Від Луки 10
1 Після того призна́чив Господь і інших Сімдеся́т, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.
ତତଃ ପରଂ ପ୍ରଭୁରପରାନ୍ ସପ୍ତତିଶିଷ୍ୟାନ୍ ନିଯୁଜ୍ୟ ସ୍ୱଯଂ ଯାନି ନଗରାଣି ଯାନି ସ୍ଥାନାନି ଚ ଗମିଷ୍ୟତି ତାନି ନଗରାଣି ତାନି ସ୍ଥାନାନି ଚ ପ୍ରତି ଦ୍ୱୌ ଦ୍ୱୌ ଜନୌ ପ୍ରହିତୱାନ୍|
2 І промовив до них: „Хоч жни́во велике, та робі́тників мало; тож благайте Господаря жни́ва, щоб робі́тників вислав на жни́во Своє.
ତେଭ୍ୟଃ କଥଯାମାସ ଚ ଶସ୍ୟାନି ବହୂନୀତି ସତ୍ୟଂ କିନ୍ତୁ ଛେଦକା ଅଲ୍ପେ; ତସ୍ମାଦ୍ଧେତୋଃ ଶସ୍ୟକ୍ଷେତ୍ରେ ଛେଦକାନ୍ ଅପରାନପି ପ୍ରେଷଯିତୁଂ କ୍ଷେତ୍ରସ୍ୱାମିନଂ ପ୍ରାର୍ଥଯଧ୍ୱଂ|
3 Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки́.
ଯୂଯଂ ଯାତ, ପଶ୍ୟତ, ୱୃକାଣାଂ ମଧ୍ୟେ ମେଷଶାୱକାନିୱ ଯୁଷ୍ମାନ୍ ପ୍ରହିଣୋମି|
4 Не носіть ні кали́тки, ні торби, ні санда́ль, і не вітайте в дорозі ніко́го.
ଯୂଯଂ କ୍ଷୁଦ୍ରଂ ମହଦ୍ ୱା ୱସନସମ୍ପୁଟକଂ ପାଦୁକାଶ୍ଚ ମା ଗୃହ୍ଲୀତ, ମାର୍ଗମଧ୍ୟେ କମପି ମା ନମତ ଚ|
5 Як до дому ж якого ви вві́йдете, то найперше кажіть: „Мир дому цьому́!“
ଅପରଞ୍ଚ ଯୂଯଂ ଯଦ୍ ଯତ୍ ନିୱେଶନଂ ପ୍ରୱିଶଥ ତତ୍ର ନିୱେଶନସ୍ୟାସ୍ୟ ମଙ୍ଗଲଂ ଭୂଯାଦିତି ୱାକ୍ୟଂ ପ୍ରଥମଂ ୱଦତ|
6 І коли син миру там буде, то спочи́не на ньому ваш мир, коли ж ні — до вас ве́рнеться.
ତସ୍ମାତ୍ ତସ୍ମିନ୍ ନିୱେଶନେ ଯଦି ମଙ୍ଗଲପାତ୍ରଂ ସ୍ଥାସ୍ୟତି ତର୍ହି ତନ୍ମଙ୍ଗଲଂ ତସ୍ୟ ଭୱିଷ୍ୟତି, ନୋଚେତ୍ ଯୁଷ୍ମାନ୍ ପ୍ରତି ପରାୱର୍ତ୍ତିଷ୍ୟତେ|
7 Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, — бо вартий робі́тник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.
ଅପରଞ୍ଚ ତେ ଯତ୍କିଞ୍ଚିଦ୍ ଦାସ୍ୟନ୍ତି ତଦେୱ ଭୁକ୍ତ୍ୱା ପୀତ୍ୱା ତସ୍ମିନ୍ନିୱେଶନେ ସ୍ଥାସ୍ୟଥ; ଯତଃ କର୍ମ୍ମକାରୀ ଜନୋ ଭୃତିମ୍ ଅର୍ହତି; ଗୃହାଦ୍ ଗୃହଂ ମା ଯାସ୍ୟଥ|
8 А як при́йдете в місто яке, і вас при́ймуть, — споживайте, що вам подадуть.
