Левит 10
1 І взяли́ Ааро́нові сини, Нада́в та Аві́гу, кожен кадильницю свою, і дали́ в них огню, і поклали на ньому кадило, і прине́сли перед Господнє лице чужий огонь, якого Він не наказав був прино́сити їм.
Un Ārona dēli Nadabs un Abijus ņēma ikviens savu kvēpināmo trauku un ielika uguni un kvēpināmās zāles tur virsū un nesa svešu uguni Tā Kunga priekšā, ko viņš tiem nebija pavēlējis.
2 І вийшов огонь від лиця Господнього, та й спалив їх, — і вони повмирали перед Господнім лицем.
Tad uguns izgāja no Tā Kunga un tos aprija, un tie nomira Tā Kunga priekšā.
3 І сказав Мойсей до Ааро́на: „Це те, про що говорив був Господь, кажучи: Серед близьки́х Моїх Я буду освя́чений, і перед усім наро́дом буду просла́влений“. І замовк Аарон.
Un Mozus sacīja uz Āronu: tas ir, ko Tas Kungs ir runājis sacīdams: “Iekš tiem, kas Man tuvu, Es tapšu svētīts un visu ļaužu priekšā Es tapšu godināts.” Bet Ārons cieta klusu.
4 І покликав Мойсей Мисаїла та Елцафана, синів Уззіїла, Ааро́нового дя́дька, та й промовив до них: „Підійдіть, винесіть братів своїх із святині поза та́бір“.
Un Mozus aicināja Mišaēli un Elcafanu, Ūziēļa, Ārona tēva brāļa, dēlus, un tiem sacīja: pieejat un nesiet savus brāļus projām no svētās vietas ārā aiz lēģera.
5 І вони підійшли, та й винесли їх в їхніх хітонах поза та́бір, як наказав був Мойсей.
Tad tie piegāja un iznesa tos ar viņu šauriem svārkiem ārā aiz lēģera, kā Mozus bija runājis.
6 І сказав Мойсей до Аарона, та до Елеазара й до Ітамара, синів його: „Голів ваших не відкривайте, і одеж ваших не роздирайте, — щоб вам не померти, і щоб на всю громаду не розгнівався Він. А брати ваші, — увесь дім Ізраїлів будуть оплакувати те спа́лення, що спалив Господь.
Un Mozus sacīja uz Āronu un Eleazaru un Ītamaru, viņa dēliem: jums nebūs savas galvas atsegt nedz savas drēbes saplēst, lai jūs nemirstat, un lai dusmība nenāk pār visu draudzi; bet jūsu brāļiem, visam Israēla namam, būs apraudāt šo uguns sodību, ko Tas Kungs iededzinājis.
7 А зо входу скинії заповіту не ви́йдете ви, щоб не померти, бо на вас олива Господнього пома́зання“. І зробили вони за Мойсеєвим словом.
Jums no saiešanas telts durvīm arī nebūs iziet, ka jūs nemirstat; jo Tā Kunga svaidāmā eļļa ir uz jums. Un tie darīja pēc Mozus vārda.
8 А Господь промовляв до Ааро́на, говорячи:
Un Tas Kungs runāja uz Āronu un sacīja:
9 „Вина та п'янко́го напою не пий ані ти, ані сини твої з тобою при вході вашім до скинії заповіту, — щоб вам не померти. Це вічна постанова для ваших поколінь,
Vīnu un stipru dzērienu tev nebūs dzert, ne tev, ne taviem dēliem, kad ejat saiešanas teltī, lai jūs nemirstat; tas lai ir par likumu uz jūsu pēcnākamiem mūžīgi; -
10 і щоб розрізняти між святістю й між несвятістю, і між нечистим та між чистим,
Lai jūs varat izšķirt svētu no nesvēta un nešķīstu no šķīsta,
11 і щоб навчати Ізра́їлевих синів усіх постанов, про що́ говорив до них Господь через Мойсея“.
