Плач Єремії 5
1 Згадай, Господи, що́ з нами сталося, — зглянься й побач нашу га́ньбу, —
Rántí, Olúwa, ohun tí ó ṣẹlẹ̀ sí wa; wò ó, kí o sì rí ìtìjú wa.
2 наша спа́дщина діста́лась чужим, доми наші — чужи́нцям!
Àwọn ohun ìní wa ti di ti àlejò, ilé wa ti di ti àjèjì.
3 Поставали ми си́ротами: нема ба́тька, а ма́тінки наші — неначе ті вдо́ви!
Àwa ti di aláìní òbí àti aláìní baba, àwọn ìyá wa ti di opó.
4 Свою воду за срі́бло ми п'ємо́, наші дро́ва за гроші оде́ржуємо.
A gbọdọ̀ ra omi tí à ń mu; igi wa di títà fún wa.
5 У поти́лицю нас поганяють, помучені ми, і споко́ю не маємо!
Àwọn tí ó ń lé wa súnmọ́ wa; àárẹ̀ mú wa àwa kò sì rí ìsinmi.
6 До Єгипту й Асирії ру́ку витя́гуємо, — щоб наси́титись хлібом!
Àwa jọ̀wọ́ ara wa fún Ejibiti àti Asiria láti rí oúnjẹ tó tó jẹ.
7 Батьки наші грішили, але їх нема, — а ми двигаємо їхні прови́ни!
Àwọn baba wa ti ṣẹ̀, wọn kò sì ṣí mọ́, àwa sì ń ru ìjìyà ẹ̀ṣẹ̀ wọn.
8 Раби запанува́ли над нами, і немає ніко́го, хто б ви́рятував з їхньої руки.
Àwọn ẹrú ń jẹ ọba lórí wa, kò sì ṣí ẹni tí yóò gbà wá lọ́wọ́ wọn.
9 Нара́жуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб.
Àwa ń rí oúnjẹ wa nínú ewu ẹ̀mí wa nítorí idà tí ó wà ní aginjù.
10 Шкіра наша, мов піч, — попали́лась з пекучого голоду,
Ẹran-ara wa gbóná bí ààrò, ebi sì yó wa bí àárẹ̀.
11 Жінок на Сіоні безче́стили, дівчат — по Юдейських містах.
Wọ́n ti fipá bá àwọn obìnrin wa lòpọ̀ ní Sioni, àti àwọn wúńdíá ti o wa ní ìlú Juda.
12 Князі їхньою рукою пові́шені, лиця стари́х не пошано́вані.
Àwọn ọmọ ọbakùnrin ti di síso sókè ní ọwọ́ wọn; kò sí ìbọ̀wọ̀ fún àgbàgbà mọ́.
13 Юнаки́ носять камінь млино́вий, а хлопці під ношею дров спотика́ються.
Àwọn ọ̀dọ́mọkùnrin wa ru òkúta; àwọn ọmọkùnrin sì ń ṣàárẹ̀ lábẹ́ ẹrù igi.
14 Перестали сиді́ти старші́ в брамі, юнаки́ — свою пісню співати,
Àwọn àgbàgbà ti lọ kúrò ní ẹnu-bodè ìlú; àwọn ọ̀dọ́mọkùnrin sì dákẹ́ orin wọn.
15 втіха нашого серця спини́лась, наш та́нець змінивсь на жало́бу.
Ayọ̀ ti ṣáko ní ọkàn wa; ọ̀fọ̀ sì ti dúró bí ijó fún wa.
16 Спа́ла корона у нас з голови́, о горе, бо ми прогріши́лись, —
Adé ti ṣí kúrò ní orí wa ègbé ni fún wa, nítorí a ti ṣẹ̀.
17 тому́ наше серце боля́ще, тому́ наші очі поте́мніли,
Nítorí èyí, àárẹ̀ mú ọkàn wa, nítorí èyí, ojú wa sì ṣú.
18 через го́ру Сіон, що спусто́шена, бро́дять лисиці по ній.
Fún òkè Sioni tí ó ti di ahoro lórí rẹ̀ àwọn kọ̀lọ̀kọ̀lọ̀ sì ń rìn kiri.
19 Пробува́єш Ти, Господи, вічно, Твій престо́л з роду в рід:
Ìwọ, Olúwa, jẹ ọba títí láé; ìjọba rẹ dúró láti ìran kan dé ìran mìíràn.
20 Нащо ж на́с забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?
Kí ló dé tí o ń gbàgbé wa ní gbogbo ìgbà? Kí ló dé tí o fi kọ̀ wá sílẹ̀ fún ọjọ́ pípẹ́?
21 Приверни́ нас до Себе, о Господи, — і ве́рнемось ми, віднови́ наші дні, як давні́ше було́!
Mú wa padà sí ọ̀dọ̀ rẹ, Olúwa, kí àwa kí ó le padà; mú ọjọ́ wa di tuntun bí ìgbàanì,
22 Хіба́ Ти цілко́м нас відкинув, прогні́вавсь занадто на нас?
àyàfi tí o bá ti kọ̀ wá sílẹ̀ pátápátá tí ìbínú rẹ sí wa sì kọjá ìwọ̀n.