ଅନ୍ୟଚ୍ଚ ଯୁଷ୍ମାସୁ କିମପି ନଗରଂ ପ୍ରୱିଷ୍ଟେଷୁ ଲୋକା ଯଦି ଯୁଷ୍ମାକମ୍ ଆତିଥ୍ୟଂ କରିଷ୍ୟନ୍ତି, ତର୍ହି ଯତ୍ ଖାଦ୍ୟମ୍ ଉପସ୍ଥାସ୍ୟନ୍ତି ତଦେୱ ଖାଦିଷ୍ୟଥ|
9 Уздоро́влюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: „Набли́зилося Царство Боже до вас!“
ତନ୍ନଗରସ୍ଥାନ୍ ରୋଗିଣଃ ସ୍ୱସ୍ଥାନ୍ କରିଷ୍ୟଥ, ଈଶ୍ୱରୀଯଂ ରାଜ୍ୟଂ ଯୁଷ୍ମାକମ୍ ଅନ୍ତିକମ୍ ଆଗମତ୍ କଥାମେତାଞ୍ଚ ପ୍ରଚାରଯିଷ୍ୟଥ|
10 А як при́йдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:
କିନ୍ତୁ କିମପି ପୁରଂ ଯୁଷ୍ମାସୁ ପ୍ରୱିଷ୍ଟେଷୁ ଲୋକା ଯଦି ଯୁଷ୍ମାକମ୍ ଆତିଥ୍ୟଂ ନ କରିଷ୍ୟନ୍ତି, ତର୍ହି ତସ୍ୟ ନଗରସ୍ୟ ପନ୍ଥାନଂ ଗତ୍ୱା କଥାମେତାଂ ୱଦିଷ୍ୟଥ,
11 „Ми обтру́шуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що набли́зилося Ца́рство Боже!“
ଯୁଷ୍ମାକଂ ନଗରୀଯା ଯା ଧୂଲ୍ୟୋଽସ୍ମାସୁ ସମଲଗନ୍ ତା ଅପି ଯୁଷ୍ମାକଂ ପ୍ରାତିକୂଲ୍ୟେନ ସାକ୍ଷ୍ୟାର୍ଥଂ ସମ୍ପାତଯାମଃ; ତଥାପୀଶ୍ୱରରାଜ୍ୟଂ ଯୁଷ୍ମାକଂ ସମୀପମ୍ ଆଗତମ୍ ଇତି ନିଶ୍ଚିତଂ ଜାନୀତ|
12 Кажу вам: того дня легше буде содо́млянам, аніж місту тому́!“
ଅହଂ ଯୁଷ୍ମଭ୍ୟଂ ଯଥାର୍ଥଂ କଥଯାମି, ୱିଚାରଦିନେ ତସ୍ୟ ନଗରସ୍ୟ ଦଶାତଃ ସିଦୋମୋ ଦଶା ସହ୍ୟା ଭୱିଷ୍ୟତି|
13 „Горе тобі, Хоразі́не, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбули́ся ті чу́да, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяни́ці та в попелі!
ହା ହା କୋରାସୀନ୍ ନଗର, ହା ହା ବୈତ୍ସୈଦାନଗର ଯୁୱଯୋର୍ମଧ୍ୟେ ଯାଦୃଶାନି ଆଶ୍ଚର୍ୟ୍ୟାଣି କର୍ମ୍ମାଣ୍ୟକ୍ରିଯନ୍ତ, ତାନି କର୍ମ୍ମାଣି ଯଦି ସୋରସୀଦୋନୋ ର୍ନଗରଯୋରକାରିଷ୍ୟନ୍ତ, ତଦା ଇତୋ ବହୁଦିନପୂର୍ୱ୍ୱଂ ତନ୍ନିୱାସିନଃ ଶଣୱସ୍ତ୍ରାଣି ପରିଧାଯ ଗାତ୍ରେଷୁ ଭସ୍ମ ୱିଲିପ୍ୟ ସମୁପୱିଶ୍ୟ ସମଖେତ୍ସ୍ୟନ୍ତ|
14 Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам.
