Левит 26

1 Не зробите собі божкі́в та ідола, і кам'яного стовпа́ не поставите собі, і ка́меня з фіґурами не покладете в вашім кра́ї, щоб кла́нятися перед ними. Бо Я — Господь, Бог ваш!

I [am] the Lord your God: you shall not make to yourselves gods made with hands, or graven; neither shall you rear up a pillar for yourselves, neither shall you set up a stone [for] an object in your land to worship it: I am the Lord your God.

2 Субі́т Моїх будете доде́ржувати, а святиню Мою будете шанувати. Я — Господь!

You shall keep my sabbaths, and reverence my sanctuaries: I am the Lord.

3 Якщо будете ходити згідно з постановами Моїми, а за́повідей Моїх будете додержувати й будете виконувати їх,

If you will walk in my ordinances, and keep my commandments, and do them,

4 то дам ваші дощі в їхнім часі, і земля дасть свій урожай, а польове́ дерево дасть плід свій.

then will I give you the rain in its season, and the land shall produce its fruits, and the trees of the field shall yield their fruit.

5 І моло́чення досягне вам виноградобра́ння, а виноградобра́ння досягне сіяння, і ви будете їсти хліб свій доси́та, і будете сидіти безпечно в вашому кра́ї.

And your threshing time shall overtake the vintage, and your vintage shall overtake your seed time; and you shall eat your bread to the full; and you shall dwell safely upon your land, and war shall not go through your land.

6 І дам мир у краю́, і ви будете лежати, і ніхто не вчинить, щоб ви тремтіли, — бо злу звірину́ винищу з землі, а меч не перейде через край ваш.

And I will give peace in your land, and you shall sleep, and none [shall] make you afraid; and I will destroy the evil beasts out of your land,

7 І ви будете гнати ворогів своїх, а вони попа́дають перед вами від меча.

and you shall pursue your enemies, and they shall fall before you with slaughter.

8 І п'ятеро з вас поженуть сотню, а сотня з вас пожене десять тисяч, — і попадають вороги ваші перед вами від меча.

And five of you shall chase a hundred, and a hundred of you shall chase tens of thousands; and your enemies shall fall before you by the sword.

9 І оберну́сь Я до вас, і розплоджу́ вас, і розмно́жу вас, і виконаю Свого заповіта з вами.

And I will look upon you, and increase you, and multiply you, and establish my covenant with you.

10 І ви будете їсти старе-перестаріле, і повикидаєте старе перед нови́м.

And you shall eat that which is old and very old, and bring forth the old to make way for the new.

11 І поставлю місце перебува́ння Свого серед вас, — і душа Моя не обри́дить вами.

And I will set my tabernacle amongst you, and my soul shall not abhor you;

12 І Я буду ходити серед вас, і буду вам Богом, а ви будете Мені наро́дом.

and I will walk amongst you, and be your God, and you shall be my people.

13 Я — Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського кра́ю, щоб ви не були їм рабами. І Я поламав зано́зи вашого ярма́, — і вивів вас із підне́сеною головою.

I am the Lord your God, who brought you out of the land of Egypt, where you were slaves; and I broke the band of your yoke, and brought you forth openly.

14 А коли ви не будете слухня́ні Мені, і не вико́нуватиме всіх тих за́повідей,

But if you will not listen to me, nor obey these my ordinances,

15 і якщо постановами Моїми будете пого́рджувати, і якщо душа ваша бри́дитиметься зако́нами Моїми, щоб не виконувати всіх за́повідей Моїх, щоб ламати вам заповіта Мого, —

but disobey them, and your soul should loathe my judgements, so that you should not keep all my commands, so as to break my covenant,

16 то й Я зроблю́ вам оце: поставлю над вами пере́страх, сухоти й пропасницю, що винищують очі й обезсилюють душу. І ви надаремно сі́ятимете насіння своє, — бо поїдять його вороги ваші.

then will I do thus to you: I will even bring upon you perplexity and the itch, and the fever that causes your eyes to waste away, and [disease] that consumes your life; and you shall sow your seeds in vain, and your enemies shall eat them.

17 І зверну Я лице Своє на вас, — і ви будете вдарені перед своїми ворогами. І будуть панувати над вами нена́висники ваші, — і ви будете втікати, хоч ніхто вас не гнатиме.

