾਪਯਾਮਿ|
9 чи року наступного пло́ду не вродить воно. Коли ж ні, то зрубаєш його“.
ਤਤਃ ਫਲਿਤੁੰ ਸ਼ਕ੍ਨੋਤਿ ਯਦਿ ਨ ਫਲਤਿ ਤਰ੍ਹਿ ਪਸ਼੍ਚਾਤ੍ ਛੇਤ੍ਸ੍ਯਸਿ|
10 І навчав Він в одній з синагог у суботу.
ਅਥ ਵਿਸ਼੍ਰਾਮਵਾਰੇ ਭਜਨਗੇਹੇ ਯੀਸ਼ੁਰੁਪਦਿਸ਼ਤਿ
11 І ось там була́ одна жінка, що вісімнадцять ро́ків мала духа не́мочі, і була скорчена, і не могла ніяк ви́простатись.
ਤਸ੍ਮਿਤ੍ ਸਮਯੇ ਭੂਤਗ੍ਰਸ੍ਤਤ੍ਵਾਤ੍ ਕੁਬ੍ਜੀਭੂਯਾਸ਼਼੍ਟਾਦਸ਼ਵਰ੍ਸ਼਼ਾਣਿ ਯਾਵਤ੍ ਕੇਨਾਪ੍ਯੁਪਾਯੇਨ ਰੁʼਜੁ ਰ੍ਭਵਿਤੁੰ ਨ ਸ਼ਕ੍ਨੋਤਿ ਯਾ ਦੁਰ੍ੱਬਲਾ ਸ੍ਤ੍ਰੀ,
12 А Ісус, як побачив її, то покликав до Себе. І сказав їй: „Жінко, — звільнена ти від неду́ги своєї“.
ਤਾਂ ਤਤ੍ਰੋਪਸ੍ਥਿਤਾਂ ਵਿਲੋਕ੍ਯ ਯੀਸ਼ੁਸ੍ਤਾਮਾਹੂਯ ਕਥਿਤਵਾਨ੍ ਹੇ ਨਾਰਿ ਤਵ ਦੌਰ੍ੱਬਲ੍ਯਾਤ੍ ਤ੍ਵੰ ਮੁਕ੍ਤਾ ਭਵ|
13 І Він руки на неї поклав, — і вона зараз ви́просталась, — і стала сла́вити Бога!
ਤਤਃ ਪਰੰ ਤਸ੍ਯਾ ਗਾਤ੍ਰੇ ਹਸ੍ਤਾਰ੍ਪਣਮਾਤ੍ਰਾਤ੍ ਸਾ ਰੁʼਜੁਰ੍ਭੂਤ੍ਵੇਸ਼੍ਵਰਸ੍ਯ ਧਨ੍ਯਵਾਦੰ ਕਰ੍ੱਤੁਮਾਰੇਭੇ|
14 Озвався ж старши́й синагоги, обу́рений, що Ісус уздоро́вив у суботу, і сказав до наро́ду: „Є шість день, коли працювати належить, — приходьте тоді та вздоро́влюйтеся, а не дня суботнього“.
ਕਿਨ੍ਤੁ ਵਿਸ਼੍ਰਾਮਵਾਰੇ ਯੀਸ਼ੁਨਾ ਤਸ੍ਯਾਃ ਸ੍ਵਾਸ੍ਥ੍ਯਕਰਣਾਦ੍ ਭਜਨਗੇਹਸ੍ਯਾਧਿਪਤਿਃ ਪ੍ਰਕੁਪ੍ਯ ਲੋਕਾਨ੍ ਉਵਾਚ, ਸ਼਼ਟ੍ਸੁ ਦਿਨੇਸ਼਼ੁ ਲੋਕੈਃ ਕਰ੍ੰਮ ਕਰ੍ੱਤਵ੍ਯੰ ਤਸ੍ਮਾੱਧੇਤੋਃ ਸ੍ਵਾਸ੍ਥ੍ਯਾਰ੍ਥੰ ਤੇਸ਼਼ੁ ਦਿਨੇਸ਼਼ੁ ਆਗੱਛਤ, ਵਿਸ਼੍ਰਾਮਵਾਰੇ ਮਾਗੱਛਤ|
15 А Госпо́дь відповів і промовив до нього: „Лицеміре, — хіба́ ж не відв'язує кожен із вас у суботу свого́ вола чи осла від я́сел, і не веде напоїти?