ଅତୋ ୱିଚାରଦିୱସେ ଯୁଷ୍ମାକଂ ଦଶାତଃ ସୋରସୀଦୋନ୍ନିୱାସିନାଂ ଦଶା ସହ୍ୟା ଭୱିଷ୍ୟତି|
ହେ କଫର୍ନାହୂମ୍, ତ୍ୱଂ ସ୍ୱର୍ଗଂ ଯାୱଦ୍ ଉନ୍ନତା କିନ୍ତୁ ନରକଂ ଯାୱତ୍ ନ୍ୟଗ୍ଭୱିଷ୍ୟସି| (Hadēs g86)
16 Хто слухає вас — Мене слухає, хто ж погорджує вами — погорджує Мною, хто ж погорджує Мною — погорджує Тим, Хто послав Мене“.
ଯୋ ଜନୋ ଯୁଷ୍ମାକଂ ୱାକ୍ୟଂ ଗୃହ୍ଲାତି ସ ମମୈୱ ୱାକ୍ୟଂ ଗୃହ୍ଲାତି; କିଞ୍ଚ ଯୋ ଜନୋ ଯୁଷ୍ମାକମ୍ ଅୱଜ୍ଞାଂ କରୋତି ସ ମମୈୱାୱଜ୍ଞାଂ କରୋତି; ଯୋ ଜନୋ ମମାୱଜ୍ଞାଂ କରୋତି ଚ ସ ମତ୍ପ୍ରେରକସ୍ୟୈୱାୱଜ୍ଞାଂ କରୋତି|
17 А ті Сімдеся́т повернулися з радістю, кажучи: „Господи, — навіть де́мони ко́ряться нам у Ім'я́ Твоє!“
ଅଥ ତେ ସପ୍ତତିଶିଷ୍ୟା ଆନନ୍ଦେନ ପ୍ରତ୍ୟାଗତ୍ୟ କଥଯାମାସୁଃ, ହେ ପ୍ରଭୋ ଭୱତୋ ନାମ୍ନା ଭୂତା ଅପ୍ୟସ୍ମାକଂ ୱଶୀଭୱନ୍ତି|
18 Він же промовив до них: „Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.
ତଦାନୀଂ ସ ତାନ୍ ଜଗାଦ, ୱିଦ୍ୟୁତମିୱ ସ୍ୱର୍ଗାତ୍ ପତନ୍ତଂ ଶୈତାନମ୍ ଅଦର୍ଶମ୍|
19 Ось Я вла́ду вам дав наступати на змій та скорпіо́нів, і на всю силу ворожу, — і ніщо вам не зашко́дить.
ପଶ୍ୟତ ସର୍ପାନ୍ ୱୃଶ୍ଚିକାନ୍ ରିପୋଃ ସର୍ୱ୍ୱପରାକ୍ରମାଂଶ୍ଚ ପଦତଲୈ ର୍ଦଲଯିତୁଂ ଯୁଷ୍ମଭ୍ୟଂ ଶକ୍ତିଂ ଦଦାମି ତସ୍ମାଦ୍ ଯୁଷ୍ମାକଂ କାପି ହାନି ର୍ନ ଭୱିଷ୍ୟତି|
20 Та не тіштеся тим, що вам ко́ряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!“
ଭୂତା ଯୁଷ୍ମାକଂ ୱଶୀଭୱନ୍ତି, ଏତନ୍ନିମିତ୍ତତ୍ ମା ସମୁଲ୍ଲସତ, ସ୍ୱର୍ଗେ ଯୁଷ୍ମାକଂ ନାମାନି ଲିଖିତାନି ସନ୍ତୀତି ନିମିତ୍ତଂ ସମୁଲ୍ଲସତ|
21 Того ча́су Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: „Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!
ତଦ୍ଘଟିକାଯାଂ ଯୀଶୁ ର୍ମନସି ଜାତାହ୍ଲାଦଃ କଥଯାମାସ ହେ ସ୍ୱର୍ଗପୃଥିୱ୍ୟୋରେକାଧିପତେ ପିତସ୍ତ୍ୱଂ ଜ୍ଞାନୱତାଂ ୱିଦୁଷାଞ୍ଚ ଲୋକାନାଂ ପୁରସ୍ତାତ୍ ସର୍ୱ୍ୱମେତଦ୍ ଅପ୍ରକାଶ୍ୟ ବାଲକାନାଂ ପୁରସ୍ତାତ୍ ପ୍ରାକାଶଯ ଏତସ୍ମାଦ୍ଧେତୋସ୍ତ୍ୱାଂ ଧନ୍ୟଂ ୱଦାମି, ହେ ପିତରିତ୍ଥଂ ଭୱତୁ ଯଦ୍ ଏତଦେୱ ତୱ ଗୋଚର ଉତ୍ତମମ୍|
22 Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, — тільки Отець, і хто Отець — тільки Син, та кому Син захоче відкрити“.