And I will set my face against you, and you shall fall before your enemies, and they that hate you shall pursue you; and you shall flee, no one pursuing you.

18 А якщо й при тому не будете слухняні Мені, то Я семикра́тно побільшу́ кару на вас за ваші гріхи́.

And if you still refuse to listen to me, then will I chasten you yet more even seven times for your sins.

19 І зломлю́ пиху́ вашої сили, і зроблю́ ваше небо як залізо, а землю вашу як мідь!

And I will break down the haughtiness of your pride; and I will make your heaven iron, and your earth as it were brass.

20 І надаремно буде виче́рпуватися ваша сила: земля ваша не дасть свого врожаю, а дерево на землі не дасть свого пло́ду.

And your strength shall be in vain; and your land shall not yield its seed, and the tree of your field shall not yield its fruit.

21 А якщо й тоді пі́дете проти Мене, і не схочете бути слухня́ними Мені, то Я семикратно збільшу́ над вами удара Свого згідно з вашими гріхами.

And if after this you should walk perversely, and not be willing to obey me, I will further bring upon you seven plagues according to your sins.

22 І пошлю́ на вас пі́льну звірину, а вона винищить вам дітей, і вигубить вашу худобу, і зменшить кількість вашу, і попустошить ваші дороги.

And I will send upon you the wild beasts of the land, and they shall devour you, and shall consume your cattle: and I will make you few in number, and your ways shall be desolate.

23 А якщо цими карами не бу́дете на́вчені, і будете ходити проти Ме́не,

And if hereupon you are not corrected, but walk perversely towards me,

24 то й Я піду́ проти вас, і вда́рю вас і Я семикра́тно за ваші гріхи.

I also will walk with you with a perverse spirit, and I also will strike you seven times for your sins.

25 І приведу́ на вас меча, що помстить пімсту за заповіта, — і ви будете зі́брані до ваших міст, і Я пошлю морови́цю на вас, і ви будете ві́ддані в руку ворога.

And I will bring upon you a sword avenging the cause of [my] covenant, and you shall flee for refuge to your cities; and I will send out death against you, and you shall be delivered into the hands of your enemies.

26 Коли Я знищу вам хліб, підпору вашу, то десять жіно́к будуть пекти хліб вам в одній печі́, і вернуть хліб ваш вагою, а ви будете їсти — і не наси́титеся.

When I afflict you with famine of bread, then ten women shall bake your loaves in one oven, and they shall render your loaves by weight; and you shall eat, and not be satisfied.

27 А якщо й тим не станете слухня́ні Мені, і будете ходити проти Ме́не,

And if hereupon you will not obey me, but walk perversely towards me,

28 то й Я з лютістю піду́ проти вас, і також Я семикра́тно покараю вас за ваші гріхи, —

then will I walk with you with a froward mind, and I will chasten you sevenfold according to your sins.

29 і ви тіло своїх синів бу́дете їсти, і тіло дочок своїх бу́дете поїда́ти...

And you shall eat the flesh of your sons, and the flesh of your daughters shall you eat.

30 І поруйную ваші висо́ти, і повитинаю ваші стовпи́ сонця, і поскладаю трупи ваші на трупах божків ваших, — і обри́дить душа Моя вас!

And I will render your pillars desolate, and will utterly destroy your wooden [images] made with hands; and I will lay your carcases on the carcases of your idols, and my soul shall loathe you.

31 І вчиню́ міста ваші руїною, і поспусто́шую ваші святині, — і не прийму́ ваших пахощів любих.

And I will lay your cities waste, and I will make your sanctuaries desolate, and I will not smell the savour of your sacrifices.

32 І спусто́шу Я край той, — і будуть дивуватися з то́го ваші вороги, що мешкають у ньому.

And I will lay your land desolate, and your enemies who dwell in it shall wonder at it.

33 А вас порозпоро́шую поміж наро́дів, і вийму за вами меча, — і стане край ваш спусто́шенням, а міста́ ваші будуть руїною...

And I will scatter you amongst the nations, and the sword shall come upon you and consume you; and your land shall be desolate, and your cities shall be desolate.

