< Від Луки 11 >
1 І сталось, як молився Він у місці одно́му, і коли перестав, озвався до Нього один із Його у́чнів: „Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів.“
It happened when Jesus was praying in a certain place, one of his disciples said to him, “Lord, teach us to pray just as John taught his disciples.”
2 Він же промовив до них: „Коли молитеся, говоріть: „Отче наш, що на небі! Нехай святиться Ім'я́ Твоє, нехай при́йде Царство Твоє, нехай бу́де воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Jesus said to them, “When you pray say, 'Father, may your name be sanctified. May your kingdom come.
3 Хліба нашого щоденного дай нам на кожний день.
Give us our daily bread each day.
4 І прости нам наші гріхи́, бо й самі ми прощаємо кожному боржнико́ві нашому. І не введи нас у випробо́вування, але визволи нас від лукавого!“
Forgive us our sins, as we forgive everyone who is in debt to us. Do not lead us into temptation.'”
5 І сказав Він до них: „Хто з вас матиме при́ятеля, і пі́де до нього опі́вночі, і скаже йому: „Позич мені, друже, три хліби́,
Jesus said to them, “Which of you will have a friend, and will go to him at midnight, and say to him, 'Friend, lend to me three loaves of bread,
6 бо прийшов із дороги до мене мій при́ятель, я ж не маю, що́ дати йому“.
since a friend of mine just came in from the road, and I do not have anything to set before him'?
7 А той із сере́дини в відповідь скаже: „Не роби мені кло́поту, — уже за́мкнені двері, і мої діти зо мною на ліжкові. Не можу я встати та дати тобі“.
Then the one inside who answered him may say, 'Do not bother me. The door is already shut, and my children, along with me, are in bed. I am not able to get up and give bread to you.'
8 Кажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докуча́ння його він устане та й дасть йому, скільки той потребу́є.
I say to you, even if he does not get up and give bread to you because you are his friend, yet because of your shameless persistence, he will get up and give you as many loaves of bread as you need.
9 І Я вам кажу́: просіть, — і буде вам да́но, шукайте — і знайдете, стукайте — і відчинять вам!
I also say to you, ask, and it will be given to you; seek, and you will find; knock, and it will be opened to you.
10 Бо кожен, хто просить — одержує, хто шукає — знахо́дить, а тому́, хто стукає — відчинять.
For every asking person receives; and the seeking person finds; and to the person who knocks, it will be opened.
11 І котри́й з вас, батьків, як син хліба проси́тиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому га́дину?
Which father among you, if your son asks for a fish, will give him a snake instead of a fish?
12 Або, як яйця́ він проситиме, дасть йому скорпіо́на?
Or if he asks for an egg, will you give a scorpion to him?
13 Отож, коли ви, бувши злі, потра́пите добрі дари́ своїм дітям давати, — скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?“
Therefore, if you who are evil know how to give good gifts to your children, how much more will your Father from heaven give the Holy Spirit to those who ask him?”
14 Раз виго́нив Він де́мона, який був німий. І коли демон вийшов, німий заговорив. А наро́д дивувався.
Now Jesus was driving out a demon that was mute. When the demon had gone out, the man who had been mute spoke, and the crowd was amazed.
15 А деякі з них гомоніли: „Виганяє Він де́монів силою Вельзеву́ла, князя де́монів“.
But some of the people said, “By Beelzebul, the ruler of demons, he is driving out demons.”
16 А інші, випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.
Others tested him and sought from him a sign from heaven.
17 Він же знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, само проти себе поді́лене, запусті́є, і дім на дім упаде́.
But Jesus knew their thoughts and said to them, “Every kingdom divided against itself is made desolate, and a house divided against itself falls.
18 А коли й сатана́ поділився сам супроти себе, — як стоятиме царство його? А ви кажете, що Вельзеву́лом виго́ню Я демонів.
