Левит 6
1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Le hoe ty nitsara’ Iehovà amy Mosè:
2 „Коли хто згрішить і переступом спроневі́риться проти Господа, і скаже неправду на ближнього свого щодо да́ного на схо́вок, щодо даного в за́клад, або щодо грабунку, або вимусить утиском у ближнього свого,
Aa naho eo ty mandilatse am’ Iehovà amy te nifañahie’e ty mpiama’e ami’te nahaja, ke nampitsoaheñe, he nikizoeñe; ke nidramoteñe i mpiama’ey,
3 або зна́йде яку́сь згубу та й скаже неправду про неї, і присягне́ неправдиво на одне зо всього, що́ робить люди́на, і згрішить тим,
hera nirendreke ty nimotso fe mamañahy ty ama’e, naho nandañitse aman-titike, hanaña’e hakeo aman-dra’ inoñ’ inoñe mete hanoe’ ondaty amy rezay,
4 то станеться, коли він згрішить і завини́ть, — нехай пове́рне грабу́нок, що заграбував, або ви́мушення, що був вимусив, або дане на сховок, що було зложене в нього, або згубу, що знайшов,
le ie nandilatse naho voa-zaka, le havaha’e i nikamere’ey, ndra i nidramote’ey, ndra i nahaja’ey, ndra i nimotso nioni’ey
5 або все, що присяг про нього неправдиво, — і поверне його насамперед, і додасть до нього п'яту частину тому́, чиє воно, дасть його в день, коли виявиться провина його.
ndra inoñ’ ino nifantà’e vìlañe. Le havaha’e mira naho hitompea’e ty faha-lime’e, vaho hatolo’e amy tompo’ey amy andro banabanae’e i engan-dila’ey.
6 І він приведе Господе́ві до священика жертву за провину свою, — безвадного барана з дрібної худоби за твоєю оці́нкою на жертву за провину.
Hendese’e amy Iehovà ty engan-kakeo’e, ty añondrilahy tsy aman-kandra boak’ am-pirai-lia, naho ty hanjoanjoe’o ho engan-dilatse, mb’amy mpisoroñey.
7 І священик очистить його перед Господнім лицем, і буде йому про́щено все до одно́го, що́ і він зробив на провину“.
Le hañefetse aze añatrefa’ Iehovà i mpisoroñey ty amy tahiñe nanoe’e naha-voa-zaka azey, vaho ho hahañe.
8 І Господь промовляв до Мойсея, ка́жучи:
Hoe ty nitsara’ Iehovà amy Mosè:
9 „Накажи Ааронові та синам його, повіда́ючи: Оце зако́н цілопа́лення: Воно приноситься на о́гнищі своїм на жертівнику ці́лу ніч аж до ра́нку, а огонь жертівника горітиме на ньому.
Lilio t’i Aharone naho o ana’eo ami’ty hoe: Zao ty fepè’ o fisoroñañeo: hapok’ amo hatae amy kitreliio i engaeñe harivay hialeñe ampara’ te porea’ ty maraindray vaho hirehetse nainai’e i afo ambone’ i kitreliiy.
10 І надіне священик льняну́ свою шату, і льняне спіднє зодягне на тіло своє, і збере по́піл, що на нього огонь спалить цілопалення на жертівнику, та й покладе його при жертівнику.
Ie fa niforototoeñe an’ afo amy kitreliiy i soroñey, le haombe’ i mpisoroñey i saro’e leniy, ie fa nisikina’e i kiloti’e manaroñe i sandri’eiy, le ho rambese’e ty laveno’e vaho hapo’e añ’ ila’ i kitreliy.
11 І зді́йме він шати свої, і зодя́гне одіж іншу, та й винесе попіл поза та́бір до чистого місця.
Hafaha’e hey o saro’eo, hisikiñe ty ila’e, vaho hendese’e alafe’ i tobey an-toetse malio añe i lavenokey.
12 А огонь на жертівнику горітиме на ньому, не погасне, а священик пали́тиме на ньому дро́ва щора́нку, і кластиме на нього цілопалення, і палитиме на ньому лій мирних жертов.
Izay ty hampitolom-pirehetse ty afo amy kitreliy, tsy hikipeke. Hanoron-katae ama’e boak’ andro i mpisoroñey, halaha’e ama’e ze hisoroñañe vaho hengae’e an-katoeñe ama’e ty safo’ o engam-pañanintsiñeo.
13 Огонь за́вжди горітиме на жертівнику, не погасне.
Tanan-kirehetse nainai’e amy kitreliy ty afo, vaho tsy hakipeke.
14 А оце зако́н про хлібну жертву: Ааронові сини принесуть її перед лице Господнє до пе́реду жертівника.
Zao ty fetse’ o enga-mahakamao: ho banabanae’ o ana’ i Aharoneo añatrefa’ Iehovà aolo’ i kitreliy.
15 І ві́зьме він із неї жменею своєю з пшеничної муки́ хлібної жертви, та з оливи її, та ввесь ладан, що на хлібній жертві, та й спалить на жертівнику, — любі пахощі, це частина її, як пригадувальна для Господа.
