Від Луки 12
1 Того ча́су, як зібралися десятитисячні на́товпи наро́ду, — аж топтали вони один о́дного, — Він почав промовляти перш до учнів Своїх: „Стережіться ро́зчини фарисейської, що є лицемі́рство!
In the mean time, when the many thousands of the multitude were gathered together, insomuch that they trod one upon another, he began to say unto his disciples first of all, Beware ye of the leaven of the Pharisees, which is hypocrisy.
2 Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться.
But there is nothing covered up, that shall not be revealed; and hid, that shall not be known.
3 Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де.
Wherefore whatsoever ye have said in the darkness shall be heard in the light; and what ye have spoken in the ear in the inner chambers shall be proclaimed upon the housetops.
4 Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
And I say unto you my friends, Be not afraid of them that kill the body, and after that have no more that they can do.
5 Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся! (Geenna g1067)
But I will warn you whom ye shall fear: Fear him, who after he hath killed hath power to cast into hell; yea, I say unto you, Fear him. (Geenna g1067)
6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
Are not five sparrows sold for two pence? and not one of them is forgotten in the sight of God.
7 Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
But the very hairs of your head are all numbered. Fear not: ye are of more value than many sparrows.
8 Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.
And I say unto you, Every one who shall confess me before men, him shall the Son of man also confess before the angels of God:
9 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцураються перед ангола́ми Божими.
but he that denieth me in the presence of men shall be denied in the presence of the angels of God.
10 І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься.
And every one who shall speak a word against the Son of man, it shall be forgiven him: but unto him that blasphemeth against the Holy Spirit it shall not be forgiven.
11 А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, —
And when they bring you before the synagogues, and the rulers, and the authorities, be not anxious how or what ye shall answer, or what ye shall say:
12 Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“
for the Holy Spirit shall teach you in that very hour what ye ought to say.
13 І озвався до Нього один із наро́ду: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спа́дщиною поділився зо мною“.
And one out of the multitude said unto him, Teacher, bid my brother divide the inheritance with me.
14 А Він відказав йому: „Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“
But he said unto him, Man, who made me a judge or a divider over you?
15 І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.
And he said unto them, Take heed, and keep yourselves from all covetousness: for a man’s life consisteth not in the abundance of the things which he possesseth.
16 I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.
And he spake a parable unto them, saying, The ground of a certain rich man brought forth plentifully:
17 І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“
and he reasoned within himself, saying, What shall I do, because I have not where to bestow my fruits?
18 І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.
And he said, This will I do: I will pull down my barns, and build greater; and there will I bestow all my grain and my goods.
19 І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“
And I will say to my soul, Soul, thou hast much goods laid up for many years; take thine ease, eat, drink, be merry.
20 Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“
But God said unto him, Thou foolish one, this night is thy soul required of thee; and the things which thou hast prepared, whose shall they be?
21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.
So is he that layeth up treasure for himself, and is not rich toward God.
22 І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.
And he said unto his disciples, Therefore I say unto you, Be not anxious for [your] life, what ye shall eat; nor yet for your body, what ye shall put on.
23 Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу.
For the life is more than the food, and the body than the raiment.
24 Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!
Consider the ravens, that they sow not, neither reap; which have no store-chamber nor barn; and God feedeth them: of how much more value are ye than the birds!
25 Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го?
And which of you by being anxious can add a cubit unto the measure of his life?
26 Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся?
If then ye are not able to do even that which is least, why are ye anxious concerning the rest?
27 Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
Consider the lilies, how they grow: they toil not, neither do they spin; yet I say unto you, Even Solomon in all his glory was not arrayed like one of these.
28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні!
But if God doth so clothe the grass in the field, which to-day is, and to-morrow is cast into the oven; how much more [shall he clothe] you, O ye of little faith?
29 І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться.
And seek not ye what ye shall eat, and what ye shall drink, neither be ye of doubtful mind.
30 Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно.
For all these things do the nations of the world seek after: but your Father knoweth that ye have need of these things.
31 Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!
Yet seek ye his kingdom, and these things shall be added unto you.
32 Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.
Fear not, little flock; for it is your Father’s good pleasure to give you the kingdom.
33 Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.
Sell that which ye have, and give alms; make for yourselves purses which wax not old, a treasure in the heavens that faileth not, where no thief draweth near, neither moth destroyeth.
34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!
For where your treasure is, there will your heart be also.
35 Нехай підпере́зані будуть вам сте́гна, а світла ручні́ позасвічувані!
Let your loins be girded about, and your lamps burning;
36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́.
and be ye yourselves like unto men looking for their lord, when he shall return from the marriage feast; that, when he cometh and knocketh, they may straightway open unto him.
37 Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати.
Blessed are those servants, whom the lord when he cometh shall find watching: verily I say unto you, that he shall gird himself, and make them sit down to meat, and shall come and serve them.
38 І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони!
And if he shall come in the second watch, and if in the third, and find [them] so, blessed are those [servants].
39 Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати.
But know this, that if the master of the house had known in what hour the thief was coming, he would have watched, and not have left his house to be broken through.
40 Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“
Be ye also ready: for in an hour that ye think not the Son of man cometh.
41 Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“
And Peter said, Lord, speakest thou this parable unto us, or even unto all?
42 А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно?
And the Lord said, Who then is the faithful and wise steward, whom his lord shall set over his household, to give them their portion of food in due season?
43 Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!
Blessed is that servant, whom his lord when he cometh shall find so doing.
44 Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.
Of a truth I say unto you, that he will set him over all that he hath.
45 А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,
But if that servant shall say in his heart, My lord delayeth his coming; and shall begin to beat the menservants and the maidservants, and to eat and drink, and to be drunken;
46 то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!
the lord of that servant shall come in a day when he expecteth not, and in an hour when he knoweth not, and shall cut him asunder, and appoint his portion with the unfaithful.
47 А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.
And that servant, who knew his lord’s will, and made not ready, nor did according to his will, shall be beaten with many [stripes];
48 Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.
but he that knew not, and did things worthy of stripes, shall be beaten with few [stripes]. And to whomsoever much is given, of him shall much be required: and to whom they commit much, of him will they ask the more.
49 Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в!
I came to cast fire upon the earth; and what do I desire, if it is already kindled?
50 Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться!
But I have a baptism to be baptized with; and how am I straitened till it be accomplished!
51 Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл!
Think ye that I am come to give peace in the earth? I tell you, Nay; but rather division:
52 Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.
for there shall be from henceforth five in one house divided, three against two, and two against three.
53 Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“
They shall be divided, father against son, and son against father; mother against daughter, and daughter against her mother; mother in law against her daughter in law, and daughter in law against her mother in law.
54 Промовив же Він і до наро́ду: „Як побачите хмару, що з за́ходу суне, то кажете за́раз: Зближається дощ“, — і так і буває.
And he said to the multitudes also, When ye see a cloud rising in the west, straightway ye say, There cometh a shower; and so it cometh to pass.
55 А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває.
And when [ye see] a south wind blowing, ye say, There will be a scorching heat; and it cometh to pass.
56 Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього?
Ye hypocrites, ye know how to interpret the face of the earth and the heaven; but how is it that ye know not how to interpret this time?
57 Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе?
And why even of yourselves judge ye not what is right?
58 Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.
For as thou art going with thine adversary before the magistrate, on the way give diligence to be quit of him; lest haply he drag thee unto the judge, and the judge shall deliver thee to the officer, and the officer shall cast thee into prison.
59 Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“
I say unto thee, Thou shalt by no means come out thence, till thou have paid the very last mite.
