Від Луки 1
1 Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
Forasmuch as many have undertaken to compose a narrative of those things, which have been accomplished amongst us,
2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
as they, who were from the beginning, eye-witnesses, and afterwards ministers of the word, delivered them to us;
3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
I have also determined, having exactly traced everything from the first, to write a particular account for you, most excellent Theophilus;
4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
that you might know the certainty of those matters wherein you have been instructed.
5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
In the days of Herod, king of Judea, there was a priest named Zacharias, of the course of Abijah; and his wife, named Elizabeth, was of the daughters of Aaron.
6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
They were both righteous before God, blameless observers of all the Lord's commandments and ordinances.
7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
And they had no child, because Elizabeth was barren, and they were advanced in years.
8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
Now when he came to officiate as priest in the order of his course,
9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
it fell to him by lot, according to the custom of the priesthood, to offer incense in the sanctuary.
10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
And while the incense was burning, the whole congregation were praying without.
11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
Then there appeared to him an angel of the Lord, standing on the right side of the altar of incense.
12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
And Zacharias was discomposed at the sight, and in great terror.
13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
But the angel said to him, Fear not, Zacharias; for your prayer is heard, and Elizabeth your wife shall bear you a son, whom you shall name John.
14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
He shall be to you matter of joy and transport; and many shall rejoice because of his birth.
15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
For he shall be great before the Lord; he shall not drink wine nor any fermented liquor; but he shall be filled with the Holy Spirit, even from his mother's womb.
16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
And many of the sons of Israel he shall bring back to the Lord their God.
17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
Moreover, he shall go before him in the spirit and power of Elijah, to reconcile fathers to their children, and by the wisdom of the righteous, to render the disobedient a people well disposed for the Lord.
18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
And Zacharias said to the angel, How shall I know this: for I am old man, and my wife is advanced in years?
19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
The angel answering, said to him, I am Gabriel, who attend in the presence of God, and am sent to tell you this joyful news.
20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
But know that you shall be dumb, and shall not recover your speech, till the day when these things happen, because you have not believed my words, which shall be fulfilled in due time.
21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
Meanwhile the people waited for Zacharias, and wondered that he staid so long in the sanctuary.
22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
But when he came out, he could not speak to them; and they perceived that he had seen a vision in the sanctuary; for he made them understand by signs, and remained speechless.
23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
And when his days of officiating were expired, he returned home.
24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
Soon after, Elizabeth his wife conceived, and lived in retirement five months, and said,
25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
The Lord has done this for me, purposing now to deliver me from the reproach I lay under among men.
26 А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
Now, in the sixth month, God sent Gabriel his angel, to Nazareth, a city of Galilee;
27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
to a virgin betrothed to a man called Joseph, of the house of David, and the virgin's name was Mary.
28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
When the angel entered, he said to her, Hail, favorite of heaven! the Lord be with you, happiest of women!
29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
At his appearance and words, she was perplexed, and revolved in her mind what this salutation could mean.
30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
And the angel said to her, Fear not, Mary, for you have found favor with God.
31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
And behold, you shall conceive and bear a son, whom you shall name Jesus.
32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
He shall be great, and shall be called the Son of the Highest. And the Lord God will give him the throne of David his Father.
And he shall reign over the house of Jacob forever: his reign shall never end. (aiōn g165)
34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
Then said Mary to the angel, How shall this be, since I have no intercourse with man?
35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
The angel answering, said to her, The Holy Spirit will descend upon you, and the power of the Highest will overshadow you; therefore the holy progeny shall be called the Son of God.
36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
And lo! your cousin Elizabeth also has conceived, a son in her old age; and she who is called barren, is now in her sixth month;
37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
for nothing is impossible with God.
38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
And Mary said, Behold the handmaid of the Lord. Be it to me according to your word. Then the angel departed.
39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
In those days Mary set out, and traveled expeditiously into the hill country; to a city of Judah;
40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
where having entered the house of Zacharias, she saluted Elizabeth.
41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
As soon as Elizabeth heard Mary's salutation, the babe leaped in her womb; and Elizabeth was filled with the Holy Spirit,
42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
and cried with a loud voice, You are the most blessed of women, and blessed is the fruit of your womb.
43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
But how have I deserved this honor, to be visited by the mother of my Lord!
44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
for know, that as soon as the sound of your salutation reached my ears, the babe leaped in my womb for joy.
45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
And happy is she who believed that the things which the Lord has promised her, shall be performed.
46 А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
Then Mary said, My soul magnifies the Lord,
47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
and my spirit rejoices in God my Saviour;
48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
because he has not disdained the low condition of his handmaid; for henceforth, all posterity will pronounce me happy.
49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
For the Almighty, whose name is venerable, has done wonders for me.
50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
His mercy on them who fear him, extends to generations of generations.
51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
He displays the strength of his arm, and dispels the vain imaginations of the proud.
52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
He pulls down potentates from their thrones, and exalts the lowly.
53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
The needy he loads with benefits; but the rich he spoils of everything.
54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
He supports Israel his servant, ever inclined to mercy,
(as he promised to our fathers) toward Abraham and his race. (aiōn g165)
56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
And Mary, after staying with Elizabeth about three months, returned home.
57 А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
When the time for Elizabeth's delivery was come, she brought forth a son;
58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
and her neighbors and relations who heard that the Lord had shown her great kindness, rejoiced with her.
59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
And, on the eighth day, when they came to the circumcision of the child, they would have called him by his father's name, Zacharias.
60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
And his mother interposed, saying, No; but he shall be called John.
61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
They said to her, There is none of your kindred of that name.
62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
They, therefore, asked his father by signs, how he would have him called.
63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
He, having demanded a table-book, wrote upon it, His name is John, which surprised them all.
64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
And his mouth was opened directly, and his tongue loosed. And he spoke, praising God.
65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
Now all in the neighborhood were struck with awe; and the fame of these things spread throughout all the hill country of Judea.
66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
And all who heard these things, pondering them in their hearts, said, What will this child hereafter be? And the hand of the Lord was with him.
67 Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
Then Zacharias, his father, being filled with the Holy Spirit, prophesied, saying,
68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
Blessed be the Lord, the God of Israel, because he has visited and redeemed his people;
69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
and has raised a Prince for our deliverance in the house of David his servant;
(as anciently he promised by his holy prophets) (aiōn g165)
71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
for our deliverance from our enemies, and from the hands of all who hate us;
72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
in kindness to our forefathers, and remembrance of his holy institution;
73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
the oath which he swore to our father Abraham,
74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
to grant to us, that being rescued out of the hands of our enemies, we might serve him boldly,
75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
in piety and uprightness all our days.
76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
And you, child, shall be called a prophet of the Most High; for you shall go before the Lord, to prepare his way,
77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
by giving the knowledge of salvation to his people, in the remission of their sins,
78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
through the tender compassion of our God, who has caused a light to spring from on high to visit us,
79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
to enlighten those who abide in darkness and in the shades of death; to direct our feet into the way of peace.
80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
Meantime the child grew, and acquired strength of mind, and continued in the deserts, until the time when he made himself known to Israel.
