Від Луки 12
1 Того ча́су, як зібралися десятитисячні на́товпи наро́ду, — аж топтали вони один о́дного, — Він почав промовляти перш до учнів Своїх: „Стережіться ро́зчини фарисейської, що є лицемі́рство!
这时，有几万人聚集，甚至彼此践踏。耶稣开讲，先对门徒说：“你们要防备法利赛人的酵，就是假冒为善。
2 Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться.
掩盖的事没有不露出来的；隐藏的事没有不被人知道的。
3 Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де.
因此，你们在暗中所说的，将要在明处被人听见；在内室附耳所说的，将要在房上被人宣扬。”
4 Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
“我的朋友，我对你们说，那杀身体以后不能再做什么的，不要怕他们。
5 Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся! (Geenna g1067)
我要指示你们当怕的是谁：当怕那杀了以后又有权柄丢在地狱里的。我实在告诉你们，正要怕他。 (Geenna g1067)
6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
五个麻雀不是卖二分银子吗？但在 神面前，一个也不忘记；
7 Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
就是你们的头发，也都被数过了。不要惧怕，你们比许多麻雀还贵重！”
8 Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.
“我又告诉你们，凡在人面前认我的，人子在 神的使者面前也必认他；
9 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцураються перед ангола́ми Божими.
在人面前不认我的，人子在 神的使者面前也必不认他。
10 І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься.
凡说话干犯人子的，还可得赦免；惟独亵渎圣灵的，总不得赦免。
11 А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, —
人带你们到会堂，并官府和有权柄的人面前，不要思虑怎么分诉，说什么话；
12 Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“
因为正在那时候，圣灵要指教你们当说的话。”
13 І озвався до Нього один із наро́ду: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спа́дщиною поділився зо мною“.
众人中有一个人对耶稣说：“夫子！请你吩咐我的兄长和我分开家业。”
14 А Він відказав йому: „Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“
耶稣说：“你这个人！谁立我作你们断事的官，给你们分家业呢？”
15 І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.
于是对众人说：“你们要谨慎自守，免去一切的贪心，因为人的生命不在乎家道丰富。”
16 I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.
就用比喻对他们说：“有一个财主田产丰盛；
17 І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“
自己心里思想说：‘我的出产没有地方收藏，怎么办呢？’
18 І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.
又说：‘我要这么办：要把我的仓房拆了，另盖更大的，在那里好收藏我一切的粮食和财物，
19 І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“
然后要对我的灵魂说：灵魂哪，你有许多财物积存，可作多年的费用，只管安安逸逸地吃喝快乐吧！’
20 Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“
神却对他说：‘无知的人哪，今夜必要你的灵魂；你所预备的要归谁呢？’
21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.
凡为自己积财，在 神面前却不富足的，也是这样。”
22 І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.
耶稣又对门徒说：“所以我告诉你们，不要为生命忧虑吃什么，为身体忧虑穿什么；
23 Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу.
因为生命胜于饮食，身体胜于衣裳。
24 Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!
你想乌鸦，也不种也不收，又没有仓又没有库， 神尚且养活它。你们比飞鸟是何等地贵重呢！
25 Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го?
你们哪一个能用思虑使寿数多加一刻呢？
26 Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся?
这最小的事，你们尚且不能做，为什么还忧虑其余的事呢？
27 Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
你想百合花怎么长起来；它也不劳苦，也不纺线。然而我告诉你们，就是所罗门极荣华的时候，他所穿戴的，还不如这花一朵呢！
28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні!
你们这小信的人哪，野地里的草今天还在，明天就丢在炉里， 神还给它这样的妆饰，何况你们呢！
29 І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться.
你们不要求吃什么，喝什么，也不要挂心；
30 Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно.
这都是外邦人所求的。你们必须用这些东西，你们的父是知道的。
31 Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!
你们只要求他的国，这些东西就必加给你们了。
32 Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.
你们这小群，不要惧怕，因为你们的父乐意把国赐给你们。
33 Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.
你们要变卖所有的周济人，为自己预备永不坏的钱囊，用不尽的财宝在天上，就是贼不能近、虫不能蛀的地方。
34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!
因为，你们的财宝在哪里，你们的心也在那里。”
35 Нехай підпере́зані будуть вам сте́гна, а світла ручні́ позасвічувані!
“你们腰里要束上带，灯也要点着，
36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́.
自己好像仆人等候主人从婚姻的筵席上回来。他来到，叩门，就立刻给他开门。
37 Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати.
主人来了，看见仆人警醒，那仆人就有福了。我实在告诉你们，主人必叫他们坐席，自己束上带，进前伺候他们。
38 І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони!
或是二更天来，或是三更天来，看见仆人这样，那仆人就有福了。
39 Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати.
家主若知道贼什么时候来，就必警醒，不容贼挖透房屋，这是你们所知道的。
40 Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“
你们也要预备；因为你们想不到的时候，人子就来了。”
41 Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“
彼得说：“主啊，这比喻是为我们说的呢？还是为众人呢？”
42 А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно?
主说：“谁是那忠心有见识的管家，主人派他管理家里的人，按时分粮给他们呢？
43 Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!
主人来到，看见仆人这样行，那仆人就有福了。
44 Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.
我实在告诉你们，主人要派他管理一切所有的。
45 А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,
那仆人若心里说：‘我的主人必来得迟’，就动手打仆人和使女，并且吃喝醉酒；
46 то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!
在他想不到的日子，不知道的时辰，那仆人的主人要来，重重地处治他，定他和不忠心的人同罪。
47 А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.
仆人知道主人的意思，却不预备，又不顺他的意思行，那仆人必多受责打；
48 Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.
惟有那不知道的，做了当受责打的事，必少受责打；因为多给谁，就向谁多取；多托谁，就向谁多要。”
49 Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в!
“我来要把火丢在地上，倘若已经着起来，不也是我所愿意的吗？
50 Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться!
我有当受的洗还没有成就，我是何等地迫切呢？
51 Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл!
你们以为我来，是叫地上太平吗？我告诉你们，不是，乃是叫人纷争。
52 Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.
从今以后，一家五个人将要纷争：三个人和两个人相争，两个人和三个人相争；
53 Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“
父亲和儿子相争， 儿子和父亲相争； 母亲和女儿相争， 女儿和母亲相争； 婆婆和媳妇相争， 媳妇和婆婆相争。”
54 Промовив же Він і до наро́ду: „Як побачите хмару, що з за́ходу суне, то кажете за́раз: Зближається дощ“, — і так і буває.
耶稣又对众人说：“你们看见西边起了云彩，就说：‘要下一阵雨’；果然就有。
55 А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває.
起了南风，就说：‘将要燥热’；也就有了。
56 Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього?
假冒为善的人哪，你们知道分辨天地的气色，怎么不知道分辨这时候呢？”
57 Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе?
“你们又为何不自己审量什么是合理的呢？
58 Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.
你同告你的对头去见官，还在路上，务要尽力地和他了结；恐怕他拉你到官面前，官交付差役，差役把你下在监里。
59 Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“
我告诉你，若有半文钱没有还清，你断不能从那里出来。”
