Від Луки 12
1 Того ча́су, як зібралися десятитисячні на́товпи наро́ду, — аж топтали вони один о́дного, — Він почав промовляти перш до учнів Своїх: „Стережіться ро́зчини фарисейської, що є лицемі́рство!
Kumatungo yayo, maelfu edu naantu aeilingiie palung'wi, ikanza kitilangila, akanza kutambula niamanyisigwa akwe niakwanza, “Huguki nigae ya Mafarisayo kunsoko eze unafiki.”
2 Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться.
Naikutula kutile anga unkunku nuipihile kunsoko shangaikunukulwa, wala lukani nulipihile kunsoko shangalukigeela. Na lehi nemulitambue mukiti, lukigwa muwelu. Na mehi namihinaatambuwe mukate mukutwe ntongeela anyu niyamukati naoilugaiwe akatanantigwa migulya muukuta wa nyumba.
3 Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де.
4 Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
Kumuila ahumba eane, lekikogopi awa niuulaga umwiili na agila anga kintu nikingiza nikakituma.
5 Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся! (Geenna g1067)
Kuite kumulingasa nuakumwogopa. Mogopi uyo kunsoko kukila kina wabulaga, ukite uhumi wakuguma kujehanamu. Ee kumuila unye, mwogopi nuanso. (Geenna g1067)
6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
Ite shomoro aatano shangaakualigwa kusarafu ibiile? Hata uuga kutile hata nung'we ao shangaukusahaulika ntoongela ang'wi Tunda.
7 Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
Kuite mulinge kina, imasingi amatwe anyu aaigwe. Lekikopi. Unye meathamani nkulu kukila shomoro edu.
8 Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.
Kumuila, wihi nukungomba unene ntongeela aantu, Ung'wana wang'wa Adamu ukumugomba ntongeela amalaeka ang'wi Tunda.
9 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцураються перед ангола́ми Божими.
Lakini wihe nuekanihita ntongela aantu nung'wenso kumuhita ntongeela amalaeka ang'wi Tunda.
10 І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься.
Wehi nuekatambula ulukani nulube migulya ang'wana wang'wa Adamu, ukusamilwa, lakini wehi wikamumela ung'waung'welu, singaukusamilwa.
11 А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, —
Nuekamutala ntongeela aakulu amatekeelo, akulu, niakite uhumi, lekikuogopi migulya kunsoko akuligitya nukitetea ntuni nilakutambula,
12 Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“
kunsoko ung'waung'welu ukumumanyisa kutambula kumatungo nanso.”
13 І озвався до Нього один із наро́ду: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спа́дщиною поділився зо мною“.
Muntu ung'we mumo mumilundo akamuila, “Mwalimu muile umunyandogu ane wangawile isehemu aurithi wane.”
14 А Він відказав йому: „Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“
U Yesu akamuila, nyenyu naumbikile une kutula nimulamuli nukumuhumbilya ntongeela anyu?
15 І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.
Kuite akaaila, huguki nekila nsula, kunsoko uupanga wantu shangaukole munsao nimaintu akwe nukite.”
16 I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.
U Yesu akaaila kumpyani, wikalunga, umugunda wamuntu ung'wi naemugole ailitugile ikulu,
17 І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“
wekikolya munkolo akwe, wikalunga, kutenda ule nsokotile anga sehemu akueka imazao ane?
18 І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.
Akatambula, kutenda ite. Kuunanga imasalanka ane nimanino nukuzepya ile nikulo, nukumaika imazao ane ehi nimaintu nimangiza.
19 І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“
Kumeila inkolo ane, “Nkolo, wiikilye akiba intu idu kumyaka edu. Supya, ulye, ung'we nukusupya.”
20 Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“
Lakini Itunda akamuila, ue muntu numugila mahala, utiku wa lelo ametakile inkolo kupuma kitalako, nimaintu ehi numazipye ukumulekela nyenyu?
21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.
Uu ikutula kukila muntu nuiikiye insao kizepeelya kunsoko ang'wa Mukulu.
22 І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.
U Yesu akaaila iamanyisigwa akwe, kuite kumuela mulekekuhofu migulya amaisha anyu mukulya ntuni numigulya ameele anyu mukutugala ntuni.
23 Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу.
Kunsoko imaisha kukela andya, numwiile kukila ang'wenda.
24 Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!
Gozi inyunyi ya migulya, shangailema hange shangaivuna. Agila anga nyumba wala isalanka nilakukiila, lakini Itunda wialesa. Unye shanga miaza kukila inyonyi!
25 Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го?
Nuule kitalanyu nuhumile kisumbula nukongelya dhiraa ing'we muwikale wakwe.
26 Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся?
Angaitule shangamuwezilye kituma nikanso ikentu nikinino nekidabu kuneke usumbukile nimangiza?
27 Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
Gozi imaua-nizepela. Shangituma anga milemo wala shangipalinga. Lakini kumuila, ata u Sulemani muutukufu wakwe wehi shangaaukunikiwe anga yaite.
28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні!
Kuite Itunda wimakunikila iza imatutu imugunda, kunsoko lelo akole, nu mudau wimaguma mumoto. Ite singa tai ne ukumukunikila unyenye?
29 І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться.
Lekikusumbukili namigulya mukulya ntuni ang'wi mukung'wa ntuni, muleke kutula nuwoa.
30 Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно.
Kunsoko imahe ihe na muunkumbigulu agiila emakani ao. Nutata anyu uine mutakile yayo.
