Від Луки 1
1 Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
Seeing that many have attempted to draw up a narrative of the facts which are received with full assurance among us
2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
on the authority of those who were from the beginning eye-witnesses and were devoted to the service of the divine Message,
3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
it has seemed right to me also, after careful investigation of the facts from their commencement, to write for you, most noble Theophilus, a connected account,
4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
that you may fully know the truth of the things which you have been taught by word of mouth.
5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
There was in the time of Herod, the king of Judaea, a priest of the name of Zechariah, belonging to the class of Abijah. He had a wife who was a descendant of Aaron, and her name was Elizabeth.
6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
They were both of them upright before God, blamelessly obeying all the Lord's precepts and ordinances.
7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
But they had no child, because Elizabeth was barren; and both of them were far advanced in life.
8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
Now while he was doing priestly duty before God in the prescribed course of his class,
9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
it fell to his lot--according to the custom of the priesthood--to go into the Sanctuary of the Lord and burn the incense;
10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
and the whole multitude of the people were outside praying, at the hour of incense.
11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
Then there appeared to him an angel of the Lord standing on the right side of the altar of incense;
12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
and Zechariah on seeing him was agitated and terrified.
13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
But the angel said to him, "Do not be afraid, Zechariah, for your petition has been heard: and your wife Elizabeth will bear you a son, and you are to call his name John.
14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
Gladness and exultant joy shall be yours, and many will rejoice over his birth.
15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
For he will be great in the sight of the Lord; no wine or fermented drink shall he ever drink; but he will be filled with the Holy Spirit from the very hour of his birth.
16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
Many of the descendants of Israel will he turn to the Lord their God;
17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
and he will be His forerunner in the spirit and power of Elijah, to turn fathers' hearts to the children, and cause the rebellious to walk in the wisdom of the upright, to make a people perfectly ready for the lord."
18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
"By what proof," asked Zechariah, "shall I know this? For I am an old man, and my wife is far advanced in years."
19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
"I am Gabriel, who stand in the presence of God," answered the angel, "and I have been sent to talk with you and tell you this good news.
20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
And now you will be dumb and unable to speak until the day when this has taken place; because you did not believe my words--words which will be fulfilled at their appointed time."
21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
Meanwhile the people were waiting for Zechariah, and were surprised that he stayed so long in the Sanctuary.
22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
When, however, he came out, he was unable to speak to them; and they knew that he must have seen a vision in the Sanctuary; but he kept making signs to them and continued dumb.
23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
When his days of service were at an end, he went to his home;
24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
and in course of time his wife Elizabeth conceived, and kept herself secluded five months.
25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
"Thus has the Lord dealt with me," she said, "now that He has graciously taken away my reproach among men."
26 А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
Now in the sixth month the angel Gabriel was sent from God to a town in Galilee called Nazareth,
27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
to a maiden betrothed to a man of the name of Joseph, a descendant of David. The maiden's name was Mary.
28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
So Gabriel went into the house and said to her, "Joy be to you, favoured one! the Lord is with you."
29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
She was greatly agitated at his words, and wondered what such a greeting meant.
30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
But the angel said, "Do not be frightened, Mary, for you have found favour with God.
31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
You will conceive in your womb and bear a son; and you are to call His name JESUS.
32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
He will be great and He will be called 'Son of the Most High.' And the Lord God will give Him the throne of His forefather David;
and He will be King over the House of Jacob for the Ages, and of His Kingdom there will be no end." (aiōn g165)
34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
"How can this be," Mary replied, "seeing that I have no husband?"
35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
The angel answered, "The Holy Spirit will come upon you, and the power of the Most High will overshadow you; and for this reason your holy offspring will be called 'the Son of God.'
36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
And see, your relative Elizabeth--she also has conceived a son in her old age; and this is the sixth month with her who was called barren.
37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
For no promise from God will be impossible of fulfilment."
38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
"I am the Lord's maidservant," Mary replied; "may it be with me in accordance with your words!" And then the angel left her.
39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
Not long after this, Mary rose up and went in haste into the hill country to a town in Judah.
40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
Here she came to the house of Zechariah and greeted Elizabeth;
41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
and as soon as Elizabeth heard Mary's greeting, the babe leapt within her. And Elizabeth was filled with the Holy Spirit,
42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
and uttered a loud cry of joy. "Blest among women are you," she said, "and the offspring of your body is blest!
43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
But why is this honour done me, that the mother of my Lord should come to me?
44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
For, the moment your greeting reached my ears, the babe within me leapt for joy.
45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
And blessed is she who has believed, for the word spoken to her from the Lord shall be fulfilled."
46 А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
Then Mary said: "My soul extols the Lord,
47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
And my spirit triumphs in God my Saviour;
48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
Because He has not turned from His maidservant in her lowly position; For from this time forward all generations will account me happy,
49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
Because the mighty One has done great things for me--Holy is His name!--
50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
And His compassion is, generation after generation, Upon those who fear Him.
51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
He has manifested His supreme strength. He has scattered those who were haughty in the thoughts of their hearts.
52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
He has cast monarchs down from their thrones, And exalted men of low estate.
53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
The hungry He has satisfied with choice gifts, But the rich He has sent empty-handed away.
54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
His servant Israel He has helped, Remembering His compassion--
In fulfillment of His promises to our forefathers--For Abraham and his posterity for ever." (aiōn g165)
56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
So Mary stayed with Elizabeth about three months, and then returned home.
57 А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
Now when Elizabeth's full time was come, she gave birth to a son;
58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
and her neighbours and relatives heard how the Lord had had great compassion on her; and they rejoiced with her.
59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
And on the eighth day they came to circumcise the child, and were going to call him Zechariah, after his father.
60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
His mother, however, said, "No, he is to be called John."
61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
"There is not one of your family," they said, "who has that name."
62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
They asked his father by signs what he wished him to be called.
63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
So he asked for a writing-tablet, and wrote, "His name is John." And they all wondered.
64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
Instantly his mouth and his tongue were set free, and he began to speak and bless God.
65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
And all who lived round about them were filled with awe, and throughout the hill country of Judaea reports of all these things were spread abroad.
66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
All who heard the story treasured it in their memories. "What then will this child be?" they said. For the lord's hand was indeed with him.
67 Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
And Zechariah his father was filled with the Holy Spirit, and spoke in a rapture of praise.
68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
"Blessed be the Lord, the God of Israel," he said, "Because He has not forgotten His people but has effected redemption for them,
69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
And has raised up a mighty Deliverer for us In the house of David His servant--
As He has spoken from all time by the lips of His holy Prophets-- (aiōn g165)
71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
To deliver us from our foes and from the power of all who hate us.
72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
He dealt pitifully with our forefathers, And remembered His holy covenant,
73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
The oath which He swore to Abraham our forefather,
74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
To grant us to be rescued from the power of our foes And so render worship to Him free from fear,
75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
In piety and uprightness before Him all our days.
76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
And you moreover, O child, shall be called Prophet of the Most High; For you shall go on in front before the Lord to prepare the way for Him,
77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
To give to His People a knowledge of salvation In the forgiveness of their sins,
78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
Through the tender compassion of our God, Through which the daybreak from on high will come to us,
79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
Dawning on those who now dwell in the darkness and shadow of death--To direct our feet into the path of peace."
80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
And the child grew and became strong in character, and lived in the Desert till the time came for him to appear publicly to Israel.
