Плач Єремії 3
1 Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —
Yo soy el hombre que ha experimentado la aflicción bajo la vara de la ira de (Dios).
2 Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.
Me llevó y me hizo andar en tinieblas, y no en luz.
3 Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.
No cesa de volver contra mí su mano todo el día.
4 Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,
Ha consumido mi carne y mi piel, ha roto mis huesos;
5 обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,
ha construido contra mí, me ha cercado de amargura y dolor.
6 у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.
Me colocó en lugar tenebroso, como los muertos de ya hace tiempo.
7 Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої.
Me tiene rodeado por todos lados, y no puedo salir; me ha cargado de pesadas cadenas.
8 І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою,
GUIMEL. Aun cuando clamo y pido auxilio obstruye Él mi oración.
9 Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої.
GUIMEL. Cierra mi camino con piedras sillares, trastorna mis senderos.
10 Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі!
Fue para mí como oso en acecho, como león en emboscada;
11 Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним!
torció mis caminos y me destrozó, me convirtió en desolación;
12 Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, —
tendió su arco, y me hizo blanco de sus saetas.
13 пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́
Clavó en mi hígado las hijas de su aljaba;
14 Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день.
soy el escarnio de todo mi pueblo, su cantilena diaria.
15 Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м.
Me hartó de angustias, me embriagó de ajenjo.
16 І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене,
Me quebró los dientes con cascajo, me sumergió en cenizas.
17 і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́.
Alejaste de mi alma la paz; no sé ya lo que es felicidad;
18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа.
por eso dije: “Pereció mi gloria y mi esperanza en Yahvé.”
19 Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, —
Acuérdate de mí aflicción y de mi inquietud, del ajenjo y de la amargura.
20 душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені.
Mi alma se acuerda sin cesar y está abatida dentro de mí;
21 Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію:
meditando en esto recobro esperanza.
22 Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, —
HET. Es por la misericordia de Yahvé que no hayamos perecido, porque nunca se acaban sus piedades.
23 нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя!
HET. Se renuevan cada mañana; grande es tu fidelidad.
24 Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю!
“Yahvé es mi porción, dice mi alma, por eso espero en Él.”
25 Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́!
Bueno es Yahvé para quien en Él espera, para el que le busca.
26 Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє.
Bueno es aguardar en silencio la salvación de Yahvé.
27 Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, —
Bueno es para el hombre llevar el yugo desde su juventud.
28 нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́;
Siéntese aparte en silencio, pues (Dios) se lo ha impuesto;
29 хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія;
ponga en el polvo su boca; quizá haya esperanza;
30 хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується.
ofrezca la mejilla al que le hiere, hártese de oprobio.
31 Бо Господь не наві́ки ж покине!
Porque no para siempre desecha el Señor;
32 Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю, —
después de afligir usa de misericordia según la multitud de sus piedades;
33 бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів.
pues no de buena gana humilla El, ni aflige a los hijos de los hombres.
34 Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі,
¿Acaso el Señor no está viendo cómo son pisoteados todos los cautivos de la tierra?
35 щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути,
¿Cómo se tuerce el derecho de un hombre ante la faz del Altísimo?
36 щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь!
¿Cómo se hace injusticia a otro en su causa?
37 Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав?
¿Quién puede decir algo, y esto se realiza sin la orden de Yahvé?
38 Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре?
¿No proceden de la boca del Altísimo los males y los bienes?
39 Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій.
¿Por qué se queja el hombre viviente? (Quéjese) más bien de sus propios pecados.
40 Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа!
“Examinemos y escudriñemos nuestros caminos y convirtámonos a Yahvé.
41 підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі!
Alcemos nuestro corazón, con nuestras manos, a Dios en el cielo.
42 Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,
Hemos pecado, y hemos sido rebeldes; Tú no has perdonado.
43 закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
Te cubriste de tu ira y nos perseguiste, mataste sin piedad;
44 закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла.
pusiste una nube delante de Ti para que no penetrase la oración;
45 Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами,
nos convertiste en desecho y basura en medio de las naciones.
46 наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота,
Abren contra nosotros su boca todos nuestros enemigos;
47 страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль.
nos amenazan el terror y la fosa, la devastación y la ruina;
48 Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.
Mis ojos derraman ríos de agua por el quebranto de la hija de mi pueblo.
49 Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,
Se deshacen mis ojos sin cesar en continuo llanto,
50 аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —
hasta que Yahvé levante la vista y mire desde el cielo.
51 моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.
Mis ojos me consumen el alma por todas las hijas de mi ciudad.
52 Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно,
Como a ave me dieron caza los que me odian sin motivo,
53 життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене.
me encerraron en la cisterna, pusieron sobre mí la losa,
54 Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „ Вже погу́блений я!“
las aguas subieron por encima de mi cabeza, y dije: “Perdido estoy.”
55 Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями,
Desde lo más profundo de la fosa invoqué tu nombre;
56 Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого!
Tú oíste mi voz. ¡No cierres tus oídos a mis suspiros, a mis clamores!
57 Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“
Cuando te invoqué te acercaste y dijiste: “No temas.”
58 За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
Tú, Señor, defendiste mi alma, salvaste mi vida,
59 Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!
Tú ves, oh Yahvé, mi opresión; hazme justicia;
60 Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,
ves todos sus deseos de venganza, todas sus maquinaciones contra mí.
61 Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,
Tú, oh Yahvé, oíste todos sus insultos, todas sus tramas contra mí,
62 мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.
las palabras de mis enemigos, y cuanto maquinan contra mí siempre.
63 Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!
Mira, cuando se sientan y cuando se levantan, soy yo el objeto de sus canciones.
64 Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
Tú les darás, oh Yahvé, su merecido, conforme a la obra de sus manos.
65 Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!
Cegarás su corazón, los (cubrirás) con tu maldición;
66 Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!
los perseguirás con furor y los destruirás debajo del cielo, oh Yahvé.