Handrambesa’e ty mona’ i enga-mahakama mahàtsa-pitañey miharo amy mena’ey naho ze hene embok’ amy enga-mahakamay, le hengae’e an-katoeñe amy kitreliy ho tiahy, ho hàñim-pañanintsiñe am’ Iehovà.
16 А позостале з неї їстимуть Аарон та сини його, — прі́сне буде їджене воно в святім місці, на подвір'ї скинії заповіту бу́дуть їсти її.
Ho kamae’ i Aharone naho o ana’eo ty tsi-rì’e; ho kamaeñe tsy aman-dalivay an-toe-miavake ao; an-kiririsan-kibohom-pamantañañe eo ty hikama’ iareo aze.
17 Не буде пе́чена вона квашеною. Їхню частину — Я дав це з огняни́х Моїх жертов; вона — Найсвятіше, як жертва за гріх та жертва за провину.
Tsy hatoñak’ aman-dalivay re. Fa nandivako am’ iareo boak’ amo nisoroñañ’ amakoo; ie miava-do’e, manahake i engan-kakeoy naho i engan-dilatsey.
18 Кожен нащадок чоловічої статі поміж Ааронових дітей буде її їсти, — вічна постанова для ваших поколінь, — з огняни́х жертов Господніх. Усе, що доторкнеться до них, освя́титься“.
Ie ho fikama’ ze hene ana-dahi’ i Aharone, ho fañè nainai’e amo tariratse mifandimbeo, amo fisoroñañe am’ Iehovào; fonga hiavake ze mitsapa aze.
19 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Hoe ty nitsara’ Iehovà amy Mosè:
20 „Оце жертва Аарона та синів його, що принесуть Господе́ві в дні пома́зання його: десята частина ефи́ пшени́чної муки, це постійна хлібна жертва: половина її — рано, а половина її — ввечорі.
Zao ty ho enga’ i Aharone naho o ana’eo, ty hengae’e am’ Iehovà amy andro fañorizañe azey: mona fahafolo’ ty efà ho enga-mahakama nainai’e donia, ty vaki’e maraindraiñe vaho ty vaki’e hariva.
21 На лопа́тці в оливі буде вона зро́блена; принесеш її вимішану, випечену жертву хлібну в кусках принесеш, — любі пахощі для Господа.
Hanoeñe ami’ty kapeke miharo menake ie fa nigoñahe’ ty menake, le hendese’o ao, ho banabanae’o am-pìla’e natoñake ho enga-mahakama, hàñim-pañanintsiñe am’ Iehovà.
22 А пома́заний священик зробить її — замість нього зробить її котрийсь із синів його, — це вічна Господня постанова. Уся вона буде спалена.
I mpisoroñe norizañe handimbe aze boak’ amo ana’eoy ty hañenga i rahay; fañè nainai’e izay, le hene hengaeñe an-katoeñe am’ Iehovà.
23 А кожна священикова хлібна жертва буде ціла, — не буде їджена“.
Fonga ho forototoeñe ze enga-mahakama’ o mpisoroñeo, fa tsy ho kamaeñe.
24 І Господь промовляв до Мойсея, гово́рячи:
Le hoe ty nitsara’ Iehovà amy Mosè:
25 „Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Оце зако́н про жертву за гріх: На місці, де зарізується цілопа́лення, буде зарізувана жертва за гріх перед лицем Господнім, — Найсвятіше вона!
Saontsio amy Aharone naho o ana’eo, ty hoe: Zao ty fetse’ i engan-kakeoy: amy fandentañe o hisoroñañeoy ty handentañe o engan-kakeoo añatrefa’ Iehovà; ie miava-do’e.
26 Священик, що складає її як жертву за гріх, буде їсти її, — на місці святому буде вона їджена, на подвір'ї скинії заповіту.
Ty mpisoroñe misoroñe aze ty amo hakeoo ty hikama aze. An-toe-miavake ty fikamà’e aze, an-kiririsan-kibohom-pamantañañe ao.
27 Усе, що доторкнеться до м'яса її, стане святе; а що з її крови покро́пить на оде́жу, — що покро́питься нею, те випереш на місці святому.
Hiavake ze mitsapa ty nofo’e. Naho mipitsik’ an-tsaroñe ty lio’e le ho sasà’o amy toe-miavakey i nipitsiha’ey.
28 А гли́няний по́суд, що в ньому вона ва́рена, буде розбитий. А якщо в мідянім по́суді була вона ва́рена, то буде ви́чищений до блиску й виполосканий водою.
Ho foieñe ka ze valàñe-tane nahandroañ’ aze; fa naho valàñe torisìke ty nahandroañ’ aze le ho kotriñeñe vaho kintsañen-drano.
29 Кожен чоловічої статі із священиків буде їсти її, — Найсвятіше вона.
Songa mete mikama ama’e ze lahilahy amo mpisoroñeo. Miavake izay.
30 А кожна жертва за гріх, що з крови її буде внесено до скинії заповіту на оку́плення в святині, не буде їджена, — в огні буде спалена.
Fe tsy azo kamaeñe ze soron-kakeo nangalan-dio, nendeseñe amy kibohom-pamantañañey hanoem-pijebañañe amy toe-miavakey, ie tsy mete tsy forototoeñe añ’afo.
