Левит 24
1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
IL Signore parlò ancora a Mosè, dicendo:
2 „Накажи Ізраїлевим синам, і вони принесуть тобі чистої, ви́чавленої оливи з оли́вкового дерева на освітлення, щоб запалювати вічну лямпа́ду.
Comanda a' figliuoli d'Israele che ti rechino dell'olio di uliva, puro, vergine, per la lumiera, per tener del continuo le lampane accese.
3 Поза завісою свідо́цтва в скинії заповіту приряди́ть її Ааро́н від вечора аж до ра́нку перед Господнім лицем наза́вжди. Це вічна постанова для ваших поколінь!
Mettale in ordine Aaronne nel Tabernacolo della convenenza, di fuori della Cortina della Testimonianza, dalla sera infino alla mattina, del continuo, davanti al Signore. [Quest'è] uno statuto perpetuo per le vostre generazioni.
4 На чистім свічнику́ прирядить він ті лямпади перед Господнім лицем наза́вжди.
Metta del continuo in ordine le lampane in sul Candelliere puro, davanti al Signore.
5 І ві́зьмеш пшеничної муки, і випечеш із неї дванадцять калачів, — по дві десяті ефи́ буде один кала́ч.
Piglia, oltre a ciò, del fior di farina, e fanne dodici focacce, e cuocile; sia ciascuna focaccia di due decimi [d'efa].
6 І покладеш їх у два ряди́, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем,
E mettile in due ordini, sei per ordine, sopra la Tavola pura, davanti al Signore.
7 і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за прига́дувальну частину, — огняна́ жертва для Господа.
E metti dell'incenso puro sopra ciascun ordine; e sia [quell'incenso] per ricordanza di que' pani, [per] offerta che si fa per fuoco al Signore.
8 Щосуботи він покладе його перед Господнім лицем за́вжди, від Ізраїлевих синів, вічний запові́т.
Mettansi per ordine, ogni giorno di Sabato, del continuo, nel cospetto del Signore, quelle focacce [tolte] da' figliuoli d'Israele, per patto perpetuo.
9 І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняни́х жертов Господніх. Це вічна постанова“.
E sieno quelle per Aaronne e per i suoi figliuoli; ed essi le mangino in luogo santo; conciossiachè sieno cosa santissima, a lui [appartenente] dell'offerte che si hanno da ardere al Signore, per istatuto perpetuo.
10 І вийшов син ізраїльтя́нки, — а він був син єги́птянина, — між Ізраїлевих синів. І сварився в табо́рі син тієї ізраїльтя́нки з одним ізраїльтя́нином.
OR un uomo, figliuolo di una donna Israelita, ma di padre Egizio, che [stava] per mezzo i figliuoli d'Israele, uscì fuori; ed egli e un Israelita contesero insieme nel campo.
11 І син тієї ізраїльтя́нки богозневажив Ім'я́ Господнє, і проклинав. І привели́ його до Мойсея. А ймення матері його — Шеломіт, дочка́ Діври, з Данового племени.
E il figliuolo della donna Israelita bestemmiò il Nome, e [lo] maledisse; laonde fu condotto a Mosè; (or il nome di sua madre [era] Selomit, figliuola di Dibri, della tribù di Dan; )
12 І посадили його під сторожу аж до ви́яснення через уста Господні.
e fu messo in prigione, finchè [Mosè] avesse dichiarato [ciò che se ne avesse a fare], per comandamento del Signore.
13 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
E il Signore parlò a Mosè, dicendo:
14 „Виведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада.
Mena quel bestemmiatore fuor del campo; e posino tutti coloro che l'hanno udito le lor mani sopra il capo di esso, e lapidilo tutta la raunanza.
15 А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне́ Бога свого, то понесе він свій гріх.
E parla a' figliuoli d'Israele, dicendo: Chiunque avrà maledetto il suo Dio, porti il suo peccato.
16 А той, хто богознева́жив Господнє Ймення, — буде конче забитий, конче укаменує його́ вся громада; чи прихо́дько, чи тубілець, коли богозневажа́тиме Ймення Господнє, буде забитий.
E chi avrà bestemmiato il Nome del Signore, del tutto sia fatto morire; in ogni modo lapidilo tutta la raunanza; sia fatto morire così lo straniere, come colui ch'[è] natio del paese, quando avrà bestemmiato il Nome.
17 І кожен, хто заб'є люди́ну, — буде конче забитий.
Parimente, chi avrà percossa a morte alcuna persona, del tutto sia fatto morire.
18 А хто заб'є яку скоти́ну, той відшкодує її, — життя за життя.
E chi avrà percossa alcuna bestia a morte, paghila; animale per animale.
19 І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, — як хто зробив, так буде зро́блено йому:
E quando alcuno avrà fatta alcuna lesione corporale al suo prossimo, facciaglisi il simigliante di ciò ch'egli avrà fatto.
20 злама́ння за зламання, око за око, зуб за зуба, — яку ваду зробить хто кому, така буде зро́блена йому.
Rottura per rottura, occhio per occhio, dente per dente; facciaglisi tal lesione corporale, quale egli avrà fatta ad altrui.
21 А хто заб'є скотину, той відшкодує її, а хто заб'є люди́ну, той буде забитий.
Chi avrà percossa [a morte] una bestia, paghila; ma chi avrà percosso un uomo [a morte], sia fatto morire.
22 Суд один буде для вас, — прихо́дько буде як тубілець. Бо Я — Господь Бог ваш!“
Abbiate una stessa ragione; sia il forestiere, come colui ch'è natio del paese; perciocchè io [sono] il Signore Iddio vostro.
23 І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того́, хто проклинав, поза та́бір, та й заки́дали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві.
E Mosè parlò a' figliuoli d'Israele; ed essi trassero quel bestemmiatore fuor del campo, e lo lapidarono con pietre. E i figliuoli d'Israele fecero come il Signore avea comandato a Mosè.
