Плач Єремії 3
1 Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —
(Alǝf) Mǝn uning ƣǝzǝp tayiⱪini yǝp jǝbir-zulum kɵrgǝn adǝmdurmǝn.
2 Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.
Meni U ⱨǝydiwǝtti, Nurƣa ǝmǝs, bǝlki ⱪarangƣuluⱪⱪa mangdurdi;
3 Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.
Bǝrⱨǝⱪ, U kün boyi ⱪolini manga ⱪayta-ⱪayta ⱨujum ⱪildurdi;
4 Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,
(Bǝt) Ətlirimni wǝ terilirimni ⱪaⱪxal ⱪiliwǝtti, Sɵngǝklirimni sunduruwǝtti.
5 обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,
U manga muⱨasirǝ ⱪurdi, Ɵt süyi wǝ japa bilǝn meni ⱪapsiwaldi.
6 у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.
U meni ɵlgili uzun bolƣanlardǝk ⱪapⱪarangƣu jaylarda turuxⱪa mǝjbur ⱪildi.
7 Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої.
(Gimǝl) U meni qiⱪalmaydiƣan ⱪilip qitlap ⱪorxiwaldi; Zǝnjirimni eƣir ⱪildi.
8 І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою,
Mǝn warⱪirap nida ⱪilsammu, U duayimni ⱨeq ixtimidi.
9 Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої.
U yollirimni jipsilaxⱪan tax tam bilǝn tosuwaldi, Qiƣir yollirimni ǝgri-toⱪay ⱪiliwǝtti.
10 Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі!
(Dalǝt) U manga paylap yatⱪan eyiⱪtǝk, Pistirmida yatⱪan xirdǝktur.
11 Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним!
Meni yollirimdin burap tetma-titma ⱪildi; Meni tügǝxtürdi.
12 Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, —
U oⱪyasini kerip, Meni oⱪining ⱪarisi ⱪildi.
13 пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́
(He) Oⱪdenidiki oⱪlarni bɵrǝklirimgǝ sanjitⱪuzdi.
14 Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день.
Mǝn ɵz hǝlⱪimgǝ rǝswa obyekti, Kün boyi ularning mǝshirǝ nahxisining nixani boldum.
15 Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м.
U manga zǝrdabni toyƣuqǝ yutⱪuzup, Kǝkrǝ süyini toyƣuqǝ iqküzdi.
16 І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене,
(Waw) U qixlirimni xeƣil taxlar bilǝn qeⱪiwǝtti, Meni küllǝrdǝ tügüldürdi;
17 і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́.
Jenim tinq-hatirjǝmliktin yiraⱪlaxturuldi; Arambǝhxning nemǝ ikǝnlikini untup kǝttim.
18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа.
Mǝn: «Dǝrmanim ⱪalmidi, Pǝrwǝrdigardin ümidim ⱪalmidi» — dedim.
19 Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, —
(Zain) Mening har ⱪilinƣanlirimni, sǝrgǝdan bolƣanlirimni, Əmǝn wǝ ɵt süyini [yǝp-iqkinimni] esinggǝ kǝltürgǝysǝn!
20 душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені.
Jenim bularni ⱨǝrdaim ǝslǝwatidu, Yǝrgǝ kirip kǝtküdǝk bolmaⱪta.
21 Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію:
Lekin xuni kɵnglümgǝ kǝltürüp ǝslǝymǝnki, Xuning bilǝn ümid ⱪaytidin yanidu, —
22 Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, —
(Hǝt) Mana, Pǝrwǝrdigarning ɵzgǝrmǝs meⱨribanliⱪliri! Xunga biz tügǝxmiduⱪ; Qünki Uning rǝⱨimdilliⱪlirining ayiƣi yoⱪtur;
23 нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя!
Ular ⱨǝr sǝⱨǝrdǝ yengilinidu; Sening ⱨǝⱪiⱪǝt-sadiⱪliⱪing tolimu moldur!
24 Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю!
Ɵz-ɵzümgǝ: «Pǝrwǝrdigar mening nesiwǝmdur; Xunga mǝn Uningƣa ümid baƣlaymǝn» — dǝymǝn.
25 Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́!
(Tǝt) Pǝrwǝrdigar Ɵzini kütkǝnlǝrgǝ, Ɵzini izdigǝn jan igisigǝ meⱨribandur;
26 Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє.
Pǝrwǝrdigarning nijatini kütüx, Uni süküt iqidǝ kütüx yahxidur.
27 Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, —
Adǝmning yax waⱪtida boyunturuⱪni kɵtürüxi yahxidur.
28 нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́;
(Yod) U yeganǝ bolup süküt ⱪilip oltursun; Qünki Rǝb buni uningƣa yüklidi.
29 хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія;
Yüzini topa-tupraⱪⱪa tǝgküzsun, — Eⱨtimal, ümid bolup ⱪalar?
30 хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується.
Mǝngzini urƣuqiƣa tutup bǝrsun; Til-aⱨanǝtlǝrni toyƣuqǝ ixitsun!
31 Бо Господь не наві́ки ж покине!
(Kaf) Qünki Rǝb ǝbǝdil-ǝbǝd insandin waz kǝqmǝydu;
32 Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю, —
Azar bǝrgǝn bolsimu, Ɵzgǝrmǝs meⱨribanliⱪlirining molluⱪi bilǝn iqini aƣritidu;
33 бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів.
Qünki U insan balilirini har ⱪilixni yaki azablaxni haliƣan ǝmǝstur.
34 Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі,
(Lamǝd) Yǝr yüzidiki barliⱪ ǝsirlǝrni ayaƣ astida yanjixⱪa,
35 щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути,
Ⱨǝmmidin Aliy Bolƣuqining aldida adǝmni ɵz ⱨǝⱪⱪidin mǝⱨrum ⱪilixⱪa,
36 щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь!
