Від Луки 12
1 Того ча́су, як зібралися десятитисячні на́товпи наро́ду, — аж топтали вони один о́дного, — Він почав промовляти перш до учнів Своїх: „Стережіться ро́зчини фарисейської, що є лицемі́рство!
During which time the myriads of the multitude having gathered together so as to trample each other, he began first to say to his disciples, Take heed to yourselves from the leaven of the Pharisees, which is hypocrisy.
2 Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться.
But there is nothing covered up that will not be revealed, and hidden that will not be known.
3 Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де.
Therefore, as many things as ye have said in the darkness will be heard in the light, and what ye have spoken in the ear in the inner chambers will be proclaimed upon the housetops.
4 Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
And I say to you my friends, Be not afraid of those who kill the body, and after these things not having anything more severe to do.
5 Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся! (Geenna g1067)
But I will show you whom ye should fear. Fear him, who, after killing, has power to cast into hell. Yes, I say to you, fear ye him. (Geenna g1067)
6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
Are not five sparrows sold for two copper coins? And not one of them is forgotten in the sight of God.
7 Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
But even the hairs of your head are all numbered. Fear not, therefore, ye are superior to many sparrows.
8 Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.
And I say to you, every man who will confess in me before men, the Son of man will also confess in him before the agents of God,
9 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцураються перед ангола́ми Божими.
but he who denies me in the presence of men will be denied in the presence of the agents of God.
10 І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься.
And every man who will speak a word against the Son of man, it will be forgiven him, but to him who blasphemed against the Holy Spirit it will not be forgiven.
11 А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, —
And when they bring you to the synagogues, and the principle positions, and the offices of authority, be not anxious how or what ye should answer in defense, or what ye should say,
12 Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“
for the Holy Spirit will teach you in the same hour what ye ought to say.
13 І озвався до Нього один із наро́ду: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спа́дщиною поділився зо мною“.
And a certain man out of the crowd said to him, Teacher, speak to my brother to divide the inheritance with me.
14 А Він відказав йому: „Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“
But he said to him, Man, who appointed me a judge or an arbitrator over you?
15 І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.
And he said to them, Watch, and keep away from greed, because to any man, life to him is not in the abundance of things possessed by him.
16 I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.
And he spoke a parable to them, saying, The land of a certain rich man brought forth well.
17 І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“
And he pondered within himself, saying, What shall I do, because I have nowhere I will store my crops?
18 І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.
And he said, I will do this. I will dismantle my barns, and I will build greater, and there I will store all my grain and my goods.
19 І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“
And I will say to my soul, Soul, thou have many goods laid up for many years. Take thine ease, eat, drink, be merry.
20 Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“
But God said to him, Thou foolish man, they demand thy soul from thee this night, and the things that thou prepared, whose will they be?
21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.
So is he who stores up for himself, and is not being rich toward God.
22 І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.
And he said to his disciples, Because of this I say to you, be not anxious for your life, what ye may eat, nor for the body, what ye may wear.
23 Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу.
For the life is more than the food, and the body, the clothing.
24 Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!
Consider the ravens, because they do not sow, nor do they reap, for which there is no storehouse nor barn, and God feeds them. How much ye are worth more than the birds.
25 Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го?
And which of you by being anxious can add one cubit to his age?
26 Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся?
If then ye are not able to do even the least, why are ye anxious about the rest?
27 Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
Consider the lilies, how they grow. They toil not, nor do they spin, and I say to you, not even Solomon in all his glory was arrayed like one of these.
28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні!
And if God so clothes the grass in the field, which today is, and tomorrow being cast into the oven, how much more you, O ye of little faith?
29 І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться.
And do not seek what ye may eat, and what ye may drink, and do not be unsettled.
30 Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно.
For the nations of the world seek all these things, and your Father knows that ye have need of these things.
31 Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!
However, seek ye the kingdom of God, and all these things will be added to you.
32 Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.
Fear not, little flock, because your Father is well pleased to give you the kingdom.
33 Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.
Sell things possessed by you, and give charity. Make for yourselves purses not becoming old, a treasure unfailing in the heavens, where no thief approaches, nor moth corrupts.
34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!
For where your treasure is, there your heart will be also.
35 Нехай підпере́зані будуть вам сте́гна, а світла ручні́ позасвічувані!
Let your loins be girded about, and the lights burning,
36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́.
and be ye like men waiting for their lord, when he may return from the wedding festivities, so that when he comes and knocks, they may straightaway open to him.
37 Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати.
Blessed are those bondmen whom the lord when he comes will find watching. Truly I say to you, that he will gird himself, and will cause them to sit down, and having come, will serve them.
38 І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони!
And if he should come in the second watch, and should come in the third watch, and find so, blessed are those bondmen.
39 Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати.
But know this, that if the house-ruler had known in what hour the thief was coming, he would have watched, and would not have allowed his house to be broken into.
40 Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“
Therefore, ye also become ready, because the Son of man comes at that hour ye do not suppose.
41 Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“
And Peter said to him, Lord, did thou speak this parable to us, or also to all?
42 А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно?
And the Lord said, Who then is the faithful and wise manager whom his lord will appoint over his service to give the provision on time?
43 Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!
Blessed is that bondman whom his lord when he comes will find so doing.
44 Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.
Truly I say to you, that he will appoint him over the things being possessed by him.
45 А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,
But if that bondman should say in his heart, My lord is late to come, and should begin to beat the servant boys and the servant girls, and to eat and drink, and to be drunken,
46 то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!
the lord of that bondman will arrive in a day that he does not expect, and in an hour that he is not aware, and will cut him in two, and will place his portion with the unbelieving.
47 А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.
And that bondman who knew his lord's will, and who did not prepare, nor do according to his will, will be beaten much,
48 Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.
but he who did not know, and did things worthy of blows, will be beaten little. And to every man to whom much was given, much will be required from him. And to whom they entrust much, they will ask him more abundantly.
49 Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в!
I came to cast fire upon the earth, and what I desire is if it were kindled already.
50 Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться!
But I have an immersion to be immersed, and how am I constrained until it will be accomplished.
51 Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл!
Do ye suppose that I came to give peace on the earth? I tell you, no, but rather division.
52 Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.
For henceforth there will be five in one house divided, three against two, and two against three.
53 Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“
A father will be divided against a son, and a son against a father, a mother against a daughter, and a daughter against a mother, a mother-in-law against her daughter-in-law, and a daughter-in-law against her mother-in-law.
54 Промовив же Він і до наро́ду: „Як побачите хмару, що з за́ходу суне, то кажете за́раз: Зближається дощ“, — і так і буває.
And he also said to the multitudes, When ye see a cloud rising from the west, straightaway ye say, A shower is coming, and so it happens.
55 А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває.
And when a south wind is blowing, ye say, There will be heat, and it happens.
56 Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього?
Ye hypocrites, ye know how to examine the face of the earth and the sky, but how can ye not examine this season?
57 Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе?
And also why do ye not judge yourselves what is right?
58 Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.
For when thou go with thine opponent to the magistrate on the way give effort to be delivered from him, lest he may drag thee to the judge, and the judge may deliver thee to the officer, and the officer would cast thee into prison.
59 Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“
I say to thee, thou will, no, not come out from there, until thou have paid even the last mite.
