< Від Луки 1 >

1 Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
Après que plusieurs ont entrepris de composer une relation des choses dont on a parmi nous pleine conviction,
2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
conformément à ce que nous ont transmis ceux qui ont été dès le commencement, témoins oculaires et ministres de la parole;
3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
j'ai résolu moi aussi, après m'être appliqué à connaître exactement toutes choses depuis l'origine, de t'en écrire le récit suivi, excellent Théophile,
4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
afin que tu reconnaisses la certitude des enseignements que tu as reçus.
5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
Aux jours d'Hérode, roi de Judée, il y avait un prêtre, nommé Zacharie, de la classe d'Abia; et sa femme, qui était une des filles d'Aaron, s'appelait Elisabeth.
6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
Tous deux étaient justes devant Dieu, marchant dans tous les commandements et ordonnances du Seigneur, d'une manière irréprochable.
7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
Ils n'avaient point d'enfants, parce qu'Elisabeth était stérile, et ils étaient l'un et l'autre avancés en âge.
8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
Or, pendant que Zacharie s'acquittait devant Dieu des fonctions sacerdotales, dans l'ordre de sa classe,
9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
il fut désigné par le sort, selon la coutume observée par les prêtres, pour entrer dans le sanctuaire du Seigneur et y offrir l'encens.
10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
Et toute la multitude du peuple était dehors en prière à l'heure de l'encens.
11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
Mais un ange du Seigneur lui apparut, debout à droite de l'autel de l'encens.
12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
Zacharie, en le voyant, fut troublé, et la crainte le saisit.
13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
Mais l'ange lui dit: " Ne crains point, Zacharie, car ta prière a été exaucée; ta femme Elisabeth te donnera un fils que tu appelleras Jean.
14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
Il sera pour toi un sujet de joie et d'allégresse, et beaucoup se réjouiront de sa naissance;
15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
car il sera grand devant le Seigneur. Il ne boira ni vin, ni rien qui enivre, car il sera rempli de l'Esprit-Saint dès le sein de sa mère.
16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
Il convertira beaucoup d'enfants d'Israël au Seigneur leur Dieu;
17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
et lui-même marchera devant lui, dans l'esprit et la puissance d'Elie, pour ramener les cœurs des pères vers les enfants, et les indociles à la sagesse des justes, afin de préparer au Seigneur un peuple parfait. "
18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
Zacharie dit à l'ange: " A quoi reconnaîtrai-je que cela sera? Car je suis vieux, et ma femme est avancée en âge. "
19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
L'ange lui répondit: " Je suis Gabriel, qui me tiens devant Dieu; j'ai été envoyé pour te parler et t'annoncer cette heureuse nouvelle.
20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
Et voici que tu seras muet et ne pourras parler jusqu'au jour où ces choses arriveront, parce que tu n'as pas cru à mes paroles, qui s'accompliront en leur temps. "
21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
Cependant le peuple attendait Zacharie, et il s'étonnait qu'il demeurât si longtemps dans le sanctuaire.
22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
Mais étant sorti, il ne pouvait leur parler, et ils comprirent qu'il avait eu une vision dans le sanctuaire, ce qu'il leur faisait entendre par signes; et il resta muet.
23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
Quand les jours de son ministère furent accomplis, il s'en alla en sa maison.
24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
Quelque temps après, Elisabeth, sa femme, conçut, et elle se tint cachée pendant cinq mois, disant:
25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
" C'est une grâce que le Seigneur m'a faite, au jour où il m'a regardée pour ôter mon opprobre parmi les hommes. "
26 А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
Au sixième mois, l'ange Gabriel fut envoyé de Dieu dans une ville de Galilée appelée Nazareth,
27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
auprès d'une vierge qui était fiancée à un homme de la maison de David, nommé Joseph, et le nom de la vierge était Marie.
28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
L'ange étant entré où elle était, lui dit: " Je vous salue, pleine de grâce; le Seigneur est avec vous, vous êtes bénie entre les femmes. "
29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
Marie l'ayant aperçu, fut troublée de ses paroles, et elle se demandait ce que pouvait signifier cette salutation.
30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
L'ange lui dit: " Ne craignez point, Marie, car vous avez trouvé grâce devant Dieu.
31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
Voici que vous concevrez en votre sein, et vous enfanterez un fils, et vous lui donnerez le nom de Jésus.
32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
Il sera grand, on l'appellera le Fils du Très-Haut; le Seigneur Dieu lui donnera le trône de David son père;
33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“. (aiōn g165)
il règnera éternellement sur la maison de Jacob, et son règne n'aura point de fin." (aiōn g165)
34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
Marie dit à l'ange: " Comment cela se fera-t-il, puisque je ne connais point d'homme? "
35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
L'ange lui répondit: " L'Esprit-Saint viendra sur vous, et la vertu du Très-Haut vous couvrira de son ombre. C'est pourquoi l'être saint qui naîtra (de vous) sera appelé Fils de Dieu.
36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
Déjà Elisabeth, votre parente, a conçu elle aussi, un fils dans sa vieillesse, et c'est actuellement son sixième mois, à elle que l'on appelle stérile:
37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
car rien ne sera impossible à Dieu. "
38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
Marie dit alors: " Voici la servante du Seigneur, qu'il me soit fait selon votre parole. " Et l'ange la quitta.
