Від Луки 12
1 Того ча́су, як зібралися десятитисячні на́товпи наро́ду, — аж топтали вони один о́дного, — Він почав промовляти перш до учнів Своїх: „Стережіться ро́зчини фарисейської, що є лицемі́рство!
Tua laitak in simzawk ngawl za dong in mihonpi hong ki kaikhawm kheukho uh a, khat le khat a ki phul ngawp liang uh laitak in, Jesus in a nungzui te kung ah amasabel in, Pharisee te tol a kici ki hitheamsak nate kidawm vun.
2 Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться.
Banghangziam cile a kilang ngawl tu in a ki sincip thei a om ngawl bangma in; heak ngawl tu in a ki phualcip thei zong om ngawl hi.
3 Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де.
Tua ahikom khuazing sung ah na son theampo uh sia khuavak sung ah ki za tu hi; inndoi sung bil kung vacin pan na son uh te innkhum tung pan ki tangko tu hi.
4 Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
Ka lawmte awng hong son khi hi, pumpi that in, tua zawkciang bangma a law thei nawn ngawl te lau heak vun.
5 Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся! (Geenna g1067)
Ahihang na lau tu uh te kidop na kong pia khol tu hi: a thalup zawkciang hell sung ah a khia thei sia na lau vun; hi hi, keima in kong son hi, lau vun. (Geenna g1067)
6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
Tonbawm nga ciang dangka san pia ni taw ki zuak hi, tua te khat zong Pathian in mangil ngawl hi ngawl ziam?
7 Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
Ahihang na lu tung uh a samzam te nangawn simsiat sa hi. Tua ahikom lau heak vun: note sia tonbawm tam mama sang in manphazaw nu hi.
8 Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.
Keima in kong ci hi, a kuamapo mipi mai ah hong pualak sia, mihing Tapa in Pathian i vantungmi te mai ah ama zong pualak tu khi hi:
9 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцураються перед ангола́ми Божими.
Ahihang mipi mai ah kei hong nial te Pathian i vantungmi te mai ah ka nial tu hi.
10 І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься.
A kuamapo in mihing Tapa langpan in a pau sia, ki maisak tu hi: ahihang a kuamapo Tha Thiangtho a sonsia peuma, ki maisak ngawl tu hi.
11 А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, —
Synagogue sung ah ahizong, ngam uk te le thunei te mai ah hong ki paipui ciang in, bangbang in, a hibale, bangbang zo kik tu, a hibale bang pau tu, ci in ngaisun heak vun:
12 Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“
Banghangziam cile Tha Thiangtho in hong hil tu hi, ci hi.
13 І озвався до Нього один із наро́ду: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спа́дщиною поділився зо мною“.
Mipi sung pan khat in, Syapa awng, ka suapuipa in ngamh hong khen natu in hong sonsak tan, ci hi.
14 А Він відказав йому: „Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“
Taciang Jesus in, Pasal pa awng, note tung ah a kua in thukhen tu le ngamh khensak tu in hong vawt ziam? ci hi.
15 І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.
Tasiaciang in Jesus in amate tung ah, Duhopna kidawm vum: banghangziam cile mihing khat i nuntakna sia a dimlet liang a nei le a lam sung ah ki hel ngawl hi, ci hi.
16 I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.
Jesus in amate tung ah sontena khat son a, Mihau pa khat om a, a lo sung pan in an tam mama piang hi.
17 І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“
Tasiaciang a thinsung pan in, an khol natu inndoi nei ngawl ka hikom, bangbang hi tu khi ziam? ci in ngaisun hi.
18 І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.
Tua ahikom, hibangin ka vawt tu hi: ka ansal ka phel siat tu a, a lianzaw in ka sa tu hi; tua mun ah ka an le van te theampo khol tu khi hi.
19 І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“
Taciang ka thaa tung ah, Maw ka thaa awng, kum tampi atu kholsa van le na tam mama nei ni hi; suaktatak in, ne in a, dawn in, a nuam mama in om in, ka ci tu hi, ci hi.
