< Левит 19 >

1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
И рече Господь к Моисею, глаголя:
2 „Промовляй до всієї громади Ізра́їлевих синів, та й скажеш їм: Будьте святі, бо святий Я, — Госпо́дь, Бог ваш!
глаголи всему сонму сынов Израилевых, и речеши к ним: святи будите, якоже Аз свят (есмь) Господь Бог ваш.
3 Кожен буде боятися матері своєї та батька свого, а субіт Моїх будете доде́ржувати. Я — Господь, Бог ваш!
Вийждо отца своего и матере своея да боится, и субботы Моя сохраните: Аз Господь Бог ваш.
4 Не зверта́йтеся до ідолів, і не робіть собі литих божкі́в. Я — Господь Бог ваш!
Не последуйте идолом, и богов слияных не сотворите себе: Аз Господь Бог ваш.
5 А коли ви принесете мирну жертву для Господа, — на вподо́бання вас принесете її.
И аще пожрете жертву спасения Господу, приятну вам пожрите:
6 Ви будете їсти її в день прине́сення вашого та взавтра, а позостале до дня третього — огнем буде спа́лене.
в оньже день аще пожрете, (в той день) да снестся, и на утрие: и аще останется до третияго дне, на огни да сожжется:
7 А якщо справді буде їджене воно третього дня, — нечистість воно, не буде вподо́бане.
аще же ли ядением сястся в день третий, не жертвенно есть, не приимется:
8 А хто те їсть, понесе він свій гріх, бо спога́нив він святиню Господню, — і буде винищена душа та з-посеред народу свого!
и иже яст е, грех приимет, яко святая Господня оскверни: и потребятся душы ядущыя от людий своих.
9 А коли ти будеш жати жни́во своєї землі, не докінчуй жати до кра́ю свого поля, а попадалих колосків твого жни́ва не бу́деш збирати;
И пожинающым вам жатву земли вашея, да не скончаете жатвы вашея, нивы твоея пожинания: и падающих клас от жатвы твоея да не собереши:
10 а виноградника свого не вибереш дорешти, а попадалих ягід виноградника свого не будеш збирати, — для вбогого та для прихо́дька позостав їх. Я — Господь, Бог ваш!
и винограда твоего вторицею да не обереши, ниже грезн винограда твоего да собереши: нищему и пришелцу да оставиши я: Аз есмь Господь Бог ваш.
11 Не будете красти, і не будете неправдиво заперечувати, і не будете говорити неправди один на о́дного!
Не украдите, ни солжите, ниже да оклеветает кийждо ближняго.
12 І не будете присягати Моїм Іменем на неправду, бо зневажиш Ім'я́ Бога свого. Я — Господь!
И не кленитеся именем Моим в неправде, и да не оскверните имене святаго Бога вашего: Аз Господь Бог ваш.
13 Не будеш гноби́ти ближнього свого, і не будеш грабувати, і не задержиш в себе через ніч аж до ранку заробітку наймита.
Да не обидиши ближняго: и да не отимеши, и да не прележит мзда наемника твоего у тебе до утрия.
14 Не будеш проклинати глухого, а перед сліпим не роби перешкоди, — і будеш боятися Бога свого. Я — Господь!
Зла да не речеши глухому, и пред слепым да не положиши претыкания: и да убоишися Господа Бога твоего: Аз Господь Бог ваш.
15 Не зробите кривди в суді: не будеш потура́ти особі вбогого, і не будеш підлещуватися до особи вельможного, — за правдою суди свого ближнього!
Не сотворите неправды в суде: да не приимеши лица нищаго, ниже почудишися лицу могущаго: по правде да судиши ближнему твоему.
16 Не будеш ходити пліткаре́м серед наро́ду свого. Не будеш настава́ти на життя свого ближнього. Я — Господь!
Да не ходиши лестию во своем языце, и не востанеши на кровь ближняго твоего: Аз Господь Бог ваш.
17 Не будеш нена́видіти брата свого в серці своє́му. Конче вияви неправду свого ближнього, — і не понесеш гріха за нього.
Да не возненавидиши брата твоего во уме твоем, обличением да обличиши ближняго твоего: и не приимеши ради его греха.
18 Не будеш мститися, і не будеш нена́видіти синів свого наро́ду. І будеш любити ближнього свого, як самого себе! Я — Господь!
И да не отмщает рука твоя, и да не враждуеши на сыны людий своих, и возлюбиши ближняго своего яко сам себе: Аз Господь Бог ваш.
19 Постанов Моїх будете дотримувати. Не зробиш, щоб худоба твоя злучувалася двоїсто. Поля свого не будеш обсівати двоїсто. А одежа двоїста, мішани́на нито́к, не вві́йде на тебе.