39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
En ces jours-là, Marie se levant, s'en alla en hâte au pays des montagnes, en une ville de Juda.
40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
Et elle entra dans la maison de Zacharie, et salua Elisabeth.
41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
Or, dès qu'Elisabeth eut entendu la salutation de Marie, l'enfant tressaillit dans son sein, et elle fut remplie du Saint-Esprit.
42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
Et élevant la voix, elle s'écria: " Vous êtes bénie entre les femmes, et le fruit de vos entrailles est béni.
43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
Et d'où m'est-il donné que la mère de mon Seigneur vienne à moi?
44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
Car votre voix, lorsque vous m'avez saluée, n'a pas plus tôt frappé mes oreilles, que mon enfant a tressailli de joie dans mon sein.
45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
Heureuse celle qui a cru! car elles seront accomplies les choses qui lui ont été dites de la part du Seigneur! "
46 А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
Et Marie dit: " Mon âme glorifie le Seigneur.
47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
Et mon esprit tressaille de joie en Dieu, mon Sauveur,
48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
Parce qu'il a jeté les yeux sur la bassesse de sa servante. Voici, en effet, que désormais toutes les générations m'appelleront bienheureuse,
49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
Parce qu'il a fait en moi de grandes choses, Celui qui est puissant, Et dont le nom est saint,
50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
Et dont la miséricorde s'étend d'âge en âge, Sur ceux qui le craignent.
51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
Il a déployé la force de son bras; Il a dissipé ceux qui s'enorgueillissaient dans les pensées de leur cœur;
52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
Il a renversé de leur trône les potentats, Et il a élevé les petits;
53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
Il a comblé de biens les affamés, Et les riches, il les a renvoyés les mains vides.
54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
Il a pris soin d'Israël son serviteur, Se ressouvenant de sa miséricorde,
55 як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“ (aiōn g165)
(Ainsi qu'il l'avait promis à nos pères) Envers Abraham et sa race, pour toujours. " (aiōn g165)
56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
Marie demeura avec Elisabeth environ trois mois, et s'en retourna chez elle.
57 А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
Cependant, le temps s'accomplit où Elisabeth devait enfanter, et elle mit au monde un fils.
58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
Ses voisins et ses parents, ayant appris que le Seigneur avait signalé en elle sa miséricorde, se réjouissaient avec elle.
59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
Le huitième jour, ils vinrent pour circoncire l'enfant, et ils le nommaient Zacharie d'après le nom de son père.
60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
Mais sa mère, prenant la parole: " Non, dit-elle, mais il s'appellera Jean. "
61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
Ils lui dirent: " Il n'y a personne dans votre famille qui soit appelé de ce nom. "
62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
Et ils demandaient par signe à son père comment il voulait qu'on le nommât.
63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
S'étant fait apporter une tablette, il écrivit: " Jean est son nom "; et tous furent dans l'étonnement.
64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
Au même instant sa bouche s'ouvrit, sa langue se délia; et il parlait, bénissant Dieu.
65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
La crainte s'empara de tous les habitants d'alentour, et partout dans les montagnes de la Judée, on racontait toutes ces merveilles.
66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
Tous ceux qui en entendirent parler les recueillirent dans leur cœur, et ils disaient: " Que sera donc cet enfant? Car la main du Seigneur était avec lui. "
67 Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
Et Zacharie, son père, fut rempli de l'Esprit-Saint, et il prophétisa, en disant:
68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
" Béni soit le Seigneur, le Dieu d'Israël, Parce qu'il a visité et racheté son peuple.
69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
Et qu'il a suscité une Force pour nous sauver, Dans la maison de David, son serviteur,
70 як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх, (aiōn g165)
(Ainsi qu'il l'a promis par la bouche de ses saints, De ses prophètes, dès les temps anciens). (aiōn g165)
71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
Pour nous sauver de nos ennemis Et du pouvoir de tous ceux qui nous haïssent.
72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
Afin d'exercer sa miséricorde envers nos pères. Et de se souvenir de son pacte saint;
73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
Selon le serment qu'il fit à Abraham, notre père,
74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
De nous accorder que, sans crainte, Affranchis du pouvoir de nos ennemis,
75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
Nous le servions, avec une sainteté et une justice Dignes de ses regards, tous les jours de notre vie.
76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
Quant à toi, petit enfant, tu seras appelé prophète du Très-Haut, Car tu marcheras devant la face du Seigneur, Pour lui préparer les voies;
77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
Pour apprendre à son peuple à reconnaître le salut Dans la rémission de leurs péchés:
78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
Par l'effet de la tendre miséricorde de notre Dieu, Grâce à laquelle nous a visités, d'en haut, le Soleil levant,
79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
Pour éclairer ceux qui sont assis dans les ténèbres et l'ombre de la mort, Pour diriger nos pas dans la voie de la paix. "
80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
Or l'enfant croissait et se fortifiait en esprit, et il demeura dans le désert jusqu'au jour de sa manifestation devant Israël.

< Від Луки 1 >