20 Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“
Ahihang Pathian in ama tung ah, nang a mawmaw pa, tuzan mama in na thaa la tu khi hi: taciang na khol sa van theampo sia akua in lua tu ziam? ci hi.
21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.
Tasia bangma in ama atu neisa khol a, Pathian sung ah a hau ngawl peuma, hi mihau pa taw kibang hi, ci hi.
22 І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.
Jesus in a nungzui te tung ah, Tua ahikom kong ci hi, na nuntakna atu in na kisap uh an le tui; na pumpi atu sil le ten atu in thintoi heak vun.
23 Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу.
An sang in nuntakna, puansil sang in pumpi thupi zaw hi.
24 Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!
Va-ak te nuntak na en vun: banghangziam cile amate thaici ciing ngawl a, tang zong at ngawl hi; ansal zong nei ngawl hi; ahihang Pathian in vak hi: note sia vacimno te sang in bangza in thupi zaw nu ziam?
25 Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го?
Note sung ah a kua in thintoi na taw a khan tongkhat belap thei tu ziam?
26 Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся?
Hi a nobel nangawn vawt thei ngawl na hi uh le, banghang a dang te thintoi nu ziam?
27 Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
Duisung ah unok pak te bangbang in khang, ci ngaisun pak vun, naseam ngawl hi, khauzong hual ngawl hi; Keima in kong ci hi, Solomon in a minthanna theampo taw a kipua ciang in, hi pak khat zong ban zo ngawl lai hi.
28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні!
Tuni po a, zingciang vawk in a ki hal tu lolai ah lopa te nangawn Pathian in zeam a hile, tuate sang in note hong zeam zaw mama tu hi ngawl ziam, no upna no te?
29 І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться.
Na neak tu uh le na dawn tu uh te zong heak vun, uplakna thinsung zong nei heak vun.
30 Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно.
Banghangziam cile hibang te sia leitung minam theampo te in zong peu uh hi; hibang nate kisam nu hi, ci na Pa uh in hong he hi.
31 Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!
Ahihang note sia Pathian kumpingam zong zaw vun; tua hile hibang na theampo hong pia thua tu hi.
32 Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.
Lau heak vun, tuuhon tawm no te awng; banghangziam cile note kumpingam piak tu sia na Pa uh i deina a hihi.
33 Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.
Na neisa uh te zuak vun a, mizawng te hu na pia vun; a nget le a lui thei ngawl te note atu in khol vun, na neisa te uh a bo thei ngawl na mun, nguta te a thet thei ngawl na mun le nget i neak thei ngawl na mun vantung ah khol vun.
34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!
Banghangziam cile na neisa uh om na mun ah na thinsung uh zong om tu hi.
35 Нехай підпере́зані будуть вам сте́гна, а світла ручні́ позасвічувані!
Na kawng uh kawngkhau thua vun, na meivak uh tangsak vun;
36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́.
Note mopoai pan in a topa hong theng a; kongkha hong kik pociang, hon pai tu in a ngak nginge te bang hi tavun.
37 Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати.
A topa a thet ciang in ama ngak nginge in a mu naseam te thuphatoai a hihi: a tatak kong ci ciang, a topa ama vateak in a kawngkhau kil in, a naseam te sia an ne tu in tosak tu a, amate an lui tu hi.
38 І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони!
Nai ni ciang ziam, nai thum ciang ziam, a topa hongpai a hile, ama ngak nginge in a mu, a naseam te thuphatoai a hihi.
39 Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати.
Nguta hongpai tu hun sia, innteakpa in he hile, a inn cing nginge tu a, nguta i inn phulsak thuak ngawl tu hi.
40 Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“
Tua ahikom ki ngingsa in om vun: banghangziam cile mihing Tapa sia na ki ngin ngawl uh laitak in hongpai tu hi, ci hi.