ਤਦਾ ਪਭੁਃ ਪ੍ਰਤ੍ਯੁਵਾਚ ਰੇ ਕਪਟਿਨੋ ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਕਮ੍ ਏਕੈਕੋ ਜਨੋ ਵਿਸ਼੍ਰਾਮਵਾਰੇ ਸ੍ਵੀਯੰ ਸ੍ਵੀਯੰ ਵ੍ਰੁʼਸ਼਼ਭੰ ਗਰ੍ਦਭੰ ਵਾ ਬਨ੍ਧਨਾਨ੍ਮੋਚਯਿਤ੍ਵਾ ਜਲੰ ਪਾਯਯਿਤੁੰ ਕਿੰ ਨ ਨਯਤਿ?
16 Чи ж цю дочку́ Авраамову, яку сатана був зв'язав вісімнадцять ось ро́ків, не належить звільни́ти її суботнього дня від цих пут?“
ਤਰ੍ਹ੍ਯਾਸ਼਼੍ਟਾਦਸ਼ਵਤ੍ਸਰਾਨ੍ ਯਾਵਤ੍ ਸ਼ੈਤਾਨਾ ਬੱਧਾ ਇਬ੍ਰਾਹੀਮਃ ਸਨ੍ਤਤਿਰਿਯੰ ਨਾਰੀ ਕਿੰ ਵਿਸ਼੍ਰਾਮਵਾਰੇ ਨ ਮੋਚਯਿਤਵ੍ਯਾ?
17 А як Він говорив це, — засоро́милися всі Його супротивники. І тішився ввесь наро́д всіма славними вчинками, які Він чинив!
ਏਸ਼਼ੁ ਵਾਕ੍ਯੇਸ਼਼ੁ ਕਥਿਤੇਸ਼਼ੁ ਤਸ੍ਯ ਵਿਪਕ੍ਸ਼਼ਾਃ ਸਲੱਜਾ ਜਾਤਾਃ ਕਿਨ੍ਤੁ ਤੇਨ ਕ੍ਰੁʼਤਸਰ੍ੱਵਮਹਾਕਰ੍ੰਮਕਾਰਣਾਤ੍ ਲੋਕਨਿਵਹਃ ਸਾਨਨ੍ਦੋ(ਅ)ਭਵਤ੍|
18 Він же промовив: „До чо́го подібне Царство Боже, і до чо́го його прирівняю?
ਅਨਨ੍ਤਰੰ ਸੋਵਦਦ੍ ਈਸ਼੍ਵਰਸ੍ਯ ਰਾਜ੍ਯੰ ਕਸ੍ਯ ਸਦ੍ਰੁʼਸ਼ੰ? ਕੇਨ ਤਦੁਪਮਾਸ੍ਯਾਮਿ?
19 Подібне воно до гірчи́чного зе́рна, що взяв чоловік і посіяв його в своїм са́ді. І воно виросло, і деревом стало, і „ку́блилось птаство небесне на ві́ттях його“.
ਯਤ੍ ਸਰ੍ਸ਼਼ਪਬੀਜੰ ਗ੍ਰੁʼਹੀਤ੍ਵਾ ਕਸ਼੍ਚਿੱਜਨ ਉਦ੍ਯਾਨ ਉਪ੍ਤਵਾਨ੍ ਤਦ੍ ਬੀਜਮਙ੍ਕੁਰਿਤੰ ਸਤ੍ ਮਹਾਵ੍ਰੁʼਕ੍ਸ਼਼ੋ(ਅ)ਜਾਯਤ, ਤਤਸ੍ਤਸ੍ਯ ਸ਼ਾਖਾਸੁ ਵਿਹਾਯਸੀਯਵਿਹਗਾ ਆਗਤ੍ਯ ਨ੍ਯੂਸ਼਼ੁਃ, ਤਦ੍ਰਾਜ੍ਯੰ ਤਾਦ੍ਰੁʼਸ਼ੇਨ ਸਰ੍ਸ਼਼ਪਬੀਜੇਨ ਤੁਲ੍ਯੰ|
20 І зно́ву сказав Він: „Із чим порівняю Я Боже Царство?