31 Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!
Kuite dumi uutemi wakwe hanza, aya nimangiza mukongeeligwa,
32 Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.
lekikogopi, unye niakehu, kunsoko utata anyu uloilwe kumupa unye uutemi.
33 Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.
Ngulyi insao yanyu muape iatuka, mutule nimefuko nishangiuilwa itulyo lakilunde nishangalihila, kianza nikanso eii shangaehumbila wala nondo shanga akuweza kubepya.
34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!
Kuite nilikole itulyo lako, hapo ninkolo ako ikutulaikole.
35 Нехай підпере́зані будуть вам сте́гна, а світла ручні́ позасвічувані!
Iang'wenda anyu nialepu atule atungilwe kumunkanda, ni ntala yanyu ihakikishigwe kina yendelee kakila,
36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́.
Mutule anga aantu, niamugozee u Mukulu kupuma mushere winga. Kuite anga waze wakoe ihodi, ahumile kumuluguela mulango kwa haraka.
37 Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати.
Akembetilwe iitumi, neanso u Mukulu nukuaahanga akole miho. Etai ukuatunga ang'wenda alepu neminkanda kuite ukuikalesha pihe pandya, neite ukuahudumila.
38 І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони!
Kuite u Mukulu angawaze kunkua akabiile nadolia ang'wi utiku ung'wi nkua akatatu na dolia, nukuahanga, akole uza, ikutula tazu kung'wao eitumi.
39 Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати.
Kukila ayo, mulinge ile, kina u mukulu ung'wenso nuanyumba angize uine imatungo nuzie umii, singauzegomba enyumba akwe kuunangwa.
40 Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“
Mutule mukole iza kunsoko shangamuine imatungo kee ung'wa Adamu nukusuka.
41 Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“
U Petelo akalunga, “Mukulu, ukoela usese kumpyani ang'wi ukuila kila umuntu?
42 А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно?
Mukulu wekaaila nyenyu umitumi numuhueli ang'wi nukete eheshima kuite u mukulu wakwe ukumuika migulya aitumi neangiza, kuite agawile indya yao kumatungo nazipie?
43 Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!
Uloeigwe umitumi nuanso, kunsoko u mukulu wakwe ukumuhanga ukituma aya naulageigwe.
44 Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.
ite kumuila unye kunsoko ukumuika migulya ansao yakwe yehi.
45 А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,
Kunsoko umitumi nuanso ukulunga mumoyo wakwe, “mukulu wane ukushelewa kusuka, kuite akakaakua zitumi akigoha nawa niasungu, kuite akanza kulya, kung'wa nukugala.
46 то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!
U mukulu wakwe nuanso umitumi uzile kuluhiku nisingautegemee nematungo nishangaumaine, nung'wanso ukumutema ipande ipande nukuaika isehemu palung'wi nishangaahuie.
47 А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.
Umitumi, nuzile ulowa wang'wa Mukulu wakwe, nung'wenso shanga aiwihambile endogoilyo shangaukituma sawa sawa nuulowa wakwe, ukukuwa iboko iidu.
48 Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.
Lakini umitumi nushangaune uloowa wang'wa Mukulu wakwe, lakini ukituma naloeye adhabu, ukokuwa iboko ikehu. Kunsoko aupewe yeedu, yeedu kupuma kung'wakwe, ung'wenso nishangaauhuiwe kuintu niyedu, kitalakwe ikudaigwa yedu kukila.
49 Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в!
Nezile kakilya umoto muunkumbigulu, na nkete insula utule wakeigwe.
50 Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться!
Lakini nkete ubatizo nuanso nuakubadisigwa, nankite uukia mpaka nuukukamilika!
51 Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл!
Ite musegile aenizile kuleta uhueline muunkumbigulu? Kutile, kumuila, badala akwe ndetile mugawanyiko.
52 Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.
Kupuma itungile nukendelea ikutula aantu aatano munymba ing'wi agawanyikile, awa niatatu akatula kinyume nawa niabiile, nawaniabiile akutula kinyume nawaniatatu.
53 Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“
Akutawanyika, utata ukutula kinyume niana, niana akutula kenyume nutata ao, umama ukutulakinyume numunanso akwe, numunanso ukutula kenyume numama akwe, umama mukwe ukutula kenyume numukwingwakwe, numukwingwakw ukutula kenyume numamamukwe wakwe.
54 Промовив же Він і до наро́ду: „Як побачите хмару, що з за́ходу суне, то кажете за́раз: Зближається дощ“, — і так і буває.
U Yesu wikatula aela imakutano hange, “Ite angamuone imalunde akupumila kukilya, melunga imatungo ambula aapika; uu yetula.
55 А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває.
Nung'wega wakuhuma anga ukunke, mekalunga, ikutula ijoto itaki, uu ikatula.
56 Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього?
Unye ateele, mukuweza kutafsiri wigeleki wihe ni gulu lakini itula ule shangamugemile kutafsiri imatungo nakole?
57 Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе?
Kuneke kila ung'we anyu kupambanula ileni lekole iza kung'wakwe kituma kumatungo nukete inafasi akituma nanso.
58 Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.
Kundogoilyo angawende numube wako ntongeela amulamuli, mugeme kupatana numube wako muze mukole munzila aleke kuutwala kumulamuli, numulamuli wakutwal3 kumukulu, numukulu wakutwale mukitungo.
59 Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“
Kuila shanga ukupuma kung'wanso mpaka ukulipa esenti aamwisho.