If Satan is divided against himself, how will his kingdom stand? For you say I cast out demons by Beelzebul.
19 Коли ж Вельзеву́лом виго́ню Я демонів, то чим виганяють їх ваші сини? Тому вони стануть вам су́ддями.
If I drive out demons by Beelzebul, by whom do your followers drive them out? Because of this, they will be your judges.
20 А коли пальцем Божим виго́ню Я де́монів, то справді прийшло до вас Боже Царство.
But if I drive out demons by the finger of God, then the kingdom of God has come to you.
21 Коли сильний збройно свій двір стереже, то в безпе́ці маєток його.
When a strong man who is fully armed guards his own house, his goods are safe,
22 Коли ж дужчий від нього його нападе́ й переможе, то всю збро́ю йому забере́, на яку покладався був той, і роздасть свою здо́бич.
but when a stronger man overcomes him, the stronger man takes away the armor from the man, and plunders the man's possessions.
23 Хто не зо Мною, той проти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає!
The one who is not with me is against me, and the one who does not gather with me scatters.
24 Коли дух нечистий виходить з люди́ни, то блукає місцями безві́дними, відпочинку шукаючи, але, не знахо́дячи, каже: „Верну́ся до хати своєї, звідки я вийшов“.
When an unclean spirit has gone away from a man, it passes through waterless places and looks for rest. Finding none, it says, 'I will return to my house from which I came.'
25 А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить заме́тену й при́брану.
Having returned, it finds that house swept out and put in order.
26 Тоді він іде та й приводить сімох інших духів, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть там. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше!“
Then it goes and takes along with it seven other spirits more evil than itself and they all come in to live there. Then the final condition of that man becomes worse than the first.”
27 І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос підне́сла й сказала до Нього: „Блаженна утро́ба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!“
It happened that, as he said these things, a certain woman raised her voice above the crowd and said to him, “Blessed is the womb that bore you and the breasts that nursed you.”
28 А Він відказав: „Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже́!“
But he said, “Rather, blessed are they who hear the word of God and keep it.”
29 А як люди збира́лися, Він почав промовляти: „Рід цей — рід лукавий: він ознаки шукає, та ознаки йому не дадуть, крім ознаки проро́ка Йо́ни.
As the crowds were increasing, Jesus began to say, “This generation is an evil generation. It seeks a sign, though no sign will be given to it except the sign of Jonah.
30 Бо як Йо́на ознакою був для ніневі́тян, так буде й Син Лю́дський для роду цього́.
For just as Jonah became a sign to the Ninevites, so too the Son of Man will be a sign to this generation.
31 Цариця півде́нна на суд стане з му́жами роду цього́, — і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломо́нову мудрість послухати. А тут ось Хтось більший, аніж Соломо́н!
The Queen of the South will rise up at the judgment with the men of this generation and condemn them, for she came from the ends of the earth to hear the wisdom of Solomon, and see, someone greater than Solomon is here.
32 Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і засудять його, вони бо пока́ялися через Йонину проповідь. А тут ось Хтось більший, ніж Йона!
The men of Nineveh will stand up at the judgment with this generation of people and will condemn it, for they repented at the preaching of Jonah, and see, someone greater than Jonah is here.
33 Засвіченого світла ніхто в схо́вок не ставить, ані під посу́дину, але на світи́льника, щоб бачили світло, хто входить.
No one, after lighting a lamp, puts it in a hidden place or under a basket, but on a lampstand, so that those who enter may see the light.
34 Око твоє — то світи́льник для тіла; тому́, як око твоє буде дуже, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око нездатне було́, то й усе тіло твоє буде темне.
Your eye is the lamp of the body. When your eye is good, the whole body is filled with light. But when your eye is bad, your body is full of darkness.
35 Отож, уважай, щоб те світло, що в тобі, не сталося те́мрявою!
Therefore, be careful that the light in you is not darkness.
