Левит 2
1 А коли хто принесе́ жертву, жертву хлі́бну для Господа, то нехай пшенична мука буде жертва його, а він поллє на неї оливи, і дасть на неї ладану.
Anima cum obtulerit oblationem sacrificii Domino, simila erit eius oblatio. fundetque super eam oleum, et ponet thus,
2 І принесе її до Ааронових синів, священиків, і ві́зьме звідти повну свою жменю пшеничної муки її, і оливи її зо всім її ладаном, та й спалить священик на жертівнику за прига́дувальну частину, — це огняна́ жертва, пахощі любі для Господа.
ac deferet ad filios Aaron sacerdotes: quorum unus tollet pugillum plenum similæ et olei, ac totum thus, et ponet memoriale super altare in odorem suavissimum Domino.
3 А позостале з цієї хлібної жертви — для Аарона та для синів його, це Найсвятіше з Господніх же́ртов!
quod autem reliquum fuerit de sacrificio, erit Aaron et filiorum eius, Sanctum sanctorum de oblationibus Domini.
4 А коли принесеш жертву, жертву хлібну випеченого в печі, то нехай це буде пшенична мука, — прісні калачі, мішані в оливі, та прісні коржики, помазані оливою.
Cum autem obtuleris sacrificium coctum in clibano: de simila, panes scilicet absque fermento, conspersos oleo, et lagana azyma oleo lita.
5 А якщо твоя жертва — жертва хлі́бна на лопатці, то нехай це буде пшенична мука, мішана в оливі, прісна.
Si oblatio tua fuerit de sartagine, similæ conspersæ oleo et absque fermento,
6 Поламати її на шматочки, і поллєш на неї оливи, — це хлібна жертва.
divides eam minutatim, et fundes super eam oleum.
7 А якщо твоя жертва — жертва хлібна сма́ження, то нехай буде зроблена в оливі з пшеничної муки.
Sin autem de craticula fuerit sacrificium, æque simila oleo conspergetur:
8 І принесеш хлібну жертву, що зроблена з тих речей, для Господа, і подаси її до священика, а він принесе її до жертівника.
quam offerens Domino, trades manibus sacerdotis.
9 І принесе священик із хлібної жертви за прига́дувальну частину її, та й спалить на жертівнику, — це огняна́ жертва, любі пахощі для Господа.
Qui cum obtulerit eam, tollet memoriale de sacrificio, et adolebit super altare in odorem suavitatis Domino,
10 А позостале з цієї хлібної же́ртви — для Ааро́на та для синів його́: це Найсвятіше з Господніх же́ртов!
quidquid autem reliquum est, erit Aaron, et filiorum eius, Sanctum sanctorum de oblationibus Domini.
11 Кожна хлі́бна жертва, яку принесете Господе́ві, не буде зро́блена квашена, бо все квашене й усякий мед — не спалите з нього огняної жертви для Господа.
Omnis oblatio, quæ offeretur Domino, absque fermento fiet, nec quidquam fermenti ac mellis adolebitur in sacrificio Domino.
12 Як жертву первоплоду принесіть її для Господа, а на жертівника вона не приноситься на любі пахощі.
Primitias tantum eorum offeretis ac munera: super altare vero non imponentur in odorem suavitatis.
13 І кожну жертву, жертву хлібну, посолиш сіллю. І хлібної жертви твоєї не позбавиш соли заповіту Бога твого, — на кожній жертві твої́й принесеш соли.
Quidquid obtuleris sacrificii, sale condies, nec auferes sal fœderis Dei tui de sacrificio tuo. In omni oblatione tua offeres sal.
14 А якщо принесеш хлі́бну жертву первопло́дів для Господа, то колосся, пряжене в огні, як потовчене зе́рно принесеш хлібну жертву своїх первоплодів.
Si autem obtuleris munus primarum frugum tuarum Domino de spicis adhuc virentibus, torrebis igni, et confringes in morem farris, et sic offeres primitias tuas Domino,
15 І полий на неї оливи, і поклади на неї ладану, — це жертва хлібна.
fundens supra oleum, et thus imponens, quia oblatio Domini est.
16 І спалить священик за прига́дувальну частину її з потовченого зе́рна, із оливи її на всім ладані її, — це огняна́ жертва для Господа.
de qua adolebit sacerdos in memoriam muneris partem farris fracti, et olei, ac totum thus.