ପିତ୍ରା ସର୍ୱ୍ୱାଣି ମଯି ସମର୍ପିତାନି ପିତରଂ ୱିନା କୋପି ପୁତ୍ରଂ ନ ଜାନାତି କିଞ୍ଚ ପୁତ୍ରଂ ୱିନା ଯସ୍ମୈ ଜନାଯ ପୁତ୍ରସ୍ତଂ ପ୍ରକାଶିତୱାନ୍ ତଞ୍ଚ ୱିନା କୋପି ପିତରଂ ନ ଜାନାତି|
23 І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: „Блаженні ті очі, що бачать, що́ бачите ви!
ତପଃ ପରଂ ସ ଶିଷ୍ୟାନ୍ ପ୍ରତି ପରାୱୃତ୍ୟ ଗୁପ୍ତଂ ଜଗାଦ, ଯୂଯମେତାନି ସର୍ୱ୍ୱାଣି ପଶ୍ୟଥ ତତୋ ଯୁଷ୍ମାକଂ ଚକ୍ଷୂଂଷି ଧନ୍ୟାନି|
24 Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви — та й не бачили, і почути, що́ чуєте ви — і не чули!“
ଯୁଷ୍ମାନହଂ ୱଦାମି, ଯୂଯଂ ଯାନି ସର୍ୱ୍ୱାଣି ପଶ୍ୟଥ ତାନି ବହୱୋ ଭୱିଷ୍ୟଦ୍ୱାଦିନୋ ଭୂପତଯଶ୍ଚ ଦ୍ରଷ୍ଟୁମିଚ୍ଛନ୍ତୋପି ଦ୍ରଷ୍ଟୁଂ ନ ପ୍ରାପ୍ନୁୱନ୍, ଯୁଷ୍ମାଭି ର୍ୟା ଯାଃ କଥାଶ୍ଚ ଶ୍ରୂଯନ୍ତେ ତାଃ ଶ୍ରୋତୁମିଚ୍ଛନ୍ତୋପି ଶ୍ରୋତୁଂ ନାଲଭନ୍ତ|
25 І підвівсь ось зако́нник один, і сказав, Його випробо́вуючи: „Учителю, що́ робити мені, щоб вічне життя осягну́ти?“ (aiōnios g166)
ଅନନ୍ତରମ୍ ଏକୋ ୱ୍ୟୱସ୍ଥାପକ ଉତ୍ଥାଯ ତଂ ପରୀକ୍ଷିତୁଂ ପପ୍ରଚ୍ଛ, ହେ ଉପଦେଶକ ଅନନ୍ତାଯୁଷଃ ପ୍ରାପ୍ତଯେ ମଯା କିଂ କରଣୀଯଂ? (aiōnios g166)
26 Він же йому відказав: „Що́ в Зако́ні написано, як ти читаєш?“
ଯୀଶୁଃ ପ୍ରତ୍ୟୁୱାଚ, ଅତ୍ରାର୍ଥେ ୱ୍ୟୱସ୍ଥାଯାଂ କିଂ ଲିଖିତମସ୍ତି? ତ୍ୱଂ କୀଦୃକ୍ ପଠସି?
27 А той відповів і сказав: „Люби Господа Бога свого́ всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом“, і свого ближнього, як само́го себе“.
ତତଃ ସୋୱଦତ୍, ତ୍ୱଂ ସର୍ୱ୍ୱାନ୍ତଃକରଣୈଃ ସର୍ୱ୍ୱପ୍ରାଣୈଃ ସର୍ୱ୍ୱଶକ୍ତିଭିଃ ସର୍ୱ୍ୱଚିତ୍ତୈଶ୍ଚ ପ୍ରଭୌ ପରମେଶ୍ୱରେ ପ୍ରେମ କୁରୁ, ସମୀପୱାସିନି ସ୍ୱୱତ୍ ପ୍ରେମ କୁରୁ ଚ|
28 Він же йому́ відказав: „Правильно ти відповів. Роби це, — і будеш жити“.