ਪੁਨਃ ਕਥਯਾਮਾਸ, ਈਸ਼੍ਵਰਸ੍ਯ ਰਾਜ੍ਯੰ ਕਸ੍ਯ ਸਦ੍ਰੁʼਸ਼ੰ ਵਦਿਸ਼਼੍ਯਾਮਿ? ਯਤ੍ ਕਿਣ੍ਵੰ ਕਾਚਿਤ੍ ਸ੍ਤ੍ਰੀ ਗ੍ਰੁʼਹੀਤ੍ਵਾ ਦ੍ਰੋਣਤ੍ਰਯਪਰਿਮਿਤਗੋਧੂਮਚੂਰ੍ਣੇਸ਼਼ੁ ਸ੍ਥਾਪਯਾਮਾਸ,
21 Подібне до ро́зчини, що її бере жінка, і кладе на три мірки муки, аж поки все вки́сне“.
ਤਤਃ ਕ੍ਰਮੇਣ ਤਤ੍ ਸਰ੍ੱਵਗੋਧੂਮਚੂਰ੍ਣੰ ਵ੍ਯਾਪ੍ਨੋਤਿ, ਤਸ੍ਯ ਕਿਣ੍ਵਸ੍ਯ ਤੁਲ੍ਯਮ੍ ਈਸ਼੍ਵਰਸ੍ਯ ਰਾਜ੍ਯੰ|
22 І прохо́див містами та се́лами Він і навчав, до Єрусалиму просту́ючи.
ਤਤਃ ਸ ਯਿਰੂਸ਼ਾਲਮ੍ਨਗਰੰ ਪ੍ਰਤਿ ਯਾਤ੍ਰਾਂ ਕ੍ਰੁʼਤ੍ਵਾ ਨਗਰੇ ਨਗਰੇ ਗ੍ਰਾਮੇ ਗ੍ਰਾਮੇ ਸਮੁਪਦਿਸ਼ਨ੍ ਜਗਾਮ|
23 І озвався до Нього один: „Господи, — хіба буде мало спасе́них?“А Він відказав їм:
ਤਦਾ ਕਸ਼੍ਚਿੱਜਨਸ੍ਤੰ ਪਪ੍ਰੱਛ, ਹੇ ਪ੍ਰਭੋ ਕਿੰ ਕੇਵਲਮ੍ ਅਲ੍ਪੇ ਲੋਕਾਃ ਪਰਿਤ੍ਰਾਸ੍ਯਨ੍ਤੇ?
24 „Силку́йтеся ввійти тісни́ми ворі́тьми, бо кажу́ вам, — багато-хто будуть намага́тися ввійти, — та не зможуть!
ਤਤਃ ਸ ਲੋਕਾਨ੍ ਉਵਾਚ, ਸੰਕੀਰ੍ਣਦ੍ਵਾਰੇਣ ਪ੍ਰਵੇਸ਼਼੍ਟੁੰ ਯਤਘ੍ਵੰ, ਯਤੋਹੰ ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਨ੍ ਵਦਾਮਿ, ਬਹਵਃ ਪ੍ਰਵੇਸ਼਼੍ਟੁੰ ਚੇਸ਼਼੍ਟਿਸ਼਼੍ਯਨ੍ਤੇ ਕਿਨ੍ਤੁ ਨ ਸ਼ਕ੍ਸ਼਼੍ਯਨ੍ਤਿ|
25 Як устане Госпо́дар та двері замкне́, ви зачне́те висто́ювати ізнадво́ру, та стукати в двері й казати: „Господи, — відчини нам!“А Він вам у відповідь скаже: „Не знаю Я вас, звідки ви!“
ਗ੍ਰੁʼਹਪਤਿਨੋੱਥਾਯ ਦ੍ਵਾਰੇ ਰੁੱਧੇ ਸਤਿ ਯਦਿ ਯੂਯੰ ਬਹਿਃ ਸ੍ਥਿਤ੍ਵਾ ਦ੍ਵਾਰਮਾਹਤ੍ਯ ਵਦਥ, ਹੇ ਪ੍ਰਭੋ ਹੇ ਪ੍ਰਭੋ ਅਸ੍ਮਤ੍ਕਾਰਣਾਦ੍ ਦ੍ਵਾਰੰ ਮੋਚਯਤੁ, ਤਤਃ ਸ ਇਤਿ ਪ੍ਰਤਿਵਕ੍ਸ਼਼੍ਯਤਿ, ਯੂਯੰ ਕੁਤ੍ਰਤ੍ਯਾ ਲੋਕਾ ਇਤ੍ਯਹੰ ਨ ਜਾਨਾਮਿ|
26 Тоді станете ви говорити: „Ми їли й пили перед Тобою і на вулицях наших навчав Ти“.