34 Тоді земля та надолу́жить собі за суботні роки по всі дні спусто́шення її. Коли будете в краї ваших ворогів, тоді ваша земля святкуватиме відпочинок, і надолу́жить собі за свої суботні роки.

Then the land shall enjoy its sabbaths all the days of its desolation.

35 По всі дні спусто́шення святкува́тиме вона відпочинок, чого не святкувала в суботні роки, коли ви сиділи на ній.

And you shall be in the land of your enemies; then the land shall keep its sabbaths, and the land shall enjoy its sabbaths all the days of its desolation: it shall keep sabbaths which it kept not amongst your sabbaths, when you lived in it.

36 А щодо позосталих серед вас, то впрова́джу в їхні серця полохли́вість в края́х їхніх ворогів, — і буде їх гнати навіть шелест подму́хненого вітром листу, і будуть вони втікати, як утікають перед мече́м, та й попа́дають, хоч ніхто не женеться...

And to those who are left of you I will bring bondage into their heart in the land of their enemies; and the sound of a shaken leaf shall chase them, and they shall flee as fleeing from war, and shall fall when none pursues them.

37 І будуть вони спотика́тися один об о́дного, ніби від меча́, хоч ніхто не женеться за ними. І ви не зможете стати проти ваших ворогів.

And brother shall disregard brother as in war, when none pursues; and you shall not be able to withstand your enemies.

38 І погинете серед поганів, і пожере́ вас земля ваших ворогів.

And you shall perish amongst the Gentiles, and the land of your enemies shall devour you.

39 А позосталі серед вас помарніють у края́х ворогів ваших за гріх свій, а також за гріхи батьків своїх помарні́ють із ними.

And those who are left of you shall perish, because of their sins, and because of the sins of their fathers: in the land of their enemies shall they consume away.

40 І ви́знають вони гріх свій та гріх батькі́в своїх, що ними спроневі́рилися були Мені, а також, що ходили проти Ме́не.

And they shall confess their sins, and the sins of their fathers, that they have transgressed and neglected me, and that they have walked perversely before me,

41 Також і Я піду́ проти них, і впрова́джу їх до кра́ю ї́хніх ворогів. Якщо тоді впоко́риться їхнє необрізане серце, то тоді понесу́ть кару за свої гріхи.

and I walked with them with a perverse mind; and I will destroy them in the land of their enemies: then shall their uncircumcised heart be ashamed, and then shall they acquiesce in [the punishment of] their sins.

42 І Я згадаю заповіта Свого з Яковом, а також заповіта Свого з Ісаком, і також заповіта Свого з Авраамом згадаю, і згадаю той край.

And I will remember the covenant of Jacob, and the covenant of Isaac, and the covenant of Abraam will I remember.

43 А край той буде позбавлений їх, і надолу́жить собі свої суботні роки, опустілий від них, а вони понесуть кару за свої гріхи, а то для то́го, що зако́нами Моїми пого́рджували, а постанови Мої оги́дила була їхня душа.

And I will remember the land, and the land shall be left of them; then the land shall enjoy her sabbaths, when it is deserted through them: and they shall accept [the punishment of] their iniquities, because they neglected my judgements, and in their soul loathed my ordinances.

44 А проте, коли вони пробува́ли в краю́ своїх ворогів, то Я не пого́рджував ними, і не збри́див їх, щоб винищити їх, щоб зламати заповіта Свого з ними. Бо Я — Господь, Бог їх!

And yet not even thus, while they were in the land of their enemies, did I overlook them, nor did I loathe them so as to consume them, to break my covenant made with them; for I am the Lord their God.

45 І Я пам'ятатиму їм заповіта з предками, що Я вивів їх з єгипетського кра́ю на оча́х поган, щоб бути їм Богом. Я — Господь!“

And I will remember their former covenant, when I brought them out of the land of Egypt, out of the house of bondage before the nation, to be their God; I am the Lord.

46 Оце постанови, і уста́ви та зако́ни, що дав Госпо́дь між Собою та між Ізраїлевими синами на Сіна́йській горі через Мойсея.

These are my judgements and my ordinances, and the law which the Lord gave between himself and the children of Israel, in the mount Sina, by the hand of Moses.