Від Луки 12
1 Того ча́су, як зібралися десятитисячні на́товпи наро́ду, — аж топтали вони один о́дного, — Він почав промовляти перш до учнів Своїх: „Стережіться ро́зчини фарисейської, що є лицемі́рство!
ARAMAS toto ap pokon pena lao kidalar, irail lao it pena, i ap kotin tapiada masani ong sapwilim a tounpadak kan: Komail kalaka kalep en Parisär akan, me malaun.
2 Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться.
Pwe sota me rir kot, me sota pan sansalada. Pil sota me okiok kot, me so pan kalok sili.
3 Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де.
Ari, me komail pan indada ni wasa rotorot, i me pan sansal nan marain. O me komail pan monginingin nan pera kan, i me pan kalok sili pon im akan.
4 Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
A I indai ong komail, kompok pai kan, komail der masak irail, me kin kamela pali war, ap solar kak wia meakot.
5 Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся! (Geenna g1067)
A I pan kaasa kin komail, me komail en masak: Masak i, me manaman ong kamela aramas ap kak kasela nan pweleko. Melel I indai ong komail, i me komail en masak. (Geenna g1067)
6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
Siok limen sota kin netila ni denar riau? Ari so, sota amen irail me Kot kin maliela.
7 Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
Ari, pil pit en mong omail karos me wadawad penaer. Komail ari der masak, pwe komail me mau sang siok toto.
8 Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.
A I indai ong komail, meamen ponasa ia mon aramas, i me Nain aramas pan ponasa ren tounlang en Kot akan.
9 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцураються перед ангола́ми Божими.
A meamen kamam kin ia mon aramas, i me pan kamamaki mon tounlang en Kot akan.
10 І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься.
O meamen me pan lokaia sued duen Nain aramas, a pan kak lapwada. A me lalaue Ngen saraui, a sota pan lapwada.
11 А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, —
A ma re pan wa komail la nan ar sinakoke kan mon kapung o ren me manaman akan, komail depa lamelame, da me komail pan sapengki de me komail en inda.
12 Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“
Pwe Ngen saraui pan kapame kin komail ni klok ota, me komail en inda.
13 І озвався до Нього один із наро́ду: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спа́дщиною поділився зо мною“.
A amen toun pokon potoan ong i: Saunpadak, kom kotin masani ong ri ai ol o, en nek pasang at soso.
14 А Він відказав йому: „Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“
A kotin masani ong i: Aramas o, is me kasapwil ia da, en saunkapungla o saunnene re oma?
15 І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.
O kotin masani ong irail: Kalaka norok sued, pwe kaidin kapwa toto, me aramas amen kin memaur kida!
16 I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.
A kotin masani ong irail karaseras eu: Ol kapwapwa amen mia, me sap we kaparapar kaualap.
17 І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“
I ari lamelame indada: Da me i en wiada? Pwe solar wasa en nekinek ia ai kapwa kan.
18 І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.
I ari indada: Nan iet me i pan wiada: I pan palang pasang ai im en nak kan, ap kauada me laude sang kai; i wasa me i pan nekidala me wosadang ia o ai dipisou karos;
19 І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“
A i pan indang ngen i: Ngen i, dipisou toto ong par toto, me nekineki ong uk er. En moleilei, o manga, o nim o perenta!
20 Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“
A Kot ap masani ong i: Pweipwei men koe, pwe pongpong wet ngen om pan ilakido. A is me pan aneki kapwa pukat, me koe nanak penaer?
21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.
Nan iduen me kin roporop pena dipisou ong pein i, ap sota kapwapwa ren Kot.
22 І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.
A a kotin masani ong sapwilim a tounpadak kan: I me I indai ong komail, eder lamelame maur omail, me komail pan tungole, pil iermen pali war, me komail pan likauki!
23 Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу.
Maur me kasampwal sang manga, o war me mau sang likau.
24 Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!
Kalelapok ong rape kan! Re sota kin kamorok, re pil sota kin nak pena, pil sota arail pera de im en nak, a Kot kin kotin katungole ir. A komail so kasampwal sang manpir kaualap?
25 Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го?
A is nan pung omail, ni a ngongki, me pan kak use pasang pein i ki tipong en pa eu?
26 Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся?
Ari, ma komail sota kak ong wiada me mangai, a da me komail kin ngongki okotme?
27 Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
Kalelapok ong kiop akan, me mi nan sap, duen ar kakairida! Re sota kin dodok, o re sota kin monkol pena. A I indai ong komail, pil Salomo ni a lingan karos sota a likau dueta apot irail.
28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні!
Ari, ma iduen Kot kotin kapwataki dip, me mi nan sap ran wet, a lakap pan lokidokila nan stop, iaduen a sota pan madang kalikauwiada komail, me poson tikitik?
