Плач Єремії 3
1 Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —
Ko au ko e tangata kuo mamata ki he mamahi ʻi he meʻa tā ʻa hono houhau.
2 Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.
Kuo ne tataki au mo ʻomi au ki he poʻuli, kae ʻikai ki he maama.
3 Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.
Ko e moʻoni kuo ne liliu kiate au, ʻoku ne liliu hono nima kiate au ʻi he ʻaho kotoa.
4 Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,
Ko hoku kili mo hoku kakano kuo ne ngaohi ke motuʻa; kuo ne fesiʻi hoku ngaahi hui.
5 обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,
Kuo ne langaʻi meʻa kiate au, pea kuo ne takatakai au ʻaki ʻae kona mo e mamahi.
6 у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.
Kuo ne fokotuʻu au ʻi he ngaahi potu fakapoʻuli, ʻo hangē ko kinautolu naʻe pekia ʻi muʻa.
7 Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої.
Kuo ne ʻāʻi takatakai au pea ʻoku ʻikai te u faʻa hao kituʻa: kuo ne fakamamafa ʻa ʻeku haʻi ukamea.
8 І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою,
ʻO kau ka tangi foki mo kalanga, ʻoku ne taʻetokangaʻi ʻeku kole.
9 Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої.
Kuo ne ʻāʻi hoku ngaahi hala ʻaki ʻae ngaahi maka kuo tā, kuo ne fakapikoʻi hoku ngaahi hala.
10 Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі!
Naʻa ne hangē ha pea ʻoku toitoi kiate au, pea hangē ha laione ʻi he ngaahi potu lilo.
11 Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним!
Kuo ne mimioʻi hoku ngaahi ʻaluʻanga, pea kuo ne haehae au fakaikiiki: kuo ne ngaohi au ke lala pe.
12 Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, —
Kuo ne teke ʻa ʻene kaufana, pea kuo ne fokotuʻu au ko e fakaʻilonga ki he ngahau.
13 пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́
Kuo ne pule ki he ngaahi ngahau ʻo ʻene tangai ke ʻasi ki hoku ngaahi kongaloto.
14 Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день.
Ko e manukiʻanga au ki hoku kakai; pea ko ʻenau tāʻanga ʻi he ʻaho kotoa pē.
15 Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м.
Kuo ne fakafonu au ʻaki ʻae kona, kuo ne fakakonaʻi au ʻaki ʻae konaʻiʻī.
16 І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене,
Kuo ne fesiʻi foki hoku kau nifo ʻaki ʻae kilikili, kuo ne pani au ʻaki ʻae efu.
17 і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́.
Pea kuo ke hiki hoku laumālie ke mamaʻo mei he melino: naʻe ngalo ʻiate au ʻae monūʻia.
18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа.
Pea ne u pehē, “Ko ʻeku mālohi mo ʻeku ʻamanaki kuo ʻauha meia Sihova;”
19 Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, —
ʻI heʻeku manatu ki hoku mahaki pea mo ʻeku mamahi, ʻae kona pea mo e ʻahu.
20 душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені.
ʻOku kei manatu ki ai hoku laumālie, pea ʻoku angavaivai ia ʻiate au.
21 Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію:
Ko ia ʻoku ou fakamanatu ki hoku loto, pea ko ia ʻoku ou kei maʻu ai ʻae ʻamanaki.
22 Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, —
Ko e meʻa ʻi he ʻaloʻofa ʻa Sihova ʻoku ʻikai te tau ʻauha, koeʻuhi ʻoku ʻikai ke ngata ʻene manavaʻofa.
23 нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя!
ʻOku foʻou ia ʻi he pongipongi kotoa pē, ʻoku lahi hoʻo angatonu.
24 Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю!
ʻOku pehē ʻe hoku laumālie, “Ko hoku tofiʻa ʻa Sihova: ko ia te u ʻamanaki lelei ʻiate ia.”
25 Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́!
ʻOku lelei ʻa Sihova kiate kinautolu ʻoku tatali kiate ia, ki he laumālie ʻoku kumi kiate ia.
26 Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє.
ʻOku lelei ki he tangata ke ne ʻamanaki, pea ne tatali fakatatoka foki ki he fakamoʻui meia Sihova.
27 Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, —
ʻOku lelei ki he tangata ke ne fua ʻae haʻamo ʻi heʻene kei talavou.
28 нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́;
ʻOku ne nofo tokotaha pe, pea ʻoku longo pe, koeʻuhi kuo ne fua ia ʻe ia pe.
29 хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія;
ʻOku ne ʻai hono ngutu ʻi he efu, ko e meʻa naʻa ʻoku kei ai ha ʻamanaki.
30 хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується.
ʻOku ne tuku hono kouʻahe kiate ia ʻoku ne taaʻi ia: ʻoku ne pito ʻaupito ʻi he lauʻi kovi.
31 Бо Господь не наві́ки ж покине!
He koeʻuhi ʻe ʻikai liʻaki ke lauikuonga ʻe Sihova:
32 Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю, —
He kapau te ne fakamamahi, ka te ne manavaʻofa foki ʻo fakatatau ki hono lahi ʻo ʻene ngaahi ʻaloʻofa.
33 бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів.
He ʻoku ʻikai te ne fie tautea, pe fakamamahi ʻae fānau ʻae tangata.
