< Від Луки 11 >
1 І сталось, як молився Він у місці одно́му, і коли перестав, озвався до Нього один із Його у́чнів: „Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів.“
Əmdi xundaⱪ boldiki, u bir yǝrdǝ dua ⱪiliwatatti; dua ayaƣlaxⱪanda, muhlisliridin biri uningdin: — I Rǝb, Yǝⱨya ɵz muhlisliriƣa ɵgǝtkinidǝk, sǝnmu bizgǝ dua ⱪilixni ɵgǝtsǝng, — dedi.
2 Він же промовив до них: „Коли молитеся, говоріть: „Отче наш, що на небі! Нехай святиться Ім'я́ Твоє, нехай при́йде Царство Твоє, нехай бу́де воля Твоя, як на небі, так і на землі.
U ularƣa mundaⱪ dedi: — Dua ⱪilƣininglarda, mundaⱪ dǝnglar: «I Ata, Sening naming muⱪǝddǝs dǝp uluƣlanƣay. Sening padixaⱨliⱪing kǝlgǝy.
3 Хліба нашого щоденного дай нам на кожний день.
Ⱨǝr künlük nenimizni bizgǝ ⱨǝrküni bǝrgǝysǝn.
4 І прости нам наші гріхи́, бо й самі ми прощаємо кожному боржнико́ві нашому. І не введи нас у випробо́вування, але визволи нас від лукавого!“
Bizgǝ ⱪǝrzdar bolƣan ⱨǝrkimni kǝqürginimizdǝk, Sǝnmu gunaⱨlirimizni kǝqürgǝysǝn. Bizni azduruluxlarƣa uqratⱪuzmiƣaysǝn».
5 І сказав Він до них: „Хто з вас матиме при́ятеля, і пі́де до нього опі́вночі, і скаже йому: „Позич мені, друже, три хліби́,
U sɵzini [dawam ⱪilip] ularƣa mundaⱪ dedi: — Silǝrning iqinglardin biringlarning bir dosti bolup, yerim keqidǝ uning ⱪexiƣa berip: Əy dostum, manga üq nan ɵtnǝ bǝrgin;
6 бо прийшов із дороги до мене мій при́ятель, я ж не маю, що́ дати йому“.
qünki manga sǝpǝrdin bir dostum kǝldi wǝ uning aldiƣa ⱪoyƣudǝk bir nǝrsǝm ⱪalmaptu, desǝ,
7 А той із сере́дини в відповідь скаже: „Не роби мені кло́поту, — уже за́мкнені двері, і мої діти зо мною на ліжкові. Не можу я встати та дати тобі“.
u ɵyining iqidǝ turup: «Meni awarǝ ⱪilmiƣin, ixik taⱪaⱪliⱪ, balilar orunda yenimda yatidu. Sanga elip berixkǝ ⱪopalmaymǝn», deyixi mumkin.
8 Кажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докуча́ння його він устане та й дасть йому, скільки той потребу́є.
Silǝrgǝ xuni eytimǝnki, gǝrqǝ u uning dosti bolux süpiti bilǝn berixkǝ ornidin turmisimu, uning hijil bolmay ⱪayta-ⱪayta yalwuruxi bilǝn u qoⱪum ornidin turup, ⱪanqǝ lazim bolsa uningƣa beridu.
9 І Я вам кажу́: просіть, — і буде вам да́но, шукайте — і знайдете, стукайте — і відчинять вам!
Xuning üqün mǝn silǝrgǝ eytayki, tilǝnglar, silǝrgǝ ata ⱪilinidu; izdǝnglar, tapisilǝr. Ixikni qekinglar, eqilidu.
10 Бо кожен, хто просить — одержує, хто шукає — знахо́дить, а тому́, хто стукає — відчинять.
Qünki ⱨǝrbir tiligüqi tiliginigǝ erixidu; izdigüqi izdiginini tapidu; ixikni qǝkküqilǝrgǝ ixik eqilidu.
11 І котри́й з вас, батьків, як син хліба проси́тиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому га́дину?
Aranglarda ata bolƣuqilar ɵz oƣli nan tǝlǝp ⱪilsa, uningƣa tax beridiƣanlar barmu?! Yaki beliⱪ tǝlǝp ⱪilsa, yilan beridiƣanlar barmu?
12 Або, як яйця́ він проситиме, дасть йому скорпіо́на?
Tuhum tǝlǝp ⱪilsa, qayan beridiƣanlar barmu?
