Плач Єремії 3
1 Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —
Anigu waxaan ahay ninkii arkay dhibaatadii ay ushii cadhadiisu keentay.
2 Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.
Wuu i hoggaamiyey oo igu dhex socodsiiyey gudcur aan iftiin lahayn.
3 Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.
Sida xaqiiqada ah maalintii oo dhan ayuu mar kasta gacantiisa igu sii jeediyaa.
4 Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,
Jiidhkaygii iyo haraggaygiiba wuu gaboojiyey, lafahaygiina wuu jejebiyey.
5 обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,
Wax buu igu wareejiyey, oo wuxuu igu hareereeyey qadhaadh iyo dhib.
6 у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.
Wuxuu iga dhigay inaan meelo gudcur ah dego sidii kuwii waagii hore dhintay.
7 Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої.
Derbi buu igu wareejiyey si aanan u bixi karin, silsiladdaydiina mid culus buu ka dhigay.
8 І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою,
Oo weliba markaan dhawaaqo oo aan caawimaad u qayshadona baryadayda wuu diidaa.
9 Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої.
Jidadkaygii wuxuu ku awday dhagaxyo la qoray, oo wadiiqooyinkaygiina wuu qalloociyey.
10 Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі!
Wuxuu igu noqday sidii orso ii gabbanaysa iyo sidii libaax meelo qarsoon iigu dhuumanaya.
11 Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним!
Jidadkaygii wuu iga leexiyey, oo cad cad buu ii kala jaray, cidla buuna iga dhigay.
12 Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, —
Qaansadiisii wuu xootay, oo wuxuu iga dhigay goolibaadhkii fallaadha.
13 пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́
Isagu wuxuu ka dhigay fallaadhihii gabooyihiisu inay kelyahayga galaan.
14 Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день.
Waxaan dadkaygii oo dhan u noqday wax la quudhsado, oo maalintii oo dhanna gabaygooda way igu halqabsadaan.
15 Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м.
Wuxuu iga buuxiyey qadhaadh, dacar buuna igu dhergiyey.
16 І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене,
Ilkahaygii dhagaxyo quruurux ah ayuu ku jejebiyey, oo dambas buu igu daboolay.
17 і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́.
Naftaydii nabad waad ka fogaysay, oo barwaaqo iyo wanaag waan illoobay.
18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа.
Waxaan is-idhi, Xooggaygii iyo rajadaydiiba xagga Rabbiga way ka baabbe'een.
19 Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, —
Xusuuso dhibkaygii iyo wareeggaygii, iyo dacartii iyo xammeetidii.
20 душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені.
Naftaydu iyagay weli soo xusuusataa, oo ceeb bay la foororsatay.
21 Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію:
Tan uun baan garwaaqsan ahay, sidaas daraaddeed rajaan leeyahay.
22 Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, —
Rabbiga naxariistiisa aawadeed ayaan laynoo baabbi'in, maxaa yeelay, raxmaddiisu ma dhammaato.
23 нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя!
Subax walba way cusub yihiin, daacadnimadaaduna way weyn tahay.
24 Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю!
Naftaydu waxay tidhaahdaa, Rabbigu waa qaybtaydii, sidaas daraaddeed isagaan rajo ku qabi doonaa.
25 Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́!
Rabbigu waa u roon yahay kuwa isaga rajo ku suga iyo naftii isaga doondoontaba.
26 Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє.
Waxaa wanaagsan in badbaadinta Rabbiga rajo iyo aamusnaan lagu sugo.
27 Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, —
Waxaa wanaagsan in nin harqoodka qaato intuu dhallinyar yahay.
28 нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́;
Keligiis ha fadhiisto isagoo aamusan, maxaa yeelay, isagaa kor saaray.
29 хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія;
Afkiisa ciidda ha daro, waxaa suurtowda inay rajo jirto.
30 хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується.
Dhabankiisa ha u dhiibo mid dharbaaxa, oo cay ha ka dhergo.
31 Бо Господь не наві́ки ж покине!
Waayo, Sayidku ilaa weligiis ma uu sii tuuri doono.
32 Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю, —
Maxaa yeelay, inkastoo uu murugeeyo, haddana weli wuu ugu nixi doonaa naxariistiisa badnaanteeda aawadeed.