36 Бо коли твоє тіло все світле, і не має жа́дної темної частини, то все буде світле, неначе б світильник ося́яв блиском тебе“.
If then your whole body is full of light, with no part of it in darkness, then your whole body will be like when a lamp shines its brightness on you.”
37 Коли Він говорив, то один фарисей став благати Його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі.
When he had finished speaking, a Pharisee asked him to eat with him at his house, so Jesus went in and reclined.
38 Фарисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом Він перш не обмився.
The Pharisee was surprised that Jesus first did not wash before dinner.
39 Господь же промовив до нього: „Тепер ви, фарисеї, он чистите зо́внішність ку́хля та миски, а ваше нутро́ повне зди́рства та кривди!
But the Lord said to him, “Now then, you Pharisees clean the outside of cups and bowls, but the inside of you is filled with greed and evil.
40 Нерозумні, — чи ж Той, Хто створив оте зо́внішнє, не створив Він і внутрішнє?
You senseless men! Did not the one who made the outside also make the inside?
41 Тож милостиню подавайте з унутрішнього, — і ось все буде вам чисте.
Give to the poor what is inside, and then all things will be clean for you.
42 Горе вам, фарисеям, — бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того́ не лишати!
But woe to you Pharisees, because you tithe mint and rue and every other garden herb, but you neglect justice and the love of God. It is necessary to act justly and love God, without failing to do the other things also.
43 Горе вам, фарисеям, що любите перші лавки́ в синагогах та привіти на ри́нках!
Woe to you Pharisees, for you love the front seats in the synagogues and respectful greetings in the marketplaces.
44 Горе вам, — бо ви як гроби́ непомітні, — люди ж ходять по них і не знають того“.
Woe to you, for you are like unmarked graves that people walk over without knowing it.”
45 Озвався ж один із зако́нників, і каже Йому: „Учителю, кажучи це, Ти і нас ображаєш!“
One of the teachers of the law said to him, “Teacher, what you say insults us too.”
46 А Він відказав: „Горе й вам, зако́нникам, бо ви на людей тягарі́ накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не дото́ркуєтесь тягарі́в!
Jesus said, “Woe to you, teachers of the law! For you put people under burdens that are hard to carry, but you do not touch the burdens with one of your own fingers.
47 Горе вам, бо надгро́бки пророкам ви ставите, — ваші ж батьки́ були їх повбивали.
Woe to you, because you build tombs for the prophets, and it was your ancestors who killed them.
48 Так, — визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм надгро́бки будуєте!
So you are witnesses and you consent to the works of your ancestors, for they indeed killed them and you build their tombs.
49 Через те й мудрість Божа сказала: „Я пошлю їм пророків й апо́столів, — вони ж декого з них повбивають, а декого ви́женуть,
For this reason also, God's wisdom said, 'I will send to them prophets and apostles, and they will persecute and kill some of them.'
50 щоб на роді оцім відомстилася кров усіх пророків, що пролита від ство́рення світу,
This generation, then, will be held responsible for all the blood of the prophets shed since the world began,
51 від крови Авеля аж до крови Заха́рія, що загинув між же́ртівником і храмом“! Так, кажу вам, — відомсти́ться це все на цім роді!
from Abel's blood to the blood of Zechariah, who was killed between the altar and the sanctuary. Yes, I say to you, this generation will be held responsible.
52 Горе вам, зако́нникам, бо взяли́ ви ключа́ розумі́ння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, борони́ли!“
Woe to you teachers of Jewish laws, because you have taken away the key of knowledge; you do not enter in yourselves, and you hinder those who are entering.”
53 А коли Він вихо́див ізвідти, стали книжники та фарисеї сильно тиснути та від Нього допитуватись про багато речей, —
After Jesus left there, the scribes and the Pharisees opposed him and argued with him about many things,
54 вони чатува́ли на Нього, щоб зловити що з уст Його (і щоб оска́ржити Його́).
trying to trap him in his own words.