13 Отож, коли ви, бувши злі, потра́пите добрі дари́ своїм дітям давати, — скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?“
Əmdi silǝr rǝzil turup ɵz pǝrzǝntliringlarƣa yahxi iltipatlarni berixni bilgǝn yǝrdǝ, ǝrxtiki Ata Ɵzidin tiligǝnlǝrgǝ Muⱪǝddǝs Roⱨni tehimu ata ⱪilmasmu?
14 Раз виго́нив Він де́мона, який був німий. І коли демон вийшов, німий заговорив. А наро́д дивувався.
Əmdi u bir kixidin «adǝmni gaqa ⱪilƣuqi» jinni ⱨǝydiwǝtkǝndǝ, xundaⱪ boldiki, jin uningdin qiⱪⱪanda, gaqa zuwanƣa kǝldi. Halayiⱪ buningƣa intayin ⱨǝyran boluxti.
15 А деякі з них гомоніли: „Виганяє Він де́монів силою Вельзеву́ла, князя де́монів“.
Biraⱪ ulardin bǝziliri: «U jinlarni jinlarning ǝmiri bolƣan Bǝǝlzǝbulƣa tayinip ⱨǝydiwetidu» — dedi.
16 А інші, випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.
Wǝ baxⱪa bǝzilǝr uni sinax mǝⱪsitidǝ uningdin bizgǝ asmandin bir mɵjizilik alamǝt kɵrsǝtsǝng, dǝp tǝlǝp ⱪilƣili turdi.
17 Він же знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, само проти себе поді́лене, запусті́є, і дім на дім упаде́.
Lekin u ularning nemǝ oylawatⱪanliⱪini bilip ularƣa mundaⱪ dedi: — Ɵz iqidin bɵlünüp ɵzara soⱪuxⱪan ⱨǝrⱪandaⱪ padixaⱨliⱪ wǝyran bolidu; wǝ ⱨǝrⱪandaⱪ ailǝ ɵz iqidin bɵlünüp ɵzara soⱪuxsa zawalliⱪⱪa yüz tutidu.
18 А коли й сатана́ поділився сам супроти себе, — як стоятиме царство його? А ви кажете, що Вельзеву́лом виго́ню Я демонів.
Xuningƣa ohxax, ǝgǝr Xǝytan ɵz-ɵzigǝ ⱪarxi qiⱪⱪan bolsa, undaⱪta, uning padixaⱨliⱪi ⱪandaⱪmu put tirǝp turalisun? Qünki silǝr meni, «Jinlarni Bǝǝlzǝbulƣa tayinip ⱨǝydǝydikǝn» dǝysilǝr.
19 Коли ж Вельзеву́лом виго́ню Я демонів, то чим виганяють їх ваші сини? Тому вони стануть вам су́ддями.
Əgǝr mǝn jinlarni Bǝǝlzibulƣa tayinip ⱪoƣlisam, silǝrning pǝrzǝntliringlar kimgǝ tayinip jinlarni ⱪoƣlaydu?! Xunga ular silǝr toƣruluⱪ ⱨɵküm qiⱪarsun!
20 А коли пальцем Божим виго́ню Я де́монів, то справді прийшло до вас Боже Царство.
Lekin mǝn Hudaning barmiⱪi bilǝn jinlarni ⱪoƣlisam, undaⱪta Hudaning padixaⱨliⱪi üstünglarƣa qüxüp namayan bolƣan bolidu.
21 Коли сильний збройно свій двір стереже, то в безпе́ці маєток його.
Toluⱪ ⱪorallanƣan küqtünggür ɵz ɵyini ⱪoƣdap turƣanda, uning mal-mülki aman ⱪalidu;
22 Коли ж дужчий від нього його нападе́ й переможе, то всю збро́ю йому забере́, на яку покладався був той, і роздасть свою здо́бич.
lekin uningdin küqtünggür biri uning üstigǝ ⱨujum ⱪilip uni yǝngsǝ, uning tayanƣan ⱪorallirini tartiwalidu wǝ mal-mülüklirini olja ⱪilip ɵzidikilǝrgǝ tǝⱪsim ⱪilip beridu.
23 Хто не зо Мною, той проти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає!
Mǝn tǝrǝptǝ turmiƣanlar manga ⱪarxi turƣuqidur. Mǝn tǝrǝpkǝ [adǝmlǝrni] yiƣmiƣuqilar bolsa tozutuwǝtküqidur.