ତଦା ସ କଥଯାମାସ, ତ୍ୱଂ ଯଥାର୍ଥଂ ପ୍ରତ୍ୟୱୋଚଃ, ଇତ୍ଥମ୍ ଆଚର ତେନୈୱ ଜୀୱିଷ୍ୟସି|
29 А той бажав сам себе ви́правдати, та й сказав до Ісуса: „А хто то мій ближній?“
କିନ୍ତୁ ସ ଜନଃ ସ୍ୱଂ ନିର୍ଦ୍ଦୋଷଂ ଜ୍ଞାପଯିତୁଂ ଯୀଶୁଂ ପପ୍ରଚ୍ଛ, ମମ ସମୀପୱାସୀ କଃ? ତତୋ ଯୀଶୁଃ ପ୍ରତ୍ୟୁୱାଚ,
30 А Ісус відповів і промовив: „Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихо́ну, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали́ йому рани, та й утекли́, покинувши ле́две живого його́.
ଏକୋ ଜନୋ ଯିରୂଶାଲମ୍ପୁରାଦ୍ ଯିରୀହୋପୁରଂ ଯାତି, ଏତର୍ହି ଦସ୍ୟୂନାଂ କରେଷୁ ପତିତେ ତେ ତସ୍ୟ ୱସ୍ତ୍ରାଦିକଂ ହୃତୱନ୍ତଃ ତମାହତ୍ୟ ମୃତପ୍ରାଯଂ କୃତ୍ୱା ତ୍ୟକ୍ତ୍ୱା ଯଯୁଃ|
31 Прохо́див випа́дком тією дорогою священик один, побачив його, — і проминув.
ଅକସ୍ମାଦ୍ ଏକୋ ଯାଜକସ୍ତେନ ମାର୍ଗେଣ ଗଚ୍ଛନ୍ ତଂ ଦୃଷ୍ଟ୍ୱା ମାର୍ଗାନ୍ୟପାର୍ଶ୍ୱେନ ଜଗାମ|
32 Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, — і теж проминув.
ଇତ୍ଥମ୍ ଏକୋ ଲେୱୀଯସ୍ତତ୍ସ୍ଥାନଂ ପ୍ରାପ୍ୟ ତସ୍ୟାନ୍ତିକଂ ଗତ୍ୱା ତଂ ୱିଲୋକ୍ୟାନ୍ୟେନ ପାର୍ଶ୍ୱେନ ଜଗାମ|
33 Прохо́див же там якийсь самаряни́н, та й натра́пив на нього, і, побачивши, змилосе́рдився.
କିନ୍ତ୍ୱେକଃ ଶୋମିରୋଣୀଯୋ ଗଚ୍ଛନ୍ ତତ୍ସ୍ଥାନଂ ପ୍ରାପ୍ୟ ତଂ ଦୃଷ୍ଟ୍ୱାଦଯତ|
34 І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худо́бину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопота́вся про нього.
ତସ୍ୟାନ୍ତିକଂ ଗତ୍ୱା ତସ୍ୟ କ୍ଷତେଷୁ ତୈଲଂ ଦ୍ରାକ୍ଷାରସଞ୍ଚ ପ୍ରକ୍ଷିପ୍ୟ କ୍ଷତାନି ବଦ୍ଧ୍ୱା ନିଜୱାହନୋପରି ତମୁପୱେଶ୍ୟ ପ୍ରୱାସୀଯଗୃହମ୍ ଆନୀଯ ତଂ ସିଷେୱେ|
35 А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх госпо́дареві й проказав: „Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, — заплачу́ тобі, як верну́ся“.
