Від Луки 1
1 Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
Efterdi mange have taget sig for at forfatte en Beretning om de Ting, som ere fuldbyrdede iblandt os,
2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
således som de, der fra Begyndelsen bleve Øjenvidner og Ordets Tjenere, have overleveret os:
3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
så har også jeg besluttet, efter nøje at have gennemgået alt forfra, at nedskrive det for dig i Orden, mægtigste Theofilus!
4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
for at du kan erkende Pålideligheden af de Ting, hvorom du er bleven mundtligt undervist.
5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
I de Dage, da Herodes var Konge i Judæa, var der en Præst af Abias Skifte, ved Navn Sakarias; og han havde en Hustru af Arons Døtre, og hendes Navn var Elisabeth.
6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
Men de vare begge retfærdige for Gud og vandrede udadlelige i alle Herrens Bud og Forskrifter.
7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
Og de havde intet Barn, efterdi Elisabeth var ufrugtbar, og de vare begge fremrykkede i Alder.
8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
Men det skete, medens han efter sit Skiftes Orden gjorde Præstetjeneste for Gud,
9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
tilfaldt det ham efter Præstetjenestens Sædvane at gå ind i Herrens Tempel og bringe Røgelseofferet.
10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
Og hele Folkets Mængde holdt Bøn udenfor i Røgelseofferets Time.
11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
Men en Herrens Engel viste sig for ham, stående ved den højre Side af Røgelsesalteret.
12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
Og da Sakarias så ham, forfærdedes han, og Frygt faldt over ham.
13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
Men Engelen sagde til ham: "Frygt ikke, Sakarias! thi din Bøn er hørt, og din Hustru Elisabeth skal føde dig en Søn, og du skal kalde hans Navn Johannes.
14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
Og han skal blive dig til Glæde og Fryd, og mange skulle glædes over hans Fødsel;
15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
thi han skal være stor for Herren. Og Vin og stærk Drik skal han ej drikke, og han skal fyldes med den Helligånd alt fra Moders Liv,
16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
og mange af Israels Børn skal han omvende til Herren deres Gud.
17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
Og han skal gå foran for ham i Elias's Ånd og Kraft for at vende Fædres Hjerter til Børn og genstridige til retfærdiges Sind for at berede Herren et velskikket folk."
18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
Og Sakarias sagde til Engelen: "Hvorpå skal jeg kende dette? thi jeg er gammel, og min Hustru er fremrykket i Alder."
19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
Og Engelen svarede og sagde til ham: "Jeg er Gabriel, som står for Guds Åsyn, og jeg er udsendt for at tale til dig og for at forkynde dig dette Glædesbudskab.
20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
Og se, du skal blive stum og ikke kunne tale indtil den Dag, da dette sker, fordi du ikke troede mine Ord, som dog skulle fuldbyrdes i deres Tid,"
21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
Og folket biede efter Sakarias, og de undrede sig over, at han tøvede i Templet.
22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
Og da han kom ud, kunde han ikke tale til dem, og de forstode, at han havde set et Syn i Templet; og han gjorde Tegn til dem og forblev stum.
23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
Og det skete, da hans Tjenestes Dage vare fuldendte, gik han hjem til sit Hus.
24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
Men efter disse Dage blev hans Hustru Elisabeth frugtsommelig, og hun skjulte sig fem Måneder og sagde:
25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
"Således har Herren gjort imod mig i de Dage, da han så til mig for at borttage min Skam iblandt Mennesker:"
26 А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
Men i den sjette Måned blev Engelen Gabriel sendt fra Gud til en By i Galilæa, som hedder Nazareth,
27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
til en Jomfru, som var trolovet med en Mand ved Navn Josef, af Davids Hus; og Jomfruens Navn var Maria.
28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
Og Engelen kom ind til hende og sagde: "Hil være dig, du benådede, Herren er med dig, du velsignede iblandt Kvinder!"
29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
Men hun blev forfærdet over den Tale, og hun tænkte, hvad dette skulde være for en Hilsen.
30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
Og Engelen sagde til hende: "Frygt ikke, Maria! thi du har fundet Nåde hos Gud.
31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
Og se, du skal undfange og føde en Søn, og du skal kalde hans Navn Jesus.
32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
Han skal være stor og kaldes den Højestes Søn; og Gud Herren skal give ham Davids, hans Faders Trone.
Og han skal være Konge over Jakobs Hus evindelig, og der skal ikke være Ende på hans Kongedømme." (aiōn g165)
34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
Men Maria sagde til Engelen: "Hvorledes skal dette gå til, efterdi jeg ikke ved af nogen Mand?"
35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
Og Engelen svarede og sagde til hende: Den Helligånd skal komme over dig, og den Højestes Kraft skal overskygge dig; derfor skal også det hellige, som fødes, kaldes Guds Søn.