24 Коли дух нечистий виходить з люди́ни, то блукає місцями безві́дними, відпочинку шукаючи, але, не знахо́дячи, каже: „Верну́ся до хати своєї, звідки я вийшов“.
Napak roⱨ birawning tenidin qiⱪiriwetilixi bilǝn, u ⱪurƣaⱪ jaylarni qɵrgilǝp yürüp birǝr aramgaⱨni izdǝydu; biraⱪ tapalmiƣandin keyin, «mǝn qiⱪⱪan makanimƣa ⱪaytay!» dǝydu.
25 А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить заме́тену й при́брану.
Xuning bilǝn ⱪaytip kelip, xu makanining pakiz tazilanƣanliⱪini wǝ rǝtlǝngǝnlikini bayⱪaydu-dǝ,
26 Тоді він іде та й приводить сімох інших духів, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть там. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше!“
berip ɵzidinmu bǝttǝr yǝttǝ roⱨni baxlap kelidu; ular kirip billǝ turidu. Buning bilǝn ⱨeliⱪi adǝmning keyinki ⱨali burunⱪidinmu tehimu yaman bolidu.
27 І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос підне́сла й сказала до Нього: „Блаженна утро́ба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!“
Wǝ xundaⱪ boldiki, u bu gǝplǝrni ⱪiliwatⱪanda, kɵpqilik arisida bir ayal awazini kɵtürüp: — Seni kɵtürgǝn ⱪorsaⱪ wǝ emitkǝn ǝmqǝk bǝhtliktur! — dedi.
28 А Він відказав: „Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже́!“
Biraⱪ u jawabǝn: — Bǝlki Hudaning sɵzini anglap, Uningƣa itaǝt ⱪilidiƣanlar bǝhtliktur! — dedi.
29 А як люди збира́лися, Він почав промовляти: „Рід цей — рід лукавий: він ознаки шукає, та ознаки йому не дадуть, крім ознаки проро́ка Йо́ни.
Xu qaƣda, top-tap adǝmlǝr uning ǝtrapiƣa olaxⱪanda, u mundaⱪ sɵzlǝxkǝ baxlidi: — Bu dǝwr dǝrwǝⱪǝ rǝzil bir dǝwrdur; u mɵjizilik bir alamǝtning kɵristilixni istǝp yüridu. Biraⱪ buningƣa «Yunus pǝyƣǝmbǝrdǝ kɵrülgǝn mɵjizilik alamǝt»tin baxⱪa ⱨeqⱪandaⱪ ikkinqi bir alamǝt kɵrsitilmǝydu.
30 Бо як Йо́на ознакою був для ніневі́тян, так буде й Син Лю́дський для роду цього́.
Qünki Yunus pǝyƣǝmbǝrning ɵzi Ninǝwǝ xǝⱨiridikilǝrgǝ alamǝt-karamǝt bolƣiniƣa ohxax, Insan’oƣlimu bu dǝwrgǝ yǝnǝ xundaⱪ bolidu.
31 Цариця півде́нна на суд стане з му́жами роду цього́, — і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломо́нову мудрість послухати. А тут ось Хтось більший, аніж Соломо́н!
Ⱪiyamǝt küni «Jǝnubtin kǝlgǝn ayal padixaⱨ»mu bu dǝwrdikilǝr bilǝn tǝng tirilip, ularning gunaⱨlirini bekitidu. Qünki u Sulaymanning dana sɵzlirini anglax üqün yǝr yüzining qetidin kǝlgǝn; wǝ mana, Sulaymandinmu uluƣ birsi muxu yǝrdǝ turidu.
32 Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і засудять його, вони бо пока́ялися через Йонину проповідь. А тут ось Хтось більший, ніж Йона!
Ⱪiyamǝt küni Ninǝwǝlikilǝr bu dǝwrdikilǝr bilǝn tǝng ⱪopup, bu dǝwrdikilǝrning gunaⱨlirini bekitidu. Qünki Ninǝwǝliklǝr Yunus pǝyƣǝmbǝr jakarliƣan hǝwǝrni anglap towa ⱪilƣan; wǝ mana, Yunus pǝyƣǝmbǝrdinmu uluƣ birsi muxu yǝrdǝ turidu!
33 Засвіченого світла ніхто в схо́вок не ставить, ані під посу́дину, але на світи́льника, щоб бачили світло, хто входить.