Un lai jūs Israēla bērniem varat mācīt visus likumus, ko Tas Kungs uz tiem ir runājis caur Mozu.
12 І Мойсей промовляв до Ааро́на та до Елеазара й до Ітамара, позосталих синів його: „Візьміть хлі́бну жертву, полишену з огняни́х Господніх же́ртов, та й їжте її прісну при жертівнику, бо це — Найсвятіше.
Un Mozus runāja uz Āronu un uz Eleazaru un uz Ītamaru, viņa atlikušiem dēliem: ņemiet to ēdamo upuri, kas no Tā Kunga uguns upuriem atlicis un ēdiet to neraudzētu pie altāra, jo tas ir augsti svēts.
13 І будете їсти її в місці святому, бо вона — уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх з огняни́х жертов Господніх, бо так мені наказано.
Tāpēc jums to būs ēst svētā vietā, jo tā ir tava nospriestā daļa un tavu dēlu nospriestā daļa no Tā Kunga uguns upuriem, jo tā man ir pavēlēts.
14 А грудину колиха́ння та стегно́ прино́шення будете їсти в місці чистому, ти й сини твої, та твої до́чки з тобою, бо уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх дані з мирних жертов Ізраїлевих синів.
Un tās līgotās krūtis un to cilāto pleci jums būs ēst šķīstā vietā, tev un taviem dēliem un tavām meitām līdz ar tevi, jo tā ir tava nospriestā daļa, un tavu dēlu nospriestā daļa un dota no Israēla bērnu pateicības upuriem.
15 Стегно́ прино́шення й груди́ну колиха́ння на огняни́х жертвах лою принесуть вони, щоб колихати як колихання перед Господнім лицем. І буде це для тебе та для синів твоїх з тобою на вічну постанову, як наказав Господь“.
To cilājamo pleci un tās līgojamās krūtis tiem būs pienest pie tauku uguns upura, ka tie top līgoti par līgojamu upuri Tā Kunga priekšā; tas lai ir tev un taviem dēliem arīdzan par tiesu mūžīgi, tā kā Tas Kungs pavēlējis.
16 А козла жертви за гріх пильно шукав Мойсей, і ось він був спа́лений. І розгнівався на Елеазара й на Ітамара, позосталих Ааронових синів, кажучи:
Un Mozus meklēt meklēja to grēku upura āzi, un redzi, tas bija sadedzināts; un viņš apskaitās par Eleazaru un par Ītamaru, Ārona atlikušiem dēliem, un sacīja:
17 „Чому ви не з'їли жертви за гріх у місці святому? Бо вона — Найсвятіше, і її я дав вам, щоб унева́жнити провину громади, щоб очистити їх перед Господнім лицем.
Kāpēc jūs to grēku upuri neesat ēduši svētā vietā? Jo tas ir augsti svēts, un viņš jums to ir devis, lai jūs nesat draudzes noziedzību, to salīdzinādami Tā Kunga priekšā.
18 Тож не внесено крови її до святині всере́дину. Будете конче їсти її в святині, як я наказав“.
Redzi, viņa asinis nav iekšā ienestas tai svētā vietā; jums tas bija jāēd svētā vietā, kā tas man pavēlēts.
19 І промовляв Ааро́н до Мойсея: „От сьогодні прине́сли вони свою жертву за гріх і цілопа́лення своє перед Господнє лице, — і трапилося мені оце. А буду я їсти жертву за гріх сьогодні, — чи буде це добре в Господніх оча́х?“
Tad Ārons runāja uz Mozu: redzi šodien tie savu grēku upuri un savu dedzināmo upuri ir atnesuši Tā Kunga priekšā, un tādas lietas man ir notikušas; ja tad es šodien to grēku upuri būtu ēdis, - vai tas Tam Kungam būtu paticis?
20 І почув Мойсей, — і було́ це добре в його оча́х.
Kad Mozus to dzirdēja, tad tas viņam patika.
