Від Луки 12
1 Того ча́су, як зібралися десятитисячні на́товпи наро́ду, — аж топтали вони один о́дного, — Він почав промовляти перш до учнів Своїх: „Стережіться ро́зчини фарисейської, що є лицемі́рство!
And when great multitudes were assembled by myriads, so that they trod one upon another, Jesus began to say to his disciples: First of all, beware for yourselves of that leaven of the Pharisees, which is hypocrisy.
2 Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться.
For there is nothing hidden, which will not be revealed; nor concealed, that will not be known.
3 Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де.
For whatever ye speak in the dark, will be heard in the light; and what in secret chambers, ye whisper in the ear, will be proclaimed on the house-tops.
4 Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
And to you, my friends, I say: Be not afraid of them that kill the body, and afterwards have nothing more they can do.
5 Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся! (Geenna g1067)
But I will show you, of whom to be afraid: of him who, after he hath killed, hath authority to cast into hell. Yea, say I to you: be afraid of him. (Geenna g1067)
6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
Are not five sparrows sold for two assarii? and not one of them is forgotten before God.
7 Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
And as for you, the very hairs of your head are all numbered. Fear not, therefore; for ye are superior to many sparrows.
8 Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.
And I say to you, that every one that shall confess me before men, the Son of man will also confess him before the angels of God.
9 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцураються перед ангола́ми Божими.
But he that shall deny me before men, shall himself be denied before the angels of God.
10 І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься.
And every one that shall speak a word against the Son of man, it shall be forgiven him: but he that shall reproach the Holy Spirit, it will not be forgiven him.
11 А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, —
And when they shall bring you into the synagogues, before chiefs and men in authority, be not anxious how ye shall make defence, or what ye shall say;
12 Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“
for the Holy Spirit will, in that hour, instruct you what to say.
13 І озвався до Нього один із наро́ду: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спа́дщиною поділився зо мною“.
And one of the assembly said to him: Teacher, tell my brother, to divide the inheritance with me.
14 А Він відказав йому: „Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“
But Jesus said to him: Man, who established me a judge and distributor over you?
15 І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.
And he said to his disciples: Beware of all avarice, for life consisteth not in abundance of riches.
16 I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.
And he spoke to them a similitude: The land of a certain rich man brought forth produce in abundance.
17 І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“
And he considered with himself, and said: What shall I do; for I have not where I can store up my produce?
18 І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.
And he said: This will I do; I will pull down my storehouses, and build them larger; and there will I store up all my corn and my good things:
19 І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“
and I will say to my soul: My soul, thou hast good things in abundance, which are stored up for many years; take thy ease; eat, drink, and live in pleasure.
20 Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“
But God said to him: Thou void of reason! This night, thy soul will be required of thee; and to whom will belong these things provided by thee?
21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.
Such is he that layeth up treasures for himself, and is not rich in God.
22 І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.
And he said to his disciples: Therefore I tell you, Be not anxious for your life, what ye shall eat; nor for your body, what ye shall put on.
23 Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу.
For the life is more important than food, and the body than raiment.
24 Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!
Consider the ravens, which sow not, nor reap, nor have cellars and storehouses; yet God provideth them food. How much more important now are ye, than the birds!
25 Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го?
And which of you, by taking pains, can add one cubit to his stature?
26 Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся?
And if ye are impotent for that which is least, why are ye anxious about the rest?
27 Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
Consider the lilies, how they grow: they toil not, nor do they spin. Yet I say to you, that not even Solomon in all his glory, was clothed like one of these.
28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні!
And if God so clothe the herb, which to-day exists in the field, and to-morrow falls into the oven, how much more you, ye little in faith?
29 І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться.
And inquire not, what ye shall eat, or what ye shall drink; nor let your mind wander upon these things.
30 Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно.
For all these things the people of the world seek after; and your father knoweth that, for you also, these things are needful.
31 Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!
But seek ye the kingdom of God, and all these things will be added to you.
32 Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.
Fear not, little flock; for your Father is disposed to give you the kingdom
33 Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.
Sell your property, and give alms: make for yourselves bags that do not become old, and a treasure that is not transient, in the heavens; where no thief approacheth, and no moth eateth.
34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!
For where your treasure is, there also will your heart be.
35 Нехай підпере́зані будуть вам сте́гна, а світла ручні́ позасвічувані!
Let your loins be girded, and your lamps burning.
36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́.
And be ye like persons who are waiting for their lord, when he shall return from the house of feasting, that, when he shall come and knock, they may open to him immediately.
37 Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати.
Happy are those servants, whom their lord, when he cometh, shall find so doing. Verily I say to you: He will gird his loins, and make them recline, and will pass around and serve them.
38 І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони!
And if in the second watch, or in the third, he shall come and so find them, happy are those servants.
39 Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати.
And this know ye, that if the lord of the house had known at what watch the thief would come, he would have been awake and would not have suffered his house to be broken into.
40 Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“
Therefore be ye also ready; for at an hour that ye think not, the Son of man cometh.
41 Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“
Simon Cephas saith to him: Our Lord, speakest thou this similitude to us, or also to all men?
42 А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно?
Jesus said to him: Who then is that faithful and wise steward, whom his lord will place over all his domestics, to give them their portion in due time?
43 Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!
Happy is that servant whom his lord, when he cometh, shall find so doing.
44 Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.
Verily I say to you: He will place him over all his possessions.
45 А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,
But if that servant shall say in his heart, My lord delayeth his coming; and shall begin to smite the servants and the maidens of his lord; and shall begin to eat and to drink and be drunk;
46 то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!
the lord of that servant will come in a day he thinketh not, and in an hour he knoweth not, and will cut him in two; and will assign him his portion with them that are unfaithful.
47 А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.
And the servant that knew his lord's pleasure, and did not prepare for him according to his pleasure, shall be beaten with many stripes.
48 Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.
But he that knew not, yet did that which deserved stripes, shall be beaten with few stripes. For to whomsoever much is given, from him will much be required; and to whom much is committed, the more will be required at his hand.
49 Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в!
I have come to cast fire on the earth; and I would, that it already burned.
50 Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться!
And I have a baptism to be baptized with; and I am much pressed until it be accomplished.
51 Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл!
Suppose ye, that I have come to produce tranquillity on the earth? I tell you, No: but division.
52 Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.
For from this time, there will be five persons in one house, who will be divided, three against two, and two against three.
53 Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“
For a father will be divided against his son, and a son against his father; a mother against her daughter, and a daughter against her mother; a mother-in-law against her daughter-in-law, and a daughter-in-law against her mother-in-law.
54 Промовив же Він і до наро́ду: „Як побачите хмару, що з за́ходу суне, то кажете за́раз: Зближається дощ“, — і так і буває.
And he said to the multitudes: When you see a cloud rising out of the west, ye at once say: Rain is coming; and it is so.
55 А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває.
And when a south wind bloweth, ye say: It will be hot: and it is so.
56 Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього?
Ye hypocrites, ye know how to distinguish the aspect of the heavens and the earth; and why can ye not distinguish the present time?
57 Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе?
And why do ye not, of yourselves, judge correctly?
58 Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.
And when thou goest with thy adversary to the ruler, while on the way, make effort to be released by him; lest he bring thee to the judge and the judge deliver thee to the exactor, and the exactor cast thee into prison.
59 Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“
For verily I say to thee: Thou wilt not come out thence, until thou pay the last mite.