ପରସ୍ମିନ୍ ଦିୱସେ ନିଜଗମନକାଲେ ଦ୍ୱୌ ମୁଦ୍ରାପାଦୌ ତଦ୍ଗୃହସ୍ୱାମିନେ ଦତ୍ତ୍ୱାୱଦତ୍ ଜନମେନଂ ସେୱସ୍ୱ ତତ୍ର ଯୋଽଧିକୋ ୱ୍ୟଯୋ ଭୱିଷ୍ୟତି ତମହଂ ପୁନରାଗମନକାଲେ ପରିଶୋତ୍ସ୍ୟାମି|
36 Котри́й же з цих трьох — на думку твою — був ближній тому, хто попався розбійникам?“
ଏଷାଂ ତ୍ରଯାଣାଂ ମଧ୍ୟେ ତସ୍ୟ ଦସ୍ୟୁହସ୍ତପତିତସ୍ୟ ଜନସ୍ୟ ସମୀପୱାସୀ କଃ? ତ୍ୱଯା କିଂ ବୁଧ୍ୟତେ?
37 А він відказав: „Той, хто вчинив йому ми́лість“. Ісус же сказав йому: „Іди, — і роби так і ти!“
ତତଃ ସ ୱ୍ୟୱସ୍ଥାପକଃ କଥଯାମାସ ଯସ୍ତସ୍ମିନ୍ ଦଯାଂ ଚକାର| ତଦା ଯୀଶୁଃ କଥଯାମାସ ତ୍ୱମପି ଗତ୍ୱା ତଥାଚର|
38 І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одно́го села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я́, прийняла Його в дім свій.
ତତଃ ପରଂ ତେ ଗଚ୍ଛନ୍ତ ଏକଂ ଗ୍ରାମଂ ପ୍ରୱିୱିଶୁଃ; ତଦା ମର୍ଥାନାମା ସ୍ତ୍ରୀ ସ୍ୱଗୃହେ ତସ୍ୟାତିଥ୍ୟଂ ଚକାର|
39 Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала сло́ва Його.
ତସ୍ମାତ୍ ମରିଯମ୍ ନାମଧେଯା ତସ୍ୟା ଭଗିନୀ ଯୀଶୋଃ ପଦସମୀପ ଉୱୱିଶ୍ୟ ତସ୍ୟୋପଦେଶକଥାଂ ଶ୍ରୋତୁମାରେଭେ|
40 А Марта великою по́слугою клопота́лась, а спинившись, сказала: „Господи, чи байду́же Тобі, що на мене саму́ полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла“.
କିନ୍ତୁ ମର୍ଥା ନାନାପରିଚର୍ୟ୍ୟାଯାଂ ୱ୍ୟଗ୍ରା ବଭୂୱ ତସ୍ମାଦ୍ଧେତୋସ୍ତସ୍ୟ ସମୀପମାଗତ୍ୟ ବଭାଷେ; ହେ ପ୍ରଭୋ ମମ ଭଗିନୀ କେୱଲଂ ମମୋପରି ସର୍ୱ୍ୱକର୍ମ୍ମଣାଂ ଭାରମ୍ ଅର୍ପିତୱତୀ ତତ୍ର ଭୱତା କିଞ୍ଚିଦପି ନ ମନୋ ନିଧୀଯତେ କିମ୍? ମମ ସାହାଯ୍ୟଂ କର୍ତ୍ତୁଂ ଭୱାନ୍ ତାମାଦିଶତୁ|
41 Госпо́дь же промовив у відповідь їй: „Марто, Марто, — турбуєшся й жу́ришся ти про багато чого́,
ତତୋ ଯୀଶୁଃ ପ୍ରତ୍ୟୁୱାଚ ହେ ମର୍ଥେ ହେ ମର୍ଥେ, ତ୍ୱଂ ନାନାକାର୍ୟ୍ୟେଷୁ ଚିନ୍ତିତୱତୀ ୱ୍ୟଗ୍ରା ଚାସି,
42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу ча́стку, яка не відбереться від неї“.
କିନ୍ତୁ ପ୍ରଯୋଜନୀଯମ୍ ଏକମାତ୍ରମ୍ ଆସ୍ତେ| ଅପରଞ୍ଚ ଯମୁତ୍ତମଂ ଭାଗଂ କୋପି ହର୍ତ୍ତୁଂ ନ ଶକ୍ନୋତି ସଏୱ ମରିଯମା ୱୃତଃ|
