Плач Єремії 3
1 Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —
(Alef) Men uning ghezep tayiqini yep jebir-zulum körgen ademdurmen.
2 Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.
Méni U heydiwetti, Nurgha emes, belki qarangghuluqqa mangdurdi;
3 Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.
Berheq, U kün boyi qolini manga qayta-qayta hujum qildurdi;
4 Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,
(Bet) Etlirimni we térilirimni qaqshal qiliwetti, Söngeklirimni sunduruwetti.
5 обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,
U manga muhasire qurdi, Öt süyi we japa bilen méni qapsiwaldi.
6 у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.
U méni ölgili uzun bolghanlardek qapqarangghu jaylarda turushqa mejbur qildi.
7 Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої.
(Gimel) U méni chiqalmaydighan qilip chitlap qorshiwaldi; Zenjirimni éghir qildi.
8 І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою,
Men warqirap nida qilsammu, U duayimni héch ishtimidi.
9 Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої.
U yollirimni jipsilashqan tash tam bilen tosuwaldi, Chighir yollirimni egri-toqay qiliwetti.
10 Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі!
(Dalet) U manga paylap yatqan éyiqtek, Pistirmida yatqan shirdektur.
11 Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним!
Méni yollirimdin burap tétma-titma qildi; Méni tügeshtürdi.
12 Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, —
U oqyasini kérip, Méni oqining qarisi qildi.
13 пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́
(Xé) Oqdénidiki oqlarni böreklirimge sanjitquzdi.
14 Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день.
Men öz xelqimge reswa obyékti, Kün boyi ularning mesxire naxshisining nishani boldum.
15 Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м.
U manga zerdabni toyghuche yutquzup, Kekre süyini toyghuche ichküzdi.
16 І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене,
(Waw) U chishlirimni shéghil tashlar bilen chéqiwetti, Méni küllerde tügüldürdi;
17 і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́.
Jénim tinch-xatirjemliktin yiraqlashturuldi; Arambexshning néme ikenlikini untup kettim.
18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа.
Men: «Dermanim qalmidi, Perwerdigardin ümidim qalmidi» — dédim.
19 Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, —
(Zain) Méning xar qilin’ghanlirimni, sergedan bolghanlirimni, Emen we öt süyini [yep-ichkinimni] ésingge keltürgeysen!
20 душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені.
Jénim bularni herdaim eslewatidu, Yerge kirip ketküdek bolmaqta.
21 Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію:
Lékin shuni könglümge keltürüp esleymenki, Shuning bilen ümid qaytidin yanidu, —
22 Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, —
(Xet) Mana, Perwerdigarning özgermes méhribanliqliri! Shunga biz tügeshmiduq; Chünki Uning rehimdilliqlirining ayighi yoqtur;
23 нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя!
Ular her seherde yéngilinidu; Séning heqiqet-sadiqliqing tolimu moldur!
24 Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю!
Öz-özümge: «Perwerdigar méning nésiwemdur; Shunga men Uninggha ümid baghlaymen» — deymen.
25 Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́!
(Tet) Perwerdigar Özini kütkenlerge, Özini izdigen jan igisige méhribandur;
26 Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє.
Perwerdigarning nijatini kütüsh, Uni süküt ichide kütüsh yaxshidur.
27 Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, —
Ademning yash waqtida boyunturuqni kötürüshi yaxshidur.
28 нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́;
(Yod) U yégane bolup süküt qilip oltursun; Chünki Reb buni uninggha yüklidi.
29 хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія;
Yüzini topa-tupraqqa tegküzsun, — Éhtimal, ümid bolup qalar?
30 хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується.
Mengzini urghuchigha tutup bersun; Til-ahanetlerni toyghuche ishitsun!
31 Бо Господь не наві́ки ж покине!
(Kaf) Chünki Reb ebedil-ebed insandin waz kechmeydu;
32 Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю, —
Azar bergen bolsimu, Özgermes méhribanliqlirining molluqi bilen ichini aghritidu;
33 бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів.
Chünki U insan balilirini xar qilishni yaki azablashni xalighan emestur.