Закон Мой сохраните: и скота твоего да не смесиши со скотом инаго рода, и винограда твоего да не насадиши различна: и ризы из двух (вещей) сотканыя гнусныя да не возложиши на ся.
20 А чоловік, коли буде злягатися з жінкою, а вона — невільниця, заручена чоловікові, а справді не була вона ви́куплена, або ви́зволення не було дане їй, — то нехай буде кара, але не будуть вони забиті, бо не увільнена вона.
И аще кто будет с женою ложем семене, и сия бяше раба хранима мужу, и ценою не искуплена или свобода не дана ей, наказаны да будут: не умрут, яко не свободися:
21 І спровадить він жертву за провину свою Господе́ві до входу скинії заповіту, — барана жертви за провину.
и да приведет за преступление свое Господу к дверем скинии свидения овна преступления,
22 І очистить його священик бараном жертви за провину перед Господнім лицем за гріх його, що він був згрішив. І про́ститься йому гріх його, що він був згрішив.
и да помолится о нем жрец овном преступления пред Господем о гресе имже согреши, и оставится ему грех, егоже сотвори.
23 А коли ви вві́йдете до кра́ю цього, і понаса́джуєте всяке їстивне́ дерево, то плід його вважатимете за необрізаний, — три роки буде воно для вас необрізане, не буде їджене.
Егда же внидете в землю, юже Господь Бог ваш дает вам, и насадите всяко древо снедное, и очистите нечистоту его, плод его три лета нечист да будет вам, да не снестся:
24 А року четвертого ввесь плід його присвятиться для Господа.
в лето же четвертое будет всяк плод его свят, похвален Господу:
25 А року п'ятого бу́дете їсти плід його, щоб помно́жився для вас урожай його. Я — Господь, Бог ваш.
в лето же пятое да снесте плод его, прибыток вам плоды его: Аз Господь Бог ваш.
26 Не будете їсти з кров'ю. Не будете ворожи́ти, і не будете чарува́ти!
Не ядите на горах, и не вражите, и ни сряща смотрите от птиц.
27 Не будете стригти волосся довко́ла голови вашої, і не будеш ни́щити кра́ю бороди своєї.
Не сотворите обстрижения кругом от влас глав ваших, ниже бриете брад ваших.
28 І не зробите на тілі своїм нарізу за душу померлого, і не зробите на собі нако́леного на́пису. Я — Господь!
И кроения не сотворите на теле вашем о души: и язв настреканных да не сотворите в вас: Аз Господь Бог ваш.
29 Не безчесть своєї дочки, і не роби її блудли́вою, щоб не стала блудли́вою ця земля, і не напо́внилась земля розпустою.
Да не оскверниши дщере твоея еже блудити ей: и да не прелюбы деет земля, и наполнится земля беззаконий.
30 Субіт Моїх будете доде́ржувати, а святиню Мою будете шанувати. Я — Господь!
Субботы Моя сохраните, и от святых Моих убойтеся: Аз Господь.
31 Не звертайтесь до ду́хів померлих та до ворожбитів, і не доводьте себе до опога́нення ними. Я — Господь, Бог ваш!
Не последуйте утробным баснем, и к волхвом не прилепитеся, осквернитися в них: Аз Господь Бог ваш.
32 Перед лицем сивизни́ встань, і вшануй лице старо́го, і будеш боятися Бога свого. Я — Господь!
Пред лицем седаго востани и почти лице старчо, и да убоишися Господа Бога твоего: Аз Господь Бог ваш.
33 А коли мешкатиме з тобою прихо́дько в вашім краї, то не будете гноби́ти його.
Аще же кто приидет к вам пришлец в землю вашу, не стужите ему:
34 Як тубілець із вас буде для вас прихо́дько, що мешкає з вами, — і ти будеш любити його, як самого себе, бо прихо́дьки були ви в єгипетськім кра́ї. Я — Господь, Бог ваш!
якоже туземец будет в вас пришлец, иже приидет к вам, и возлюбиши его яко сам себе: яко (и вы) пришелцы бесте в земли Египетстей: Аз Господь Бог ваш.
35 Не будете чинити кривди в суді́, у мірі, у вазі́ та в мірі рідини́.
Не сотворите неправды в суде, в мерах и в весах и в мерилех:
36 Вага вірна, тягарці вірні, ефа вірна, гін вірний буде в вас. Я — Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського кра́ю!
мерила праведна и весы праведны и мера праведна да будет в вас: Аз есмь Господь Бог ваш, изведый вас от земли Египетския.
37 І ви будете держати всі постанови Мої та всі устави Мої, і вико́нуватимете їх. Я — Господь!“
И сохраните весь закон Мой и вся повеления Моя, и сотворите я: Аз Господь Бог ваш.

< Левит 19 >