Ⱨeqkim qiraƣni yeⱪip ⱪoyup, uni yoxurun jayda ⱪoymas, yaki üstigǝ sewǝtni kɵmtürüp ⱪoymas, bǝlki qiraƣdanning üstigǝ ⱪoyidu; buning bilǝn ɵygǝ kirgǝnlǝr yoruⱪluⱪni kɵridu.
34 Око твоє — то світи́льник для тіла; тому́, як око твоє буде дуже, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око нездатне було́, то й усе тіло твоє буде темне.
Tǝnning qiriƣi kɵzdur. Xunga ǝgǝr kɵzüng sap bolsa, pütün wujudung yorutulidu. Lekin ǝgǝr kɵzüng hunük bolsa pütün wujudung ⱪarangƣu bolidu.
35 Отож, уважай, щоб те світло, що в тобі, не сталося те́мрявою!
Xuning üqün ⱨezi bolƣinki, wujudungdiki «yoruⱪluⱪ» ⱪarangƣuluⱪ bolmisun!
36 Бо коли твоє тіло все світле, і не має жа́дної темної частини, то все буде світле, неначе б світильник ося́яв блиском тебе“.
Əmdi ǝgǝr barqǝ wujudung yoruⱪ bolsa wǝ uning ⱨeq yeri ⱪarangƣu bolmisa, wujudung huddi qiraƣ parlaⱪ nuri bilǝn seni yorutⱪandǝk tamamǝn ayding bolidu.
37 Коли Він говорив, то один фарисей став благати Його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі.
Əysa sɵz ⱪiliwatⱪanda, bir Pǝrisiy uni ɵyigǝ ƣizaƣa tǝklip ⱪildi. Xuning bilǝn u ɵygǝ kirip, dastihanda olturdi.
38 Фарисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом Він перш не обмився.
Lekin ⱨeliⱪi Pǝrisiy uning tamaⱪtin ilgiri ⱪol yumiƣinini kɵrüp, intayin ⱨǝyran boldi.
39 Господь же промовив до нього: „Тепер ви, фарисеї, он чистите зо́внішність ку́хля та миски, а ваше нутро́ повне зди́рства та кривди!
Lekin Rǝb uningƣa: — Əmdi silǝr ǝy Pǝrisiylǝr, qinǝ-ⱪaqilarning texinila yuyup pakizliƣininglar bilǝn iqinglar ⱨǝrtürlük ⱨerislik wǝ rǝzillikkǝ tolƣandur.
40 Нерозумні, — чи ж Той, Хто створив оте зо́внішнє, не створив Він і внутрішнє?
Əy nadanlar, texini Yaratⱪuqi iqinimu yaratⱪan ǝmǝsmu?!
41 Тож милостиню подавайте з унутрішнього, — і ось все буде вам чисте.
Əmdi ɵz iq-iqinglardin hǝyrhaⱨliⱪ ⱪilinglar wǝ mana, ⱨǝmmǝ nǝrsǝ silǝrgǝ pakiz bolidu.
42 Горе вам, фарисеям, — бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того́ не лишати!
Ⱨalinglarƣa way, ǝy Pǝrisiylǝr! Qünki silǝr ⱨǝtta yalpuz bilǝn suzapning wǝ ⱨǝrhil dora-dǝrmanlarning ondin birini ɵxrǝ ⱪilip Hudaƣa ataysilǝr-yu, biraⱪ adalǝt wǝ Hudaning muⱨǝbbitini ⱨeq etibarƣa almay ketiwerisilǝr. Dǝrwǝⱪǝ, awwal muxu ixlarni orundixinglar kerǝk, andin xu ixlarnimu ada ⱪilmay ⱪoymasliⱪinglar kerǝk.
43 Горе вам, фарисеям, що любите перші лавки́ в синагогах та привіти на ри́нках!
Ⱨalinglarƣa way, ǝy pǝrisiylǝr! Qünki silǝr sinagoglarda aldinⱪi orunlarda olturuxⱪa, bazarlarda kixilǝrning silǝrgǝ bolƣan [ⱨɵrmǝtlik] salamliriƣa amraⱪsilǝr.
44 Горе вам, — бо ви як гроби́ непомітні, — люди ж ходять по них і не знають того“.
Silǝrgǝ way! Qünki silǝr huddi kixilǝr ketiwetip, üstigǝ dǝssǝp selipmu sǝzmǝy ɵtüp kǝtkǝn gɵrlǝrgǝ ohxaysilǝr! — dedi.