ਤਦਾ ਯੂਯੰ ਵਦਿਸ਼਼੍ਯਥ, ਤਵ ਸਾਕ੍ਸ਼਼ਾਦ੍ ਵਯੰ ਭੇਜਨੰ ਪਾਨਞ੍ਚ ਕ੍ਰੁʼਤਵਨ੍ਤਃ, ਤ੍ਵਞ੍ਚਾਸ੍ਮਾਕੰ ਨਗਰਸ੍ਯ ਪਥਿ ਸਮੁਪਦਿਸ਼਼੍ਟਵਾਨ੍|
27 А Він вам відкаже: „Говорю́ вам, — не знаю Я, звідки ви. „Відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду!“
ਕਿਨ੍ਤੁ ਸ ਵਕ੍ਸ਼਼੍ਯਤਿ, ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਨਹੰ ਵਦਾਮਿ, ਯੂਯੰ ਕੁਤ੍ਰਤ੍ਯਾ ਲੋਕਾ ਇਤ੍ਯਹੰ ਨ ਜਾਨਾਮਿ; ਹੇ ਦੁਰਾਚਾਰਿਣੋ ਯੂਯੰ ਮੱਤੋ ਦੂਰੀਭਵਤ|
28 Буде плач там і скре́гіт зубів, як побачите ви Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх в Царстві Божім, себе ж — вигнаних геть.
ਤਦਾ ਇਬ੍ਰਾਹੀਮੰ ਇਸ੍ਹਾਕੰ ਯਾਕੂਬਞ੍ਚ ਸਰ੍ੱਵਭਵਿਸ਼਼੍ਯਦ੍ਵਾਦਿਨਸ਼੍ਚ ਈਸ਼੍ਵਰਸ੍ਯ ਰਾਜ੍ਯੰ ਪ੍ਰਾਪ੍ਤਾਨ੍ ਸ੍ਵਾਂਸ਼੍ਚ ਬਹਿਸ਼਼੍ਕ੍ਰੁʼਤਾਨ੍ ਦ੍ਰੁʼਸ਼਼੍ਟ੍ਵਾ ਯੂਯੰ ਰੋਦਨੰ ਦਨ੍ਤੈਰ੍ਦਨ੍ਤਘਰ੍ਸ਼਼ਣਞ੍ਚ ਕਰਿਸ਼਼੍ਯਥ|
29 І при́йдуть інші від сходу й захо́ду, і пі́вночі й пі́вдня, і при столі́ в Царстві Божім засядуть!
ਅਪਰਞ੍ਚ ਪੂਰ੍ੱਵਪਸ਼੍ਚਿਮਦਕ੍ਸ਼਼ਿਣੋੱਤਰਦਿਗ੍ਭ੍ਯੋ ਲੋਕਾ ਆਗਤ੍ਯ ਈਸ਼੍ਵਰਸ੍ਯ ਰਾਜ੍ਯੇ ਨਿਵਤ੍ਸ੍ਯਨ੍ਤਿ|
30 І ось, є останні, що стануть за перших, і є перші, що стануть останніми!“
ਪਸ਼੍ਯਤੇੱਥੰ ਸ਼ੇਸ਼਼ੀਯਾ ਲੋਕਾ ਅਗ੍ਰਾ ਭਵਿਸ਼਼੍ਯਨ੍ਤਿ, ਅਗ੍ਰੀਯਾ ਲੋਕਾਸ਼੍ਚ ਸ਼ੇਸ਼਼ਾ ਭਵਿਸ਼਼੍ਯਨ੍ਤਿ|
31 Тієї години підійшли дехто з фарисеїв, і сказали Йому: „Вийди собі, і піди звідси, — хоче бо І́род убити Тебе“.
ਅਪਰਞ੍ਚ ਤਸ੍ਮਿਨ੍ ਦਿਨੇ ਕਿਯਨ੍ਤਃ ਫਿਰੂਸ਼ਿਨ ਆਗਤ੍ਯ ਯੀਸ਼ੁੰ ਪ੍ਰੋਚੁਃ, ਬਹਿਰ੍ਗੱਛ, ਸ੍ਥਾਨਾਦਸ੍ਮਾਤ੍ ਪ੍ਰਸ੍ਥਾਨੰ ਕੁਰੁ, ਹੇਰੋਦ੍ ਤ੍ਵਾਂ ਜਿਘਾਂਸਤਿ|
32 А Він відказав їм: „Ідіть і скажіть тому ли́сові: Ось де́монів Я виганяю, і чиню вздоро́влення, — сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу́.