Insanƣa ɵz dǝwasida uwal ⱪilixⱪa, — Rǝb bularning ⱨǝmmisigǝ guwaⱨqi ǝmǝsmu?
37 Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав?
(Mǝm) Rǝb uni buyrumiƣan bolsa, Kim deginini ǝmǝlgǝ axuralisun?
38 Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре?
Külpǝtlǝr bolsun, bǝht-saadǝt bolsun, ⱨǝmmisi Ⱨǝmmidin Aliy Bolƣuqining aƣzidin kǝlgǝn ǝmǝsmu?
39 Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій.
Əmdi tirik bir insan nemǝ dǝp aƣrinidu, Adǝm balisi gunaⱨlirining jazasidin nemǝ dǝp waysaydu?
40 Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа!
(Nun) Yollirimizni tǝkxürüp sinap bilǝyli, Pǝrwǝrdigarning yeniƣa yǝnǝ ⱪaytayli;
41 підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі!
Ⱪollirimizni kɵnglimiz bilǝn billǝ ǝrxtiki Tǝngrigǝ kɵtürǝyli!
42 Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,
Biz itaǝtsizlik ⱪilip sǝndin yüz ɵriduⱪ; Sǝn kǝqürüm ⱪilmiding.
43 закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
(Samǝⱪ) Sǝn ɵzüngni ƣǝzǝp bilǝn ⱪaplap, bizni ⱪoƣliding; Sǝn ɵltürdüng, ⱨeq rǝⱨim ⱪilmiding.
44 закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла.
Sǝn Ɵzüngni bulut bilǝn ⱪapliƣansǝnki, Dua-tilawǝt uningdin ⱨeq ɵtǝlmǝs.
45 Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами,
Sǝn bizni hǝlⱪlǝr arisida daxⱪal wǝ nijasǝt ⱪilding.
46 наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота,
(Pe) Barliⱪ düxmǝnlirimiz bizgǝ ⱪarap aƣzini yoƣan eqip [mazaⱪ ⱪildi];
47 страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль.
Üstimizgǝ qüxti alaⱪzadilik wǝ ora-tuzaⱪ, Wǝyranqiliⱪ ⱨǝm ⱨalakǝt.
48 Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.
Hǝlⱪimning ⱪizi nabut bolƣini üqün, Kɵzümdin yaxlar ɵstǝng bolup aⱪmaⱪta.
49 Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,
(Ayin) Kɵzüm yaxlarni üzülmǝy tɵküwatidu, Ular ⱨeq tohtiyalmaydu,
50 аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —
Taki Pǝrwǝrdigar asmanlardin tɵwǝngǝ nǝzǝr selip [ⱨalimizƣa] ⱪariƣuqǝ.
51 моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.
Mening kɵzüm Roⱨimƣa azab yǝtküzmǝktǝ, Xǝⱨirimning barliⱪ ⱪizlirining Ⱨali tüpǝylidin.
52 Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно,
(Tsadǝ) Manga sǝwǝbsiz düxmǝn bolƣanlar, Meni ⱪuxtǝk ⱨǝdǝp owlap kǝldi.
53 життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене.
Ular orida jenimni üzmǝkqi bolup, Üstümgǝ taxni qɵridi.
54 Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „ Вже погу́блений я!“
Sular beximdin texip aⱪti; Mǝn: «Üzüp taxlandim!» — dedim.
55 Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями,
(Kof) Ⱨangning tüwliridin namingni qaⱪirip nida ⱪildim, i Pǝrwǝrdigar;
56 Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого!
Sǝn awazimni angliding; Ⱪutulduruxⱪa nidayimƣa ⱪuliⱪingni yupuruwalmiƣin!
57 Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“
Sanga nida ⱪilƣan künidǝ manga yeⱪin kǝlding, «Ⱪorⱪma» — deding.
58 За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
(Rǝx) I rǝb, jenimning dǝwasini ɵzüng soriding; Sǝn manga ⱨǝmjǝmǝt bolup ⱨayatimni ⱪutⱪuzdung.
59 Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!
I Pǝrwǝrdigar, manga bolƣan uwalliⱪni kɵrdüngsǝn; Mǝn üqün ⱨɵküm qiⱪarƣaysǝn;
60 Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,
Sǝn ularning manga ⱪilƣan barliⱪ ɵqmǝnliklirini, Barliⱪ ⱪǝstlirini kɵrdungsǝn.
61 Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,
(Xiyn) I Pǝrwǝrdigar, ularning aⱨanǝtlirini, Meni barliⱪ ⱪǝstligǝnlirini anglidingsǝn,
62 мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.
Manga ⱪarxi turƣanlarning xiwirlaxlirini, Ularning kün boyi kǝynimdin kusur-kusur ⱪilixⱪanlirini anglidingsǝn.
63 Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!
Olturƣanlirida, turƣanlirida ularƣa ⱪariƣaysǝn! Mǝn ularning [mǝshirǝ] nahxisi boldum.
64 Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
(Taw) Ularning ⱪolliri ⱪilƣanliri boyiqǝ, i Pǝrwǝrdigar, bexiƣa jaza yandurƣaysǝn;
65 Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!
Ularning kɵngüllirini kaj ⱪilƣaysǝn! Bu sening ularƣa qüxidiƣan lǝniting bolidu!
66 Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!
Ƣǝzǝp bilǝn ularni ⱪoƣliƣaysǝn, Ularni Pǝrwǝrdigarning asmanliri astidin yoⱪatⱪaysǝn!