34 Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі,
(Lamed) Yer yüzidiki barliq esirlerni ayagh astida yanjishqa,
35 щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути,
Hemmidin Aliy Bolghuchining aldida ademni öz heqqidin mehrum qilishqa,
36 щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь!
Insan’gha öz dewasida uwal qilishqa, — Reb bularning hemmisige guwahchi emesmu?
37 Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав?
(Mem) Reb uni buyrumighan bolsa, Kim déginini emelge ashuralisun?
38 Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре?
Külpetler bolsun, bext-saadet bolsun, hemmisi Hemmidin Aliy Bolghuchining aghzidin kelgen emesmu?
39 Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій.
Emdi tirik bir insan néme dep aghrinidu, Adem balisi gunahlirining jazasidin néme dep waysaydu?
40 Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа!
(Nun) Yollirimizni tekshürüp sinap bileyli, Perwerdigarning yénigha yene qaytayli;
41 підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі!
Qollirimizni könglimiz bilen bille ershtiki Tengrige kötüreyli!
42 Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,
Biz itaetsizlik qilip sendin yüz öriduq; Sen kechürüm qilmiding.
43 закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
(Sameq) Sen özüngni ghezep bilen qaplap, bizni qoghliding; Sen öltürdüng, héch rehim qilmiding.
44 закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла.
Sen Özüngni bulut bilen qaplighansenki, Dua-tilawet uningdin héch ötelmes.
45 Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами,
Sen bizni xelqler arisida dashqal we nijaset qilding.
46 наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота,
(Pé) Barliq düshmenlirimiz bizge qarap aghzini yoghan échip [mazaq qildi];
47 страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль.
Üstimizge chüshti alaqzadilik we ora-tuzaq, Weyranchiliq hem halaket.
48 Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.
Xelqimning qizi nabut bolghini üchün, Közümdin yashlar östeng bolup aqmaqta.
49 Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,
(Ayin) Közüm yashlarni üzülmey töküwatidu, Ular héch toxtiyalmaydu,
50 аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —
Taki Perwerdigar asmanlardin töwen’ge nezer sélip [halimizgha] qarighuche.
51 моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.
Méning közüm Rohimgha azab yetküzmekte, Shehirimning barliq qizlirining Hali tüpeylidin.
52 Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно,
(Tsade) Manga sewebsiz düshmen bolghanlar, Méni qushtek hedep owlap keldi.
53 життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене.
Ular orida jénimni üzmekchi bolup, Üstümge tashni chöridi.
54 Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „ Вже погу́блений я!“
Sular béshimdin téship aqti; Men: «Üzüp tashlandim!» — dédim.
55 Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями,
(Kof) Hangning tüwliridin namingni chaqirip nida qildim, i Perwerdigar;
56 Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого!
Sen awazimni angliding; Qutuldurushqa nidayimgha quliqingni yupuruwalmighin!
57 Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“
Sanga nida qilghan künide manga yéqin kelding, «Qorqma» — déding.
58 За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
(Resh) I reb, jénimning dewasini özüng soriding; Sen manga hemjemet bolup hayatimni qutquzdung.
59 Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!
I Perwerdigar, manga bolghan uwalliqni kördüngsen; Men üchün höküm chiqarghaysen;
60 Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,
Sen ularning manga qilghan barliq öchmenliklirini, Barliq qestlirini kördungsen.
61 Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,
(Shiyn) I Perwerdigar, ularning ahanetlirini, Méni barliq qestligenlirini anglidingsen,
62 мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.
Manga qarshi turghanlarning shiwirlashlirini, Ularning kün boyi keynimdin kusur-kusur qilishqanlirini anglidingsen.
63 Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!
Olturghanlirida, turghanlirida ulargha qarighaysen! Men ularning [mesxire] naxshisi boldum.
64 Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
(Taw) Ularning qolliri qilghanliri boyiche, i Perwerdigar, béshigha jaza yandurghaysen;
65 Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!
Ularning köngüllirini kaj qilghaysen! Bu séning ulargha chüshidighan leniting bolidu!
66 Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!
Ghezep bilen ularni qoghlighaysen, Ularni Perwerdigarning asmanliri astidin yoqatqaysen!