33 бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів.
Waayo, isagu binu-aadmiga kas uma dhibo, umana murugeeyo.
34 Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі,
In maxaabiista dunida oo dhan cagaha hoostooda lagu burburiyo,
35 щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути,
Iyo in dadka xaqiisa laga leexiyo Ilaaha sare hortiisa,
36 щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь!
Iyo in nin gartiisa laga qalloociyo, Sayidku raalli kama aha.
37 Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав?
Waa kee kan wax odhanaya oo ay noqdaan, Sayidkoo aan amrin?
38 Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре?
Kan ugu sarreeya afkiisa sow kama soo baxaan belaayo iyo wanaagba?
39 Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій.
Bal maxaa nin noolu u cabtaa, maxaase nin ciqaabta dembigiisa uga cabtaa?
40 Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа!
Jidadkeenna aynu baadhno, oo aynu tijaabinno, oo aynu mar kale Rabbiga u soo noqonno.
41 підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі!
Qalbigeenna iyo gacmaheenna aynu kor ugu taagno Ilaaha samooyinka ku jira.
42 Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,
Annagu waannu xadgudubnay oo waannu caasiyownay, oo adiguna nama aad saamixin.
43 закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
Cadho baad isku dabooshay, waanad na eryatay, waad na dishay, oo noomana aadan tudhin.
44 закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла.
Daruur baad isku dabooshay si aan baryona kuugu soo gudbin.
45 Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами,
Waxaad dadyowga dhexdooda naga dhigtay uskag iyo wax la nacay.
46 наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота,
Cadaawayaashayadii oo dhammu afkay nagu kala qaadeen.
47 страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль.
Waxaa noo yimid cabsi iyo yamays, iyo halligaad iyo baabbi'in.
48 Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.
Indhahayga waxaa ka daata durdurro ilmo ah, waana baabbi'inta dadkayga aawadeed.
49 Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,
Indhahaygu had iyo goorba way qubtaan oo innaba ma joogsadaan
50 аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —
Ilamaa Rabbigu hoos soo fiiriyo, oo uu samada ka soo eego.
51 моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.
Indhahaygu way ii murugeeyaan gabdhaha magaaladayda oo dhan daraaddood.
52 Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно,
Kuwii cadaawayaashayda sababla'aan u ahaa ayaa i ugaadhsaday sida shimbir loo ugaadhsado oo kale.
53 життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене.
Waxay bohol iigu rideen si ay naftayda iiga qaadaan, oo dhagax bay igu soo kor tuureen.
54 Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „ Вже погу́блений я!“
Madaxaygii biyaa ku kor daatay, oo waxaan is-idhi, Waad go'day.
55 Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями,
Rabbiyow, anigoo godka ugu dheer ku dhex jira ayaan magacaaga ku baryootamay.
56 Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого!
Codkaygii waad maqashay, bal dhegtaada ha ka xidhin neefsashadayda iyo baryadayda.
57 Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“
Maalintii aan ku baryay ayaad ii soo dhowaatay, oo waxaad igu tidhi, Ha cabsan.
58 За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
Sayidow, naftayda dacwooyinkeeda waad ii qaadday, waadna i madaxfuratay.
59 Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!
Rabbiyow, gardarradii laygu hayay waad aragtay ee ii garsoor.
60 Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,
Aarsashadoodii oo dhan iyo wixii ay iigu fikireen oo dhanba waad wada aragtay.
61 Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,
Rabbiyow, waad maqashay caydoodii oo dhan iyo wixii ay iigu fikireen oo dhan,
62 мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.
Iyo wixii kuwa igu kacay bushimahoodii lahaayeen, iyo wixii ay maalintii oo dhan ii qasdiyeenba.
63 Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!
Bal eeg, markay fadhiyaan iyo markay taagan yihiinba waxaan ahay waxay ka gabyaan.
64 Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
Rabbiyow, waxaad iyaga siin doontaa abaalgud waafaqsan shuqullada gacmahooda.
65 Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!
Indhala'aanta qalbiga waad siin doontaa, inkaartaadana korkooda waad ka yeeli doontaa.
66 Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!
Cadho baad ku eryan doontaa oo samadaada hoosteeda iyagaad ka baabbi'in doontaa.