ਤਤਃ ਸ ਪ੍ਰਤ੍ਯਵੋਚਤ੍ ਪਸ਼੍ਯਤਾਦ੍ਯ ਸ਼੍ਵਸ਼੍ਚ ਭੂਤਾਨ੍ ਵਿਹਾਪ੍ਯ ਰੋਗਿਣੋ(ਅ)ਰੋਗਿਣਃ ਕ੍ਰੁʼਤ੍ਵਾ ਤ੍ਰੁʼਤੀਯੇਹ੍ਨਿ ਸੇਤ੍ਸ੍ਯਾਮਿ, ਕਥਾਮੇਤਾਂ ਯੂਯਮਿਤ੍ਵਾ ਤੰ ਭੂਰਿਮਾਯੰ ਵਦਤ|
33 Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і ча́су найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом.
ਤਤ੍ਰਾਪ੍ਯਦ੍ਯ ਸ਼੍ਵਃ ਪਰਸ਼੍ਵਸ਼੍ਚ ਮਯਾ ਗਮਨਾਗਮਨੇ ਕਰ੍ੱਤਵ੍ਯੇ, ਯਤੋ ਹੇਤੋ ਰ੍ਯਿਰੂਸ਼ਾਲਮੋ ਬਹਿਃ ਕੁਤ੍ਰਾਪਿ ਕੋਪਿ ਭਵਿਸ਼਼੍ਯਦ੍ਵਾਦੀ ਨ ਘਾਨਿਸ਼਼੍ਯਤੇ|
34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та камену́єш посла́них до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курча́ток своїх, — та ви не захотіли!
ਹੇ ਯਿਰੂਸ਼ਾਲਮ੍ ਹੇ ਯਿਰੂਸ਼ਾਲਮ੍ ਤ੍ਵੰ ਭਵਿਸ਼਼੍ਯਦ੍ਵਾਦਿਨੋ ਹੰਸਿ ਤਵਾਨ੍ਤਿਕੇ ਪ੍ਰੇਰਿਤਾਨ੍ ਪ੍ਰਸ੍ਤਰੈਰ੍ਮਾਰਯਸਿ ਚ, ਯਥਾ ਕੁੱਕੁਟੀ ਨਿਜਪਕ੍ਸ਼਼ਾਧਃ ਸ੍ਵਸ਼ਾਵਕਾਨ੍ ਸੰਗ੍ਰੁʼਹ੍ਲਾਤਿ, ਤਥਾਹਮਪਿ ਤਵ ਸ਼ਿਸ਼ੂਨ੍ ਸੰਗ੍ਰਹੀਤੁੰ ਕਤਿਵਾਰਾਨ੍ ਐੱਛੰ ਕਿਨ੍ਤੁ ਤ੍ਵੰ ਨੈੱਛਃ|
35 Ось „ваш дім зостається порожній для вас!“Говорю́ бо Я вам: Ви мене не побачите, аж поки не наста́не, що скажете: „Благослове́нний, Хто йде в Господнє Ім'я́!“
ਪਸ਼੍ਯਤ ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਕੰ ਵਾਸਸ੍ਥਾਨਾਨਿ ਪ੍ਰੋੱਛਿਦ੍ਯਮਾਨਾਨਿ ਪਰਿਤ੍ਯਕ੍ਤਾਨਿ ਚ ਭਵਿਸ਼਼੍ਯਨ੍ਤਿ; ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਨਹੰ ਯਥਾਰ੍ਥੰ ਵਦਾਮਿ, ਯਃ ਪ੍ਰਭੋ ਰ੍ਨਾਮ੍ਨਾਗੱਛਤਿ ਸ ਧਨ੍ਯ ਇਤਿ ਵਾਚੰ ਯਾਵਤ੍ਕਾਲੰ ਨ ਵਦਿਸ਼਼੍ਯਥ, ਤਾਵਤ੍ਕਾਲੰ ਯੂਯੰ ਮਾਂ ਨ ਦ੍ਰਕ੍ਸ਼਼੍ਯਥ|