29 І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться.
A komail, ender ngongki, me komail pan manga o nim, o komail der insensued!
30 Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно.
Pwe mepukat men liki kan kin ngongongki. Pwe Sam omail, me kotikot nanlang, mangi, me mepukat karos mau ong komail.
31 Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!
A rapaki sapwilim a wei, a mepukat pan pousalang komail.
32 Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.
Der masak pwin tikitik koe, pwe iet kupur en Sam omail: En ki ong komail wei o.
33 Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.
Netikila omail kapwa kan, ap kisakisa wei, wiai ong komail ed ko, me sota pan maringala, o pai nanlang, me so pan ola, wasa me lipirap men so kak ong, o man en mot so kak kawela ia.
34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!
Pwe wasa omail pai mi ia, iei wasa mongiong omail pil kin mia,
35 Нехай підпере́зані будуть вам сте́гна, а світла ручні́ позасвічувані!
Nan luke pamail en katengteng pena o omail ser en isis
36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́.
O komail en dueta aramas akan, me auiaui ar monsap ni a pan kodo sang kamadip en papaud, pwe i lao kodo letelet, re en madang ritingada mo a.
37 Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати.
Ladu ko meid pai, me monsap o ni a pan pwarado, diar ar masamasan. Melel I indai ong komail, a pan kaiada a likau o kamod irail edi ong manga, ap pan apapwali irail.
38 І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони!
O ma a pwarado ni auer kariau, de kasilu, ap diar ir masamasan, nan meid pai ladu pukat.
39 Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати.
A komail en asa, ma kaun pan im o asaer ansaun lolap o pan pwarado, a pan masamasan o so pan mueid ong, im a en kulia sang.
40 Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“
Komail ari pil ononop, pwe Nain aramas pan pwarado niansau me komail sasa.
41 Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“
Petrus ap potoan ong i: Maing, re kotin masani dong kit karaseras wet, de ong irail karos?
42 А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно?
A Kaun o kotin masani: Ari is saunkoa lelapok o lolekong, me a monsap kasapwilada, en kaunda a ladu kan, pwen nek ong irail kan ar manga ni ansau me kon on?
43 Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!
Meid pai ladu o, me a monsap pan diarada wiawia duen met ni a pan pwarado!
44 Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.
Melel I indai ong komail, a pan kasapwiladang i pon a dipisou karos.
45 А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,
A ma ladu o pan lamelame nan mongiong i: Ai monsap pwapwand, o a pan tapiada kame ladu o lidu kan, o manga o nim, o kamom sakau,
46 то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!
Monsap en ladu o ap pan pwara do ni ran o, me a so auiaui i, o ni auer, me a sasa, o a pan lepuk pasang i, o kasapokalang nan pung en me soposon akan.
47 А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.
A ladu o, me asa kupur en a monsap, a sota kaonopada pein i, pil sota wiada kupur a, nan i me pan kamekam kaualap.
48 Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.
A me sasa, ap wiadar me mau ong kalokolok, nan i me pan kalokolok tikitik. Pwe me aleer me toto, i me pan kida me toto; o me koaki me toto, pan purokido me toto.
49 Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в!
I kodon saundi kisiniai sappa, a da me I en wiada, ma a saundier?
50 Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться!
A mas I pan paptaise kila paptais eu; I ap patau kila melel, a lao daulier.
51 Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл!
Komail lamelame, me I kodon ki ong sappa popol? I indai ong komail: So! A pwen kumuei suedala.
52 Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.
Pwe sang met kokola limen toun im eu pan liak toror pasang; silimen pan palian riamen, o riamen pan palian silimen.
53 Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“
Sam pan palian na putak, a putak o pan palian sam a; in pan palian na seripein, a seripein pan palian in a; a li amen pan palian na ol a paud, o en na ol a paud pan palian li o.
54 Промовив же Він і до наро́ду: „Як побачите хмару, що з за́ходу суне, то кажете за́раз: Зближається дощ“, — і так і буває.
A kotin masani ong pokon o: Komail lao udial dapok sang kapin lang, komail kin inda: A pan katau; o a pan pwaida
55 А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває.
O ma komail kin kilang ang a usang ni pali air, komail kin inda: A pan karakar; o a pan wiaui.
56 Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього?
Malaun komail! Komail asa kasaui mas en sappa o lang, a da me komail sasaki kasauida ansau wet?
57 Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе?
A da me pein komail sota kasauia kida me pung?
58 Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.
A ma koe pan iang me palian uk kolang kapung o, en nantiong pon al o, en kapungala re a, pwe a de pang uk alang saunkapung, a saunkapung pang uk ala ren silepan imateng, a silepan imateng pan kase uk ala nan imateng.
59 Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“
I indai ong uk: Koe sota pan koda sang wasa o, koe lao kapungala lua karos.
