< Від Луки 1 >

1 Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
Since many have undertaken to compose a history of the things that are fully believed among us,
2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
even as they were delivered to us by those who were, from the beginning, eye-witnesses and ministers of the word;
3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
it seemed good to me also, having obtained exact information of all things from the very first, to write them in order for you, most excellent Theophilus,
4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
that you might know the certainty of the things in which you have been instructed.
5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
There was, in the days of Herod the king of Judea, a certain priest, named Zachariah, of the class of Abijah; and his wife was of the daughters of Aaron, and her name was Elizabeth.
6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
They were both righteous before God, walking in all the commandments and ordinances of the Lord, blameless.
7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
And they had no child, because Elizabeth was barren, and they were both advanced in years.
8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
It came to pass, while he was officiating as priest before God, in the order of his class, that,
9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
according to the custom of the priest’s office, his lot was to burn incense, when he went into the temple of the Lord.
10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
And all the multitude of the people were praying without, at the time of incense.
11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
And there appeared to him an angel of the Lord, standing at the right side of the altar of incense.
12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
And Zachariah was troubled at the sight, and fear fell upon him.
13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
But the angel said to him: Fear not, Zachariah; for your prayer is heard, and your wife Elizabeth shall bear you a son, and you shall call his name John.
14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
And you shall have joy and gladness, and many shall rejoice at his birth.
15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
For he shall be great before the Lord; and he shall drink neither wine nor strong drink; and he shall be filled with the Holy Spirit even from his mother’s womb.
16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
And many of the sons of Israel shall he turn to the Lord their God.
17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
And he shall go before him in the spirit and power of Elijah to turn the hearts of the fathers to the children, and the disobedient, by the wisdom of the just, in order to make ready for the Lord a prepared people.
18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
And Zachariah said to the angel: By what sign shall I know this? for I am old, and my wife is advanced in years.
19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
And the angel answered and said to him: I am Gabriel, who stands in the presence of God; and I am sent to speak to you, and to announce to you this good news.
20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
And behold, you shall be dumb and not able to speak, till the day in which these things shall take place, because you did not believe my words, which shall be fulfilled in their proper time.
21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
And the people were waiting for Zachariah, and they wondered that he stayed so long in the temple.
22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
But when he came out, he was not able to speak to them; and they perceived that he had seen a vision in the temple; and he made signs to them, and remained speechless.
23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
And it came to pass, when the days of his service were completed, that he departed to his own house.
24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
And after those days, his wife Elizabeth conceived, and kept herself retired for five months, saying:
25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
Thus has the Lord dealt with me in the days in which he has looked with regard upon me, to take away my reproach among men.
26 А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
And in the sixth month, the angel Gabriel was sent from God into a city of Galilee, named Nazareth,
27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
to a virgin betrothed to a man whose name was Joseph, of the house of David; and the name of the virgin was Mary.
28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
And the angel came into her presence, and said: Hail, graciously accepted: the Lord is with you; blessed are you among women.
29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
And she was perplexed at his words, and reasoned, what this salutation could mean.
30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
And the angel said to her: Fear not, Mary; for you have found favor with God.
31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
And behold, you shall conceive and bear a son, and you shall call his name Jesus.
32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
He shall be great, and shall be called the Son of the Most High; and the Lord God will give to him the throne of David his father;
33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“. (aiōn g165)
and he shall reign over the house of Jacob forever, and of his kingdom there shall be no end. (aiōn g165)
34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
But Mary said to the angel: How shall this be, since I know not a man?
35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
And the angel answered and said to her: The Holy Spirit will come upon you, and the power of the Most High will overshadow you; for which reason, also, that which is begotten, being holy, shall be called the Son of God.
36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
And behold, Elizabeth your kinswoman, even she has conceived a son in her old age; and this is the sixth month with her who is called barren;
37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
for nothing shall be impossible with God.
38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
And Mary said: Behold the handmaid of the Lord; let it be to me according to your word. And the angel departed from her.
39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
And Mary arose in those days, and went with haste into the mountainous country, into a city of Judah;
40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
and she came into the house of Zachariah, and saluted Elizabeth.
41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
And it came to pass, when Elizabeth heard the salutation of Mary, that the babe in her womb leaped for joy.
42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
And Elizabeth was filled with the Holy Spirit, and spoke with a loud voice, and said: Blessed are you among women, and blessed is the fruit of your womb.
43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
And whence is this to me, that the mother of my Lord should come to me?
44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
For, behold, when the voice of your salutation sounded in my ears, the babe in my womb leaped for joy.
45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
And blessed is she who believed; for there shall be a fulfillment of the things which were spoken to her from the Lord.
46 А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
And Mary said: My soul magnifies the Lord,
47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
and my spirit rejoices in God, my Savior;
48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
for he has looked upon the lowly condition of his handmaid. For, behold, from this time, all generations shall call me blessed;
49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
for He that is Mighty has done great things for me, and holy is his name:
50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
and his mercy is from generation to generation upon those who fear him.
51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
He has done mighty deeds with his arm; he has scattered those who are proud in the understanding of their hearts.
52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
He has cast down the mighty from their thrones, and exalted the lowly.
53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
He has filled the hungry with good things, but the rich he has sent empty away.
54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
He has helped Israel his servant, (as he spoke to our fathers, )
55 як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“ (aiōn g165)
by remembering his mercy to Abraham and to his posterity forever. (aiōn g165)
56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
And Mary remained with her about three months, and returned to her own house.
57 А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
Now the time for Elizabeth to be delivered had fully come; and she gave birth to a son.
58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
And her neighbors and relatives heard that the Lord had showed great mercy to her, and they rejoiced with her.
59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
And it came to pass, on the eighth day, that they came to circumcise the child; and they called him by the name of his father, Zachariah.
60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
And his mother answered and said: Not so: but he shall be called John.
61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
And they said to her: There is no one among your relatives that is called by this name.
62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
And they made signs to his father, to know what he wished him to be called.
63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
And having asked for a writing tablet, he wrote, saying: His name is John. And they were all astonished.
64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
And immediately his mouth was opened, and his tongue was loosed, and he spoke, and praised God.
65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
And fear came on all that dwelt round about them; and all these things were talked of everywhere throughout the mountainous country of Judea.
66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
And all that heard them, laid them up in their hearts, and said: What, then, will this child be? And the hand of the Lord was with him.
67 Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
And Zachariah his father was filled with the Holy Spirit, and prophesied, saying:
68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
Blessed be the Lord God of Israel; for he has visited and redeemed his people;
69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
and he has raised up for us, in the house of David his servant, a horn of salvation,
70 як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх, (aiōn g165)
(as he spoke by the mouth of all his holy prophets of ancient times, ) (aiōn g165)
71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
salvation from our enemies, and from the hand of all that hate us,
72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
in order to show the mercy promised to our fathers, and to remember his holy covenant,
73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
the oath which he swore to Abraham our father,
74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
that he would grant to us, that being delivered from the hands of our enemies, we might serve him without fear,
75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
in holiness and righteousness before him, all our days.
76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
And you, child, shall be called the prophet of the Most High; for you shall go before the face of the Lord, to make ready his ways,
77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
by giving to his people the knowledge of salvation in the remission of their sins,
78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
through the tender mercies of our God; by which the dawn from on high has visited us,
79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
to give light to those who sit in darkness and in the shadow of death, by guiding our feet in the way of peace.
80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
And the child grew and became strong in spirit; and he was in the deserts till the day of his manifestation to Israel.

< Від Луки 1 >