34 Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі,
Ke laiki ʻi hono lalo vaʻe ʻae ngaahi pōpula kotoa pē ʻo māmani,
35 щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути,
Ke fakatafe ʻae totonu ʻoe tangata ʻi he ʻao ʻoe fofonga ʻoe Fungani Māʻoniʻoni,
36 щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь!
Ke kākaaʻi ʻae tangata ʻi hono fakamaauʻi ʻoku ʻikai lelei ai ʻa Sihova.
37 Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав?
Ko hai ia ʻoku fakahā, pea ʻoku hoko ia, ʻo kapau ʻoku ʻikai ke fekau ʻe Sihova?
38 Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре?
ʻOku ʻikai ke ʻalu mei he fofonga ʻoe Fungani Māʻolunga ʻae lelei mo e kovi.
39 Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій.
Ko e hā ʻoku lāunga ai ʻae tangata moʻui, ʻae tangata koeʻuhi ko e tautea ʻo ʻene ngaahi angahala?
40 Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа!
Ke tau kumi mo ʻahiʻahiʻi hotau ngaahi ʻaluʻanga, pea toe tafoki kia Sihova.
41 підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі!
Ke tau hiki hake hotau loto mo hotau nima ki he ʻOtua ʻi he ngaahi langi.
42 Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,
“Kuo mau fai talangataʻa, pea kuo mau angatuʻu: ʻoku teʻeki ai te ke fakamolemole.
43 закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
“Kuo ke ʻuʻufi ʻaki ʻae houhau, pea fakatangaʻi ʻakimautolu: kuo ke tāmateʻi pea naʻe ʻikai te ke manavaʻofa.
44 закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла.
Kuo ke ʻufiʻufi koe ʻaki ʻae ʻao, ke ʻoua naʻa ʻasi atu ʻa ʻemau kole.
45 Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами,
Kuo ke ngaohi ʻakimautolu ko e efe mo e ʻotoʻota ʻi he lotolotonga ʻoe kakai.
46 наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота,
“Kuo mafaʻa ʻae ngutu ʻa homau kau fili kotoa pē kiate kimautolu.
47 страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль.
Kuo hoko mai ʻae manavahē mo e tauhele kiate kimautolu, ʻae lala mo e ʻauha.”
48 Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.
ʻOku tafe hifo hoku mata, hangē ko e ngaahi vaitafe, koeʻuhi ko e ʻauha ʻae ʻofefine ʻo hoku kakai.
49 Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,
“ʻOku tafe hifo ʻa hoku mata, pea ʻikai ʻosi, ʻoku ʻikai siʻi ke tuku.
50 аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —
Ke ʻoua ke ʻafio mai ʻa Sihova, pea vakai mei he langi.
51 моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.
Ko hoku mata ʻoku ne ueʻi hoku loto, koeʻuhi ko e ngaahi ʻofefine kotoa pē ʻo ʻeku kolo.
52 Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно,
“Naʻe tuli fakamamahi au ʻe hoku kau fili hangē ha manupuna, taʻehanoʻuhinga.
53 життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене.
Kuo nau motuhi ʻeku moʻui ʻi he fale fakapōpula, pea kuo lī ha maka kiate au.
54 Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „ Вже погу́блений я!“
naʻe melemo hoku ʻulu ʻi he ngaahi vai; pea ne u toki pehē, ‘Kuo motuhi au.’
55 Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями,
“ʻE Sihova ne u ui ki ho huafa mei he fale fakapōpula taumamaʻo.
56 Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого!
Kuo ke fanongo ki hoku leʻo; ʻoua naʻa ke fufū ho fofonga ki heʻeku mānava, ki heʻeku tangi.
57 Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“
Naʻa ke ʻunuʻunu mai ʻo ofi ʻi he ʻaho ko ia ne u ui kiate koe: naʻa ke pehē, “ʻOua naʻa manavahē.”
58 За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
“ʻE Sihova kuo ke langomakiʻi hoku laumālie; kuo ke huhuʻi ʻeku moʻui.
59 Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!
ʻE Sihova kuo ke ʻafioʻi ki he kovi kuo fai kiate au, fakamaau ʻe koe ʻeku meʻa.
60 Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,
Kuo ke ʻafio ki heʻenau lili kotoa pē, mo ʻenau ngaahi filioʻi kiate au.
61 Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,
“ʻE ʻEiki kuo ke fanongo ki heʻenau taukae, pea mo ʻenau ngaahi filioʻi kiate au;
62 мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.
ʻae loungutu ʻonautolu naʻe tuʻu hake kiate au, pea mo ʻenau fakatupu meʻa kiate au ʻi he ʻaho kotoa pē.
63 Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!
Vakai ki heʻenau nofo hifo mo ʻenau tuʻu hake; ko au ko ʻenau taʻanga.
64 Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
“ʻE ʻEiki ke ke tuku kiate kinautolu ha totongi, ʻo fakatatau ki he ngāue ʻa honau nima.
65 Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!
Tuku kiate kinautolu ʻae mamahi ʻoe loto, ʻa hoʻo malaʻia kiate kinautolu.
66 Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!
Fakatanga mo fakaʻauha ʻakinautolu ʻi he houhau mei he lalo langi ʻa Sihova.