41 Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“
Peter in, Topa awng, hi thu sontena sia koma atu nong son ziam maw, a hibale mi theampo atu ziam? ci hi.
42 А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно?
Topa in, A topa in ama innkuanpui te a hun a cin ciang in amate i tel tek neak tu a pia thei lampui koi tu a, a muantak le a ciim neisa keampa sia a kua ziam?
43 Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!
A topa hongpai ciang in, na a sep laitak a mu, naseam pa thuphatoai a hihi.
44 Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.
A tatak ka ciciang, tua naseam pa sia a topa in a nei theampo keam in koi tu hi.
45 А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,
Ahizong naseam khat in a thinsung pan in, ka topa hongpai pai ngawllai tu hi, ci ngai sun a; naseam dang numei le pasal ci ngawl in vel tu hi, taciang ne le dawn tu a, zukham in om tu hi;
46 то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!
Tua naseam pa in a upmawk ngawl ni le a ki ngin ngawl hun laitak in a topa hongpai tu a, tua naseam pa sia a topa in nasiatak in velcip tu hi, taciang thu um ngawl te taw ama ngatu a tel teng koisak tu hi.
47 А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.
Tua naseam in a topa dei na he nginge napi, vawtkhol ngawl in a topa deina bang in seam ngawl hi, tua naseam pa sia nasia mama in a liam dong vatcip tu hi.
48 Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.
Ahihang topa deina a heak ngawl hu in, a vawt te sia nasiatak liamna thuak tak napi, tawmbek liam in vat tu hi. Banghangziam cile khatpo tung ah tam mama a pia a hile, ama tung ah tam mama ki ngen kik tu hi: taciang mitampi a ap le, tampi ma ki ngen kik tu hi.
49 Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в!
Leitung ah mei kuangsak tu in kongpai hi; taciang a kuang zo bang hi zen thong le, bangza in uk khi ziam?
50 Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться!
Ahihang thuak tu baptisma khat nei khi hi; tasia ka vawt ma teng ka thin nuam thei ngawl tu hi.
51 Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл!
Leitung ah kilemna pia tu in hongpai hi, ci hong ngaisun nu ziam? hong ci khi hi, tabang hi ngawl hi; kikhenna tu in hongpai zaw khi hi:
52 Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.
Banghangziam cile tu pan kipan in inn khat sung ah mihing nga a om te ki khen tu a, thum te a dang ni te in langpan tu hi, taciang ni te a dang thum te in langpan tu hi.
53 Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“
A pa in a tapa taw ki khen in ki langpan tu a, a tapa in zong a pa langpan kik tu hi; a nu in a tanu langpan tu a, a tanu in zong a nu langpan tu hi; a nu in a mo langpan tu a, a mo in zong a tonupi langpan tu hi, ci hi.
54 Промовив же Він і до наро́ду: „Як побачите хмару, що з за́ходу суне, то кажете за́раз: Зближається дощ“, — і так і буває.
Jesus in mipi te tung ah, Nitum na sang pan mei hong kai ciang in, ngua zu tu hi, na ci thei pai uh a; zu takpi hi.
55 А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває.
Thangsang pan in hui hong va le, khualum tu hi, na ci uh a; lum takpi hi.
56 Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього?
No a ki hitheamsak te, van le lei pan in khuahun he thei nu hi; ahihang banghang in, tu hun paizia tel thei ngawl nu ziam?
57 Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе?
Hi hi, banghang in thu man khat sia thukhen ngawl nu ziam?
58 Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.
Mihing khat in zum hong then le, zum na thet uh ma lamkal ah, a kung pan na suatak thei natu hanciam in; tabang na hi bale, thukhen pa kung ah hong ap tu a, thukhen pa in palik te kung ah hong ap in, palik te in thong hong taksak tu hi.
59 Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“
Na liausum na piaksiat mateng, thonginn sung pan in suakta ngawl tu ni hi, ci in kong son hi, ci hi.