45 Озвався ж один із зако́нників, і каже Йому: „Учителю, кажучи це, Ти і нас ображаєш!“
Tǝwrat ǝⱨliliridin biri uningƣa: — Ustaz, bularni eytⱪining bizgimu ⱨaⱪarǝt boldi! — dedi.
46 А Він відказав: „Горе й вам, зако́нникам, бо ви на людей тягарі́ накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не дото́ркуєтесь тягарі́в!
U uningƣa mundaⱪ jawab bǝrdi: — Silǝrgimu way, ǝy Tǝwrat ǝⱨliliri! Qünki silǝr kɵtürǝlmigüdǝk eƣir yüklǝrni adǝmlǝrning zimmisigǝ artip ⱪoysilǝr-yu, ǝmma ɵzünglar bu yüklǝrni kɵtürüxkǝ birmu barmiⱪinglarni tǝgküzmǝysilǝr!
47 Горе вам, бо надгро́бки пророкам ви ставите, — ваші ж батьки́ були їх повбивали.
Silǝrgǝ way! Qünki pǝyƣǝmbǝrlǝrning ⱪǝbrilirini yasap keliwatisilǝr, lekin ata-bowiliringlar ularni ɵltürdi.
48 Так, — визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм надгро́бки будуєте!
Xuning bilǝn silǝr ata-bowiliringlar ⱪilƣanliriƣa razi bolƣanliⱪinglarƣa guwaⱨliⱪ berisilǝr. Qünki ular pǝyƣǝmbǝrlǝrni ɵltürdi wǝ silǝr ularning ⱪǝbrilirini yasaysilǝr.
49 Через те й мудрість Божа сказала: „Я пошлю їм пророків й апо́столів, — вони ж декого з них повбивають, а декого ви́женуть,
Bu sǝwǝbtinmu Hudaning danaliⱪi dǝyduki: «Mǝn ularƣa pǝyƣǝmbǝrlǝr wǝ rosullarni ǝwǝtimǝn wǝ bulardin bǝzilirini ular ɵltüridu wǝ bǝzilirini ziyankǝxlik bilǝn ⱪoƣliwetidu».
50 щоб на роді оцім відомстилася кров усіх пророків, що пролита від ство́рення світу,
Xuning bilǝn dunya apiridǝ bolƣandin buyanⱪi barliⱪ pǝyƣǝmbǝrlǝrning tɵkülgǝn ⱪan ⱪǝrzliri, yǝni Ⱨabilning tɵkülgǝn ⱪenidin tartip taki [ibadǝthanidiki] ⱪurbangaⱨ bilǝn muⱪǝddǝs jay ariliⱪida ⱪǝtl ⱪilinƣan [kaⱨin] Zǝkǝriyaning tɵkülgǝn ⱪeniƣiqǝ barliⱪ ⱪan ⱪǝrzlǝr üqün muxu dǝwrdikilǝrdin ⱨesab elinidu. Mǝn silǝrgǝ bǝrⱨǝⱪ xuni eytip ⱪoyayki, bularning ⱨǝmmisi muxu dǝwrdin elinidiƣan bolidu!
51 від крови Авеля аж до крови Заха́рія, що загинув між же́ртівником і храмом“! Так, кажу вам, — відомсти́ться це все на цім роді!
52 Горе вам, зако́нникам, бо взяли́ ви ключа́ розумі́ння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, борони́ли!“
Ⱨalinglarƣa way, ǝy Tǝwrat ǝⱨliliri! Qünki ⱨekmǝt hǝzinisining aqⱪuqini elip turup, ɵzünglar uning iqigǝ kirmidinglar wǝ kirǝy degǝnlǝrnimu kirgüzmidinglar.
53 А коли Він вихо́див ізвідти, стали книжники та фарисеї сильно тиснути та від Нього допитуватись про багато речей, —
U xu yǝrdin qiⱪⱪandin keyin, Tǝwrat ustazliri bilǝn Pǝrisiylǝr uning bilǝn ⱪattiⱪ ⱪarxilixip, uningƣa kɵp ixlarni muzakirilixixkǝ ⱪistidi
54 вони чатува́ли на Нього, щоб зловити що з уст Його (і щоб оска́ржити Його́).
wǝ uning üstidin xikayǝt ⱪilixⱪa sɵzidin birǝr ǝyib tepiwelixⱪa paylap yürǝtti.