36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
Og se, Elisabeth din Frænke, også hun har undfanget en Søn i sin Alderdom, og denne Måned er den sjette for hende, som kaldes ufrugtbar.
37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
Thi intet vil være umuligt for Gud."
38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
Men Maria sagde: "Se, jeg er Herrens Tjenerinde; mig ske efter dit Ord!" Og Engelen skiltes fra hende.
39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
Men Maria stod op i de samme Dage og drog skyndsomt til Bjergegnen til en By i Juda.
40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
Og hun kom ind i Sakarias's Hus og hilste Elisabeth.
41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
Og det skete, da Elisabeth hørte Marias Hilsen, sprang Fosteret i hendes Liv. Og Elisabeth blev fyldt med den Helligånd
42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
og råbte med høj Røst og sagde: "Velsignet er du iblandt Kvinder! og velsignet er dit Livs Frugt!
43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
Og hvorledes times dette mig, at min Herres Moder kommer til mig?
44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
Thi se, da din Hilsens Røst nåede mine Øren, sprang Fosteret i mit Liv med Fryd.
45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
Og salig er hun, som troede; thi det skal fuldkommes, hvad der er sagt hende af Herren,"
46 А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
Og Maria sagde: "Min Sjæl ophøjer Herren;
47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
og min Ånd fryder sig over Gud, min Frelser;
48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
thi han har set til sin Tjenerindes Ringhed. Thi se, nu herefter skulle alle Slægter prise mig salig,
49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
fordi den mægtige har gjort store Ting imod mig. Og hans Navn er helligt;
50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
og hans Barmhjertighed varer fra Slægt til Slægt over dem, som frygte ham.
51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
Han har øvet Vælde med sin Arm; han har adspredt dem, som ere hovmodige i deres Hjertes Tanke.
52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
Han har nedstødt mægtige fra Troner og ophøjet ringe.
53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
Hungrige har han mættet med gode Gaver, og rige har han sendt tomhændede bort.
54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
Han har taget sig af sin Tjener Israel for at ihukomme Barmhjertighed
imod Abraham og hans Sæd til evig Tid, således som han talte til vore Fædre." (aiōn g165)
56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
Og Maria blev hos hende omtrent tre Måneder, og hun drog til sit Hjem igen.
57 А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
Men for Elisabeth fuldkommedes Tiden til, at hun skulde føde, og hun fødte en Søn.
58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
Og hendes Naboer og Slægtninge hørte, at Herren havde gjort sin Barmhjertighed stor imod hende, og de glædede sig med hende.
59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
Og det skete på den ottende Dag, da kom de for at omskære Barnet; og de vilde kalde det Sakarias efter Faderens Navn.
60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
Og hans Moder svarede og sagde: "Nej, han skal kaldes Johannes."
61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
Og de sagde til hende: "Der er ingen i din Slægt, som kaldes med dette Navn."
62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
Men de gjorde Tegn til hans Fader om, hvad han vilde, det skulde kaldes.
63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
Og han forlangte en Tavle og skrev disse Ord: "Johannes er hans Navn." Og de undrede sig alle.
64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
Men straks oplodes hans Mund og hans Tunge, og han talte og priste Gud.
65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
Og der kom en Frygt over alle, som boede omkring dem, og alt dette rygtedes over hele Judæas Bjergegn.
66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
Og alle, som hørte det, lagde sig det på Hjerte og sagde: "Hvad mon der skal blive af dette Barn?" Thi Herrens Hånd var med ham.
67 Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
Og Sakarias, hans Fader, blev fyldt med den Helligånd, og han profeterede og sagde:
68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
"Lovet være Herren, Israels Gud! thi han har besøgt og forløst sit Folk
69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
og har oprejst os et Frelsens Horn" i sin Tjener Davids Hus,
således som han talte ved sine hellige Profeters Mund fra fordums Tid, (aiōn g165)
71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
en Frelse fra vore Fjender og fra alle deres Hånd, som hade os,
72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
for at gøre Barmhjertighed imod vore Fædre og ihukomme sin hellige Pagt,
73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
den Ed, som han svor vor Fader Abraham, at han vilde give os,
74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
at vi, friede fra vore Fjenders Hånd, skulde tjene ham uden Frygt,
75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
i Hellighed og Retfærdighed for hans Åsyn, alle vore Dage.
76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
Men også du, Barnlille! skal kaldes den Højestes Profet; thi du skal gå foran for Herrens Åsyn for at berede hans Veje,
77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
for at give hans Folk Erkendelse af Frelse ved deres Synders Forladelse,
78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
for vor Guds inderlige Barmhjertigheds Skyld, ved hvilken Lyset fra det høje har besøgt os
79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
for at skinne for dem, som sidde i Mørke og i Dødens Skygge, for at lede vore Fødder ind på Fredens Vej,"
80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
Men Barnet voksede og blev styrket i Ånden; og han var i Ørkenerne indtil den Dag, da han trådte frem for Israel.
